МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

Кафедра патологічної фізіології

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

З РОЗДІЛУ:

«Патофізіологія органів і систем»

ЧАСТИНА І

Львів 2010

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

«Затверджено»

на методичній нараді

кафедри патологічної фізіології

Завідувач кафедри

професор Регеда М.С._________

«___»«____________» 2009 р.

протокол №_______

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

З РОЗДІЛУ:

«Патофізіологія органів і систем»

ЧАСТИНА І

Навчальна дисципліна	патологічна фізіологія
Модуль № 2	Патофізіологія органів і систем
Змістовний модуль № 4	Патофізіологія системи крові
Курс	3
Факультет	медичний

Львів 2010

Методичні вказівки на практичні заняття для студентів медичного факультету з розділу «Патофізіологія органів і систем» підготували:

д.мед.н., професор Регеда М.С., к.м.н., ас. Пороховська Н.В., к.м.н., доц. Любінець Л.А., к.м.н., доц. Лукович І.М., к.м.н., доц. Качмарська М.О., ас. Колішецька М.А., к.м.н., ас. Никитюк Г.П., к.м.н., ас. Садляк О.В., к.м.н., ас. Вервега Б.М., к.м.н., доц. Найда Л.Я.

Методичні вказівки на практичні заняття з патологічної фізіології для студентів медичного факультету з розділу «Патофізіологія органів і систем» складено згідно вимог програми з патологічної фізіології для студентів медичного факультету вищих медичних навчаль­них закладів ІІІ-IV рівнів акредитації (Київ, 2006).

Відповідальний за випуск:

проректор з навчальної роботи професор М.Р. Гжегоцький

Рецензенти:

Петришин Ю.С. – к.м.н., доцент кафедри нормальної фізіології Львівсь­кого національного медичного університету імені Данила Галицького

Вовк В.І. – к.м.н., доцент кафедри патологічної анатомії Львівсь­кого національного медичного університету імені Данила Галицького

Затверджено профільною комісією з медико-біологічних дисцип­лін Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (протокол № 35 від 11 січня 2010 року).

ЗМІСТ

Тема 1. ПАТОФІЗІОЛОГІЯ СИСТЕМИ КРОВІ. ЕРИТРОЦИТОЗИ. АНЕМІЇ, СПРИЧИНЕНІ КРОВОВТРАТОЮ 7

Тема 2. ГЕМОЛІТИЧНІ АНЕМІЇ ТА АНЕМІЇ, СПРИЧИНЕНІ ПОРУШЕННЯМ ЕРИТРОПОЕЗУ 20

Тема 3. ЛЕЙКОЦИТОЗИ, ЛЕЙКОПЕНІЇ 30

Вкажіть вид лейкоцитозу і зрушення лейкоформули в даному випадку. 39

Поясніть зміни у гемограмі в патогенезі даного захворювання. 40

Тема 4. ЛЕЙКОЗИ 41

Вкажіть, для якої патології системи крові характерна вказані зміни. 49

З чим пов’язана зміна реактивності організму при даному захворюванні. 49

Поясніть патогенез симптомів захворювання 49

Тема 5. ПОРУШЕННЯ СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ 50

Яку стадію ДВЗ-синдрому можна запідозрити у хворого з урахуванням даних обстеження? 59

Вкажіть причини і патогенез патології, що розвинулась у даному випадку? 59

Який патогенез кровотечі? 60

Тема 1. Патофізіологія системи крові. Еритроцитози. Анемії, спричинені крововтратою і. Актуальність теми

Кров є тканиною внутрішнього середовища і виконує ряд важливих для організму людини функцій. У нормальних фізіологічних умовах незмінно підтримується постійність морфологічного і хімічного складу, а також фізико-хімічних властивостей крові. Зміна будь-яких показників може призвести до порушення нормального функціонування організму, діяльності тих чи інших його систем і органів. У багатьох випадках зміни складу крові є вторинними, зумовленими порушенням фізіологічної діяльності різноманітних систем або органів (наприклад, азотемія при захворюванні нирок, гіперглікемія при діабеті і т.п.). Справедливою є думка про те, що кров у тій чи іншій мірі відображає багато з того, що відбувається в організмі. Тому вивчення патології крові є необхідним для діагностики і контролю за ходом розвитку хвороби і ефективністю терапії.

Іі. Конкретні цілі

1. Знати види порушень об’єму крові.

2. Знати визначення анемій і їх класифікацію.

3. Знати етіологію і патогенез гострої та хронічної анемії.

4. Вміти оцінити кількісні зміни еритроцитів, гемоглобіну, кольорового показника, дегенеративні зміни еритроцитів при постгеморагічних анеміях.

ІІІ. БАЗОВІ ЗНАННЯ, ВМІННЯ, НАВИЧКИ НЕОБХІДНІ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ТЕМИ (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін	Отримані навики
Гістологія	Структура і функції еритроцита
нормальна фізіологія	Кількість в нормі еритроцитів, гемог­лобіну, кольорового показника; об’єм циркулюючої крові, гематокрит. Визначення кількості еритроцитів, гемоглобіну, підрахунок кольорового показника.

