
- •Редактор Андрій Мокроусов
- •Чим є та для чого пишеться історія
- •«Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •«Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •«Антипозитивістський бунт» на зламі хіх-хх століть
- •Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Історик сам на сам із джерелом: різновиди джерел і способи їх інтерпретації
- •Історик наодинці з власним текстом: кожен пише, як він дише
- •Тему обрано - що робити далі?
- •Нарешті вистражданий текст
- •Додатки
- •Передмова
- •Передмова
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Для чого «пишуть історію»: функція історика очима людей різних епох
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Правдолюби, підлесники та інші
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Притягальна магія історії, або Чого ми в ній шукаємо
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Як «діяння» перетворювались на «історію»
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Як «діяння» перетворювались на «історію»
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Народження «історіографії»
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •«Строга мова» історіописання
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Оманлива прозорість «строгої мови», або Ефект «золотих галушок»
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Оманлива прозорість «строгої мови», або Ефект «золотих галушок»
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Оманлива прозорість причини і випадку, або Альтернативна історія
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Оманлива прозорість причини і випадку, або Альтернативна історія
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •Від «не забути» до «навчити, спонукати, розважути»
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •Історики на послугах римської величі
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •Історики на послугах римської величі
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •Історики на послугах римської величі
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античності до Середньовіччя
- •Життя великих — і повчає, і розважає
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •Сердитий Лукіан із Самосати
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •Біблійні витоки знання про «початок» і «кінець» історії
- •Розділ 2. «Історіографічні революції від Античности до Середньовіччя
- •«Християнізація історії»
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •«Християнізація історії»
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •«Християнізація історії»
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •«Християнізація історії»
- •Р озділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •«Християнізація історії»
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •«Християнізація історії»
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •«Християнізація історії»
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •«Християнізація історії»
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Уперед до Античности: італійський Ренесанс
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Пізньоренесансний «реванш» по цей бік Альп
- •Розділ 3. «Історіографічні революції тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Пізньоренесансний «реванш» по цей бік Альп
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Пізньоренесансний «реванш» по цей бік Альп
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Пізньоренесансний «реванш» по цей бік Альп
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Барокові ерудити
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Барокові ерудити
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Барокові ерудити
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Барокові ерудити
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Барокові ерудити
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •«Філософська історія» Просвітництва: тріумф самовпевненого Розуму
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •«Філософська історія» Просвітництва: тріумф самовпевненого Розуму
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •«Філософська історія» Просвітництва: тріумф самовпевненого Розуму»
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •«Антиквари» в тіні «філософів»
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •«Антиквари» в тіні «філософів»
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Передвісники «романтичного перевороту»
- •Розділ 3. «Історіографічні революції»- тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Передвісники «романтичного перевороту»
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництва
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •«Відкриття народу»
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •«Відкриття народу»
- •«Історичні» нації та «неісторичні» народи під колесами історії
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Герої, героїчне та культ Героїв
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Staatsraison пруського зразка: великий Ранке та його послідовники
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Staatsraison пруського зразка: великий Ранке та його послідовники
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Staatsraison пруського зразка: великий Ранке та його послідовники
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Розсип зоряних імен: французькі ліберали
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Das Weltgeschichte ist das Weltgericht: моральний чинник в історії
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Das Weltgeschichte ist das Weltgericht: моральний чинник в історії
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Романтична слов'янська хвиля: «будителі», слов'янофіли, народники
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Романтична слов'янська хвиля: «будителі», слов'янофіли, народники
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Романтична слов'янська хвиля: «будителі», слов'янофіли, народ
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Ера великих містифікацій
- •Ера великих містифікацій
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Ера великих містифікацій
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Народження історичної белетристики
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Народження історичної белетристики
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Від романтичних конструкцій до «позитивного» знання
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Культ «достовірного факту» та хронологічної детермінованості
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Як з'єднати миготливі «фактик марксизм і його видозміна у «марсистсько-ленінській
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Як з'єднати миготливі «факти»...
