
- •Редактор Андрій Мокроусов
- •Чим є та для чого пишеться історія
- •«Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •«Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •«Антипозитивістський бунт» на зламі хіх-хх століть
- •Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Історик сам на сам із джерелом: різновиди джерел і способи їх інтерпретації
- •Історик наодинці з власним текстом: кожен пише, як він дише
- •Тему обрано - що робити далі?
- •Нарешті вистражданий текст
- •Додатки
- •Передмова
- •Передмова
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Для чого «пишуть історію»: функція історика очима людей різних епох
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Правдолюби, підлесники та інші
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Притягальна магія історії, або Чого ми в ній шукаємо
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Як «діяння» перетворювались на «історію»
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Як «діяння» перетворювались на «історію»
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Народження «історіографії»
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •«Строга мова» історіописання
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Оманлива прозорість «строгої мови», або Ефект «золотих галушок»
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Оманлива прозорість «строгої мови», або Ефект «золотих галушок»
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Оманлива прозорість причини і випадку, або Альтернативна історія
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Оманлива прозорість причини і випадку, або Альтернативна історія
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •Від «не забути» до «навчити, спонукати, розважути»
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •Історики на послугах римської величі
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •Історики на послугах римської величі
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •Історики на послугах римської величі
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античності до Середньовіччя
- •Життя великих — і повчає, і розважає
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •Сердитий Лукіан із Самосати
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •Біблійні витоки знання про «початок» і «кінець» історії
- •Розділ 2. «Історіографічні революції від Античности до Середньовіччя
- •«Християнізація історії»
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •«Християнізація історії»
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •«Християнізація історії»
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •«Християнізація історії»
- •Р озділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •«Християнізація історії»
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •«Християнізація історії»
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •«Християнізація історії»
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •«Християнізація історії»
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Уперед до Античности: італійський Ренесанс
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Пізньоренесансний «реванш» по цей бік Альп
- •Розділ 3. «Історіографічні революції тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Пізньоренесансний «реванш» по цей бік Альп
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Пізньоренесансний «реванш» по цей бік Альп
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Пізньоренесансний «реванш» по цей бік Альп
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Барокові ерудити
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Барокові ерудити
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Барокові ерудити
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Барокові ерудити
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Барокові ерудити
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •«Філософська історія» Просвітництва: тріумф самовпевненого Розуму
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •«Філософська історія» Просвітництва: тріумф самовпевненого Розуму
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •«Філософська історія» Просвітництва: тріумф самовпевненого Розуму»
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •«Антиквари» в тіні «філософів»
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •«Антиквари» в тіні «філософів»
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Передвісники «романтичного перевороту»
- •Розділ 3. «Історіографічні революції»- тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Передвісники «романтичного перевороту»
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництва
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •«Відкриття народу»
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •«Відкриття народу»
- •«Історичні» нації та «неісторичні» народи під колесами історії
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Герої, героїчне та культ Героїв
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Staatsraison пруського зразка: великий Ранке та його послідовники
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Staatsraison пруського зразка: великий Ранке та його послідовники
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Staatsraison пруського зразка: великий Ранке та його послідовники
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Розсип зоряних імен: французькі ліберали
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Das Weltgeschichte ist das Weltgericht: моральний чинник в історії
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Das Weltgeschichte ist das Weltgericht: моральний чинник в історії
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Романтична слов'янська хвиля: «будителі», слов'янофіли, народники
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Романтична слов'янська хвиля: «будителі», слов'янофіли, народники
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Романтична слов'янська хвиля: «будителі», слов'янофіли, народ
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Ера великих містифікацій
- •Ера великих містифікацій
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Ера великих містифікацій
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Народження історичної белетристики
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Народження історичної белетристики
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Від романтичних конструкцій до «позитивного» знання
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Культ «достовірного факту» та хронологічної детермінованості
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Як з'єднати миготливі «фактик марксизм і його видозміна у «марсистсько-ленінській
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Як з'єднати миготливі «факти»...
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Як з'єднати миготливі «факти»..
