
- •Редактор Андрій Мокроусов
- •Чим є та для чого пишеться історія
- •«Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •«Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •«Антипозитивістський бунт» на зламі хіх-хх століть
- •Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Історик сам на сам із джерелом: різновиди джерел і способи їх інтерпретації
- •Історик наодинці з власним текстом: кожен пише, як він дише
- •Тему обрано - що робити далі?
- •Нарешті вистражданий текст
- •Додатки
- •Передмова
- •Передмова
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Для чого «пишуть історію»: функція історика очима людей різних епох
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Правдолюби, підлесники та інші
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Притягальна магія історії, або Чого ми в ній шукаємо
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Як «діяння» перетворювались на «історію»
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Як «діяння» перетворювались на «історію»
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Народження «історіографії»
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •«Строга мова» історіописання
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Оманлива прозорість «строгої мови», або Ефект «золотих галушок»
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Оманлива прозорість «строгої мови», або Ефект «золотих галушок»
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Оманлива прозорість причини і випадку, або Альтернативна історія
- •Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
- •Оманлива прозорість причини і випадку, або Альтернативна історія
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •Від «не забути» до «навчити, спонукати, розважути»
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •Історики на послугах римської величі
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •Історики на послугах римської величі
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •Історики на послугах римської величі
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античності до Середньовіччя
- •Життя великих — і повчає, і розважає
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •Сердитий Лукіан із Самосати
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •Біблійні витоки знання про «початок» і «кінець» історії
- •Розділ 2. «Історіографічні революції від Античности до Середньовіччя
- •«Християнізація історії»
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •«Християнізація історії»
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •«Християнізація історії»
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •«Християнізація історії»
- •Р озділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •«Християнізація історії»
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •«Християнізація історії»
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •«Християнізація історії»
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •«Християнізація історії»
- •Розділ 2. «Історіографічні революції» від Античности до Середньовіччя
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Уперед до Античности: італійський Ренесанс
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Пізньоренесансний «реванш» по цей бік Альп
- •Розділ 3. «Історіографічні революції тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Пізньоренесансний «реванш» по цей бік Альп
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Пізньоренесансний «реванш» по цей бік Альп
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Пізньоренесансний «реванш» по цей бік Альп
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Барокові ерудити
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Барокові ерудити
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Барокові ерудити
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Барокові ерудити
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Барокові ерудити
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •«Філософська історія» Просвітництва: тріумф самовпевненого Розуму
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •«Філософська історія» Просвітництва: тріумф самовпевненого Розуму
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •«Філософська історія» Просвітництва: тріумф самовпевненого Розуму»
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •«Антиквари» в тіні «філософів»
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •«Антиквари» в тіні «філософів»
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Передвісники «романтичного перевороту»
- •Розділ 3. «Історіографічні революції»- тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництво
- •Передвісники «романтичного перевороту»
- •Розділ 3. «Історіографічні революції» тривають: Ренесанс, Бароко, Просвітництва
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •«Відкриття народу»
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •«Відкриття народу»
- •«Історичні» нації та «неісторичні» народи під колесами історії
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Герої, героїчне та культ Героїв
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Staatsraison пруського зразка: великий Ранке та його послідовники
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Staatsraison пруського зразка: великий Ранке та його послідовники
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Staatsraison пруського зразка: великий Ранке та його послідовники
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Розсип зоряних імен: французькі ліберали
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Das Weltgeschichte ist das Weltgericht: моральний чинник в історії
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Das Weltgeschichte ist das Weltgericht: моральний чинник в історії
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Романтична слов'янська хвиля: «будителі», слов'янофіли, народники
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Романтична слов'янська хвиля: «будителі», слов'янофіли, народники
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Романтична слов'янська хвиля: «будителі», слов'янофіли, народ
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Ера великих містифікацій
- •Ера великих містифікацій
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Ера великих містифікацій
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Народження історичної белетристики
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Народження історичної белетристики
- •Розділ 4. Доба Романтизму: великі історики у тенетах великих філософських систем
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Від романтичних конструкцій до «позитивного» знання
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Культ «достовірного факту» та хронологічної детермінованості
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Як з'єднати миготливі «фактик марксизм і його видозміна у «марсистсько-ленінській
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Як з'єднати миготливі «факти»...
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Як з'єднати миготливі «факти»..