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Як з'єднати миготливі «факти»..
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •«Дроблення історії» на субдисципліни та школи
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Слов'янофіли-позитивісти й «німецькі історики» в опозиції до позитивізму
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Слов'янофіли-позитивісти й «німецькі історики» в опозиції до позитивізму
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер I бічні течії
- •Слов'янофіли-позитивісти й «німецькі історики» в опозиції до позитивізму
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Магніт телеології: великі національні історії
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Магніт телеології: великі національні історії
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Спадщина «національній; історій» - метаісторична та історична
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Розділ 6. «Антипозитивістський бунт» на зламі хіх-хх століть
- •Передчуття катастрофи у переддень «століття екстремізму»
- •Розділ 6. «Антипозитивістський бунт» на зламі хіх-хх століть
- •Проти «об'єктивної історії»: король голий?
- •Розділ 6. «Антипозитивістський бунт» на зламі хіх-хх століть
- •Удари по ідеї еволюційного прогресу та «законах історичного розвитку»
- •Розділ 6. «Антипозитивістський бунт» на зламі хіх-хх століть
- •Неоромантичний струмінь в історіографіях «скривджених історією» націй
- •Розділ 6. «Антипозитивістський бунт» на зламі хіх-хх століть
- •Неоромантичний струмінь в історіографіях «скривджених історією» націй
- •Розділ 6. «Антипозитивістський бунт» на зламі хіх-хх століть
- •Тривожний підсумок «антипозитивістського бунту»
- •Розділ 6. «Антипозитивгстський бунт» на зламі хіх-хх століть
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Від «історії-події» до «історії-проблеми»: спільнота «Анналів»
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Від «історії-події» до «історії-проблеми»: спільнота «Анналів»
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •«Тотальна», «вимірювана» та «серійна» історії
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Геть макропроцеси й цифри: історична антропологія
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Геть макропроцеси й цифри: історична антропологія
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Маленька людина в мікрогсторіях
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Нові лінії оборони «території історика»...
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Нові лінії оборони «території історика»...
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Нові лінії оборони «території історика»...
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Постмодернізм як «нова філософія історії»
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Постмодернізм як «нова філософія історії»
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом...
- •Коли та як ширшав репертуар джерел
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом...
- •Коли та як ширшав репертуар джерел
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом..
- •«Перехресний допит» на лаві свідків
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом...
- •«Перехресний допит» на лаві свідків
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом...
- •Критичний метод - тріумф завдовжки у три століття
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом...
- •Історична герменевтика та семіотичний аналіз
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом..
- •Структурний аналіз і «деконструкція» джерела
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом..
- •Квантитативний аналіз, красивіше – к//лгометрика
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом...
- •Світ крізь піщинку, або Мікроісторичний підхід
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом.
- •Що можна зробити з біографії
- •Розділ 8. Історик сет на сам із джерелом..,
- •Історико -порівняльний підхід, або Так звані компаративні студії
- •Розділ 8. Історик сам па сам із джерелом..
- •Історико-порівняльний підхід, або Так звані компаративні студії
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом..
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом..
- •«Позаджерельне знання», або Тиранія «влади дефініцій»
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом..
- •«Позаджерельне знання», або Тиранія «влади дефініцій»
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом...
- •«Позаджерельне знання», або Тиранія «влади дефініцій»
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом...
- •Ще раз «позаджерельне знання»: зворотня проекція сучасного на минуле
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом.
- •«Структура» - віртуальний помічник історика у двобої з одиничним
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом..
- •«Структура» - віртуальний помічник історика у двобої з одиничним
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом...
- •Моделі - помічник історика в конструюванні смислових цілостей
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом..
- •Моделі - помічник історика в конструюванні смислових цілостей
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом..
- •Про що можуть розповісти уживані істориком метафори
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом...
- •Про що можуть розповісти уживані істориком метафори
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом...
- •Про що можуть розповісти уживані істориком метафори
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом.
