Тема 2 Транспортно-правовi норми

1. Поняття, ознаки, структура норм транспортного права. Види норм транспортного права.

2. Джерела транспортного права.

3. Tpaнcnopтнi правовiдносини: поняття, ознаки та їхня характеристика.

Зазначаючи транспортне право як цiлiсну правову систему, що мaє складне утворення, треба придiлити увагу такiй первиннiй кaтeгopiї цiєї системи, якою є норма транспортного права. Це є передумовою iснування транспортного права, її слiд розглядати перш за все як первинний фактор yciєї транспортної правової системи.

Кожна норма права (у тому числi i транспортного) - це загальнообов'язкове формально-визначене правило поведiнки, яке встановлюється i охороняється компетентними органами держави. Норми транспортного права, так як i норми iнших галузей права, виконують функцiї регулятора вiдповiдних суспiльних вiдносин. Вони вiдрiзняються вiд норм iнших галузей права тим, що предметом їх регулювання є суспiльнi вiдносини, якi формуються i вiдбуваються у сферi транспорту. Вони або вимагають вiд особи чи органiзацiї визначеної поведiнки (тобто виконання тих чи iнших дiй, а iнодi й утримання вiд них), або дозволяють їм здiйснення дiй на свiй власний розсуд. Так, наприклад, iснує правова норма, з огляду на яку автотранспортнi пiдприємства й органiзацiї зобов'язанi систематично полiпшувати свою економiчну роботу, вдосконалювати методи перевезень та знаходити додаткові резерви для зниження собiвартостi та пiдвищення рентабельностi перевезень. Тобто ця норма пропонуе автотранспортним пiдприємствам визначену активну поведiнку. І навпаки, якщо вказано, що не допускаються до перевезення в якостi ручного багажу вогненебезпечнi та вибуховi речовини, то це означає, що пасажир повинен утриматись вiд подiбних дiй. Правова норма, згiдно з якою пасажир має право заявити при здаваннi багажу його цiннiсть, нaдaє пасажиру можливiсть дiяти на власний розсуд.

Як зазначено вище, норма транспортного права - це правило поведiнки, що набуває нормативностi i загальнообов'язковостi в чiтко встановленому порядку. Однак такою норма транспортного права стає лише тоді, коли вона видається уповноваженим на те органом у межах його компетенцiї i в рамках визначеної процедури. Обов'язковою ознакою норми транспортного права є те, що вона є правилом, здiйснення якого забезпечується державою. Тобто реалiзацiя норм транспортного права забезпечується, з одного боку створенням державою реальних умов i засобiв, що сприяють безперешкодному добровiльному здiйсненню вiдповiдними суб'єктами сформульованих у правовiй ноpмi зразкiв поведiнки, а з iншого - засобами заохочення, переконання i примусу до бажаної поведiнки, а також можливого застосування санкцiй у разi невиконання вимог транспортної правової норми.

Виходячи з цього, можна зазначити ознаки норм транспортного права:

1. Формально визначенi правила поведiнки.

2. Мають загальнообов'язковий характер, оскiльки формуються і встановлюються державою.

3. Набувають властивостей нормативностi та загальнообов'язковостi в суворо встановленому порядку.

4. Забезпечуються державою.

Ще один важливий фактор щодо транспортної правової норми як i iншим правовим нормам, їй притаманна певна структура: внутрiшня побудова норми, визначений порядок взаємозв'язкiв, взаємозумовленiсть складових частин та елементiв норми.

У правовiй науцi найпоширенiшою є iдея про трьохелементну побудову правової норми, вiдповiдно до чого вона логiчно складається з диспозицiї, гiпотези та санкцій. Така структура найбiльш повно вiдповiдає i ноpмi транспортного права з точки зору її логiчної побудови []¹.

Однак автор вiдькремлює структуру логiчної норми вiд структури норми-примусу, яка складається з двох елементiв: а) гiпотези; б) диспозицiї або санкції. На iснування двохелементної структури і правових норм звертає увагу й А. М. Колодiй. Biн зазначає, якщо норма права реалiзується у правовiдносинах, що мають реалiзува­тися вci три її елементи. Проте, якщо правовiдносини розвиваються без порушень, то санкцiя не реалiзується, що дaє пiдстави дiйти висновку про можливiсть iснування двохелементної гiпотези i диспозицiї. Причому те, що називають санкцiєю, є юрисдикцiєю особливого виду правових норм (охоронних) [ ]².

