Тема 6. Прогноз формування і розвитку популяцій і бур’янових угруповань в агрофітоценозах План

1. Інструментальний та якісний методи прогнозу забур’яненості.

2. Розрахунковий метод прогнозування.

1.Інструментальний та якісний методи прогнозу забур’яненості.

Інструментальні методи прогнозу забур'яненості застосовуються при оперативному прогнозі фактичної забур'яненості на весняний пері­од. До інструментальних методів прогнозу відносяться:

- метод монолітів;

- метод фунтових зразків;

- метод плівкових теплиць.

Суть методу монолітів полягає в тому, що в полі в лютому місяці відбираються пробні моноліти фунту в непорушеному стані завглибшки 10 см і площею 2500 см². Потім моноліти поміщаються в дерев'яні ящики і ставлять у кімнаті з температурою +20-22°С. Сходи бур'янів підра­ховують протягом З0 днів.

У методі фунтових зразків ВІЗР рекомендував відбирати зразки фунту після основного обробітку масою 150-200 г не менше ніж в 40 місцях по діагоналі поля з 10 см шару ґрунту. Потім проби ґрунту пере­мішуються і зберігаються в поліетиленових мішечках до зими на відкри­тому повітрі. На початку грудня фунт розморожують і розкладають в стандартні ростильні шаром 2,5-3 см, доводять вологість ґрунту до 60% від повної вологоємкості і пророщують при температурі 20-22°С 17-20 днів. Проростки підраховують по видам. Потім ґрунт висушують до пові­тряно-сухого стану і через 7 днів повторюють пророщування. Дані облі­ків сумують і розраховують можливу кількість сходів бур'янів на 1 м² за формулою:

де: Ч_е - можлива кількість сходів бур'янів, шт/м²;

К_р - загальна кількість проростків в усіх ростильнях, шт;

S_p - площа, однієї ростильні, см²;

Р_к- кількість ростилень, шт;

В_с - висота шару ґрунту в ростильнях, см.

Метод плівкових теплиць полягає в тому, що прогрівання ґрунту для прискорення появи сходів бур'янів відбувається на пробній площа­дці в 1-2 м². Дане визначення забур'яненості проводиться не в кімнаті, а безпосередньо на полі, що підвищує точність визначення. Цим методом можна визначити забур'яненість на кілька тижнів раніше від її фактично­го прояву на полі.

Всі інструментальні методи мають достатньо високий рівень імовір­ності результатів.

Зв'язки між стадіями розвитку об'єкта прогнозування екотопічними, біотичними та антропічними факторами зовнішнього середовища, вста­новлені в ході вікового практичного досвіду землероба, служать основою для якісного методу прогнозування. Ці встановлені залежності час­то носять виражений регіональний характер. З таких практичних загаль­них закономірностей можна відмітити такі:

1. Тепла і помірно волога погода весною і літом сприяє забур'яне­ності посівів злаковими просовидними бур'янами.

2. При багаторічному типі забур'яненості останній не змінюється кожен рік в залежності від культури та кліматичних умов.

3. При малорічному типі забур'яненості після холодної малосніжної зими зростає доля зимуючих бур'янів.

4. При холодній затяжній весні у малорічному типі забур'яненості зростає доля ярих бур'янів.

5. Після посушливої весни і літа малорічні бур'яни розвиваються слабо, а зростає роль і значення коренепаросткових бур'янів.

6. Прохолодна погода в травні і на початку літа сприяє розповсюд­женню бур'янів родини капустяних (хрестоцвітих).

7. Для розвитку більшості ярих дводольних бур'янів сприятливими є роки зі значною кількістю опадів у травні і літом та помірною кількістю

тепла.

8. Чим вищий потенційний запас насіння в ґрунті, тим швидше від­бувається масова поява сходів при створенні сприятливих для цього

умов.

9. Зниження чисельності дводольних бур'янів у наступному році

спостерігається при:

а) дуже холодній і малосніжній зимі;

б) при наявності великих відлиг з наступними сильними морозами, особливо в другій половині зими;

в) при затяжній, холодній і дощовій весні.

10. У вологу весну значно збільшується чисельність сходів порту­лака городнього.

11. У вологі роки в посівах просапних культур багато проростає

плоскухи звичайної.

12. У посушливий весняний період переважає в посівах просапних

культур мишій зелений.

Цей перелік можна суттєво продовжити. Кожен агроном повинен вести такі спостереження в умовах свого господарства, на основі яких можна проводити достатньо точний якісний прогноз забур'яненості посі­вів сільськогосподарських культур. B.C. Зуза й ін. (1985), узагальнивши дані по рівню і характеру забур'яненості різних сільськогосподарських культур, запропонували таблицю для якісного прогнозування поширен­ня біологічних груп бур'янів у посівах сільськогосподарських культур.