Методика виконання работи Визначення лінійної густини пряжі та ниток

Випробування проводять шляхом зважування проб у вигляді пасм, які мають довжину ниток 200, 100, 50, 25, 20, 10 та 5м, або відрізків, що мають довжину 1 та 0,5м. Вид елементарних проб (пасми або відрізку), їх довжина та кількість встановлені для кожного виду ниток відповідною нормативно-технічною документацією. Похибка зважування не повинна перевищувати 0,5% маси, що зважується. Перед приготуванням пасм та відрізків з пакувань ниток змотують не менше 10м ниток верхнього шару.

Відмотування пасм виконується на мотовилі (рис. 4.1), яке складається з шести заступів 4, які утворюють крону приладу розміром 1000±2мм, електродвигуна 7 з приводом до лічильного механізму 3, ниткораскладників 2 та ниткопровідників 1, що закріплені на стійках 8. На втулках 6 посаджено блок 5, що зв’язаний з ремінною передачею з блоком електродвигуна.

Пакунки пряжі або ниток встановлюють на шпильки 9, які розміщенні у основані приладу 10. Кінцівки ниток з пакунків заправляють у вічко ниткопровідників 1, у ниткораскладчики 2 та закріплюють затискними пружинами, що маються на одній з шести заступів крони мотовила. Один з заступів 4 має також спиці, що складаються, перед заправкою ниток розправляють і в такому положенні закріплюють насадженими на них муфтами. Потім встановлюють у необхідне положення кулачки механізму останова, які знаходяться на задньому боці черв’ячного колеса рахункового механізму 3. В робочому положенні кулачки розташовуються по радіусу черв’ячного колеса, а у неробочому – перпендикулярно радіусу.

П ри намотуванні 100м ниток в робоче положення встановлюють один кулачок, при намотуванні 50м – два кулачка, розташовуючи їх під кутом 180°, при намотуванні 25м – всі 4 кулачки. Включення мотовила здійснюють пусковою ручкою 11.

Частота обертання крони мотовила повинна знаходитись у межах 100-200хв^-1 з похибкою встановлення ±5хв^-1. По закінченні намотування ниток певної довжини мотовило автоматично зупиняється. Для зняття пасм з мотовила зменшують периметр крони, при цьому зсуваючи муфти зі спиць. Для визначення маси пасм застосовують вагові квадранти: КВ-1,6; КВ-4,1; КВ-30; КВ-50 (цифрове позначення вказує на межу зважування, г). Квадранти відносять до циферблатних вагових приладів, які працюють за принципом рівноваги трьохплечового важеля (рис. 4.2). На одному плечі 2 важеля є гачок 1 для підвішування пасм, а на другому кінці – врівноважуючий тягар 3; третє плече важеля має покажчик 5, що показує на шкалі 7 масу пасми. Шкала маси (за винятком квадрантів КВ-50) має два пояси з визначеними межами зважування. Для переходу на вимірювання за шкалою більшого діапазону на гачок підвішують додатковий тягар 4, який відповідає діапазону вимірювань.

Перед зважуванням ваговий квадрант встановлюють по рівню та установочній рисці (на шкалі квадранта). При правильній установці квадранта покажчик 5 стрілки співпадає з установчою рискою при навішуванні на гачок 6 додаткового тягаря 7 (але у квадранті КВ-50 таке співпадання повинне бути без навішування додаткового тягаря).

Для визначення фактичної лінійної густини або результуючої фактичної лінійної густини ниток всі пасми зважують разом, а потім, знаючи загальну довжину всіх пасм та їх масу, виконують розрахунки за формулою (4.2).

При вимірюванні лінійної густини ниток методом відрізків, відрізки довжиною 0,5м отримують шляхом заправлення ниток у затиски розривної машини або круткоміру при затискній відстані 0,5м, та з послідуючим відрізанням їх лезом по межам затисків. Відрізки ниток довжиною 1м отримують розрізанням пасм довжиною меншою, ніж 25м, що намотані на мотовило.

Перед зважуванням відрізки ниток додатково кондинціонують протягом 2-х годин. Після цього визначають масу всіх відрізків разом та розраховують лінійну густину за формулою (4.2). Для зважування відрізків ниток в залежності від їх маси застосовуються торсійні ваги типу ВТ або ваги лабораторні.

Для оцінки нерівномірності ниток за лінійною густиною кожну пасму або кожний відрізок зважують окремо. При цьому результати окремого зважування складають та порівнюють з масою пасм або відрізків, які були зважені разом. Якщо різниця між масами, що порівнюються, перевищує 1,5 % маси пасм або відрізків, які були зважені разом, то зважування повторюють. Потім визначають середнє квадратичне відхилення та коефіцієнт варіації.

Результати зважувань та розрахунків заносять до таблиці 4.1

Таблиця 4.1.

Довжина пасм (відрізку нитки) l, м	Маса пасм (відрізків ниток), які зважуються разом, Σm, г	Лінійна густина, текс		Маса пасми (відрізку нитки), яка зважується окремо, m1, m2, m3, …mn	Середнє арифметичне маси пасм (відрізків ниток), , г	Коефіцієнт варіації за лінійною густиною Ст,%
		Фактич-на, Тф	Номі-нальна Тн,
1	2	3	4	5	6	7