
- •Редактор Андрій Мокроусов
- •Чим є та для чого пишеться історія
- •«Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •«Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •«Антипозитивістський бунт» на зламі хіх-хх століть
- •Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Історик сам на сам із джерелом: різновиди джерел і способи їх інтерпретації
- •Історик наодинці з власним текстом: кожен пише, як він дише
- •Тему обрано - що робити далі?
- •Нарешті вистражданий текст
- •Додатки
- •Передмова
- •Передмова
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Для чого «пишуть історію»: функція історика очима людей різних епох
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Правдолюби, підлесники та інші
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Притягальна магія історії, або Чого ми в ній шукаємо
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Як «діяння» перетворювались на «історію»
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Як «діяння» перетворювались на «історію»
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Народження «історіографії»
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •«Строга мова» історіописання
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Оманлива прозорість «строгої мови», або Ефект «золотих галушок»
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Оманлива прозорість «строгої мови», або Ефект «золотих галушок»
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Оманлива прозорість причини і випадку, або Альтернативна історія
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Оманлива прозорість причини і випадку, або Альтернативна історія
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •Від «не забути» до «навчити, спонукати, розважути»
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •Історики на послугах римської величі
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •Історики на послугах римської величі
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •Історики на послугах римської величі
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античності до Середньовіччя
- •Життя великих — і повчає, і розважає
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •Сердитий Лукіан із Самосати
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •Біблійні витоки знання про «початок» і «кінець» історії
- •Розділ 2. «Історіографічні революції від Античности до Середньовіччя
- •«Християнізація історії»
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •«Християнізація історії»
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •«Християнізація історії»
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •«Християнізація історії»
- •Р озділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •«Християнізація історії»
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •«Християнізація історії»
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •«Християнізація історії»
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •«Християнізація історії»
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Уперед до Античности: італійський Ренесанс
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Пізньоренесансний «реванш» по цей бік Альп
- •Розділ 3. «Історіографічні революції тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Пізньоренесансний «реванш» по цей бік Альп
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Пізньоренесансний «реванш» по цей бік Альп
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Пізньоренесансний «реванш» по цей бік Альп
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Барокові ерудити
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Барокові ерудити
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Барокові ерудити
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Барокові ерудити
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Барокові ерудити
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •«Філософська історія» Просвітництва: тріумф самовпевненого Розуму
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •«Філософська історія» Просвітництва: тріумф самовпевненого Розуму
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •«Філософська історія» Просвітництва: тріумф самовпевненого Розуму»
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •«Антиквари» в тіні «філософів»
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •«Антиквари» в тіні «філософів»
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Передвісники «романтичного перевороту»
- •Розділ 3. «Історіографічні революції»- тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Передвісники «романтичного перевороту»
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництва
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •«Відкриття народу»
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •«Відкриття народу»
- •«Історичні» нації та «неісторичні» народи під колесами історії
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Герої, героїчне та культ Героїв
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Staatsraison пруського зразка: великий Ранке та його послідовники
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Staatsraison пруського зразка: великий Ранке та його послідовники
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Staatsraison пруського зразка: великий Ранке та його послідовники
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Розсип зоряних імен: французькі ліберали
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Das Weltgeschichte ist das Weltgericht: моральний чинник в історії
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Das Weltgeschichte ist das Weltgericht: моральний чинник в історії
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Романтична слов'янська хвиля: «будителі», слов'янофіли, народники
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Романтична слов'янська хвиля: «будителі», слов'янофіли, народники
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Романтична слов'янська хвиля: «будителі», слов'янофіли, народ
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Ера великих містифікацій
- •Ера великих містифікацій
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Ера великих містифікацій
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Народження історичної белетристики
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Народження історичної белетристики
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Від романтичних конструкцій до «позитивного» знання
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Культ «достовірного факту» та хронологічної детермінованості
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Як з'єднати миготливі «фактик марксизм і його видозміна у «марсистсько-ленінській
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Як з'єднати миготливі «факти»...