Іv. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття

1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін	Визначення
Гематокрит	співвідношення об’єму формених елементів крові до об’єму плазми (в нормі у чоловіків 0,41–0,48, у жінок 0,36–0,44)
Нормоволемія	характеризується нормальним об’ємом крові у поєднанні зі зменшенням чи збільшенням гематокриту
Гіперволемія	характеризується збільшенням об’єму крові у поєднанні із зменшенням чи збільшенням гематокриту
Гіповолемія	характеризується зменшенням об’єму крові у поєднанні із зменшенням чи збільшенням гематокриту
Крововтрата	патологічний процес, що виникає внаслідок кровотечі і характеризується комплексом порушень і компенсаторних реакцій організму у відповідь на зменшення об’єму циркулюючої крові та гіпоксію.
Еритрон	сукупність нерухомих і циркулюючих клітин еритроцитарного ряду, які розташовані інтра- екстравазально і перебувають на всіх стадіях розвитку
Еритроцит	безядерна клітина у формі двояковвігнутого диску діаметром 7-8 мкм. Кількість еритроцитів у жінок 3,7– 4,7×1012/л, у чоловіків 4,0–5,5×1012/л
Кольоровий показник	показник, що свідчить про ступінь насичення еритроцита гемоглобіном. Кількість гемоглобіну у жінок 120–140 г/л, у чоловіків 130–160 г/л
Еритроцитоз	Збільшення в крові кількості еритроцитів понад 6×1012/л
Анемія	Гематологічний синдром або самостійне захворювання, що характеризується зменшенням кількості еритроцитів і/або гемоглобіну в одиниці об’єму крові у поєднанні з їх якісними змінами

2. Теоретичні питання до заняття:

1. Гіпо- і гіперволемія, види, причини і механізми розвитку.

2. Крововтрата: етіологія, патогенез.

3. Патологічні зміни і пристосувально-компенсаторні реакції в патогенезі крововтрати.

4. Прояви і наслідки крововтрати (гіповолемія, анемія, недостатність кровообігу, шок).

5. Принципи терапії крововтрати.

6. Поняття про гемотрансфузійні реакції і ускладнення, механізми їх розвитку та засоби профілактики.

7. Еритроцитози: визначення поняття, види, етіологія, патогенез.

8. Анемія: визначення поняття, принципи класифікації.

9. Регенеративні, дегенеративні форми еритроцитів та клітини патологічної регенерації.

10. Етіологія і патогенез гострої і хронічної постгеморагічної анемії.

11. Картина периферійної крові при постгеморагічних анеміях (зміни кількості еритроцитів, гемоглобіну, кольорового показника, якісні зміни еритроцитів).

3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

Дослід 1. Підрахувати кількість еритроцитів у експериментальних тварин.

Завдання	Вказівки до завдання
Досліджувану кров набрати змішувачем для еритроцитів до мітки 0,5 і розвести 1% р-ном натрію хлориду до мітки 101.	За 3–4 дні до заняття протягом 2 днів під шкіру спини кролика ввести розчин солянокислого фенілгідразину з розрахунку 0,01 г на 1 кг/маси. Кров у кролика взяти при проколі ін’єкційною голкою крайової вени вуха.
Після струшування змі­шувача на протязі 2 хв. випустити декілька кра­пель суміші і заповнити камеру Горяєва.	Притерти в камері шліфоване скельце до появи кілець Ньютона. Необхідно опустити конденсор.
Під малим збільшенням мікроскопу знайти сітку камери Горяєва. Підра­хувати еритроцити в 5 великих квадратах сітки (кожний великий квадрат розділений на 80 малих) по діагоналі.	Еритроцити в кожному квадраті рахують в середині нього, на лівій і верхній межі.

Дослід 2. Визначити у експериментальних тварин вміст гемоглобіну в крові методом Салі.

Завдання	Вказівки до завдання
В градуйовану пробірку гемометра Салі на­лити до нижньої мітки 0,1 н соляної кислоти.
Капіляром набрати 0,02 мл крові, видути її в пробірку, змішати з соляною кислотою і че­рез 5 хв. дистильованою водою довести до кольо­ру стандартного розчину в бокових пробірках. Розрахувати вміст гемоглобіну в г/л.	Опустити капіляр до дна пробірки, промити 2–3 рази соляною кислотою.

Дослід 3. Підрахунок кольорового показника у експериментальних тварин.

Дослід 4. Вивчити регенеративні форми еритроцитів при постгеморагічній анемії.

Завдання	Вказівки до завдання
Приготувати і зафарбувати мазки крові суправітальним методом. На предметне скло з попередньо зробленим і висушеним мазком фарби (1% спиртовий розчин бриліант-крезилового синього) нанести тонкий мазок крові і швидко помістити на 5–8 хв. у вологу камеру. Після висушування мазків на повітрі розглянути їх під імерсійним об’єктивом мікроскопу. Замалювати ретикулоцити.	Волога камера повинна знаходитись на робочому місці, де готують мазки. Користуватись кольоровими олівцями