
- •Редактор Андрій Мокроусов
- •Чим є та для чого пишеться історія
- •«Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •«Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •«Антипозитивістський бунт» на зламі хіх-хх століть
- •Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Історик сам на сам із джерелом: різновиди джерел і способи їх інтерпретації
- •Історик наодинці з власним текстом: кожен пише, як він дише
- •Тему обрано - що робити далі?
- •Нарешті вистражданий текст
- •Додатки
- •Передмова
- •Передмова
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Для чого «пишуть історію»: функція історика очима людей різних епох
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Правдолюби, підлесники та інші
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Притягальна магія історії, або Чого ми в ній шукаємо
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Як «діяння» перетворювались на «історію»
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Як «діяння» перетворювались на «історію»
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Народження «історіографії»
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •«Строга мова» історіописання
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Оманлива прозорість «строгої мови», або Ефект «золотих галушок»
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Оманлива прозорість «строгої мови», або Ефект «золотих галушок»
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Оманлива прозорість причини і випадку, або Альтернативна історія
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Оманлива прозорість причини і випадку, або Альтернативна історія
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •Від «не забути» до «навчити, спонукати, розважути»
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •Історики на послугах римської величі
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •Історики на послугах римської величі
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •Історики на послугах римської величі
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античності до Середньовіччя
- •Життя великих — і повчає, і розважає
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •Сердитий Лукіан із Самосати
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •Біблійні витоки знання про «початок» і «кінець» історії
- •Розділ 2. «Історіографічні революції від Античности до Середньовіччя
- •«Християнізація історії»
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •«Християнізація історії»
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •«Християнізація історії»
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •«Християнізація історії»
- •Р озділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •«Християнізація історії»
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •«Християнізація історії»
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •«Християнізація історії»
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •«Християнізація історії»
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Уперед до Античности: італійський Ренесанс
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Пізньоренесансний «реванш» по цей бік Альп
- •Розділ 3. «Історіографічні революції тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Пізньоренесансний «реванш» по цей бік Альп
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Пізньоренесансний «реванш» по цей бік Альп
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Пізньоренесансний «реванш» по цей бік Альп
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Барокові ерудити
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Барокові ерудити
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Барокові ерудити
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Барокові ерудити
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Барокові ерудити
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •«Філософська історія» Просвітництва: тріумф самовпевненого Розуму
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •«Філософська історія» Просвітництва: тріумф самовпевненого Розуму
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •«Філософська історія» Просвітництва: тріумф самовпевненого Розуму»
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •«Антиквари» в тіні «філософів»
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •«Антиквари» в тіні «філософів»
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Передвісники «романтичного перевороту»
- •Розділ 3. «Історіографічні революції»- тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Передвісники «романтичного перевороту»
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництва
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •«Відкриття народу»
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •«Відкриття народу»
- •«Історичні» нації та «неісторичні» народи під колесами історії
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Герої, героїчне та культ Героїв
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Staatsraison пруського зразка: великий Ранке та його послідовники
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Staatsraison пруського зразка: великий Ранке та його послідовники
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Staatsraison пруського зразка: великий Ранке та його послідовники
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Розсип зоряних імен: французькі ліберали
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Das Weltgeschichte ist das Weltgericht: моральний чинник в історії
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Das Weltgeschichte ist das Weltgericht: моральний чинник в історії
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Романтична слов'янська хвиля: «будителі», слов'янофіли, народники
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Романтична слов'янська хвиля: «будителі», слов'янофіли, народники
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Романтична слов'янська хвиля: «будителі», слов'янофіли, народ
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Ера великих містифікацій
- •Ера великих містифікацій
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Ера великих містифікацій
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Народження історичної белетристики
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Народження історичної белетристики
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Від романтичних конструкцій до «позитивного» знання
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Культ «достовірного факту» та хронологічної детермінованості
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Як з'єднати миготливі «фактик марксизм і його видозміна у «марсистсько-ленінській
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Як з'єднати миготливі «факти»...
