3. Нормування оборотних коштів в незавершеному виробництві.

У грошовому вимірі НЗВ складається зі всіх витрат підприємства на утворення необхідних заділів, деталей, вузлів і напівфабрикатів на всіх стадіях виробничого циклу.

Склад нормативу оборотних коштів в НЗВ залежить від наступних чинників:

• обсягу і складу продукції, що виробляється;

• тривалості виробничого циклу;

• собівартості продукції;

• характеру наростання витрат.

Обсяг виробництва безпосередньо впливає на НЗВ через величину середньоденних витрат на товарну продукцію. Чим більше обсяг виробництва, тим більше споживається оборотних коштів для покриття витрат з НЗВ. Тривалість виробничого циклу визначається часом від першої технологічної операції до повного виготовлення виробу.

Якщо у виробництві постійно обробляється значна кількість виробів з різною тривалістю їх виготовлення, то всі вироби необхідно об'єднати в групи і розрахувати тривалість виробничого циклу по кожній групі, а потім на їх основі обчислити середньозважений виробничий цикл по підприємству. Ступінь наростання витрат означає те, що в процесі виробництва витрати на одиницю продукції збільшуються від одноразових витрат до кінцевої собівартості продукції.

До одноразових витрат відносяться витрати, які здійснюються на початку виробничого циклу – витрати сировини, матеріалів, напівфабрикатів. Решта витрат вважається наростаючими – заробітна плата, амортизаційні відрахування, плата за електроенергію.

Ступінь наростання витрат характеризується коефіцієнтом наростання витрат:

де:

В_о – одноразові витрати;

В_р – решта витрат.

Норматив оборотних коштів для НЗВ визначається за формулою:

де:

С_п – планована собівартість випуску продукції;

Т_пл – тривалість періоду (365 днів);

Z_НЗВ – норма НЗВ;

Т_ц – тривалість виробничого циклу.

4. Нормування оборотних коштів в готовій продукції і витратах майбутніх періодів.

До витрат майбутніх періодів відносяться:

а) витрати на освоєння нових видів продукції і нових технологічних процесів;

б) витрати на геологорозвідувальні і гірничопрохідницькі роботи, які не увійшли до складу капітальних вкладень;

в) витрати на підписку періодики, орендна плата, яка сплачується наперед і інші витрати.

Норматив витрат майбутніх періодів визначається за формулою:

де:

С₀ – сума коштів, вкладених у витрати майбутніх періодів, за вирахуванням отриманих банківських кредитів;

В_п – витрати, які проводяться в плановому році, передбачені відповідними кошторисами;

В_в – витрати, які включаються в собівартість продукції запланованого року.

Нормування оборотних коштів в готовій продукції. Даний норматив застосовується для забезпечення планомірного і ритмічного відвантаження відповідно до договірних умов постачання. Норма запасів по ГП залежить від наступних чинників:

а) тривалості транспортування виробів зі складу до станції відправлення;

б) часу завантаження до транспортних засобів;

в) групування виробів за партіями;

г) накопичення виробів до розміру партій відвантаження;

д) часу на упаковку і оформлення платіжних документів.

Норматив оборотних коштів запасів готової продукції на складі визначається добутком одноденного випуску готової продукції за виробничою собівартістю і норми запасу в днях.

де:

V_ГП – випуск готової продукції за виробничою собівартістю;

Т_пл – кількість днів в плановому періоді;

Z_ГП – норма запасів готової продукції;

В_д – середньоденний випуск продукції за виробничою собівартістю.