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Як з'єднати миготливі «факти»..
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •«Дроблення історії» на субдисципліни та школи
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Слов'янофіли-позитивісти й «німецькі історики» в опозиції до позитивізму
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Слов'янофіли-позитивісти й «німецькі історики» в опозиції до позитивізму
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер I бічні течії
- •Слов'янофіли-позитивісти й «німецькі історики» в опозиції до позитивізму
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Магніт телеології: великі національні історії
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Магніт телеології: великі національні історії
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Спадщина «національній; історій» - метаісторична та історична
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Розділ 6. «Антипозитивістський бунт» на зламі хіх-хх століть
- •Передчуття катастрофи у переддень «століття екстремізму»
- •Розділ 6. «Антипозитивістський бунт» на зламі хіх-хх століть
- •Проти «об'єктивної історії»: король голий?
- •Розділ 6. «Антипозитивістський бунт» на зламі хіх-хх століть
- •Удари по ідеї еволюційного прогресу та «законах історичного розвитку»
- •Розділ 6. «Антипозитивістський бунт» на зламі хіх-хх століть
- •Неоромантичний струмінь в історіографіях «скривджених історією» націй
- •Розділ 6. «Антипозитивістський бунт» на зламі хіх-хх століть
- •Неоромантичний струмінь в історіографіях «скривджених історією» націй
- •Розділ 6. «Антипозитивістський бунт» на зламі хіх-хх століть
- •Тривожний підсумок «антипозитивістського бунту»
- •Розділ 6. «Антипозитивгстський бунт» на зламі хіх-хх століть
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Від «історії-події» до «історії-проблеми»: спільнота «Анналів»
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Від «історії-події» до «історії-проблеми»: спільнота «Анналів»
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •«Тотальна», «вимірювана» та «серійна» історії
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Геть макропроцеси й цифри: історична антропологія
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Геть макропроцеси й цифри: історична антропологія
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Маленька людина в мікрогсторіях
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Нові лінії оборони «території історика»...
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Нові лінії оборони «території історика»...
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Нові лінії оборони «території історика»...
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Постмодернізм як «нова філософія історії»
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Постмодернізм як «нова філософія історії»
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом...
- •Коли та як ширшав репертуар джерел
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом...
- •Коли та як ширшав репертуар джерел
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом..
- •«Перехресний допит» на лаві свідків
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом...
- •«Перехресний допит» на лаві свідків
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом...
- •Критичний метод - тріумф завдовжки у три століття
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом...
- •Історична герменевтика та семіотичний аналіз
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом..
- •Структурний аналіз і «деконструкція» джерела
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом..
- •Квантитативний аналіз, красивіше – к//лгометрика
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом...
- •Світ крізь піщинку, або Мікроісторичний підхід
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом.
- •Що можна зробити з біографії
- •Розділ 8. Історик сет на сам із джерелом..,
- •Історико -порівняльний підхід, або Так звані компаративні студії
- •Розділ 8. Історик сам па сам із джерелом..
- •Історико-порівняльний підхід, або Так звані компаративні студії
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом..
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом..
- •«Позаджерельне знання», або Тиранія «влади дефініцій»
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом..
- •«Позаджерельне знання», або Тиранія «влади дефініцій»
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом...
- •«Позаджерельне знання», або Тиранія «влади дефініцій»
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом...
- •Ще раз «позаджерельне знання»: зворотня проекція сучасного на минуле
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом.
- •«Структура» - віртуальний помічник історика у двобої з одиничним
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом..
- •«Структура» - віртуальний помічник історика у двобої з одиничним
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом...
- •Моделі - помічник історика в конструюванні смислових цілостей
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом..
- •Моделі - помічник історика в конструюванні смислових цілостей
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом..
- •Про що можуть розповісти уживані істориком метафори
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом...
- •Про що можуть розповісти уживані істориком метафори
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом...
