
- •Загальні правила проведення випробувань матеріалів
- •Оформлення звіту по лабораторній роботі
- •Загальні відомості про добір проб (вибірок) для проведення випробувань
- •Методи добору проб
- •Особливості добору та приготування проб волокон та ниток
- •Лабораторна робота № 1 Визначення параметрів кліматичних умов оточуючого середовища
- •Завдання:
- •Загальні відомості:
- •Методика виконання роботи
- •Реєстрація відносної вологості та температури повітря гігрографами та термографами
- •Кондиціонування матеріалів перед випробуваннями
- •Контрольні запитання
- •Відносна вологість повітря, %, що визначається за допомогою простого психрометра.
- •Відносна вологість повітря, %, що визначається за допомогою аспіраційного психрометра.
- •Методика виконання роботи Визначення вологості ниток та текстильних полотен у сушильному апараті
- •Визначення вологості ниток та текстильних полотен у сушильній шафі
- •Практична робота № 3 Світлова мікроскопія текстильних волокон
- •Завдання:
- •Загальні відомості:
- •Методика виконання роботи
- •Натуральні текстильні волокна Бавовна
- •Натуральний шовк
- •Штучні волокна Віскозні волокна
- •Ацетілцелюлозні волокна
- •Синтетичні волокна
- •Натуральні текстильні волокна
- •Штучні текстильні волокна
- •Синтетичні текстильні волокна
- •Розпізнавання волокон рослинного та тваринного походження за характером горіння
- •Характер горіння натуральних волокон
- •Характер горіння хімічних волокон
- •Контрольні запитання
- •Практична робота № 4 Визначення основних структурних характеристик текстильних ниток
- •Завдання
- •Загальні відомості Визначення лінійної густини, діаметру пряжі та швейних ниток
- •Визначення характеристик скрученості пряжі та швейних ниток
- •Методика виконання работи Визначення лінійної густини пряжі та ниток
- •Визначення напрямку крутіння, числа скручень, складень та укрутки ниток та пряжі
- •Контрольні запитання
- •Практична робота № 5 Визначення напівциклових розривних характеристик пряжі та швейних ниток.
- •Завдання
- •Загальні відомості
- •Будова та принцип дії розривної машини рм-3-1
- •Методика виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Практична робота № 6 Визначення повної деформації та її компонентів при одноцикловому розтягуванні текстильних та швейних ниток
- •Завдання
- •Загальні відомості
- •Методика виконання роботи
- •Будова та принцип дії релаксометра рм-5
- •Найменування проби _____________________________________ Величина навантаження __________________________________
- •Контрольні запитання
- •Практична робота № 7 Визначення характеристик ниток при багатократному розтягуванні
- •Завдання
- •Загальні відомості
- •Методика виконнання роботи
- •Контрольні запитання
- •Практична робота № 8 Визначення витривалості пряжі та швейних ниток при багатократному згинанні
- •Завдання
- •Загальні відомості
- •Методика виконнання роботи
- •Контрольні запитання
- •Практична робота № 9 Визначення нерівноважності та жорсткості при скручуванні пряжі та швейних ниток
- •Завдання
- •Характеристики типу приладу км-20-2м
- •Методика виконнання роботи Визначення нерівноважності ниток
- •Визначення жорсткості ниток
- •Контрольні запитання
- •Загальні відомості
- •Бавовняні швейні нитки
- •Характеристика бавовняних швейних ниток
- •Методика виконання роботи Бавовняна пряжа
- •Нормативні показники якості до основної кардної бавовняної пряжі
- •Бавовняні нитки
- •Контрольні запитання
- •Практична робота №11 Вивчення та аналіз асортименту текстильних ниток
- •Завдання:
- •Загальні відомості
- •Методика виконання роботи
- •Результати аналізу текстильних ниток (пряжі) за різними класифікаційними ознаками
- •Математична обробка результатів вимірювання властивостей текстильних матеріалів
