Засоби індивідуального захисту.

Засоби індивідуального захисту використовуються у тих випадках коли інші заходи недостатньо ефективні: при переході через зони збільшеної інтенсивності випромінювання, при ремонтних та налагоджувальних роботах у аварійних ситуаціях, під час короткочасного контролю та при зміні інтенсивності опромінення. ЗІЗ застосовують тоді, коли безпека робіт не може бути забезпечена конструкцією та розміщенням устаткування, організацією виробничих процесів, архітектурно-планувальними рішеннями та засобами колективного захисту.

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці службовцям безкоштовно видаються спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту.

Для захисту тіла використовується одяг із металізованих тканин та радіо поглинаючих матеріалів. Металізована тканина складається із бавовняних чи капронових ниток, спірально обвитих металевим дротом. Таким чином, ця тканина, мов металева сітка (при віддалі між нитками 0,5мм) послаблює випромінювання не менше, як на 20-30дБ. При зшиванні деталей захисного одягу потрібно забезпечити контакт ізольованих провідників. Тому електрична герметизація швів проводиться електропровідними розчинами чи клеями, які забезпечують гальванічний контакт або збільшують ємнісний зв'язок проводів, котрі не контактують.

Очі захищають спеціальними окулярами зі скла з нанесеною на внутрішній бік провідною плівкою двоокису олова. Гумова оправа окулярів має запресовану металеву сітку або обклеєна металізованою тканиною. Цими окулярами випромінювання НВЧ послаблюється на 20-30дБ. Раніше використовували рукавички та бахили, зараз вважають непотрібними , оскільки допустима величина щільності потоку енергії для рук та ніг у багато разів вища ніж для тіла.

Колективні та індивідуальні засоби захисту можуть забезпечити тривалу безпечну роботу персоналу на об'єктах.

28. Класифікація лазерів за ступенями небезпечності лазерного випромінювання. Специфіка захисту від лазерного випромінювання.

ЛАЗЕРНЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ.

Термін "лазер" - абревіатура, утворена з початкових літер англійських слів: Light amplification by stimulated emission of ratiation - посилення світла за рахунок створення стимулюючого випромінювання. Таким чином, лазер або оптичний квантовий генератор - це генератор, заснований на використанні вимушеного (стимулюючого) випромінювання. Можливість використовування такого явища була передбачена ще в 1917 році А.Ейнштейном. А першопрохідцями практичного використання лазерів були фізики В.А.Фабрикант, а також пізніше лауреати Нобелівської премії А.М.Прохоров, Н.Т.Басов, Ч.Таунс (США). Як технічний засіб лазер складається з основних елементів: активного середовища та системи накачки резонатора. Агрегатний стан активної робочої речовини може бути: рідким, твердим або газоподібним. В якості резонатора використовують плоскопаралельне дзеркало, з високим коефіцієнтом відображення. Накачка, тобто перевод атомів активного середовища на верхній рівень, забезпечується за допомогою потужного джерела світла або електричним розрядом. В основу класифікацій лазерів покладено фізико-технічні параметри і ступінь небезпечності лазерного випромінювання для обслуговуючого персоналу. Фізико-технічнікласифікації:

а) в залежності від агрегатного стану активного середовища лазери бувають: -твердотільними (на кришталах, склянні);

-газові – на фарбниках;

-хімічні-півпровідникові;

б)в залежності від характеру генерації:

-непреривні;

-імпульсні;

В залежності від способу накачки активної речовини:

-оптичні;

-електричні;

-хімічнію

Медична класифікація (по ступені небезпеки лазерного випромінювання для обслуговуючогоперсоналу:

Клас I (безпечні) - вихідне випромінювання не шкідливе для очей. Клас II (малонебезпечні) - небезпечні для очей, пряме або дзеркальне відображення випромінювання.

Клас III (середньонебезпечні) - небезпечні для очей, пряме, дзеркально і дифузно відображене випромінювання, для шкіри пряме і дзеркальне відображення

КласIV(високо небезпечні) - небезпечні для шкіри, дифузно відображене випромінення. В якості ведучих критеріїв при оцінці ступеня безпеки генеруючого лазерного випромінювання прийняті:

-величина потужності і(енергія);

-довжина хвилі;

-тривалістьімпульсу;

-експозиція опромінення.

Завдяки своїм винятковим здібностям (висока направленість променя, когерентність, монохроматичність) лазери знаходять винятково широке застосування в різних галузях промисловості, науки, техніки, зв'язку, с/г, біології, медицини. В той же час розширення сфери їх використовування сприяє збільшенню контингенту осіб, що підлягають впливу лазерного випромінювання і висувають широке коло задач по профілактиці шкідливої і небезпечної дії цього відносно нового фактору оточуючого середовища. До основних несприятливих факторів, що виникають при роботі лазерів, відносять:

-пряме ;

-дзеркальне відображене випромінювання;

-дифузно відображене випромінювання;

-розсіяневипромінювання.

До супутніх - комплекс несприятливих фізичних і хімічних факторів, що виникають при роботі лазерів. Біологічна дія лазерів на організм людини характеризується первинним і вторинним ефектами. До числа первинних - відносять органічні зміни, які виникають безпосередньо в опромінених тканинах, до числа вторинних - неспецифічні зміни, що виникають в організмі в відповідь на опромінення. В основі впливу лазерного випромінювання лежить спільна термічна і механічна дія. До найбільш вразливих органів і систем відноситься орган зору і шкіра. Ефект впливу лазерного випромінювання на очі в значній мірі залежить від довжини хвилі і локалізації дії. Вираженість морфологічних змін і клінічна картина розладів функції зору може бути від повної втрати зору - сліпота до інструментально виявлених функціональних зрушень (а також катаракта, кон'юнктивіти, кератіти). Характер пошкодження шкіри і слизових оболонок варіює від легкої гіперемії до різного ступеня опіків. Розрізняють 4 ступеня пошкодження шкіри лазерним опроміненням: 1 ступінь - опіки епідермісу: ерітема, десквамація епітелія. 2 ступінь - опіки дерми: пухирі, деструкція поверхневих шарів дерми. 3 ступінь - опіки дерми з її деструкцією до глибоких шарів. 4 ступінь - деструкція всієї площини шкіри, підшкірної клітковини і прилеглих шарів. Профілактичні заходи:

1. Гігієнічне нормування: ГДК або ГДР на основі ДСТу "Лазерна безпека". Загальні положення "Санітарних норм і правил, влаштування і експлуатації лазерів". При використовуванні лазерів II і III класу необхідно мати відгородження (захищення) лазерної зони або екранування пучка випромінювання. Лазери IV класу розміщуються в окремих ізольованих приміщеннях і забезпечуються дистанційним управлінням їх робіт. При розміщенні в одному приміщенні декількох лазерів необхідно виключити можливість взаємного опромінення операторів, працюючих на різних установках. Для видалення можливих токсичних газів, парів або пилу в приміщенні влаштовується потужна приточно – витяжна вентиляція. Для захисту від шуму обладнуються звукоізолюючі і звукопоглинаюче устаткування. До індивідуальних засобів захисту відносять спеціальні окуляри, маски, щитки. Роботи, пов'язані з обслуговуванням лазерних установок, відносяться до робіт з шкідливими умовами праці. Оператори лазерних установок підлягають попереднім і періодичним (1 раз в рік) медичним оглядам з обов'язковою участю терапевта, невропатолога та окуліста.