1. Властивості трикотажних полотен та загальна характеристика трикотажних переплетень.

Розглянемо деякі найбільш важливі властивості тканин, які мають значення в розробці нових моделей од ягу.

Розтяжність.

Цілий рад тканин (наприклад, креп) мають великий процент розтягу, інші навпаки, не мають цієї властивості (поплін, сатин, репс).

У тканин, які мають велике подовження, можливі перекоси, іноді нерівномірно витягуються окремі деталі одягу, особливо там, де направлення ниток по косій. Треба також врахувати, що при зшиванні розтяжних тканин їх край може витягуватись, від чого шов набуває неправильного направлення і псує вигляд виробу. Тому треба вибирати раціональну кількість швів в конструкції. В окремих випадках слід проводити відтяжку деталей крою, після чого нерівності зрізувати. Якщо не дотримуватись цих умов, то вироби втрачатимуть свою форму в готовому вигляді і в процесі носіння.

Усадка.

Це властивість тканини частково змінювати свої довжину і ширину після зволоження і волого-теплової обробки. Так, чисто - вовняні тканини мають усадку від 3 до 10%, штапельні тканини - до 14%, бавовняні шотландка, плетенка і сатин майже не дають усадки.

Усадка буває корисна і негативна. Корисна усадка (наприклад, у чисто-вовняних тканин) сприяє утворенню і довгостроковому утриманню форми, досягнутої в процесі ВТО.

Формування виробів із тканин, які не мають таких властивостей, значно складніше. В такому випадку виробу необхідно придавати форму виключно за допомогою конструктивних елементів.

Під негативною усадкою розуміють надмірне скорочення тканини під впливом води і ВТО. Тому їх необхідно заздалегідь попередньо обробляти - декатирувати, щоб виготовлений одяг при носінні не деформувався.

Обсипання

Це негативна властивість тканин. Вона характерна для гребінних тканин з грубої і напівгрубої вовни, тканин із штучного шовку та бавовняних тканин. У зв'язку з цим необхідно зменшувати до мінімуму кількість конструктивних швів, інакше це призведе до необхідності збільшувати величину припусків на шви, збільшувати час на обробку, що є не економічним.

Пружність (незминання)

Вона визначається пружністю волокон і структурою тканини. Вовняні тканини зминаються мало, тому що вовна дуже пружна. На льняних тканинах, навпаки, швидко утворюються глибокі незникаючі заломи.

Пружність тим більша і менше зминання, чим щільніша тканина і частіше переплетення, оскільки зменшена можливість взаємного зсування ниток основи і утка.

Зминаючу тканину не слід використовувати в занадто вузьких, прилеглих формах, з драпіровками, складками.

Розсування ниток в швах

Це властиво для тканин з натурального шовку і штучних волокон, для вовняних та бавовняних тканин. В вирішенні композиції одягу з таких тканин також треба уникати вузьких форм.

Як висновок, необхідно зауважити, що не завжди однозначно сприймаються вище наведені характеристики тканин, особливо з точки зору сучасної моди. На сьогоднішній час ми маємо безліч прикладів, коли традиційно негативні характеристики тканин перетворені у «родзинку» сучасного одягу, наприклад ефект зминаючої тканини, розтягнутих видовжених деталей, рвані зрізи з бахромою тощо.

Малюнок тканини.

Малюнок тканини, хоча і зовнішня характеристика матеріалів, проте має важливе значення при розробці композиції моделі. По своєму характеру малюнки можуть бути абстрактними, з конкретним тематичним, рослинним, геометричним та іншим орнаментом. Крім того, є тканини з каймовим малюнком, з малюнком, який має верх і низ. По переліченим ознакам тканини поділяють на легкі і важкі.

До легких відносять малюнки малих та середніх розмірів з вільним розташуванням елементів малюнка. Такий малюнок можна не враховувати при вирішенні композиції моделі.

До важких відносять односторонні малюнки, малюнки великих розмірів. Тканини такого виду треба використовувати в моделях простих лаконічних форм з мінімальною кількістю швів, склад і підрізів. Малюнок не повинен зорово деформувати фігуру, коли він симетрично розташований на парних деталях, при його неспівпаданні на швах і виточках.

В моделях з тканин в смужку не рекомендується використання понад двох різних напрямків смуг. Крім цього, треба пам'ятати, що в залежності від розташування смуг (вздовж чи впоперек) можна змінювати пропорції фігури. Вирішуючи конструкцію моделі, також треба враховувати, що членування іноді збиває напрям смуг, а надмірна кількість конструктивних швів не завжди буває корисною для загального вигляду виробу.

Іноді саме різний напрям смуг є основною ідеєю в композиції моделі. Широку популярність серед сучасного одягу набули вироби з трикотажу. Трикотажні вироби в залежності від технології їх виготовлення поділяють на викроєні, напіврегулярні та регулярні.

Напіврегулярні виготовляються з полотен з заробленими краями. У виробі з такого полотна бокові шви відсутні, підкроюють тільки плечовий пояс виробу.

Регулярні вироби вив'язують з пряжі у відповідності з заданою формою і розмірами виробу.

При конструюванні необхідно враховувати такі властивості трикотажу, як розтягування, еластичність, усадка. Якщо полотно формостійке, то конструктивне рішення аналогічне рішенню виробів з тканини. При використанні високоеластичних полотен треба дбати не тільки про естетичний вигляд, але й про комфортне почуття в ньому споживача.

Важливу роль у вирішенні завдань моделювання і конструювання трикотажних виробів відіграють властивості трикотажу. До основних властивостей відносяться: розтяжність, пружність, усадка, товщина, ширина полотна, закручуваність його країв, розпустимість і ін.

Розтяжність — це здатність трикотажного полотна деформовуватися або змінювати свої розміри під дією різного роду навантажень, а після їх зняття частково або повністю відновлюватися. Розтягування трикотажного полотна може відбуватися по трьох напрямах — по довжині, ширині і діагоналі.