- •Риторичні стратегії історіописанпя
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом..
- •Текст історика у світлі читацьких очікувань
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом...
- •Текст історика у світлі читацьких очікувань
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом...
- •Текст історика у світлі читацьких очікувань
- •Розділ 10. Тему обрано - що робити далі?
- •Cognosce te ipsum, або Реалістичний погляд на власні можливості
- •Розділ 10. Тему обрано - що робити далі?
- •Cognosce te ipsum, або Реалістичний погляд на власні можливості
- •Розділ 10. Тему обрано - що робити далі?
- •Скажи мені, кого ти читаєш, і я скажу тобі, хто ти
- •Розділ 10. Тему обрано - що робити далі?
- •Скажи мені, кого ти читаєш, і я скажу тобі, хто ти
- •Розділ 10. Тему обрано - що робити далі?
- •Скажи мені, кого ти читаєш, і я скажу тобі, хто ти
- •Розділ 10. Тему обрано - що робити далі?
- •Історики теж мають правила техніки безпеки
- •Розділ 10. Тему обрано - що робити далі?
- •Ad fontes: де шукати джерело та що шукати в джерелі
- •Розділ 10. Тему обрано щ що робити далі?
- •Ad fontes: де шукати джерело та що шукати в джерелі
- •Ad fontes: де шукати джерело та що шукати в джерелі
- •Розділ 10. Тему обрано - гир робити далі?
- •Ad fontes: як розминутися з попередниками
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Огляд історіографії: принцип конуса та правила чемності
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Ритуал презентації джерел
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Обгрунтування гіпотези: долаючи страх перед чистим аркушем
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Аргументація «від джерела»
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Аргументація «від думок попередників»
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Аргументація «від думок попередників»
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Головне зроблено - пора писати вступ
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Рецензент починає читати працю з бібліографії
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Неписана конвенція академічної етики
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Неписана конвенція академічної етики
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Як написати проект свого дослідження
- •Вибрана бібліографія
- •Додатки
- •Вибрана бібліографія
- •Додатки
- •Найвідоміші сучасні історичні часописи
- •Додатки
- •Покажчик
- •Покажчик
- •Покажчик
- •Додатки
- •Покажчик
- •Додатки
- •Покажчик
- •Додатки
- •Покажчик
- •Покажчик
- •Покажчик
- •Додатки
- •Покажчик
- •Додатки
- •Покажчик
- •Додатки
- •Покажчик
- •Додатки
- •Покажчик
- •Додатки
- •Покажчик
- •Додатки
- •Покажчик
- •Додатки
- •Перелік ілюстрацій
- •Додатки
- •Перелік ілюстрацій
- •Додатки
- •Перелік ілюстрацій
- •86. Умберто Еко. Фотопортрет 2005р.............................................................................................................................332
Розділ 10. Тему обрано - що робити далі?
С
кажи
мені, кого ти читаєш,
і я скажу тобі, хто ти
Розпочну з нехитрої аксіоми: всякому дослідженню передує читання наукової літератури, а щоб знати, що читати, треба укласти бібліографічний перелік. Тепер уявімо найгірше: ви впали на історію з неба і гадки зеленої не маєте, звідки почати (приблизно в такому розпачливому становищі колись трапилося бути й мені). Єдиним порятунком у цій ситуації є перебирання карток систематичного каталогу (чи пошук за назвами галузей у комп'ютері), а також гортання бібліографічних довідників і реферативних журналів, що їх зосереджено у відповідний відділах бібліотек або на відповіднші інтернет-сайтах. Не зайве також переглянути автореферати кандидатський докторських дисертацій: тут сумліни дисертанти, аби здобути прихильність учених рад, зазвичай детально перерая ховують праці з того чи того питання Назви таких рефератів подаються у віснику Вищої атестаційної комісії, а за прізвищами авторів їх легко знайти у бібліотеці. Ще один шлях - переглядав ти останній річний випуск часописів: там подано назви всіх статтей, опублікованих упродовж року.
