Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

НУВГП

Кафедра автомобілів, автомобільного господарства

і технології металів

ЛАБОРАТОРНІ РОБОТИ

з дисципліни „Технологічні основи машинобудування”

Виконав: студент групи ________

______________________________

Прийняв: _____________________

_______________________________

Рівне, 2013

Лабораторна робота №1

Структура виробу

Мета роботи: засвоїти поняття: виріб, складальна одиниця, вузол, порядок вузла, базовий елемент вузла; отримати навики виявлення вузлів і їх базових елементів, встановлення порядку вузла і його позначення.

1.1 Теоретичні відомості

Виріб - це предмет або сукупність предметів виробництва, які виготовляють на підприємстві. Виробом може бути складальна одиниця, деталь, заготовка тощо.

Складальна одиниця (СО) - це виріб, складові частини якого з’єднують між собою на заводі-виробнику за допомогою складальних операцій (згвинчуванням, зварюванням, запресовуванням тощо). Складальні одиниці проектують з врахуванням конструктивно-технологічних вимог, тому за призначенням вони бувають:

а) конструктивні, які мають самостійне функціональне призначення, але не можу бути зібрані окремо від складових частин виробу (наприклад, механізм газорозподілу, система паливопроводів двигуна);

б) технологічні, які можна зібрати окремо, проте вони не можуть самостійно виконувати певні функції без інших складових частин (наприклад, вал із запресованим підшипником);

в) конструктивно-технологічні, які мають не тільки самостійне функціональне призначення, але й відповідають умові самостійного і незалежного складання (наприклад, паливна помпа, коробка переміни передач, карбюратор).

Технологічні та конструктивно-технологічні одиниці відносять до вузлів, тобто складальних одиниць, які можна зібрати окремо. Складність вузла характеризує його порядок. Вузлом 0-го порядку називають сам виріб. Вузли, що безпосередньо входять у виріб, називають вузлами 1-го порядку. Складальні одиниці, що входять у вузол 1-го порядку, називають вузлами 2-го порядку тощо (рис.1.1).

Кожен вузол має в собі основний координуючий елемент (деталь або вузол), який називають базовим елементом. Базовий елемент виконує роль основної з’єднувальної ланки, яка надає деталям відповідне відносне положення. З нього розпочинають складання вузла. Так, для редуктора базовим елементом є корпус (базовий вузол), а для вала з підшипниками - вал (базова деталь).

Рис.1.1. Розбивання виробу на вузли

Вузли, їх порядок, а також їх базові елементи виявляють при розбиранні виробу. Вузол – це сукупність деталей, яка при розбиранні виробу від’єднується окремо. Деталь (чи вузол), що залишається при розбиранні, є базовою (им).

Кожному вузлу присвоюють назву і позначення. Назва вузла складається з назви базової деталі і додатка „в зборі”. Наприклад, вал з напресованим підшипником іменують як „вал в зборі”. Позначення вузла має три частини: порядковий номер вузла + ознака складальної одиниці („зб”) + номер базової деталі вузла на складальному кресленні

Розбивши виріб на вузли і встановивши їх загальну кількість, можна орієнтовно визначити кількість операцій технологічного процесу складання виробу. Оскільки операція – це частина технологічного процесу, яку виконують на одному робочому місці, то кількість операцій в технологічному процесі складання виробу приблизно дорівнює загальній кількості вузлів.

Рис.1.2. Пневмоциліндр: 1 – фланець; 2 – кришка; 3 – поршень; 4 – кільце; 5 – циліндр; 6 – прокладка; 7 – кришка; 8 – кільце; 9 – шток; 10 - болт М12; 11 - шпилька М12х42; 12 - гайка М12; 13 - шайба пружинна 12; 14 - гайка М20

Розглянемо виявлення вузлів і їхніх базових елементів на прикладі пневмоциліндра (рис.1.2).

Структуру виробу з виявленими базовими елементами, вузлами і деталями можна представити в табличній формі чи схематично.

Таблиця 1.2