- •1.Поняття охорони праці. Терміни та визначення основних понять
- •2.”Основа охорони праці” – мета,предмет,структура та зв»язок з іншими дисциплінами
- •3.Основні законодавчі акти,норми та правила,які регламентують охоронку праці
- •4.Принципи державної політики в сфері охорони праці
- •5.Права громадян на охоронку праці
- •7) Оп неповнолітніх.
- •8) Пільги та компенсація за роботу на виробництвах з важкими та шкідливими умовами праці.
- •9) Лікувально-профілактичного харчування
- •10) Відповідальність за порушення вимог по оп.
- •11. Система управління охороною праці.
- •12. Повноваження Держнаглядохоронпраці.
- •13. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці.
- •Держнагляд оп
- •Громадський контроль
- •14. Створення служби охорони праці підприємства.
- •15. Структура служби охорони праці підприємства.
- •16) Навчання з питань охорони праці
- •17) Інструктажі з питань охорони праці
- •18) Кабінет охорони праці
- •19) Розслідування нещасних випадків на виробництві
- •20) Звичайне розслідування нещасних випадків
- •21. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •22. Основні причини виробничого травматизму
- •23. Спеціальний захист потерпілих на виробництві
- •24. Кольори безпеки та знаки безпеки праці
- •25. Гігієна праці, виробнича санітарія, основні терміни та визначення
- •26.Гігієнічна класифікація праці
- •27.Мікроклімат виробничих приміщень
- •28.Катеорії робіт за важкістю
- •29.Прилади для вимірювання метеоумов
- •30. Визначення параметрів мікроклімату та їх оцінка.
- •31. Загальні заходи та засоби нормалізації мікроклімату.
- •32.Шкідливі речовини та їх вплив на організм людини.
- •33. Вплив шкідливих речовин на організм людини. Основні заходи захисту від шкідливих речовин.
- •34. Призначення та класифікація систем вентиляції у виробничих приміщеннях.
- •35. Природна вентиляція.
- •36) Механічна вентиляція.
- •37) Виробниче освітлення,види,призначення,вимоги до нього. Освітлення виробничих приміщень.
- •38) Природнє освітлення. Нормування та методи розрахунку.
- •39) Штучне освітлення. Нормування та методи розрахунку.
- •40) Шум,його характеристика та вплив на організм людини.
- •41. Засоби захисту від шуму
- •42. Виробнича вібрація, її вплив на людину
- •43. Засоби захисту від вібрації
- •44. Дія електричного струму на організм людини.
- •45. Види електричних травм
- •46. Умови ураження людей електричним струмом.
- •47.Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •48.Засоби індивідуального захисту
- •49.Захисне заземлення
- •50.Занулення
- •Блискавкозахист
- •Небезпечні та шкідливі фактори, пов'язані із пожежами.
- •Джерела і причини виникання пожеж і вибухів.
- •Поняття про процес горіння.
- •Категорія приміщень по вибухопожежонебезпеці згідно онтп 24-86.
- •Способи і засоби гасіння пожеж.
- •4. Хімічні способи
- •Типи і будова вогнегасників. Первинні засоби гасіння пожежі.
Типи і будова вогнегасників. Первинні засоби гасіння пожежі.
Первинні засоби пожежогасіння призначені для ліквідації невеликих ділянок пожеж, а також для гасіння пожеж на початковій стадії їх розвитку. До них належать вогнегасники, пожежний інвентар (бочки з водою, пожежні відра, ящики з піском, совкові лопати, покривала з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини або повсті) та пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири тощо). Пожежний інвентар та інструменти, вогнегасники розмішують на спеціальних пожежних щитах з розрахунку один щит на площу 5000 м2 на видних та доступних місцях.
Вогнегасники. За способом транспортування вогнегасної речовини вогнегасники випускають двох видів: переносні (об'єм 1-20 л, вага не більше 20 кг) та пересувні на спеціальних пристроях з колесами).