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •«Дроблення історії» на субдисципліни та школи
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Слов'янофіли-позитивісти й «німецькі історики» в опозиції до позитивізму
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Слов'янофіли-позитивісти й «німецькі історики» в опозиції до позитивізму
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер I бічні течії
- •Слов'янофіли-позитивісти й «німецькі історики» в опозиції до позитивізму
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Магніт телеології: великі національні історії
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Магніт телеології: великі національні історії
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Спадщина «національній; історій» - метаісторична та історична
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Розділ 6. «Антипозитивістський бунт» на зламі хіх-хх століть
- •Передчуття катастрофи у переддень «століття екстремізму»
- •Розділ 6. «Антипозитивістський бунт» на зламі хіх-хх століть
- •Проти «об'єктивної історії»: король голий?
- •Розділ 6. «Антипозитивістський бунт» на зламі хіх-хх століть
- •Удари по ідеї еволюційного прогресу та «законах історичного розвитку»
- •Розділ 6. «Антипозитивістський бунт» на зламі хіх-хх століть
- •Неоромантичний струмінь в історіографіях «скривджених історією» націй
- •Розділ 6. «Антипозитивістський бунт» на зламі хіх-хх століть
- •Неоромантичний струмінь в історіографіях «скривджених історією» націй
- •Розділ 6. «Антипозитивістський бунт» на зламі хіх-хх століть
- •Тривожний підсумок «антипозитивістського бунту»
- •Розділ 6. «Антипозитивгстський бунт» на зламі хіх-хх століть
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Від «історії-події» до «історії-проблеми»: спільнота «Анналів»
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Від «історії-події» до «історії-проблеми»: спільнота «Анналів»
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •«Тотальна», «вимірювана» та «серійна» історії
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Геть макропроцеси й цифри: історична антропологія
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Геть макропроцеси й цифри: історична антропологія
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Маленька людина в мікрогсторіях
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Нові лінії оборони «території історика»...
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Нові лінії оборони «території історика»...
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Нові лінії оборони «території історика»...
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Постмодернізм як «нова філософія історії»
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Постмодернізм як «нова філософія історії»
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом...
- •Коли та як ширшав репертуар джерел
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом...
- •Коли та як ширшав репертуар джерел
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом..
- •«Перехресний допит» на лаві свідків
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом...
- •«Перехресний допит» на лаві свідків
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом...
- •Критичний метод - тріумф завдовжки у три століття
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом...
- •Історична герменевтика та семіотичний аналіз
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом..
- •Структурний аналіз і «деконструкція» джерела
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом..
- •Квантитативний аналіз, красивіше – к//лгометрика
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом...
- •Світ крізь піщинку, або Мікроісторичний підхід
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом.
- •Що можна зробити з біографії
- •Розділ 8. Історик сет на сам із джерелом..,
- •Історико -порівняльний підхід, або Так звані компаративні студії
- •Розділ 8. Історик сам па сам із джерелом..
- •Історико-порівняльний підхід, або Так звані компаративні студії
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом..
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом..
- •«Позаджерельне знання», або Тиранія «влади дефініцій»
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом..
- •«Позаджерельне знання», або Тиранія «влади дефініцій»
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом...
- •«Позаджерельне знання», або Тиранія «влади дефініцій»
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом...
- •Ще раз «позаджерельне знання»: зворотня проекція сучасного на минуле
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом.
- •«Структура» - віртуальний помічник історика у двобої з одиничним
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом..
- •«Структура» - віртуальний помічник історика у двобої з одиничним
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом...
- •Моделі - помічник історика в конструюванні смислових цілостей
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом..
- •Моделі - помічник історика в конструюванні смислових цілостей
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом..
- •Про що можуть розповісти уживані істориком метафори
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом...
- •Про що можуть розповісти уживані істориком метафори
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом...
- •Про що можуть розповісти уживані істориком метафори
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом.
- •Риторичні стратегії історіописанпя
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом..
- •Текст історика у світлі читацьких очікувань
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом...
- •Текст історика у світлі читацьких очікувань
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом...
- •Текст історика у світлі читацьких очікувань
- •Розділ 10. Тему обрано - що робити далі?
- •Cognosce te ipsum, або Реалістичний погляд на власні можливості
- •Розділ 10. Тему обрано - що робити далі?