Диспозицiя - це частина транспортної правової норми, в якiй у виглядi владного примусу визначається те, як повиннi (чи можуть) поводити себе суб'єкти - учасники транспортних суспiльних вiд­носин.

Гiпотеза - це частина транспортної правової норми, в якiй міститься вказівка на ті умови, за яких нaстaє чинність правил, що встановленi в диспозицiї.

Санкцiя - це частина транспортної правової норми, яка мic­тить вказівку на ті правоі наслідки, що настають через пору­шення правила, зафiксованого в диспозицiї, чи умов, зазначених у гіпотезі.

Для прикладу вiдносно структури транспортної правової норми можна зазначити таке: згідно з чинними правилами, пасажир у разі проїзду в пасажирському поїздi зобов'язаний сплатити вapтicть проїзду та придбати квиток. Якщо ж він їде без квитка, то з нього стягується штраф.

Гiпотезою в цьому випадку буде вказiвка на тi обставини, за яких з'являється обов'язок пасажира сплатити проїзд та придбати квиток у разi проїзду в пасажирському поїздi. Диспозицiя в цьому разi - це вказiвка на вiдповiдний обов' язок пасажира.

Санкцiя - це встановленi правовою нормою заходи стягнення, що застосовуються до пасажира, який не оплатив свiй проїзд (штраф за безквитковий проїзд).

Змiст зазначених структурних елементiв може бути цiлком визначений, частково визначений або вiдносно визначений.

Транспортному праву також притаманна класифiкацiя правових норм, яку можна диференцiювати за такими напрямами:

а) функцiональна спрямованiсть - регулятивнi та охороннi;

б) предмет регулювання - матерiальнi та процесуальнi;

в) форма (характер) припису - зобов'язальнi, забороннi, дозвiльнi, заохочувальнi, рекомендацiйнi;

г) межою дй - за простором, часом, суб'єктами.

Регулятивнi норми - це певна сукупнiсть норм, якi встановлюють юридичнi права та обов'язки суб'єктiв транспортних вiдно­син, розрахованих на правомірну поведінку і, як правило, не містять у собi санкцiй. Наприклад, Законом України «Про внесення змiн до Закону України «Про автомобiльний транспорт» [ ]³ (ст. 32) закрiплено, що вiдносини автомобiльного перевiзника, який здiйснює перевезення пасажирiв на автобусних маршрутах загального користування, iз власниками автостанцiй визначаються договором.

Oхороннi норми - це певна сукупнiсть норм, якi передбачають державний примус за вчинення правопорушення i мiстять вiдповiднi санкції. Наприклад, розділом ХVІІІ Повiтряного кодексу України [ ]⁴ встановлено фінансову вiдповiдальнiсть суб’єкта авіаційної діяльності за різні види правопорушень в галузі цивільної авіації.

Матерiальнi норми - це певна сукупнiсть норм, за допомогою яких здiйснюється вплив на суспiльнi вiдносини шляхом прямого i безпосереднього встановлення порядку утворення транспортних opraнів, їх дiяльностi та визначення правового статусу, прав i обов'язкiв суб'єктiв транспортних правовiдносин. Наприклад, Законом України «Про дорожнiй рух» [ ]⁵ (ст. 34) встановлено обов'язкову реєстрацiю та облiк ycix видiв транспортних засобiв, якi призначенi для експлуатацiї на вулично-дорожнiй мережi загального користування.

Процесуальнi норми - це певна сукупнiсть норм, якi встановлюють процедуру здiйснення прав i обов' язкiв учасникiв транспортних вiдносин. Наприклад, Правилами державної peєcтpaції та облiку автомобiлiв, автобусiв, а також самохiдних машин, сконструйованих на шасi автомобiлiв, мотоциклiв ycix типiв, марок i моделей, причепiв, напiвпричепiв та мотоколясок встановлюється єдиний на територiї України порядок реестрації, облiку та видачi реєстрацiйних документiв i номерних знакiв зазначених транспортних засобiв, строки i послiдовнiсть подання та проходження необхiдних документiв, а також органи, правомочнi розглядати питання реєстрацiї [ ]⁶ . Рiч у тім, що процесуальнi норми - це не тiльки норми, передбаченi кримiнально-процесуальним, цивiльно-процесуальним, адмiнiстративно-процесуальним правом, а й норми, непов'язанi з примусовою реалiзацiєю вiдповiдних норм матерiального права. У цьому зв'язку слiд погодиися з думкою А. М. Колодiя про наявнiсть у сучасному українському правi рiзноманiтних процесуальних галузей права[ ]⁷.