- •Про що можуть розповісти уживані істориком метафори
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом.
- •Риторичні стратегії історіописанпя
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом..
- •Текст історика у світлі читацьких очікувань
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом...
- •Текст історика у світлі читацьких очікувань
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом...
- •Текст історика у світлі читацьких очікувань
- •Розділ 10. Тему обрано - що робити далі?
- •Cognosce te ipsum, або Реалістичний погляд на власні можливості
- •Розділ 10. Тему обрано - що робити далі?
- •Cognosce te ipsum, або Реалістичний погляд на власні можливості
- •Розділ 10. Тему обрано - що робити далі?
- •Скажи мені, кого ти читаєш, і я скажу тобі, хто ти
- •Розділ 10. Тему обрано - що робити далі?
- •Скажи мені, кого ти читаєш, і я скажу тобі, хто ти
- •Розділ 10. Тему обрано - що робити далі?
- •Скажи мені, кого ти читаєш, і я скажу тобі, хто ти
- •Розділ 10. Тему обрано - що робити далі?
- •Історики теж мають правила техніки безпеки
- •Розділ 10. Тему обрано - що робити далі?
- •Ad fontes: де шукати джерело та що шукати в джерелі
- •Розділ 10. Тему обрано щ що робити далі?
- •Ad fontes: де шукати джерело та що шукати в джерелі
- •Ad fontes: де шукати джерело та що шукати в джерелі
- •Розділ 10. Тему обрано - гир робити далі?
- •Ad fontes: як розминутися з попередниками
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Огляд історіографії: принцип конуса та правила чемності
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Ритуал презентації джерел
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Обгрунтування гіпотези: долаючи страх перед чистим аркушем
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Аргументація «від джерела»
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Аргументація «від думок попередників»
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Аргументація «від думок попередників»
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Головне зроблено - пора писати вступ
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Рецензент починає читати працю з бібліографії
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Неписана конвенція академічної етики
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Неписана конвенція академічної етики
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Як написати проект свого дослідження
- •Вибрана бібліографія
- •Додатки
- •Вибрана бібліографія
- •Додатки
- •Найвідоміші сучасні історичні часописи
- •Додатки
- •Покажчик
- •Покажчик
- •Покажчик
- •Додатки
- •Покажчик
- •Додатки
- •Покажчик
- •Додатки
- •Покажчик
- •Покажчик
- •Покажчик
- •Додатки
- •Покажчик
- •Додатки
- •Покажчик
- •Додатки
- •Покажчик
- •Додатки
- •Покажчик
- •Додатки
- •Покажчик
- •Додатки
- •Покажчик
- •Додатки
- •Перелік ілюстрацій
- •Додатки
- •Перелік ілюстрацій
- •Додатки
- •Перелік ілюстрацій
- •86. Умберто Еко. Фотопортрет 2005р.............................................................................................................................332
Маленька людина в мікрогсторіях
зу. Серед Ґурєвичевих праць, написаних в історико-антрополоіічному ключі, варто згадати книжки «Культура u общество средневековой Европи глазами современников» (1989 р.) та «Средневековий мир: культура безмолвствующего большинства» (1990 p.). Під очевидним впливом Ґурєвича як «першопрохідця» історико-антропологічної проблематики вона переживає сьогодні в Росії помітне піднесення, навіть коли йдеться про праці, безпосередньо з колом Ґурєвичевих учнів а послідовників не пов'язані. Згадаю лише декілька прикладів. З перспективи політичної антропології великий інтерес становлять книжки Татьяни Скриннікової «Харизма u власть в зпоху Чингисхана» (1997 р.) і Павла Лукіна «Народние представлення о государственной власти в России XVII века» (2000 p.), а яскравим зразком антропологічно зорієнтованої соціо-логійної історії є монографія Єлени Смілянської «Волшебники. Богохульники. Еретики. Народная религиозность u "духовние преступления" в России XVIII в.» (2003 p.). На українському матеріялі поки що, як здається єдиною спробою послідовної інтерпретації подій та явищ в історико-антропологічному ключі є моя книжка «Паралельний світ. Дослідження з юрії уявлень та ідей в Україні XVIII cm.» (2002 p.).
