
- •Лекції змістового модуля №1 (розроблені у варіанті – питання та відповіді на них для виконання модульної контрольної роботи №1 з предмету „Основи охорони праці“)
- •Сфера дії Закону “Про охорону праці”. Визначення понять: „Охорона праці“, “Роботодавець” та “Працівник” . Структура предмету „Охорона праці“.
- •2. Основні завдання охорони праці.
- •3. Законодавство про охорону праці та відповідні їм нормативно – правові акти.
- •4. Державна політика в галузі “Охорона праці”.
- •Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:
- •5. Права працівників на охорону праці під час укладання трудового договору та під час роботи.
- •Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці. Забезпечення працівників спецодягом, засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами.
- •7. Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров’я працівників або у разі їх смерті.
- •8. Охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів.
- •9. Обов’язки роботодавця щодо охорони праці на своєму підприємстві. Обов’язки працівника щодо дотримання вимог нормативно – правових актів з охорони праці.
- •Служба охорони праці на підприємстві. Комісія з питань охорони праці на підприємстві.
- •Обов’язкові медичні огляди працівників.
- •12. Навчання працівників з питань охорони праці. Види інструктажів з охорони праці.
- •1. Визначення понять і термінів.
- •2. Посадові особи, які підлягають навчанню:
- •2.4. Працівники в тому числі і посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці, до подальшої роботи не допускаються.
- •4. Навчання посадових осіб та інших працівників, зайнятих на роботах підвищеної небезпеки, а також на роботах, де є потреба у професійному доборі.
- •5. Організація проведення інструктажів з питань охорони праці.
- •13. Вступний інструктаж з охорони праці та первинний інструктаж з охорони праці на робочому місці в виробничих підрозділах.
- •1. Вступний інструктаж проводиться:
- •2. Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником:
- •Проводиться з учнями, курсантами, слухачами та студентами навчальних закладів:
- •14. Повторний, позаплановий та цільовий інструктаж з охорони праці в виробничих підрозділах.
- •Додаткова інформація. Розробка, узгодження і затвердження та введення в дію інструкцій з охорони праці на підприємстві.
- •15. Фінансування охорони праці на підприємстві.
- •16. Регулювання охорони праці у колективному договорі, угоді.
- •17. Дотримання вимог щодо охорони праці під час проектування, будівництва (виготовлення) та реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва.
- •18. Органи державного нагляду за охороною праці. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці.
- •19. Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці.
- •20. Штрафні санкції до юридичних та фізичних осіб, які використовують найману працю, а також до посадових осіб та працівників. Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці.
- •Основні заходи по запобіганню травматизму та професійним захворюванням.
- •1. Види травм в залежності від шкідливих та небезпечних виробничих факторів .
- •2. Причини виробничого травматизму та професійних захворювань.
- •До організаційних причин травматизму відносяться:
- •4. Основні заходи по запобіганню нещасних випадків та професійних захворювань.
- •22. Гігієна праці, її значення. Гранично допустимі концентрації (гдк) шкідливих речовин.
- •23. Вентиляція. Види вентиляції. Організація повітрообміну в приміщеннях, повітряний баланс, кратність повітрообміну.
- •24. Природне, штучне, суміщене освітлення. Класифікація виробничого освітлення. Основні вимоги до виробничого освітлення. Види освітлення.
- •Заходи та засоби колективного та індивідуального захисту від вібрацій.
- •Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму.
- •27. Захист від електромагнітних випромінювань і полів.
- •Джерела випромінювання і його вплив на людину
- •Захист від електромагнітних випромінювань.
- •Засоби індивідуального захисту.
- •28. Класифікація лазерів за ступенями небезпечності лазерного випромінювання. Специфіка захисту від лазерного випромінювання.
- •29. Типові методи та засоби захисту персоналу від іонізуючого випромінювання у виробничих умовах.
- •30. Вимоги охорони праці до розташування виробничого і офісного обладнання та організації робочих місць.
- •Виробничі будівлі, приміщення
- •Побутові приміщення
- •Предметно-просторове середовище
- •Література
Лекції змістового модуля №1 (розроблені у варіанті – питання та відповіді на них для виконання модульної контрольної роботи №1 з предмету „Основи охорони праці“)
Сфера дії Закону “Про охорону праці”. Визначення понять: „Охорона праці“, “Роботодавець” та “Працівник” . Структура предмету „Охорона праці“.
Стаття 1. Визначення понять і термінів
Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності
Роботодавець — власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю.
Працівник — особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов'язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).
Стаття 2. Сфера дії Закону
Дія цього Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих.
Структура предмету „Охорона праці“:
Законодавчі та нормативні акти з охорони праці;
Техніка безпеки в галузі виробництва;
Виробнича санітарія в галузі виробництва;
Пожежна безпека в галузі виробництва.
2. Основні завдання охорони праці.
Навчання, інструктажі та перевірка знань з питань охорони праці всіх працівників підприємства;
Забезпечення безпеки будівель та споруд;
Забезпечення безпеки технологічного обладнання, машин та механізмів;
Забезпечення безпеки технологічних процесів;
3. Законодавство про охорону праці та відповідні їм нормативно – правові акти.
Законодавство про охорону праці складається із Закону України «Про охорону праці», Кодексу законів про працю України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Закону України «Про пожежну безпеку», Закону України «Про санітарне та епідемічне благополуччя населення», Закону України «Про охорону здоров’я», а також прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Нормативно-правові акти з охорони праці — це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов'язкові для виконання.
4. Державна політика в галузі “Охорона праці”.
Стаття 4. Державна політика в галузі охорони праці.
Державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.
Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:
пріоритету життя і здоров я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;
підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;
комплексного розв’язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля;
соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності;
адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров'я та психологічного стану;
використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить законодавству;
інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;
забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об'єднань громадян, що розв'язують проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;
використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.