5. Гідравлічний розрахунок трубопроводів системи опалення

Розрахунок трубопроводів проводжу методом питомих втрат тиску. Спочатку проводжу розрахунок циркуляційного кільця через найбільш віддалений найбільш завантажений стояк ст. 1 головне циркуляційне кільце.

Визначаю розрахунковий циркуляційний тиск

, Па

де, - орієнтовний циркуляційний тиск який створює насос , Па; - довжина циркуляційного кільця, м;

- коефіцієнт, який враховує долю гравітаційного тиску в розрахункових умовах (для однотрубних систем з верхньою розводкою =0.4);

- гравітаційний циркуляційний тиск при охолодженні води в нагрівалиних приладах і трубопроводах =280 Па (лист ІІІ.25. [11]);

- гравітаційний циркуляційний тиск при охолодженні води в нагрівалиних приладах, Па.

, Па

де, - вертикальна відстань між умовними центрами охолодження і-ї ділянки і нагрівання, визначаю по аксонометричній схемі системи опалення, м; h=2,7

- питома вага води при t₀, t₁, t₂, t₃відповідно, виписується з (таблиці 3. IV. [11]).

Визначаю температуру води на відповідних ділянках

, ⁰С;

кг/год;

Запишемо температуру і густину води у теплоносіях у табличній формі:

	Температура t , гр. Цельсія	густина, кг/м3	різниця густин, ,кг/м3	Перепад тиску, ,Па
t г	95	962
t1	92	965	3	79
t2	88	967	2	53
t3	84	968	1	26
t4	81	970	2	53
t5	77	972	2	53
t6	74	975	3	79
t о	70	978	3	79
				423

Па.

Отже, розрахунковий циркуляційний тиск буде рівним

Па.

Визначаю середні втрати тиску

Па/м; де, - коефіцієнт, який враховує долю втрат тиску на тертя від залежного розрахункового тиску.

Гідравлічний розрахунок трубопроводів проводимо по таблицях III.59, III.60, III.61 і III.65 [3], а результати розрахунку зведемо в таблицю

№	Q, Вт	l, м	G, кг/год	Dy, мм	V, м/с	R, Па/м	R·l, Па	∑ζ	Z, Па	R·l+Z, Па
Кільце через ст. 1
1	55079	21,7	1897	40	0,42	67,9	1474	0,6	695,2	2169
2	24656	7,0	849	32	0,33	61,4	432	3,3	199,32	631
3	11964	7,8	412	25	0,28	48,8	381	12,3	187,44	568
4	9232	3,2	318	25	0,3	71,3	228	9	172,92	401
5	5487	28,1	189	20	0,25	96,4	2709	58	1293,6	4002
6	9232	3,2	318	25	0,3	71,3	228	9	172,92	401
7	11964	7,8	412	25	0,28	48,8	381	12,3	187,44	568
8	24656	7,0	849	32	0,33	61,4	430	3,3	199,32	629
9	55079	2,6	1897	40	0,42	67,9	176	0,6	156,2	333
∑											9703
Через ст.3
3`	2733	22,1	94	20	0,15	0,43	1681	52	735	2416

- коефіцієнт місцевого опору (таблиця ІІІ. 69, [11]).

Різния між не повинна перевищувати 10%:

Умова виконується.

Визначаємо різницю тисків між ділянками 3-4-5-6-7 та 3`(що проходить через ст.3)

Запас тиску, повинен знаходитись в межах 5 … 10 %.

Оскільки ув’язка втрат тиску між стояками більше 15% встановлюю шайбу, яка підбирається за формулою VI. 71 [11]:

мм.

де, - витрата води в стояку, кг/год;

- різниця перепадів тиску на вході , Па.

Отже, на третьому стояку встановлюємо шайбу діаметром 3мм.