Дослідницькі акценти, що їх уперше виопуклила історична антропологія, багато в чому виявилися суголосними з у той самий час зародженим Італії ще одним новим напрямом історіописання, якому судилося ввійти до числа найголосніших «винаходів» останньої третини XX століття, - мікроісторією, котра остаточно засвідчила крен від узагальнювальних студій до унікального й особистісного в історії.
Маленька людина в мікро історіях
Слово «мікроісторія» вперше вжив у 1959р. американський науковець Джордж Стюарт у книжці, де описано двадцятихвилинний епізод громадянської війни в США. Натрапити на нього можна й у французькій історіографії 1960-х - і то з іронічним підтекстом, як окреслення дрібничкових досліджень. Проте у другій половині 1970-х італійські історики надали поняттю «мікроісторія» нового дихання - як спеціяльному напрямові, що вивчає конкретні епізоди минулого «з близької відстані», «великим планом». Починаючи з кінця 1970-х, окрім італійців (теоретичним органом, що їх об'єднує, є нині журнал «Quaderni Stonci»; з 1981 p. започатковано серію монографій «Microstoria»), мікроісторичний ракурс почала культивувати частина «анналістів» у Франції та німецькі й австрійські дослідники (зокрема ті, хто займався історією повсякдення).
На думку прибічників мікроісторії, вивчення соціяльних макроструктур є науково некоректним, бо його не можна перевірити на доступному історикові матеріялі. Натомість досліджуючи конкретні феномени чи постаті, цього можна досягти завдяки щільному аналізові соціяльного контексту, в
[213]
Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
якому діє персонаж, що дає змогу, за словами Джовані Леві, одного з найпомітніших мікроісториків, побачити переломлення загальних процесів «у певній точці реального життя». Донині класичним взірцем мікроісторії залишається одна з перших праць цього напряму — опублікована 1976 р. книжка італійського науковця Карло Ґінзбурґа «II formaggio е і verrai. Il cosmo di un mugnaio del'500» («Сир і хробаки. Картина світу одного мельника XVI ст.»). Автор реконструює «єретичний» світогляд такого собі Менокйо Скандели — спаленого за вироком інквізиції мельника з невеличкого гірського містечка в північно-східній Італії—на підставі протоколів двох інквізиційних процесів, документів про господарську діяльність Менокйо та його родини, кількох написаних ним сторінок і переліку книжок, які той прочитав. Опонуючи французьким колегам-анналістам, прибічникам «вимірюваної історії», на чию думку соціяльні низи можуть бути досліджувані лише як безіменна маса через кількісний аналіз соціяльних груп, Ґінзбурґ називає свою працю «фрагментом знання» про конкретних носіїв «культури пригноблених класів».
Серед найпомітніших взірців мікроісторичного аналізу не можна обминути таких книжок, як «L'eredità immateriale. Carriera di un esorcista nel Piemonte del Seicento» («Нематеріяльна спадщина. Кар'єра одного екзорциста XVII ст. із П'ємонту», 1985 р.) Джовані Леві; «Itinéraires ouvriers: espaces et groupes sociaux à Turin au début du XX siècle» («Трудові шляхи: простір і соціальні групи Турина на початку XX ст.». 1987 р.) Мавриціо Ґрибауді; «Shulamk und Margarete. Macht, Geschlecht und Religion in einer ländischen Gesellschaft 1 des 18. Jahrhunderts» («Суламіт і Mapґарета. Сила, рід і релігія у сільському суспільстві XVIII ст.», 1989 p.) Клявдп Упьбрих; «The Return of Martin Guerre» («Повернення Мартена Ґера», 1983 p.) Наталі Земон Дейвіс — ця оповідь про французького селянина XVI ст., замість якого з війни повернувся авантюрист, що він був «упізнаний» родиною і жив так, аж заки з'явився справжній Мартен, навіть лягла в основу однойменного кінофільму.
