Дані для побудови емпіричної кривої розподілу
№ пп |
Інтервали розмірів, хі, мм |
Частість, mi |
Середній роз-мір, хi ср, |
Добуток хі срmi |
Величина |
Величина |
Величина |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Для побудови кривої фактичного розподілу визначаємо такі параметри:
середнє арифметичне значення:
емпіричне середньоквадратичне відхилення: =
координати характерних точок:
mі = m2=m3=
m4=m5= 0
Висновки
Лабораторна робота № 4
Визначення осьової похибки закріплення при встановленні заготовки в трьохкулачковому патроні
Мета роботи: Вивчити методику експериментального визначення осьової похибки закріплення при встановленні заготовки в трьохкулачковому патроні.
Забезпечення роботи: заготовка; верстат токарно-гвинторізний; індикатор годинникового типу; стояк магнітний.
4.1. Теоретичні відомості
При підрізанні на токарному верстаті торців ступенів деталі чи проточуванні канавок різцем, встановленим по поздовжніх упорах, заготовку закріплюють в патроні з упором торця деталі в торець кулачків. При такій схемі в результаті випадкових причин заготовка при різних встановленнях не займає в осьовому напрямі однакового положення. Це викликає додаткову похибку при отриманні розмірів деталі, які відраховуються від опорного торця.
Рис. 4.1. Схема утворення похибки.
Основною причиною, яка впливає на цю похибку, є нерівномірність зусилля закріплення деталі. При повертанні спірального диска 1 патрона (рис.4.1) зусилля Р намагається перемістити кулачок 2 до центру і закріпити заготовку 3. Зі сторони заготовки на кулачок діє реакції Р1 і, таким чином, на кулачок діє момент М, який намагається повернути кулачок. Під дією цих навантажень відбувається деформація окремих елементів патрона та кулачків, виникають контактні деформації між поверхнями кулачків і патрона. Все це призводить до перекошеності кулачків і зміни осьового положенні затиснутої заготовки.
Через те, що при користуванні звичайними прийомами не можна дотримуватися однакових умов закріплення, то похибка Δу є випадковою величиною.
Значення похибок, пов'язаних із встановленням деталі, можна визначити шляхом багатократного встановлення деталі та спостереження за зміною її положення щодо елементів верстата.