- •Cognosce te ipsum, або Реалістичний погляд на власні можливості
- •Розділ 10. Тему обрано - що робити далі?
- •Скажи мені, кого ти читаєш, і я скажу тобі, хто ти
- •Розділ 10. Тему обрано - що робити далі?
- •Скажи мені, кого ти читаєш, і я скажу тобі, хто ти
- •Розділ 10. Тему обрано - що робити далі?
- •Скажи мені, кого ти читаєш, і я скажу тобі, хто ти
- •Розділ 10. Тему обрано - що робити далі?
- •Історики теж мають правила техніки безпеки
- •Розділ 10. Тему обрано - що робити далі?
- •Ad fontes: де шукати джерело та що шукати в джерелі
- •Розділ 10. Тему обрано щ що робити далі?
- •Ad fontes: де шукати джерело та що шукати в джерелі
- •Ad fontes: де шукати джерело та що шукати в джерелі
- •Розділ 10. Тему обрано - гир робити далі?
- •Ad fontes: як розминутися з попередниками
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Огляд історіографії: принцип конуса та правила чемності
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Ритуал презентації джерел
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Обгрунтування гіпотези: долаючи страх перед чистим аркушем
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Аргументація «від джерела»
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Аргументація «від думок попередників»
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Аргументація «від думок попередників»
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Головне зроблено - пора писати вступ
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Рецензент починає читати працю з бібліографії
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Неписана конвенція академічної етики
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Неписана конвенція академічної етики
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Як написати проект свого дослідження
- •Вибрана бібліографія
- •Додатки
- •Вибрана бібліографія
- •Додатки
- •Найвідоміші сучасні історичні часописи
- •Додатки
- •Покажчик
- •Покажчик
- •Покажчик
- •Додатки
- •Покажчик
- •Додатки
- •Покажчик
- •Додатки
- •Покажчик
- •Покажчик
- •Покажчик
- •Додатки
- •Покажчик
- •Додатки
- •Покажчик
- •Додатки
- •Покажчик
- •Додатки
- •Покажчик
- •Додатки
- •Покажчик
- •Додатки
- •Покажчик
- •Додатки
- •Перелік ілюстрацій
- •Додатки
- •Перелік ілюстрацій
- •Додатки
- •Перелік ілюстрацій
- •86. Умберто Еко. Фотопортрет 2005р.............................................................................................................................332
Оманлива прозорість «строгої мови», або Ефект «золотих галушок»
долати тимчасовість і скороминущість життя окремої людини. Врешті, в добу націотворення саме на підставі котрогось із «образів минулого», що циркулюють у спільноті (наприклад, для України - козацького), постає пантеон національних святощів - оточених аврою самопожертви героїв, подвигів, перемог, поразок тощо. Своєю чергою, цей пантеон щільно вмонтовують у подальшу національну культуру через безнастанні відтворення у мистецтві, красному письменстві, шкільній освіті тощо, а відтак канон «історичної пам'яті» нації остаточно цементується як «правда історії».
З огляду на сказане, «історична пам'ять» аж ніяк не корелює з науковим історіописанням - завжди дискусійною й засадничо фрагментарною реконструкцією минулого. Як влучно писав 1984 р. П'єр Нора у передмові до першого тому семитомної «Історії пам'яті» («Les lieux de memoire»; ми до неї ще повернемося):
Оскільки пам'ять емоційна й легковірна, то її влаштовують лише ті деталі, які її підкріплюють. [...] Історія ж як операція інтелектуальна й секуляризаторська вимагає аналізу та критичного дискурсу. Пам'ять прилаштовує спогад серед священного, історія ж виганяє його звідти, вона завжди говорить прозою.
На відміну від «історичної пам'яті», себто пересічно усталеного в певній спільноті образу минулого, поняття історичної свідомости стосується передусім історика, який ставить минулому власні запитання, хоча зрозуміло, що провести чітку демаркаційну лінію між тим і тим навряд чи можливо - адже історики не падають з неба у свій час і свою країну. В прикладному сенсі поняття «історичної свідомости» пов'язують із властивою тій чи тій культурній добі манерою описувати минуле - світоглядними засадами, способом відбору «фактів» і монтування їх в оповідну цілість, стилістикою тощо (наприклад, можна говорити про античну, середньовічну, ренесансну і т. д. історичну свідомість).