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •«Дроблення історії» на субдисципліни та школи
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Слов'янофіли-позитивісти й «німецькі історики» в опозиції до позитивізму
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Слов'янофіли-позитивісти й «німецькі історики» в опозиції до позитивізму
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер I бічні течії
- •Слов'янофіли-позитивісти й «німецькі історики» в опозиції до позитивізму
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Магніт телеології: великі національні історії
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Магніт телеології: великі національні історії
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Спадщина «національній; історій» - метаісторична та історична
- •Розділ 5. Ера позитивізму: фарватер і бічні течії
- •Розділ 6. «Антипозитивістський бунт» на зламі хіх-хх століть
- •Передчуття катастрофи у переддень «століття екстремізму»
- •Розділ 6. «Антипозитивістський бунт» на зламі хіх-хх століть
- •Проти «об'єктивної історії»: король голий?
- •Розділ 6. «Антипозитивістський бунт» на зламі хіх-хх століть
- •Удари по ідеї еволюційного прогресу та «законах історичного розвитку»
- •Розділ 6. «Антипозитивістський бунт» на зламі хіх-хх століть
- •Неоромантичний струмінь в історіографіях «скривджених історією» націй
- •Розділ 6. «Антипозитивістський бунт» на зламі хіх-хх століть
- •Неоромантичний струмінь в історіографіях «скривджених історією» націй
- •Розділ 6. «Антипозитивістський бунт» на зламі хіх-хх століть
- •Тривожний підсумок «антипозитивістського бунту»
- •Розділ 6. «Антипозитивгстський бунт» на зламі хіх-хх століть
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Від «історії-події» до «історії-проблеми»: спільнота «Анналів»
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Від «історії-події» до «історії-проблеми»: спільнота «Анналів»
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •«Тотальна», «вимірювана» та «серійна» історії
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Геть макропроцеси й цифри: історична антропологія
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Геть макропроцеси й цифри: історична антропологія
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Маленька людина в мікрогсторіях
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Нові лінії оборони «території історика»...
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Нові лінії оборони «території історика»...
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Нові лінії оборони «території історика»...
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Постмодернізм як «нова філософія історії»
- •Розділ 7. Плата за концептуальну свободу: століття криз і шукань
- •Постмодернізм як «нова філософія історії»
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом...
- •Коли та як ширшав репертуар джерел
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом...
- •Коли та як ширшав репертуар джерел
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом..
- •«Перехресний допит» на лаві свідків
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом...
- •«Перехресний допит» на лаві свідків
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом...
- •Критичний метод - тріумф завдовжки у три століття
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом...
- •Історична герменевтика та семіотичний аналіз
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом..
- •Структурний аналіз і «деконструкція» джерела
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом..
- •Квантитативний аналіз, красивіше – к//лгометрика
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом...
- •Світ крізь піщинку, або Мікроісторичний підхід
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом.
- •Що можна зробити з біографії
- •Розділ 8. Історик сет на сам із джерелом..,
- •Історико -порівняльний підхід, або Так звані компаративні студії
- •Розділ 8. Історик сам па сам із джерелом..
- •Історико-порівняльний підхід, або Так звані компаративні студії
- •Розділ 8. Історик сам на сам із джерелом..
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом..
- •«Позаджерельне знання», або Тиранія «влади дефініцій»
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом..
- •«Позаджерельне знання», або Тиранія «влади дефініцій»
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом...
- •«Позаджерельне знання», або Тиранія «влади дефініцій»
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом...
- •Ще раз «позаджерельне знання»: зворотня проекція сучасного на минуле
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом.
- •«Структура» - віртуальний помічник історика у двобої з одиничним
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом..
- •«Структура» - віртуальний помічник історика у двобої з одиничним
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом...
- •Моделі - помічник історика в конструюванні смислових цілостей
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом..
- •Моделі - помічник історика в конструюванні смислових цілостей
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом..
- •Про що можуть розповісти уживані істориком метафори
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом...
- •Про що можуть розповісти уживані істориком метафори
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом...
- •Про що можуть розповісти уживані істориком метафори
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом.
- •Риторичні стратегії історіописанпя
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом..
- •Текст історика у світлі читацьких очікувань
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом...