Ручні вуглекислотні ВВК-2, ВВК-5, ВВК-8 призначені для гасіння невеликих пожеж всіх видів загоряння, їх приводять у дію відкриванням вентиля. При переході вуглекислоти з рідкої фази в газоподібну її об'єм збільшується в 500 разів. Температура знижується до - 70 °С. Корисна довжина струменя вогнегасника до 4 м, час дії - 30-60 с. Вогнегасник необхідно тримати за ручку для уникнення обмороження рук, зберігати подалі від тепла, для запобігання саморозрядженню. Вуглекислотою можна гасити електрообладнання, що знаходиться під напругою.
Не можна гасити спирт і ацетон, що розчиняються вуглекислотою, а також фотоплівку, целулоїд, які горять без доступу повітря.
Пересувні вуглекислотні вогнегасники ВВ-25, ВВ-80.
Вуглекислотні-брометилові вогнегасники типу ВВБ-7 (7 л). Склад (97 % бромистого етилу і 3 % рідкої вуглекислоти) знаходиться під тиском стиснутого повітря. Вогнегасна речовина у вигляді туманоподібної хмари. Час дії - 40 с. Довжина струменя - до 5 м. Призначені для гасіння твердих і рідких горючих речовин, а також електроустановок під напругою.
Порошкові вогнегасники ВП-1, ВП-2, ВП-5, ВП-10, ВП-100 заповнені сухим порошком (кальційована або двовуглекисла сода, поташ тощо), крім того, вони наповнені інертним газом (азот, аргон) під тиском ~ до 15 МПа. ВПС-10 має також при основі корпуса балон із стиснутим азотом. Тривалість дії- до ЗО с. Ними можна гасити на відміну від інших видів вогнегасників лужні та лужноземельні метали і їх карбіди а також електроустановки під напругою. Вогнегасники пінні
Ручний вогнегасник хімічнопінний ВХП-10 складається з лужної та кислотної •частин. При змішуванні утворюється вуглекислий газ, який, змішуючись з =шоутворювачем, під дією тиску виходить з вогнегасника у вигляді піни. Час дії - до -50 с. довжина струменя - до 8 м, площа гасіння - 1 м2.
Ручні вогнегасники повітряно-пінні ВВП-5, ВВП-10 та пересувний ВПП-100 заповнені 5 % розчином ПО-1 піноутворювача (столярний клей, етиловий спирт, гасовий контакт).
Вогнегасники такого типу мають два балони - 5 і 10 л і додатковий, в якому знаходиться стиснутий вуглекислий газ (СО2). Час дії - до 20 с, довжина струменя - до 4м.
Галогеновуглеводні (хладони)
Хладонові (аерозольні) вогнегасники (ВАХ-3, ВВБ-ЗА, ВХ-7) призначені для гасіння електроустановок під напругою до 380 В, різноманітних горючих твердих та рідких речовин, за винятком лужних та лужноземельних металів та їх карбідів, а також речовин, здатних горіти без доступу повітря. Як вогнегасна речовина у хладонових вогнегасниках використовуються Галогеновуглеводні (бромистий етил, хладон 114В2, тетрафтордиброметан тощо), які при виході з вогнегасника створюють струмінь із мілкодисперсних краплин. Тому, на відміну від вуглекислого газу, галогено-вуглеводнями можна гасити тліючі матеріали (бавовна, текстиль, ізоляційні матеріали). Крім того, вони не замерзають при виході із запірно-пускового пристрою і вимагають створення значно меншого (0,9 МПа) тиску в балоні, що дозволяє використовувати тонкостінні балони, вага яких є невеликою.
Хладонові вогнегасники - це циліндричні сталеві тонкостінні балони, в горловинах яких встановлені запірно-пускові пристрої. Для створення надлишкового тиску, завдяки якому вогнегасна речовина виходить із розпилювальної насадки, в балон закачують стиснуте повітря.
