3. Виробнича класифікація бур'янових угрупувань

Крім виробничої класифікації окремих видів бур'янів для виробнич­ників важливе значення має виробнича класифікація бур'янових угрупу­вань, тому що на полі завжди присутні кілька видів бур'янів одночасно. У даний час на виробництві поширена господарська типологія агрофіто­ценозів, при формуванні якої виходили з парадигми, що склад сегета­льної рослинності на кожному конкретному полі є більш менш постійною величиною. З 1968 року в основу типології сегетальної рослинності покладена конце­пція Л.І. Козакевича і Б.М. Смирнова про типи забур'янення. Згідно цієї концепції, для кожного поля характерно певне співвідношення біологіч­них груп бур'янів. Таких типів забур'яненості (співвідношень біологічних груп бур'янів) виділено 7. З них 3 простих:

• коренепаростковий;

• кореневищний;

• малорічний;

та 4 складних:

• коренепаростково-кореневищний;

• коренепаростково-малорічний;

• кореневищно-малорічний;

• кореневищно-коренепаростково-малорічний.

Для інформаційного задоволення вибору хімічних заходів необхід­но користуватися класифікацією бур'янових угрупувань по ботанічному класу, рослини якого переважають в бур'яновому угрупуванні. За бота­нічним класом виділяють два простих класи і один складний:

• однодольний;

• дводольний;

• однодольно-дводольний.

В науковій літературі зустрічається варіант змішаної класифікації, який запропонований B.C. Зузою. Суть даного варіанту полягає в допо­вненні назви типу забур'яненості домінуючим класом бур'янів, напри­клад, малорічно-злаковий.

4. Історія становлення та сучасний склад бур'янового компонента агрофітоценозу

Історія становлення сучасного бур'янового компонента агрофіто­ценозу пов'язана з розвитком землеробства. У примітивних системах землеробства переважали місцеві дикі види, переважно багаторічні, які займали поле до посіву. З розвитком знарядь обробітку, особливо з по­явою мідних плугів, у бур'яновому угрупуванні відбуваються зміни. По­ряд з багаторічними апофітами з'являється зростаюча група малорічних місцевих видів, які більш пристосовані до умов інтенсивного і глибокого обробітку ґрунту.

Розвиток древніх цивілізацій з використанням плугів на тваринній тязі зумовили зменшення долі місцевих багаторічних і малорічних апофітів. На місце них приходять малорічники антропохори. Утворення ве­ликих держав і рух людей під час переселення народів та воєн сприяло проникненню адвентивних бур'янів. Ці процеси посилюються з перехо­дом на використання залізних плугів і зростанням інтенсивності обро­бітку ґрунту. Хоча, навіть у цей час, по видовому різноманіттю пе­реважали апофіти багаторічні і малорічні, але невпинно зростає доля антропохоріє та проникнення адвентивних видів. У сучасних системах інтенсивного землеробства при зростанні долі просапних культур бур'яни антропохори вже переважають по видовому різноманіттю і по чисельності. В бур'яновому компоненті більше 50% припадає на адвен­тивні види.

Інтенсифікація землеробства відбивається на бур'яновому ком­поненті таким чином:

• зменшується видове різноманіття, тому, що далеко не всі види здатні існувати в умовах інтенсивного антропічного впливу на екотоп;

• зростає шкодочинність видів, що залишаються в складі бур'яно­вого угрупування.

М.В. Марков (1972) проаналізував зміну складу бур'янового ком­понента агрофітоценозу за 50 років. Наведені дані показують, що зага­льна кількість видів знизилась на 43,8%. При цьому це відбулося ви­ключно за рахунок апофітних бур'янів, а кількість антропохорних видів бур'янів навіть зросла на 4,4%. Серед місцевих (апофітів) видів зникли озимі, зимуючі та дворічні. Дольова участь цих біологічних груп у складі антропохорів також суттєво зменшилась. За 50 років співвідношення антропохорів і апофітів змінилося на протилежне.

Сучасний видовий склад бур'янів достатньо різноманітний. Видове різноманіття бур'янового компонента залежить від особ­ливостей природно-кліматичної зони. На Україні в напрямку з північного заходу на південний схід з посиленням континентальності клімату зме­ншується флористичний склад бур'янової синузії. Навіть у межах однієї природно-кліматичної зони спостерігається суттєва зміна видового різ­номаніття бур'янів.