- •1.Поняття охорони праці. Терміни та визначення основних понять
- •2.”Основа охорони праці” – мета,предмет,структура та зв»язок з іншими дисциплінами
- •3.Основні законодавчі акти,норми та правила,які регламентують охоронку праці
- •4.Принципи державної політики в сфері охорони праці
- •5.Права громадян на охоронку праці
- •7) Оп неповнолітніх.
- •8) Пільги та компенсація за роботу на виробництвах з важкими та шкідливими умовами праці.
- •9) Лікувально-профілактичного харчування
- •10) Відповідальність за порушення вимог по оп.
- •11. Система управління охороною праці.
- •12. Повноваження Держнаглядохоронпраці.
- •13. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці.
- •Держнагляд оп
- •Громадський контроль
- •14. Створення служби охорони праці підприємства.
- •15. Структура служби охорони праці підприємства.
- •16) Навчання з питань охорони праці
- •17) Інструктажі з питань охорони праці
- •18) Кабінет охорони праці
- •19) Розслідування нещасних випадків на виробництві
- •20) Звичайне розслідування нещасних випадків
- •21. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •22. Основні причини виробничого травматизму
- •23. Спеціальний захист потерпілих на виробництві
- •24. Кольори безпеки та знаки безпеки праці
- •25. Гігієна праці, виробнича санітарія, основні терміни та визначення
- •26.Гігієнічна класифікація праці
- •27.Мікроклімат виробничих приміщень
- •28.Катеорії робіт за важкістю
- •29.Прилади для вимірювання метеоумов
- •30. Визначення параметрів мікроклімату та їх оцінка.
- •31. Загальні заходи та засоби нормалізації мікроклімату.
- •32.Шкідливі речовини та їх вплив на організм людини.
- •33. Вплив шкідливих речовин на організм людини. Основні заходи захисту від шкідливих речовин.
- •34. Призначення та класифікація систем вентиляції у виробничих приміщеннях.
- •35. Природна вентиляція.
- •36) Механічна вентиляція.
- •37) Виробниче освітлення,види,призначення,вимоги до нього. Освітлення виробничих приміщень.
- •38) Природнє освітлення. Нормування та методи розрахунку.
- •39) Штучне освітлення. Нормування та методи розрахунку.
- •40) Шум,його характеристика та вплив на організм людини.
- •41. Засоби захисту від шуму
- •42. Виробнича вібрація, її вплив на людину
- •43. Засоби захисту від вібрації
- •44. Дія електричного струму на організм людини.
- •45. Види електричних травм
- •46. Умови ураження людей електричним струмом.
- •47.Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •48.Засоби індивідуального захисту
- •49.Захисне заземлення
- •50.Занулення
- •Блискавкозахист
- •Небезпечні та шкідливі фактори, пов'язані із пожежами.
- •Джерела і причини виникання пожеж і вибухів.
- •Поняття про процес горіння.
- •Категорія приміщень по вибухопожежонебезпеці згідно онтп 24-86.
- •Способи і засоби гасіння пожеж.
- •4. Хімічні способи
- •Типи і будова вогнегасників. Первинні засоби гасіння пожежі.
49.Захисне заземлення
Захисне заземлення – це зумисне електричне з’єднання з землею металевих не струмопровідних частин, які можуть опинитись під напругою внаслідок пошкодження електричної ізоляції
Захисне заземлення – це захист людини від ураження струмом, якщо вона доторкнулася до металевих конструкцій електрообладнання, яке опинилося під напругою.
Захисна функція полягає в тому, що сила струму, що буде проходити по тілу людини буде безпечної величини тому, що опір заземлення дуже малий порівняно з опором людини.
Отже, для виконання захисної ролі заземлюючі пристрої повинні мати дуже малий опір. Відповідно до ПУЕ допустимий опір заземлюючих пристроїв має бути не більший за 4 Ом.
Захисне заземлення обов’язково влаштовують у електроустановках при напрузі:
- 380В і більше при змінному струмі;
- 440В і більше при постійному струмі;
- 42В перемінного і 110В постійного струму в зовнішніх установках, особливо небезпечних та в умовах з підвищеною небезпекою;
- незалежно від значення напруги у всіх вибухонебезпечних приміщеннях.
50.Занулення
Занулення - заплановане з'єднання неструмопровідних частин електрооб¬ладнання з нульовим провідником, які можуть опинитись під напругою.
Мета занулення - перетворити струм пробою, який виникає у випадку пошкодження ізоляції в струм короткого замикання (КЗ), і відімкнути електрообладнання. Використовують занулення в трифазих чотирипровідних мережах з глухозаземленою нейтраллю для U до 1000 В. Для того, щоб відбулось швидке та надійне вимкнення, необхідно, щоб струм Ік.з. не перевищував струм установки вимкненого апарата
Ікз >=kIном
де Iкз - струм КЗ А; Ікз - номінальний струм плавкої вставки або струм установки автомата А; К - коефіцієнт кратності струму КЗ відносно струму установки.
Блискавкозахист
Блискавкозахист - це комплекс заходiв, спрямованих на запобігання прямого удару блискавки в об’єкт або на усунення небезпечних наслідків, пов’язаних з прямим ударом; до такого комплексу відносятся також засоби захисту, що оберігають об’єкт від вторинних впливів блискавки і заносу високого потенціалу.
Існує три категорії блискавкозахисту(І,ІІ,ІІІ). Ці категорії визначають в залежності від інтенсивності грозової активності місцевості розташування споруди, його пожежовибухонебезпеці та призначення, а також очікуваного попадання блискавки в рік.
Блискавкозахист будівель розділяється на зовнішній і внутрішній
Зовнішній грозоозахист представляє систему, що забезпечує перехоплення блискавки до контакту з будівлею і відведення її в землю, тим самим, захищаючи будинок (споруду) від пошкодження і пожежі. Система зовнішнього грозозахисту організована за принципом блискавкоприймальної сітки, проектується індивідуально під кожне конкретне будівлю. У момент прямого удару блискавки у будівельний об'єкт правильно спроектований і споруджений грозозахисний пристрій повинен прийняти на себе струм блискавки і відвести його по струмовідводу на заземлення. Проходження струму блискавки має відбутися без шкоди для об'єкта, що захищається і бути безпечним для людей, що знаходяться як всередині, так і зовні цього об'єкта.
Внутрішній грозозахист повинен зменшувати електромагнітні ефекти впливу струму блискавки на людей, інсталяції та обладнання, що знаходиться всередині об'єктів
Блискавковiдвід - пристрій, що сприймає удар блискавки і відводить його струм в землю.
Блискавковiдводи складаються з опори; блискавкоприймача, який безпосередньо сприймає удар блискавки; струмовiдводу, по якому струм блискавки передається в землю; заземлювача, який забезпечує розтікання струму блискавки в землі.
Захисна дія блискавковідводу грунтується на явищі вибіркового ураження блискавкою високих об’єктів. Висота над поверхнею землі, при якій лідер починає орієнтуватись за напрямком до найбільш високого наземного об’єкту, називається висотою орієнтування блискавки.
Найбільш поширені блискавковідводи:
стержневий – представляє один або декілька вертикальних стержнів, встановлених на споруді яка захищається або біля неї.
тросові – складаються з одного або двох горизонтальних тросів кожен з яких закріплюється на двох опорах.
Сітчастий.
