1.4. Комплексна система оцінювання і визнання рівнів досконалості підприємств та організацій України
! |
Українською асоціацією якості (УАЯ) за підтримки EFQM розроблена Комплексна система оцінювання та визнання рівнів досконалості підприємств і організацій України. Система зображена у вигляді Піраміди організаційної досконалості, яка сприяє кращому усвідомленню шляхів, що ведуть до вершин досконалості, і послідовному наближенню до них (рис. 1.6). Основою для оцінки підприємства в Системі є Модель досконалості ЄФУЯ та філософія TQM. |
Рис. 1.6. Піраміда організаційної досконалості
|
Інформацію щодо моделей організаційної досконалості (business excellence) можна отримати на електронних сторінках:
|
1.5. Оцінювання в організаціях державного сектора: оцінювання державних політик та програм; модель caf
У державному секторі немає такого чіткого засобу вимірювання результату діяльності, яким є прибуток у приватному секторі, і постає проблема співвідношення соціальної справедливості та ефективності при ухваленні рішень, існує великий вплив громадськості, політичних сил, преси, судової та законодавчої влади як на процес ухвалення рішень, так і на оцінку результатів управління.
Узагальнений підхід до оцінки успішності управління, який є визнаним у новому публічному менеджменті, передбачає виділення трьох складових (3 «Е») (буде розглянутий у п.2.5).
|
Оцінювання державних політик та програм (public policy and program evaluation) – систематичне та об’єктивне дослідження поточного або завершеного проекту, програми або політики, її плану, впровадження та результатів. Керол Вайс Оцінювання програми (program evaluation) – дослідження набору втручань, спрямованих на досягнення визначених глобальних, регіональних, державних або галузевих цілей розвитку. Глосарій OECD |
! |
Метою оцінювання державних політик та програм є визначення відповідності та виконаності цілей, ефективності та результативності втручання, впливу. Оцінювання повинно надати достовірну та корисну інформацію, за допомогою якої уроки використовуються для прийняття рішень як реципієнтами, так і донорами. |
! |
У деяких випадках оцінювання охоплює визначення відповідних стандартів, вивчення результатів діяльності порівняно з цими стандартами, оцінку фактичних та очікуваних результатів та визначення відповідних уроків. |
Після десяти років використання різноманітних моделей якості в публічному управлінні ЄС у 2000 р. було зроблено висновок щодо відсутності глибокого розуміння державними службовцями «мови якості». Саме в такому контексті було запропоновано Загальну / рамкову схему оцінювання (Common Assessment Framework – САF) – простий у застосуванні інструмент, який має допомогти організаціям публічного сектору ЄС зрозуміти та втілити у життя техніки TQM та отримати можливість порівняти себе з аналогічними організаціями Європи.
! |
Модель САF має чотири основні цілі: 1. Довести до організацій публічного адміністрування принципи TQM та поступово провести їх шляхом використання та розуміння самооцінювання від сучасного обмеженого підходу до діяльності «Плануй – Виконуй» (Plan – Do), до повністю реалізованого циклу «Плануй–Виконуй-Перевіряй-Дій/Коригуй» (Plan–Do–Check-Act (PDCA). 2. Бути діагностичним інструментом для установ, які прагнуть поліпшити показники своєї діяльності. 3. Виконувати функції «мосту» між різними моделями менеджменту якості. 4. Сприяти бенчмаркінгу (у версії САF–2006 – бенч-навчанню – bench leaning) між організаціями публічного сектору. |
Модель САF поєднує дев’ять критеріїв (або категорій): п’ять складають блок «можливості», чотири – «результати»; кожен критерій складається з «під-критеріїв»; кожен під-критерій потім описаний «прикладами» реалізації вимог в органі публічного управління (рис. 1.7).