- •Класифікація помилок вимірювання
- •Запис результатів вимірювань
- •Математична обробка результатів експерименту
- •Нормальний закон розподілу
- •Методи виключення грубих помилок
- •Середні значення та їх оцінки
- •Приклад 5
- •Статистичні методи встановлення емпіричних залежностей
- •Кореляційні залежності
- •Перелік діючої нормативної документації Випробування
- •Технологія текстильного виробництва
- •Iso 4880 – 2002/гост исо 4880 – 2002
- •Текстильні волокна взагалі
- •Натуральні волокна
- •Хімічні волокна
- •Міждержавні стандарти
- •Искусственные волокна
- •Список літератури
Будова та принцип дії розривної машини рм-3-1
На рис. 5.2 наведена кінематична схема маятникової розривної машини РМ-3-1, яка дозволяє визначити розривне зусилля від 0 до 3000 сН. Машина має 3 робочих діапазони вимірювання: 0-500 сН з ціною ділення 2 сН; 0-1000 сН з ціною ділення 5 сН; 0-3000 сН з ціною ділення 10сН. Припустима похибка показань силовимірювача, що визначається безпосереднім навантаженням, в межах робочого діапазону кожного поясу шкали становить ±1% сили, яка вимірюється. Похибка найменшого ділення шкали подовження ±1мм. Відстань між затисками від 0 до 500 з інтервалом 50мм. Максимальний хід нижнього затиску 350мм. Швидкість опускання нижнього затиску можна варіювати від 80 до 800 мм/мин.
Машина РМ-3-1 має наступні основні вузли: маятниковий силовимірювач 13, верхній затиск 12, нижній затиск 2, механізм приводу, який складається з електродвигуна 1 та редуктора 19.
Маятник силовимірювача 13 установлений на осі в 2 кулькопідшипниках. Положення маятника в момент розривання нитки, що випробується, фіксується собачками 8, які зчіплюються з рейкою 9, укріпленою на маятнику. Зусилля від верхнього затиску 12 до силовимірювача передається за допомогою ланцюга 10, укріпленого на маятнику. Кругова шкала видовження 5 встановлена на втулці осі маятника. Рух від нижнього затиску 2 до шкали подовження 5 передається за допомогою рейки 11, яка зчіплюється з циліндричним зубчастим колесом 6 і тягою рейки 14, жорстко з'єднаною зі шкалою подовження 5. Показання по шкалі подовження відраховуються покажчиком 4, укріпленим на штанзі маятника 13. Верхній затиск 13 підвішений на ланцюзі до маятника. Нитконаправлювачі, що установлені на машині, дають можливість зручно заправляти нитку в губки затиску. Після заправлення нитки у верхній затиск, її закріплюють у нижньому затиску, на якому встановлений пристрій для попереднього натягу нитки. Привод, що складається з електродвигуна 1 і редуктора 19, розміщується у нижній частині машини.
Для виміру сили застосовується маятник, що представляє собою важіль першого роду. Вісь маятнику є опорною точкою важеля. До обох плечей маятника прикладені сили. З боку верхнього затиску прикладена сила натягу нитки, з боку стрілки маятнику – сила, що створюється масою вантажу і штангою маятника 13. З ростом натягу випробуваної нитки збільшується кут повороту маятника, зміна якого фіксується по шкалі 15 навантажень. При розриві проби собачка 8 фіксує положення маятника, що реєструє значення розривального зусилля за допомогою покажчика 3.
Натяг нитки здійснюється за допомогою електродвигуна 1, редуктора 19 і гвинта 17. Обертання гвинта 17, по якому пересувається гайка 18, зв'язане з нижнім затиском 2 і штангою 16. Нижній затиск за допомогою тяги 17 зв'язаний з рейкою 11, що через зубчасте колесо 6 надає рух шкалі подовження 5. У момент розриву нитки маятник прагне опуститься і через рейку 9 штовхає собачку 8, яка натискає на контакти 7, розмикаючи електричний ланцюг; машина зупиняється, фіксуючи подовження. Включення і вимикання машини здійснюється кнопками “Вгору”, “Вниз”, «Стоп».