
- •Тема 1. Робочий зошит 3
- •Передмова
- •Робочий зошит
- •1. Вирішення економіко-математичних задач методами лінійного програмування
- •1.1. Симплексний метод
- •1.2. Метод потенціалів
- •Аналіз рішення
- •2. Економіко-математичні моделі для розрахунку оптимальних планів розвитку рослинництва
- •2.1. Економіко-математична модель оптимізації структури посівних площ
- •Розподіл продукції рослинництва і вихід живильних речовин
- •2.2. Економіко-математична модель оптимізації розподілу мінеральних добрив
- •Тема 2. Основні задачі статистичного моделювання Основна література.
- •Умова задачі.
- •2. Нормативні рівні чинників та результативного показника:
- •Варіанти задачі
- •Приклад виконання задачі.
- •1. Умова задачі.
- •2. Приклад рішення задачі.
- •2.2. Визначити нормативні розрахунки рівнів чинників та результативного показника
- •Нормативні розрахунки
- •Тема 3. Задачі лінійного програмування і їх застосування в управлінні сільськогосподарським виробництвом
- •1. Загальні рекомендації
- •2. Теоретичні питання
- •Задача 2
- •Загальна характеристика симплексного методу.
- •Алгоритм симплексного методу
- •Умова задачі.
- •Задача 3 Транспортна задача лінійного програмування. Загальна постановка задачі.
- •Умова задачі.
- •Задача 4. Економіко-математична модель оптимізації структури посівних площ. Загальна постановка задачі.
- •Умова задачі.
- •Рішення.
- •Задача 2. Симплексний метод розв’язання задач лінійного програмування. Умова задачі.
- •Рішення
- •Задача 3. Розв’язання транспортної задачі лінійного програмування. Умова задачі.
- •Рішення.
- •Задача 4. Економіко-математична модель оптимізації структури посівних площ. Умова задачі.
- •Рішення.
- •Задача 5 Економіко-математична модель оптимізації виробничої структури садового агропромислового підприємства
- •2. Початкова інформація
- •3. Система змінних моделі
- •Система обмежень моделі
- •Множини:
- •Шукані змінні:
- •Техніко-економічні коефіцієнти при змінних і вільні члени:
- •По технологічним взаємостосункам:
- •5. Аналіз оптимального рішення
- •Варіанти завдань для складання економіко-математичної моделі оптимізації виробничої структури агропромислового підприємства
- •Тема 4. Теорія ігор
- •2. Завдання 1.
- •Тема 5. Використання теорії графів.
- •Тема 6. Поняття про експертні системи експертні системи «корал»
- •1. Мета заняття
- •2. Зміст теми
- •Область Експерта
- •Область Користувача
- •3. Завдання
- •Термінологічний словник.
- •7. Література
- •Типова программа дисципліни «Моделювання технологічних процесів і систем» для студентів напряму підготовки 6.090101 “Агрономія” передмова
- •Теоретичні заняття
- •Список рекомендованої літератури
- •Економіко-математична модель оптимізації виробничої структури господарства.
- •Рішення завдань лінійного програмування за допомогою Excel Блок-схема рішення задачі
- •3.3.2. Введення умов задачі
- •Алгоритм 3.3.1. Уведення даних для рішення задачі лінійного програмування
- •Алгоритм 3.3.2. Робота в діалоговому вікні Пошук рішення
- •1. Сервіс, Пошук рішення...
- •4. Додати...
- •3.3.3. Рішення задачі
- •Алгоритм 3.3.3. Рішення задачі лінійного програмування
- •1. Параметри...
- •Максимальний час
- •Граничне число ітерацій
- •4. Виконати.
- •3.3.4. Графічне представлення результатів рішення
- •3.3.5. Подолання несумісності
- •Алгоритм 3.3.4. Зміна умов задачі
- •Алгоритм 3.3.5. Подолання несумісності
- •2. Сервіс, Пошук рішення...
- •6. Виконати.
- •3.3.6. Усунення необмеженості цільової функції
- •Моделювання в апк
- •Частина 2. Моделювання технологічних процесів
- •І систем. Практикум.
- •Навчальний посібник
2. Сервіс, Пошук рішення...
3. Установити цільову комірку 14 рівної мінімальному значенню.
4. У вікно Змінюючи комірки увести ВЗ:НЗ.
У вікно Обмеження ввести обмеження і граничні умови:
-
В3=10
Е3>=0
19<=К9
С3=5
F3>=0
110<=К10
D3=6
G3>=0
I11<=K11
Н3>=0
6. Виконати.
На екрані: результат рішення, показаний на рис. 3.3.16.
Рис. 3.3.16
З цього малюнка видно, що шуканий додатковий потрібний ресурс дорівнює t1 = 5, t2 = 0, t3 = 30. Це значить, що для заданого випуску продукції необхідно мати усього наступна кількість ресурсів:
-
трудові
16+5=21
сировина
110+0=110
фінанси
100+30=130
При цьому буде отриманий прибуток, рівний 1670.
Важко переоцінити корисність такого підходу при виникненні несумісності. Якщо в реальних умовах ресурси збільшити немає можливості, то варто призначити граничні умови х, S 0, як це робилося у вихідній задачі, тоді буде отримане рішення, що визначається наявними ресурсами.
3.3.6. Усунення необмеженості цільової функції
У 3.2.1 ми розглядали систему (3.2.2). Додамо до системи цільову функцію, тоді одержимо:
-
F=x1 max
x1 +x2 1
х1 0;Х2 0
який графічно була подана на рис. 3.2.2. Було показано, що задача (3.2.2) має необмежену цільову функцію. Подивимося, як буде вирішуватися така задача в Excel. Умови задачі у форматі, необхідному для її рішення в Excel, наведені на рис. 3.3.17.
Рис. 3.3.17
У ході рішення цієї задачі на екрані з'являється діалогове вікно мал. 3.3.13, що, як ми вже знаємо, є ознакою необмеженості цільової функції. Для подолання цієї необмеженості необхідно при максимизації цільової функції область припустимих рішень обмежити зверху. З цією метою до (3.2.2) додамо обмеження
x1+x22,
після чого (3.2.2) буде мати вигляд:
-
F =x1мах
x1 +x2 1
х1 +х22
x1 >0;x2 0
(3.3.4)
що графічно подано на рис. 3.3.18.
Ввод умов задачі (3.3.4) у формі уведення формул і у формі введення даних, а також результат її рішення наведені на мал. 3.3.19.
Рис. 3.3.19
Як видно з рис 3.3.19, після введення додаткового обмеження було отримано оптимальн рішення. Рішення цього приклада проілюструвало висновки, що ми зробили раніше при розгляді необмеженості цільової функції:
Рішення буває не обмеженим у тому випадку, коли область припустимих рішень не має обмеження, що перешкоджає безкінечному зростанню (убуванню) цільової функції.
При максимизації цільової функції область припустимих рішень повинна бути обмежена зверху.
При мінімізації цільової функції область припустимих рішень повинна бути обмежена знизу.
Знаючи ці правила, легко усунути необмеженість цільової функції, ознакою якої являє поява на екрані діалогового вікна (рис. 3.3.13).
В’юненко Олександр Борисович