|
У 2003–2006 рр. відбувалось розширене тестування моделі CAF у більшості європейських органів публічного управління (понад 400 впроваджень), а також у заінтересованих організаціях за межами ЕС (Китай, Середній Схід, Домініканська Республіка та Бразилія). На базі даного тестування розроблена нова версія CAF–2006, констатовано виникнення «товариства-CAF» (CAF community) та наявність майже повного доступу до електронного ресурсу CAF (CAF e-tool). |
Рис. 1.7. Структура моделі САF 2002/2006
|
Методичні рекомендації щодо реалізації моделі перекладено на 19 мов. До 2010 р. очікується понад 2000 реєстрацій користувачів CAF. Інформація щодо моделі САF можна отримати за адресою: http://www.eipa.eu/CAF/CAF_2006/Brochures/English_2006. pdf. |
! |
За результатами впровадження у 2000–2006 рр. був запропонований розподіл інструментів і технік TQM для застосування в межах моделі CAF, зокрема:
|
! |
Оновлена версія CAF більш орієнтована на заохочення до інноваційної діяльності, має поглиблену шкалу оцінювання, яка дозволяє організаціям сфокусуватися на заходах з поліпшення. |
|
У 2004–2008 рр. в Україні проведено низку семінарів щодо самооцінювання за моделлю CAF зокрема за участю професора Т.Конті (Італія), опублікований переклад методики CAF. |
1.6. Позитивна / найкраща практика та бенчмаркінг
|
Позитивна / найкраща практика (best practice) – 1. Спосіб чи підхід до реалізації діяльності, окремих бізнес-процесів, вирішення конкретних проблем тощо, який вважається найкращим серед усіх інших відомих. 2. Формалізація унікального успішного практичного досвіду. |
Відповідно до ідеї найкращої практики, в будь-якій діяльності існує найкращий спосіб досягнення цілі. Цей спосіб, ставши ефективним в одному місці, може виявитись таким самим ефективним і в іншому. У фаховій літературі з менеджменту термін англійською часто перекладається «передовий досвід».
|
Вперше ідею найкращих практик сформулював у 1914 р. Ф. Тейлор: «Серед всього різноманіття методів та інструментів, що використовуються в кожний момент кожного процесу, завжди є один метод та інструмент, який працює швидше та краще інших». Однак сам принцип найкращих практик існує як мінімум з часів Середньовіччя (наприклад, заборона на розкриття цехових секретів). |
! |
Мета системи найкращих практик – забезпечення можливості виявлення та використання того, що вже існує. |
|
Найкращі практики – це ті, що запам’ятались блискучими результатами в іншій ситуації, і які можуть бути адаптовані до нашій ситуації. Подібно до інших знань найкращі практики контекстуальні. Найкраща практика – це те, що найкраще саме для вас. Карла O’Делл, Джек Грей-сон Молодший, Ніллі Ессейдес (Nilly Essaides) «Якщо б тільки ми знали, що ми знаємо» (If Only We Knew What We Know) |
В багатьох організаціях найбільш істотним компонентом управління знаннями є товариства практики.
|
Товариства практики (communities of practice) – це групи практиків, які об’єднані спільним інтересом у специфічній галузі знань, й прагнуть поділитися власним досвідом. |
|
Товариства практики часто мають іншу назву, наприклад, «товариствами що навчаються» або «мережі» (Hewlett-Packard), «команди найкращої практики» (Chevron), «сімейні групи» (Xerox) та тематичні групи (World Bank). |
|
Бенчмаркінг – порівняльний аналіз із організацією-аналогом на основі системи взаємопов’язаних показників з метою запозичення передового досвіду та визначення раціональних шляхів діяльності. |
Бенчмаркінг дає можливість визначити власні переваги й слабкі місця, відшукати напрями змін і шляхи інноваційного розвитку.
! |
Види бенчмаркінгу:
|
|
Корисні посилання щодо бенчмаркінгу: The Public Sector Benchmarking Service http://www.benchmarking.gov.uk The European Benchmarking Network http://www.ebn.be The Global Benchmarking Network http://www.globalbenchmarking.org The Umbrella Project/UNDP http://www.umbrella.org.pl |