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Як з'єднати миготливі «факти»..
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •«Дроблення історії» на субдисципліни та школи
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Слов'янофіли-позитивісти й «німецькі історики» в опозиції до позитивізму
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Слов'янофіли-позитивісти й «німецькі історики» в опозиції до позитивізму
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер I бічні течії
- •Слов'янофіли-позитивісти й «німецькі історики» в опозиції до позитивізму
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Магніт телеології: великі національні історії
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Магніт телеології: великі національні історії
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Спадщина «національній; історій» - метаісторична та історична
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Розділ 6. «Антипозитивістський бунт» на зламі хіх-хх століть
- •Передчуття катастрофи у переддень «століття екстремізму»
- •Розділ 6. «Антипозитивістський бунт» на зламі хіх-хх століть
- •Проти «об'єктивної історії»: король голий?
- •Розділ 6. «Антипозитивістський бунт» на зламі хіх-хх століть
- •Удари по ідеї еволюційного прогресу та «законах історичного розвитку»
- •Розділ 6. «Антипозитивістський бунт» на зламі хіх-хх століть
- •Неоромантичний струмінь в історіографіях «скривджених історією» націй
- •Розділ 6. «Антипозитивістський бунт» на зламі хіх-хх століть
- •Неоромантичний струмінь в історіографіях «скривджених історією» націй
- •Розділ 6. «Антипозитивістський бунт» на зламі хіх-хх століть
- •Тривожний підсумок «антипозитивістського бунту»
- •Розділ 6. «Антипозитивгстський бунт» на зламі хіх-хх століть
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Від «історії-події» до «історії-проблеми»: спільнота «Анналів»
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Від «історії-події» до «історії-проблеми»: спільнота «Анналів»
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •«Тотальна», «вимірювана» та «серійна» історії
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Геть макропроцеси й цифри: історична антропологія
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Геть макропроцеси й цифри: історична антропологія
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Маленька людина в мікрогсторіях
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Нові лінії оборони «території історика»...
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Нові лінії оборони «території історика»...
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Нові лінії оборони «території історика»...
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Постмодернізм як «нова філософія історії»
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Постмодернізм як «нова філософія історії»
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом...
- •Коли та як ширшав репертуар джерел
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом...
- •Коли та як ширшав репертуар джерел
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом..
- •«Перехресний допит» на лаві свідків
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом...
- •«Перехресний допит» на лаві свідків
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом...
- •Критичний метод - тріумф завдовжки у три століття
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом...
- •Історична герменевтика та семіотичний аналіз
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом..
- •Структурний аналіз і «деконструкція» джерела
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом..
- •Квантитативний аналіз, красивіше – к//лгометрика
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом...
- •Світ крізь піщинку, або Мікроісторичний підхід
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом.
- •Що можна зробити з біографії
- •Розділ 8. Історик сет на сам із джерелом..,
- •Історико -порівняльний підхід, або Так звані компаративні студії
- •Розділ 8. Історик сам па сам із джерелом..
- •Історико-порівняльний підхід, або Так звані компаративні студії
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом..
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом..
- •«Позаджерельне знання», або Тиранія «влади дефініцій»
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом..
- •«Позаджерельне знання», або Тиранія «влади дефініцій»
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом...
- •«Позаджерельне знання», або Тиранія «влади дефініцій»
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом...
- •Ще раз «позаджерельне знання»: зворотня проекція сучасного на минуле
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом.
- •«Структура» - віртуальний помічник історика у двобої з одиничним
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом..
- •«Структура» - віртуальний помічник історика у двобої з одиничним
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом...
- •Моделі - помічник історика в конструюванні смислових цілостей
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом..
- •Моделі - помічник історика в конструюванні смислових цілостей
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом..
- •Про що можуть розповісти уживані істориком метафори
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом...
- •Про що можуть розповісти уживані істориком метафори
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом...
- •Про що можуть розповісти уживані істориком метафори
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом.