Від моменту появи й до сьогодні мікроісторія зберігає, і то не тільки в працях італійських істориків-марксистів, як Карло Ґінзбурґ чи Джовані Леві, ай у книжках інших дослідників, виразний акцент на «маленьких людях» - тих, кого Ґінзбурґ у вступі до своєї розвідки назвав «безіменними будівничими» історії. Під цим кутом зору мікроісторія впритул зближається з так званою «історією знизу», започаткованою англійськими істориками-марксистами в другій половині 1980-х й спрямованою на вивчення пересічних людей, або, як це називає Ерик Гобсбаум, «історією простолюдинів».
З другого боку, мікроісторія рішучіше, ніж історична антропологія, переміщає дослідника від світу зовнішнього (вираженого в подіях) у світ прихований - думок, намірів і світосприйняття конкретної людини. Стрижнем мікроісторичних досліджень виступають рамки вільного вибору людини - з урахуванням усіх суперечностей і
[214]
Історика навчають читати між рядками...
«щілин» у панівних нормах поведінки. Засновком при цьому служить думка про непослідовність кожної нормативної системи, де внаслідок внутрішніх, прихованих невідповідностей такі «щілини» конче існують, а це створює простір для поведінкових «відхилень» і персональних стратегій, які можна зрозуміти лише «з близької відстані». Це впритул підводить нас до згаданого повище другого головного вузла дискусій XX ст. - проблеми можливосте /неможливосте адекватно проникнути в свідомість індивіда, відділеного від історика завісою часу, цілком інакшою культурою, інакшими побутовими навичками, інакшими цінностями й поведінковими пріоритетами. Ця дилема, що починаючи від 1970-х перетворилася на одне з «проклятих питань» історичної науки, налічує цілий спектр відповідей - від категорично заперечних до обережно ствердних. Черговою спробою подолати «бар'єр німоти» джерел став так званий «лінгвістичний поворот» у його сприйнятті й тлумаченні.
Історика навчають
читати між рядками:
«лінгвістичний поворот»
Найгостріші «епістемологічні бої» щодо сприйняття/описування історії точилися в США наприкінці 1970-х - на початку 1980-х pp., зокрема - на шпальтах «American Historical Review». В перебігу цих дискусій постав новий погляд на текст джерела як на «лінґвістичну реальність» — відбиток засвоєного людиною за посередництва мови досвіду, що, своєю чергою, через ту ж таки мову «думає замість людини»: диктує певні мовленнєві штампи та готові мовні конструкції, зумовлюючи зміст описуваного (цей погляд отримав метафоричну назву «повороту до мови», або «лінгвістичного повороту» [Linguistic turn]). Власне звідси бере початок те замішання серед істориків, що його поставила на порядок денний постмодерністська філософія історії (про неї детальніше згодом). На переконання постмодерністів, описувані істориком події та явища насправді «вигадала» мова, бо кожен дослідницький текст є продуктом подвійного конструювання - спершу під пером автора джерела, а далі під пером історика, котрий будує власну оповідь на цьому джерелі.
«Культовою книжкою» нового способу думання стала праця американського історика Гейдена Байта «Metahistory. The Historical Imagination in Nineteenth-Century Europe» («Метаісторія. Історична уява в Европі XIX століття», 1973 p.), де вперше для аналізу історіографічного дискурсу було застосовано структуралістський — у цьому випадку так званий «тропологічний» - підхід. За Байтом, оповідь про минуле спершу «винаходиться» в голові історика, зазнаючи певного логічного впорядкування в неусвідомлено притаманних людині засобах образного мовлення - тропах (нагадаю, для прикладу, два найпоширеніші тропи - метафору, коли одне поняття вживають замість іншого на підставі їх уподібнення: «думка перемогла», та метонімію, коли частина
[215]