Не тіште себе ілюзією, що укладений в такий спосіб перелік буде відразу повним й остаточним. Це всього лиш мапа-схема, а до штабної мапи з нанесенням горбів і струмочків справа дійде не скоро. Адже тільки після заглиблення у читання випливе сила-силенна статтей, на які посилаються автори читаних вами книжок, і стане ясно, що із запропонованого систематича ним каталогом відпаде як зайве, а що додасться до його інформацій (бо ж каталог укладала людина, яка могла й полінуватися прочитати анотацію чиї не зрозуміла її). Відтак, доки розростання бібліографічного переліку ще неї уподібнилось до лячного каменепаду треба починати читати. З чого?
Як на мене, найліпше це робити за принципом сходинок, себто простуючи згори вниз тими трьома ієрархічними щаблями історіографії, про які мовилося вище, - напрям, згусток кіль-
[296]
Скажи мені, кого ти читаєш, і я скажу тобі, хто ти
кох проблем у рамках цього напряму та, врешті, розвідки про конкретні сюжети обраної проблеми. Найвищий щабель тут по праву належить підсумковим працям, де викладено сучавіщ концептуальні підходи до тлумачення тих феноменів, що їх вивченню присвячено напрям загалом. Адже якість планованої роботи залежатиме не так від сумлінного перечитування джерел (ми вже знаємо, що цьому партнерові довіряти на слові не варто), як від осмисленого дотримання певних «правил руху», що їх на сьогодні пропонує та чи та галузь історичного пізнання. Приміром, якщо існують авторитетні (й сучасні!) наукові енциклопедії відповідного профілю, варто починати саме з них, тим більше що енциклопедичні статті у таких виданнях доточено бібліографією. Наприклад, свого роду дверима до належного користування поняттями політичної історії може слугувати «Енциклопедія політичної думки», видана 1986 р. в Оксфорді за редакції Дейвіда Мілера (2000 р. її перевидано по-українськи). Скажімо, розлога двосторінкова стаття «Абсолютизм» розповість, коли та де виникло це поняття і який зміст у нього вкладали/вкладають, якими чайковими рамками обмежено «добу абсолютизму», які властивості політичного устрою вона передбачала тощо. Другий приклад — «Словарь средневековой культури» за редакції Арона Ґурєвича, що побачив світ у Москві і 2003 року. Це незамінний помічник медієвіста, бо поняття «культури» тут, як пише у передмові Ґурєвич, обіймає «всі стійкі форми поведінки індивіда в колективі, так само як і поведінки малих груп у контексті ширших соціяльних утворень». Читач знайде там розлогі статті (деякі на 10 і понад те сторінок) із характеристикою соціяльних структур суспільства та владних ієрархій, описом церковної організації, розглядом повсякденного життя й церемоніялів тощо. Енциклопедій і словників такого типу нині вже чимало, і за ними варто пошукати, аби з цього старту розпочати власне плавання. Ще раз наголошу: йдеться про сучасні фахові видання, а не про масові енциклопедії, що популяризують «знання-про-все».
Прочинивши двері в напрям, можна переступити на середню сходинку нашої ієрархічної драбини. Тут розміщено праці, які можуть стати путівниками у лабіринті проблем в обраному напрямі досліджень. У західній навчальній практиці їх їтце називають «базовими книжками» (basic books) - підручниковою літературою найвищого рангу, яка призвичаює міркувати у відповідних тій чи тій проблемі категоріях й опановувати поняттєву дисципліну їх структуризацїі й описування. Щодо змісту таких праць, то вони дають уявлення про актуальний стан вивчености однієї чи кількох пов'язаних проблем, про основну літературу, про дискусійні питання та розбіжні тлумачення й підходи тощо. Добрим прикладом такого «путівника» у багатоголоссі національних студій є праця Георгія Касьянова «Теорії нації та націоналізму» (1999 p.), де вперше в Україні обговорено традиційні та сучасні концепції виникнення/розвитку
[297]