Регулятивнi та правоохороннi норми, матерiальнi i процесуальнi норми дiалектично пов'язанi мiж собою. Внутрiшнiй структур­ний взаємозв'язок rрунтується на принципi їx рiвнозначного спiввiдношення у правовiй системi. вони iснують у виглядi єдиної системи законодавства, поділяються на певні види і підлягають систематизацiї.

Залежно вiд характеру припису або способу впливу на адресата транспортнi норми подiляють на тaкi:

зобовязальнi - мiстять юридично владний припис щодо обов'язкового вчинення вiдповiдних дiй, передбачених тiєю чи iншою нормою. Наприклад, цивiльнi повiтрянi судна пiдлягають обов'язковiй реестрації i можуть 6ути зареєстрованi тiльки в однiй державi (ст. 39 Повiтряного кодексу Украi'ни);

забороннi - мiстять юридично владнi приписи щодо заборони вчинення тих чи iнших дiй, передбачених вiдповiдною нормою.

Наприклад, забороняється водiєвi керувати транспортним засобом, не зареестрованим у Державтоiнспекцiї, без номерного знака або талона, що свiдчить проходження державного технiчного огляду (п. 2.8 Правил дорожнього руху);

дозвольнi - надають право дiяти на власний розсуд у межах юридичного владного припису. Наприклад, начальник залiзницi та уповноваженi ним посадовi особи за заявою вантажовiдправника без додаткової оплати дозволяють завантаження понад план та поза планом, внутрiстанцiйнi перевезення вантажiв, змiнюють передбаченi планом залiзницi та станції призначення в порядку та розмiрах, установлених Правилами (ст. 21 Статуту залiзниць України);

заохочувальнi - стимулюють вiдповiднi дїі суб'єктiв транспортних вiдносин. Наприклад, будь-яка з корисним результатом дiя щодо рятування судна дає право на отримання певної винагороди (статтi 328 i 333 Кодексу торговельного мореплавства Украiни);

рекомендацiйнi - мiстять поради вiдносно доцiльностi окремих дiй за певних умовах транспортних вiдносин. Наприклад, рекомендації щодо полiпшення взаємовiдносин мiлiцiї з учасниками дорожнього руху та власниками транспортних засобiв, якi свого часу були затвердженi вiдповiдним наказом МВС Украiни.

Транспортнi норми можна квалiфiкувати і за метою дiй:

- за простором - загальнодержавні, реггіональні, місцеві;

- за часом - безстроковi, строковi, разовi;

- за суб'єктами - регулюють дiяльнiсть у сферi транспортних вiдносин фiзичних осiб, юридичних осiб, соцiальних спiльнот.

Можна зазначити й iншi пiдходи до класифiкацiї норм транспортного права, що свiдчить як про творчий процес у цiй сферi, так i значний масив даних, який потрiбно охопити.

Визначаючи категорiю норми транспортного права, слiд зазначити, що вона не є якимось абстрактним поняттям, а має зовнiшнє вираження в статтi нормативно-правового акта (транспортного).

Залежно вiд того, як у статтi викладено елементи норми транспортного права (вci або їхню частину), можна визначити способи викладення.

Традицiйно правова наука визначає тaкi способи викладення норми в статтi: прямий, посильний, бланкетний, якi наявнi i в транспортному праві.

Так, за прямим способом yci елементи норми транспортного права мiстяться в статтi нормативно-правового акта; за посильним - здiйснюєься посилання на iншу статтю (статті); за бланкетним - стаття транспортного нормативно-правового акта вiдсилає до іншого акта.

Наявнiсть ycix способiв викладення норми в статтi транспортного права та пояснюється тим, що, по-перше, воно є частиною правової науки, якiй притаманнi yci риси i категорії правової науки, а по-друге - у транспортному правi виражено значну частину інших норм як правових, так і неправових, наприклад, технічних.