Оманлива прозорість «строгої мови», або Ефект «золотих галушок»
Згадані поняття - це набуток загальноприйнятої «конвенції» у сфері пізнання як такого. Інша річ - так звані «оперативні терміни», себто конкретніші поняття, за допомоги яких описують те чи те явище. Сьогодні, коли історія перетворилась (чи принаймні перетворюється) на «науку понад кордонами», узгодження їх змісту теж набуло актуальности. Скажімо, чи тотожні між собою українське слово «держава», російське «государство», польське «panstwo», французьке «etat», італійське «stato», англійське «state»? Чи збігаються такі вочевидь різні за етимологією поняття, як «уряд», «правительство» та «government»? Адже термінологічні поля, цими та купою інших термінів породжені, відбивають не тільки різну «географію мов», а й різні типи історичного розвитку та відмінні процеси становлення політичної й інтелектуальної культури.
[35]
Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
Обговорюючи термінологічні складнощі такого роду, Марк Блок у книжці «Apologie pour l’historie ou métier d’historien» («Апологія історії, або Ремесло історика», 1941 р.) наводить характерний приклад:
Коли в 1919 р. ми побачили, що Ваймарська конституція зберігає для німецької держави її стару назву Reich [ідеться про Другий Райх. - Н. Я.], багато хто з наших публіцистів обурився: «Дивна "республіка"! Вона вперто називає себе "імперією"!» Але річ не лише в тому, що саме по собі слово Reich не викликає думок про імператора. Воно пов'язане з образами політичної історії, що постійно коливалася між партикуляризмом і єдністю, а тому звучить надто по-німецьки, аби його можна було перекласти іншою мовою, у якій відображене інакше національне минуле.
Ще один клопіт історика випливає з різних змістів, що їх могли вкладати люди різних епох у такі, здавалось би, прозорі поняття, як «влада», «багатство/бідність», «свобода», «право», «народ», «держава» тощо. Історик, як заведено, не пояснює цих змістів - адже вони зазвичай усталені та немовби самоочевидні, хоча насправді є частиною культурного ландшафту тієї доби, в якій він живе. Тож власне цей — не пояснюваний - зміст указує на присутню в кожній праці концепцію історії. Скажімо, оперуючи поняттям «народ», античний історик мав на увазі не «народні маси», а всього лиш повноправних римських громадян (populus Romanus). Середньовічний історик, своєю чергою, словом populus позначав воїнів-васалів певного сюзерена; італієць доби Ренесансу - мешканців міста-держави; бароковий історик - «політичний народ», себто еліту, наділену відповідними правами; романтичний історик - увесь загал, об'єднаний спільним «духом нації»; український історик народницьких переконань - народні низи і т. д. Зайве пояснювати, що така зміна слововжитку кардинально міняє ракурс історіописання, акторами якого почергово виступають настільки різні «народи».
Те саме - з поняттям «держава». Як відомо, у сенсі, наближеному до сучасного, його вперше вжив у середині XVI ст. Мак'явелі (stato), а в ширший обіг воно увійшло ще пізніше – у XVII столітті. До надання ж поняттю «держава» сучасного змісту (території, де мешкає сукупність громадян, об'єднаних певним типом політичного устрою) остаточно дійшло аж у XIX столітті. Натомість у середньовічну добу «державу» ототожнювали з особою володаря, а в ранньомодерні часи - з володарем і корпорацією «політичного народу». Тож, використовуючи це чи інші поняття такого типу, не забуваймо, що, за висловом П’єра Бурдьє, їх слід «брати історичним пінцетом». Скажімо, нікому в голову не спаде ототожнювати давньоримських «пролетарів» із «пролетарями всіх країн», що їх закликали єднатися Маркс і Енґельс. Та коли мова заходить про Київську Русь, Річ Посполиту чи козацький Гетьманат, історик не вагаючись застосовує до них категоріяльний апарат новітньої держави. Уявляєте зачитання «Маніфесту Ко-
[36]