6. Операція пересування вказівника
Ще однією дуже важливою операцією є додавання, або операція пересування вказівника. Так, наприклад в наступному коді
int *p;
...
p++;
значення вказівника p збільшене на одну “умовну” одиницю, яка рівна розміру типу, на який посилається вказівник. Тобто в нашому прикладі адреса, яка зберігалась в p, була зільшена на величину sizeof(int).
7. Використання вказівників з модифікатором const
С++ допускає використання вказівників з модифікатором const. Це дає можливість:
а) огoлосити постійним вказівник
int* const j = &i;
Приклад 5
#include <stdio.h>
#include <windows.h>
int main()
{
int i=3;
int t=4;
int* const j = &i;
printf ("i=%d\n",i); // i = 3
*j=2; // змінити значення на яке посилається вказівник
printf ("i=%d\n",i); // i = 2
j=&t;
printf ("t=%d\n",t); // t = 4
*j=5; // змінити значення на яке посилається вказівник
printf ("t=%d\n",t); // t = 5
system("pause");
}
Скомпілюйте наведений приклад.
б) оголосити постійним значення, на яке посилається вказівник
const int *j = &i;
Приклад 6
#include <stdio.h> // Потокове введення-виведення
#include <windows.h>
int main()
{
int i=3;
const int *j = &i;
printf ("i=%d\n",i); // i = 3
*j=2; // змінити значення на яке посилається вказівник
printf ("i=%d\n",i); // i = 2
system("pause");
}
Скомпілюйте наведений приклад.
або
const char *c = "FFFFFFF";
Приклад 7
#include <stdio.h>
#include <windows.h>
int main()
{
const char *c = "FFFFFFF";
printf ("c=%s\n",c); // i = 3
*c=2; // змінити значення на яке посилається вказівник
printf ("c=%s\n",c); // i = 2
system("pause");
}
Скомпілюйте наведений приклад.
в) обидва об'єкти оголосити постійними
const int n=5;
const int* const j = &n;
const char* const c = “FFFFFFF”;
Приклад 8
#include <stdio.h>
#include <windows.h>
int main()
{
const int n=5;
const int* const j = &n;
const char* const c = "FFFFFFF";
printf ("c=%s\n",c); // c = “FFFFFFF”
*c="bbbbb"; // змінити значення на яке посилається вказівник
int a=7;
j=&a;
system("pause");
}
Скомпілюйте наведений приклад.
Використання модифікатора const є одним з видів захисту значення вказівника та значеня на яке він посилається. Проте як не дивно, це захист дуже легко обійти, наприклад
Приклад 9
#include <windows.h>
#include <clocale>
#include <iostream>
void main()
{
setlocale (LC_CTYPE,"rus");
const int i = 1;
const int* const pi = &i;
std::cout<< "Початкове значення i: "<< i<<std::endl;
*(int*)&i = 2;
std::cout<< "Модифiковане значення i: "<<*pi<<std::endl;
system("pause");
}
Скомпілюйте наведений приклад.
8. Деактивації дії модифікатора
Для того щоб відновити значення i, треба провести операцію “синхронізації”
*(int*)&i = i;
cout<< "Синхронізоване значення i: "<< *pi<<endl;
Приклад 10
#include <windows.h>
#include <clocale>
#include <iostream>
void main()
{
setlocale (LC_CTYPE,"rus");
const int i = 1;
const int* const pi = &i;
std::cout<< "Початкове значення i: "<< i<<std::endl;
*(int*)&i = 2;
std::cout<< "Модифiковане значення i: "<<*pi<<std::endl;
*(int*)&i = i;
std::cout<< "Синхронiзоване значення i: "<< *pi<<std::endl;
system("pause");
}
Скомпілюйте наведений приклад.
