Лабораторна робота № 11 Тема: методика облікУ потенційної забур’янЕності посівів

Мета заняття: ознайомитися з методикою виділення насіння бур’янів з ґрунту; навчитися визначати рівень засміченості ґрунту насінням бур’янів.

Обладнання: колекція насіння бур’янів, зразки чорноземного ґрунту, сита, воронки, фільтрувальний папір, шпателі, визначники насіння та плодів бур’янів.

Контрольні питання:

1. Методика відбору зразків та обліку насіння бур’янів у посівному матеріалі.

2. Методика відбору зразків та обліку насіння бур’янів у ґрунті.

3. Методика визначення схожості насіння бур’янів.

План заняття:

1. Зразок чорноземного ґрунту промити на ситах з діаметром вічок 0,25 мм. Після промивання залишок із сита (насіння, органічні рештки тощо) підсушити й перенести на фільтрувальний папір. Після цього, із залишку на фільтрувальному папері вибрати на­сіння бур'янів вручну за допомогою шпателя.

2. Підрахувати насіння та розподілити його за ботанічними видами, користуючись визначниками насіння та плодів бур’янів, колекцією насіння та плодів бур’янів.

3. Визначити рівень засміченості ґрунту насінням бур’янів на 1 м², розрахунки записати в зошит.

Для перерахунку кількості на­сіння на площі 1 м² необхідно знайти перевідний коефіцієнт (К) – число, що показує, скільки площ (а×n) в 1 м²:

K = S / a · n, де:

S – площа 1 м² в см² (10 000 см²);

а – площа бура (у бура Калентьєва а = 62,5 см², у бура Шевелева та ВНДІК – 28,5 см²);

n – кількість проб (у нашому прикладі 5 проб)

Помноживши переводний коефіцієнт (К) на загальну кількість насіння в пробі, одержимо кількість насіння, що припадає на 1 м² площі. Для переводу на гектар указану величину слід помножити на 10 000 (1 га = 10 000 м²).

Запитання до самоконтролю:

1. Принципи та методи досліджень у гербології.

2. Завдання дослідження та обліку бур’янового компонента агрофітоценозу.

3. Моніторінг сегетальної рослинності.

4. Фітоценотичні методи дослідження бур’янового компонента.

5. Методика визначення насіння бур’янів в органічних добривах.

Лабораторна робота № 12 Тема: методика облікУ актуальноЇ забур’янЕності посівів

Мета заняття: оволодіти методикою обліку актуальної забур'яненості агрофітоценозів.

Обладнання: лінійка довжиною 1,43 см, рамки розміром 0,25 та 1 м², зошит, олівець, визначники вищих рослин, довідкова література.

Контрольні питання:

1. Методика обліку рівня присутності вегетуючих бур’янів в агрофітоценозах.

2. Строки оперативного обстеження посівів різних культур на забур’яненість.

3. Картографування забур’яненості посівів.

План заняття:

1. Користуючись обліковим листом № 1 забур’яненості посіву озимої пшениці, визначити трапляння кожного виду та видове насичення агрофітоценозу. Всі розрахунки записати в зошит.

Обліковий лист № 1 забур’яненості посіву озимої пшениці

ООО «Степове», Слов’яносербського району, Луганської області (2010 р.)

Вид бур’яну	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	Середнє шт./м2
Талабан польовий	42	14	76	84	12	17	89	6	11	46	39,7
Жовтозілля весняне	17	8	34	23	55	11	33	9	20	36	24,6
Грицики звичайні	25	-	11	-	7	29	44	14	11	7	14,8
Кудрявець Софії	12	5	40	13	11	-	-	10	19	38	14,8
Латук татарський	6	-	2	11	-	7	19	4	4	-	5,3
Молочай прутовидний	-	9	-	-	-	12	17	4	-	8	5,0
Осот польовий	3	-	15	-	9	5	-	-	-	3	3,5
Чина бульбиста	23	-	-	-	-	-	-	-	8	-	3,1
Мак-самосій дикий	11	-	-	-	-	1	3	12	-	-	2,7
Інші види	23	12	6	21	13	17	9	9	23	32	16,5

а) трапляння виду визначають за формулою:

R (%) = N1×100 / N, де:

N1 – кількість облікових ділянок, на яких трапляється вид,

N – загальна кількість облікових ділянок.

б) видове насичення визначають за формулою Сімпсона:

H = Σ (Ui / S)², де:

Ui – чисельність і-того виду в бур’яновому угрупованні,

S – загальна чисельність бур’янового угруповання.

H – індекс флористичного різноманіття (чим нижчий індекс, тим вища флористична різноманітність та стійкість бур’янового угруповання).

2. Визначити тип забур’яненості агрофітоценозу за участю озимої пшениці, користуючись таблицею, якщо рясність видів бур’янів була наступною: жовтозілля весняне – 23 шт./м², грицики звичайні – 14 шт./м², талабан польовий – 18 шт./м², латук дикий – 7 шт./м², кудрявець Софії – 93 шт./м², осот рожевий – 12 шт./м², плоскуха звичайна – 45 шт./м², глуха кропива стеблообгортна – 12 шт./м², підмаренник чіпкий – 4 шт./м², березка польова – 3 шт./м². Усі розрахунки записати в зошит.

3. Визначити тип забур’яненості агрофітоценозу за участю соняшника, користуючись таблицею, якщо рясність бур’янів була наступною: латук татарський – 23 шт./м², редька дика – 5 шт./м², гірчиця польова – 4 шт./м², осот рожевий – 13 шт./м², нетреба ельбінська – 2 шт./м², березка польова – 13 шт./м², плоскуха звичайна – 6 шт./м², мишій сизий – 4 шт./м². Усі розрахунки записати в зошит.

Ключ до визначення типів забур’яненості посівів

Тип забур'яненості	Участь окремих біологічних груп у загальній кількості бур'янів, %
	малорічні	корене­вищні	коренепа­росткові
1. Малорічний	80-95	5-10	5-10
2. Кореневищний	5-10	80-90	5-10
3. Коренепаростковий	5-10	5-10	80-90
4. Малорічно-кореневищний	25-30	70-75	-
5. Малорічно-коренепароетковий	25-30	-	70-75
6. Кореневищно-малорічний	70-75	25-30	-
7. Коренепаростково-малорічний	70-75	-	25-30
8. Кореневищно-коренепаростковий	-	25-30	70-75
9. Кореневищно-коренепаростково-малорічний	50-75	12-25	13-25
10. Малорічно-кореневищно-коренепаростковий	12-25	13-25	50-75
11. Малорічно-коренепаростково-кореневищний	12-35	50-75	13-25
12. Коренепаростково-кореневищний	-	70-75	25-30
1З. Повний біологічно зрівноважений тип	30-33	30-33	30-33