- •Текст історика у світлі читацьких очікувань
- •Розділ 9. Історик наодинці з власним текстом...
- •Текст історика у світлі читацьких очікувань
- •Розділ 10. Тему обрано - що робити далі?
- •Cognosce te ipsum, або Реалістичний погляд на власні можливості
- •Розділ 10. Тему обрано - що робити далі?
- •Cognosce te ipsum, або Реалістичний погляд на власні можливості
- •Розділ 10. Тему обрано - що робити далі?
- •Скажи мені, кого ти читаєш, і я скажу тобі, хто ти
- •Розділ 10. Тему обрано - що робити далі?
- •Скажи мені, кого ти читаєш, і я скажу тобі, хто ти
- •Розділ 10. Тему обрано - що робити далі?
- •Скажи мені, кого ти читаєш, і я скажу тобі, хто ти
- •Розділ 10. Тему обрано - що робити далі?
- •Історики теж мають правила техніки безпеки
- •Розділ 10. Тему обрано - що робити далі?
- •Ad fontes: де шукати джерело та що шукати в джерелі
- •Розділ 10. Тему обрано щ що робити далі?
- •Ad fontes: де шукати джерело та що шукати в джерелі
- •Ad fontes: де шукати джерело та що шукати в джерелі
- •Розділ 10. Тему обрано - гир робити далі?
- •Ad fontes: як розминутися з попередниками
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Огляд історіографії: принцип конуса та правила чемності
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Ритуал презентації джерел
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Обгрунтування гіпотези: долаючи страх перед чистим аркушем
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Аргументація «від джерела»
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Аргументація «від думок попередників»
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Аргументація «від думок попередників»
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Головне зроблено - пора писати вступ
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Рецензент починає читати працю з бібліографії
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Неписана конвенція академічної етики
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Неписана конвенція академічної етики
- •Розділ 11. Нарешті вистражданий текст
- •Як написати проект свого дослідження
- •Вибрана бібліографія
- •Додатки
- •Вибрана бібліографія
- •Додатки
- •Найвідоміші сучасні історичні часописи
- •Додатки
- •Покажчик
- •Покажчик
- •Покажчик
- •Додатки
- •Покажчик
- •Додатки
- •Покажчик
- •Додатки
- •Покажчик
- •Покажчик
- •Покажчик
- •Додатки
- •Покажчик
- •Додатки
- •Покажчик
- •Додатки
- •Покажчик
- •Додатки
- •Покажчик
- •Додатки
- •Покажчик
- •Додатки
- •Покажчик
- •Додатки
- •Перелік ілюстрацій
- •Додатки
- •Перелік ілюстрацій
- •Додатки
- •Перелік ілюстрацій
- •86. Умберто Еко. Фотопортрет 2005р.............................................................................................................................332
Розділ 1. Чим є та для Чого пишеться історія
а) історія історіографії, себто простеження кола інтересів якогось науковця чи групи науковців - школи, течії тощо (такий напрям, своєю чергою, може набувати ознак біографістики - коли в центрі уваги дослідника стоять походження, освіта, особисте життя чи перипетії кар'єри науковця); б) історія науки - коли акцент поставлено або на інституційних моментах роботи певної групи науковців (організаційних засадах її функціонування, відповідних періодичних виданнях, членстві в різних наукових товариствах тощо), або на вивченні академічного світу як професійного та соціяльного середовища; в) історія ідей - коли ми зосереджуємося на зіставленні історіографічного твору/творів із певними ідеями чи/або ідеологіями, поширеними в той чи той час, або ж, навпаки, інспірованими самою історіографією; г) методологія історії - коли йдеться про вживані певним науковцем, школою чи течією методи дослідження та принципи пояснення/описування минулого. Принагідно варто завважити, що методологію часто плутають із філософією історії. Насправді це різні речі. Методологія зосереджена на прикладній роботі історика, натомість філософія історії (інколи її ще називають історіософією) - це галузь філософії, яка розмірковує над універсальною значущістю минулого як скарбниці досвіду людства («сенсом історії»), над феноменом сприйняття людиною часу тощо.