- •Риторичні стратегії історіописанпя
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом..
- •Текст історика у світлі читацьких очікувань
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом...
- •Текст історика у світлі читацьких очікувань
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом...
- •Текст історика у світлі читацьких очікувань
- •Розділ 10. Тему обрано - що робити далі?
- •Cognosce te ipsum, або Реалістичний погляд на власні можливості
- •Розділ 10. Тему обрано - що робити далі?
- •Cognosce te ipsum, або Реалістичний погляд на власні можливості
- •Розділ 10. Тему обрано - що робити далі?
- •Скажи мені, кого ти читаєш, і я скажу тобі, хто ти
- •Розділ 10. Тему обрано - що робити далі?
- •Скажи мені, кого ти читаєш, і я скажу тобі, хто ти
- •Розділ 10. Тему обрано - що робити далі?
- •Скажи мені, кого ти читаєш, і я скажу тобі, хто ти
- •Розділ 10. Тему обрано - що робити далі?
- •Історики теж мають правила техніки безпеки
- •Розділ 10. Тему обрано - що робити далі?
- •Ad fontes: де шукати джерело та що шукати в джерелі
- •Розділ 10. Тему обрано щ що робити далі?
- •Ad fontes: де шукати джерело та що шукати в джерелі
- •Ad fontes: де шукати джерело та що шукати в джерелі
- •Розділ 10. Тему обрано - гир робити далі?
- •Ad fontes: як розминутися з попередниками
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Огляд історіографії: принцип конуса та правила чемності
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Ритуал презентації джерел
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Обгрунтування гіпотези: долаючи страх перед чистим аркушем
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Аргументація «від джерела»
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Аргументація «від думок попередників»
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Аргументація «від думок попередників»
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Головне зроблено - пора писати вступ
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Рецензент починає читати працю з бібліографії
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Неписана конвенція академічної етики
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Неписана конвенція академічної етики
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Як написати проект свого дослідження
- •Вибрана бібліографія
- •Додатки
- •Вибрана бібліографія
- •Додатки
- •Найвідоміші сучасні історичні часописи
- •Додатки
- •Покажчик
- •Покажчик
- •Покажчик
- •Додатки
- •Покажчик
- •Додатки
- •Покажчик
- •Додатки
- •Покажчик
- •Покажчик
- •Покажчик
- •Додатки
- •Покажчик
- •Додатки
- •Покажчик
- •Додатки
- •Покажчик
- •Додатки
- •Покажчик
- •Додатки
- •Покажчик
- •Додатки
- •Покажчик
- •Додатки
- •Перелік ілюстрацій
- •Додатки
- •Перелік ілюстрацій
- •Додатки
- •Перелік ілюстрацій
- •86. Умберто Еко. Фотопортрет 2005р.............................................................................................................................332
Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
такий
спосіб мислення, варто згадати вкрай
негативну оцінку поширення магдебурзького
права в Україні.
Ідея
його чужорідности та шкідливості для
українських міст, розвинута в перших
ґрунтовних працях над цією тематикою,
що належать київським професорам
Михайлові Владимирському-Буданову
(«Немецкое
право в Польше u
Литве»,
1868
р.) та Володимиру Антоновичу («Исследования
о городах Юго-Западной России (по актам
1432-1798г.)», 1870р.),
була, з одного боку, інспірована
слов'янофільським переконанням в
«органічності» давньоруського
«общинного укладу», буцімто на
українських теренах зруйнованого
експансією західних соціяльних практик,
а з другого - певністю, як це іронічно
назвав польський
історик
Анджей Янечек, щодо «давньоруських
досконалостей» - вічових практик
давньоруських міст, форм народоправства
тощо. Власне таку тезу розвиває в «Історії
України-Руси» й
Михайло Грушевський. На його думку,
причиною занепаду нібито розвинутого
міського життя у Київській Русі та
взагалі «в Слов'янщині», став німецький
тип міського самоврядування, який
витіснив «старі земські відносини»,
перетворивши справжню «самоуправу» на
«нужденну пародію самоуправи»:
Магдебурське право, одержане головнійшими українськими містами ще в XIV в., розривало той органічний зв'язок, що зв'язував в давній Руси город з землею... [...] Розбивши старий, свійський устрій, новий - накинений - вироджувався в анормальні форми. Польсько-жидівське місто, з його никлим життям, пародією торгівлі й промислу, - на місці колишнього інтенсивного міського життя руських часів - було одним з найбільш характеристичних дарів «культурної місії» Польщі на Руси.
