
- •Тема 1. Робочий зошит 3
- •Передмова
- •Робочий зошит
- •1. Вирішення економіко-математичних задач методами лінійного програмування
- •1.1. Симплексний метод
- •1.2. Метод потенціалів
- •Аналіз рішення
- •2. Економіко-математичні моделі для розрахунку оптимальних планів розвитку рослинництва
- •2.1. Економіко-математична модель оптимізації структури посівних площ
- •Розподіл продукції рослинництва і вихід живильних речовин
- •2.2. Економіко-математична модель оптимізації розподілу мінеральних добрив
- •Тема 2. Основні задачі статистичного моделювання Основна література.
- •Умова задачі.
- •2. Нормативні рівні чинників та результативного показника:
- •Варіанти задачі
- •Приклад виконання задачі.
- •1. Умова задачі.
- •2. Приклад рішення задачі.
- •2.2. Визначити нормативні розрахунки рівнів чинників та результативного показника
- •Нормативні розрахунки
- •Тема 3. Задачі лінійного програмування і їх застосування в управлінні сільськогосподарським виробництвом
- •1. Загальні рекомендації
- •2. Теоретичні питання
- •Задача 2
- •Загальна характеристика симплексного методу.
- •Алгоритм симплексного методу
- •Умова задачі.
- •Задача 3 Транспортна задача лінійного програмування. Загальна постановка задачі.
- •Умова задачі.
- •Задача 4. Економіко-математична модель оптимізації структури посівних площ. Загальна постановка задачі.
- •Умова задачі.
- •Рішення.
- •Задача 2. Симплексний метод розв’язання задач лінійного програмування. Умова задачі.
- •Рішення
- •Задача 3. Розв’язання транспортної задачі лінійного програмування. Умова задачі.
- •Рішення.
- •Задача 4. Економіко-математична модель оптимізації структури посівних площ. Умова задачі.
- •Рішення.
- •Задача 5 Економіко-математична модель оптимізації виробничої структури садового агропромислового підприємства
- •2. Початкова інформація
- •3. Система змінних моделі
- •Система обмежень моделі
- •Множини:
- •Шукані змінні:
- •Техніко-економічні коефіцієнти при змінних і вільні члени:
- •По технологічним взаємостосункам:
- •5. Аналіз оптимального рішення
- •Варіанти завдань для складання економіко-математичної моделі оптимізації виробничої структури агропромислового підприємства
- •Тема 4. Теорія ігор
- •2. Завдання 1.
- •Тема 5. Використання теорії графів.
- •Тема 6. Поняття про експертні системи експертні системи «корал»
- •1. Мета заняття
- •2. Зміст теми
- •Область Експерта
- •Область Користувача
- •3. Завдання
- •Термінологічний словник.
- •7. Література
- •Типова программа дисципліни «Моделювання технологічних процесів і систем» для студентів напряму підготовки 6.090101 “Агрономія” передмова
- •Теоретичні заняття
- •Список рекомендованої літератури
- •Економіко-математична модель оптимізації виробничої структури господарства.
- •Рішення завдань лінійного програмування за допомогою Excel Блок-схема рішення задачі
- •3.3.2. Введення умов задачі
- •Алгоритм 3.3.1. Уведення даних для рішення задачі лінійного програмування
- •Алгоритм 3.3.2. Робота в діалоговому вікні Пошук рішення
- •1. Сервіс, Пошук рішення...
- •4. Додати...
- •3.3.3. Рішення задачі
- •Алгоритм 3.3.3. Рішення задачі лінійного програмування
- •1. Параметри...
- •Максимальний час
- •Граничне число ітерацій
- •4. Виконати.
- •3.3.4. Графічне представлення результатів рішення
- •3.3.5. Подолання несумісності
- •Алгоритм 3.3.4. Зміна умов задачі
- •Алгоритм 3.3.5. Подолання несумісності
- •2. Сервіс, Пошук рішення...
- •6. Виконати.
- •3.3.6. Усунення необмеженості цільової функції
- •Моделювання в апк
- •Частина 2. Моделювання технологічних процесів
- •І систем. Практикум.
- •Навчальний посібник
Рішення.
Розробимо економіко-математичну модель задачі:
X1 - площа ячменю;
X2 - площа соняшнику.
Цільова функція (максимальний прибуток) має вигляд:
F = 200Х1 + 250Х2 max
Обмеження задачі:
1-ше обмеження характеризує використання площі ріллі
Х1 + Х2 <= 60
2-ге обмеження стосується використання затрат праці
26Х1 + 31,5Х2 <= 1890
3-тє обмеження описує використання добрив
2,5Х1 + 4,8Х2 <= 240
В задачі слід врахувати умову невід'ємності змінних: Х1 та Х2 >= 0
Обмеження задачі запишемо у вигляді системи рівнянь:
На системі координат намалюємо відповідні прямі:
Х1=0, Х2=60; Х2=0, Х1=60
Х1=0, Х2=1890/31,5=60; Х2=0, Х1=1890/26=72,7
Х1=0, Х2=240/4,8=50; Х2=0, Х1=240/2,5=96
Рис. 1. Побудова області допустимих значень задачі
Кожна пряма розділила площину на дві напівплощини. Координати точок однієї з напівплощин задовольняє умову відповідної нерівності (всі точки цієї напівплощини, підставлені в нерівність не заперечують знаку), другої – ні. Щоб визначити напівплощину рішень, необхідно взяти будь-яку точку, яка належить до однієї з напівплощ, та перевірити, чи задовольняють її координати даній нерівності. Якщо координати взятої точки задовольняють умову відповідної нерівності, то напівплощина, якій належить точка, є напівплощиною рішень; інакше – друга напівплощина.
Знайдемо, наприклад, напівплощину рішень, яка визначається нерівністю
Х1+Х2 60. Для цього, побудувавши пряму Х1 Х2 =60 (на рис.1 вона І), візьмемо будь-яку точку, яка належить одній з напівплощ, наприклад точку О(0;0). Координати цієї точки задовольняють нерівності 0+060; значить, напівплощина, якій належить точка О(0;0), визначається нерівністю Х1+Х260, що показано стрілками на рис.1.
Перехрещення всіх отриманих напівплощ рішень визначає багатокутник рішень задачі (область можливих значень). Точки цієї області задовольняють всім обмеженням задачі.
0АВС - багатокутник рішень.
Необхідно
знайти точку, яка належить чотирикутнику
0АВС, в якій цільова функція F
приймає
максимальне значення. Для цього будується
вектор
(200;250), координатами якого є коефіцієнти
в цільовій функції при відповідних
змінних, та до нього проводиться
перпендикуляр.
Переміщуємо перпендикуляр за напрямом, який вказує вектор:
- в першій точці дотику перпендикуляра з багатокутником рішень буде точка min;
- в останній точці дотику з багатокутником рішень буде точка max.
Отже в точці В цільова функція має максимальне значення.
Щоб визначити точні координати точки В, необхідно розв'язати систему з двох рівнянь, лінії яких утворили цю точку. Точка В лежить на перетині першої та третьої ліній, тому беруться саме перше та третє рівняння.
З першого рівняння вираз Х2=60-Х1 та підставимо в друге рівняння:
2,5Х1+4,8(60-Х1)=240
2,5Х1+288-4,8Х1=240
2,3Х1=48
Х1=20,87
Х2=60-20,87=39,13
Таким чином точка В(20.87;39.13) - точка max, в якій значення цільової функції дорівнює:
Щоб господарству отримати максимальний прибуток в розмірі 13956,5 грн., необхідно посіяти 20,87 га ячменю та 39,13 га соняшнику.