Врешті, історіографія є частиною широко витлумаченої культури і, з погляду культурних студій, становить не менш вдячний матеріял для дослідження, ніж красне письменство, малярство, архітектура, музика тощо, бо всі разом вони відбивають притаманний тій чи тій епосі «дух часу». Адже, як писав ще 1942 р. видатний французький історик Люсьєн Февр, кожна епоха витворює «власний ментальний Усесвіт», зокрема власні уявлення про минуле, застосовуючи інакші методи інтелектуального пошуку, даючи інакші пояснення одним і тим самим подіям і керуючись інакшими мотивами інтересу.
«Строга мова» історіописання
У перебігу перетворення барвистих оповідок на науку історія мусила засвоїти й доти невластиву їй «наукову мову», себто систему певних, загально-прийнятих і наділених усталеним змістом, понять. Тож стисло перегляньмо той поняттєвий арсенал, до якого історика призвичаїли починаючи з XIX ст. - доби «унауковлення» (сцієнтизації) історії. Сюди належать передусім такі поняття: об'єкт і предмет дослідження, метод дослідження, історичний факт, історизм, історична пам'ять, історична свідомість.
Щодо перших трьох понять, то ними послуговується будь-яка галузь науки, позначаючи словом об'єкт явище, що його вона вивчає, словом предмет — конкретний прояв цього явища, а словом метод - сукупність прийомів, за допомоги яких ми дістаємо потрібну інформацію. Правду кажучи, слово «об'єкт» потрапило до цього клубу не за адресою, увійшовши
[32]
«Строга мова» історіописання
в лексикон історика впродовж другої половини XIX ст., на хвилі ототожнення історичної науки з природознавством. Природознавець справді оперує реально наявними «об'єктами», натомість історик доступу до реальности не має, бо не може мати: його «об'єкт» - це суто мисленнєва конструкція. Як початківцю обережно обійти поширене в Україні до сьогодні «матеріялістичне» сприйняття історії, не роздратувавши рецензента, - спробую порадити в останньому розділі цієї праці. Тут же зазначу, що з «предметом» справи простіші: зазвичай ідеться про цілком конкретні речі, обчислювані й описувані. Наприклад, при дослідженні освітньої діяльности Товариства Ісуса «предметом» будуть єзуїтські підручники або склад учителів/учнів певного колегіуму, або матеріяльне забезпечення навчання тощо; у дослідженні з історії найманського війська - зафіксована в джерелах процедура вербування найманців, або платня, або їхній соціяльний склад, або озброєння, тощо. Стосовно ж методів історичного дослідження, то їх детальніший розгляд чекає на нас далі, коли мова піде про джерело та способи його інтерпретації.
Решта згаданих повище понять не настільки однозначні. Найпростішим з-поміж них на позір здається поняття історичний факт, себто те, що десь колись реально сталося (з латинського factum - дослівно «здійснене»). Саме так тлумачила «факт» класична історіографія XIX століття. Натомість у XX ст. цю прозорість було скаламучено. Оскільки історикові не дано особисто споглядати перебіг описуваного ним «факту», то й сам цей «факт» постає лише як витвір пізнавальної процедури - отже, перетворюється з реального («твердого») на уявний. Це, звісно, не означає, що «твердих фактів» не було взагалі. Королі правили, війни точилися, люди скоювали злочини й робили шляхетні вчинки, але все це, за висловом польського теоретика історіописання Єжи Топольського, «передано на нашу ласку». Адже те, що ми наводимо в своєму описі як «факт», було пересіяне через подвійне сито. Спершу його препарував автор джерела, вихопивши з безмежжя людей і подій те, що привернуло його особисту увагу, а далі - історик, який, своєю чергою, довільно помістив цю інформацію в шерег інших «фактів» - на його власну думку, чимось пов'язаних. Аби зрозуміти, наскільки умовним є перше й друге сортування, досить уявити собі, скільки «фактів» трапляється у житті людини чи певної спільноти протягом одного лише дня (звідси жарт, що історію «як вона була насправді» може побачити тільки «око Бога»). Під цим кутом зору знайдене істориком свідчення про «факт» саме по собі ще нічого не означає - ну, сталося, то й сталося. Натомість коли історик прилаштує це свідчення на якійсь цілісній мапі минулого, — «факт» починає «оповідати», «свідчити», «переконувати» і т. ін. (кожному з нас добре відомі ці мовні кліше; тут варто нагадати каламбур вже згаданого Гейдена Байта: мовляв, історія - це всього лиш історіографія). Отже, послуговуючись поняттям
[33]