Прикметне й те, що коли Антонович ставить магдебурзьким містам на карб головним чином занепад «общинного укладу», то Грушевський виопуклює їхній «німецький» характер, ба більше, в його тексті «польське» часто-густо виступає як синонім «німецького» (наприклад, у вислові «елементів польських, німецьких, одне слово католицьких»). Цей пасаж звучить вельми прикметно: як відомо, російські слов'янофіли не надто полюбляли поляків, вважаючи їх «несправжніми» слов'янами.
[172]
Слов'янофіли-позитивісти й «німецькі історики» в опозиції до позитивізму
Така позиція не дивує. Адже поміркована слов'янофільська орієнтація була притаманна більшості професорів Alma Mater Грушевського Університету Св. Володимира, зокрема професорам, які репрезентували так звану Київську документальну школу, що з неї Грушевський виріс як історик. Ідеться не так про «тверду ідеологію», як про розмитий слов'янофільський сентимент, якому щедро віддали данину ті російські історики другої половини XIX ст., котрі вивищували історію «народу» над історією держави. Сам Грушевський у «Споми-нах», написаних у 1920-х pp., завважує, що гасло слов'янського братерства захопило його ще в гімназії («виростало до чогось подібного до релігії і будило в мені емоції, подібні до релігійних»), а 1920 р., у відомій політичній брошурі «Борітеся - поборете», називає себе вихованцем ідеології слов'янофільського Кирило-Методіївського братства.
* * *
Специфіка типу осмислення історії у Німеччині, де позитивістська концепція практично не прижилася (і звідки, як ми далі побачимо, розпочнеться «антипозитивістський бунт»), особливо виразно постає в працях представників малонімецької школи. Зокрема, з гострою критикою позитивістського погляду на історію виступив уже згадуваний у попередньому розділі берлінський професор Йоган Ґустав Дройзен (1808— 1884). У низці праць, особливо у виданій 1868 р. книжці «Historik. Vorlesungen über Enzyklopädie und Methodologie der Geschichte» («Теорія історії. Лекції із загальної системи та методології історії»), Дройзен, визначаючи історію як «науку про дух» (Geistwissenschaft) з притаманними лише їй цілями, методом і предметом, категорично заперечує намагання позитивістів ототожнити історичне пізнання з природничим знанням, викидаючи «за борт свободу волі в історії». За його висловом, позитивісти представляють
[...н]айшкідливішу з усіх течій, матеріялістично-радикальну, яка намагається перетворити історію та моральність, філософію та Бога в клітинний організм із обміном речовин, уподібнюючи себе до пихатого природознавства.
За Дройзеном, історичне пізнання відбувається через акт «розуміння» (Verstehen) і «пояснення» (Erklären), бо самі по собі події минулого «без оповідача, котрий змусить їх заговорити, німі». В такий спосіб «оповідач» (історик) стає центральною постаттю пізнання, позаяк власне він дає своїм читачам можливість заново пережити події, обравши відповідну форму їх представлення.
Проти позитивістської ідеї прогресу спрямована й праця учня Ранке, професора Базельського університету Якоба Буркгардта (1818-1897) «Weltgeschichtliche Betrachtungen» («Роздуми про всесвітню історію»), видана 1905 р. як запис його університетських лекцій. Називаючи ідею прогресу «утопією», науковець не менш рипуче заперечує і присутність певних закономірностей в історичному бутті. На його думку,
[173]