22. Основні причини виробничого травматизму

Для полегшення цього завдання прийнято поділяти причини виробничого травматизму і профзахворюваності на такі основні групи: організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні, психофізіологічні, економічні.

Організаційні причини

- відсутність або неякісне проведення навчань з питань ОП;

- відсутність та недостатній контроль за станом ОП;

- порушення вимог інструкцій, правил, норм, стандартів;

- невиконання заходів щодо ОП;

- порушення технологічних регламентів, правил експлуатації обладнання, транспортних

засобів, інструментарію;

- порушення норм і правил планово-попереджувального ремонту устаткування;

- недостатній технічний нагляд за небезпечними роботами;

- використання устаткування, механізмів та інструмента не за призначенням;

- незадовільна організація праці.

Технічні причини

- неполадки виробничого устаткування, механізмів, інструмента;

- недосконалість технологічних процесів;

- конструктивні недоліки устаткування, недосконалість або відсутність захис­ного огородження, запобіжних пристроїв, засобів сигналізації та блокування;

- брак засобів індивідуального захисту.

Санітарно-гігієнічні причини

- підвищений вміст у повітрі робочої зони шкідливих речовин (вище ГДК);

- недостатнє чи нераціональне освітлення;

- підвищення рівня шуму, вібрації;

- незадовільні метеорологічні умови;

- наявність різноманітних випромінювань вище від допустимих значень;

- порушення правил особистої гігієни.

Психофізіологічні причини

- помилкові дії внаслідок утоми працівників через надмірну важкість і напруженість роботи;

- монотонність праці;

- хворобливий стан працівника;

- необережність;

- невідповідність психофізіологічних та антропометричних даних працівника використовуваній техніці чи виконуваній роботі.

Економічні причини

- нерегулярна виплата зарплати;

- низький заробіток;

- неритмічність роботи;

- прагнення до виконання понаднормової роботи;

- робота за сумісництвом чи на двох різних підприємствах.

Основні заходи щодо попередження та усунення причин виробничого травматизму і профзахворювань поділяються на технічні та організаційні.

23. Спеціальний захист потерпілих на виробництві

Важливим чинником правового захисту робітників єобов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань.

Сьогодні майже всі країни світу соціальне страхування від нещасних випадків визнають першочерговим завданням, розробляють спеціальне законодавство й створюють відповідні виконавчі органи.

У 1999 р. був прийнятий Закон «Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Закон набув чинності з 1.01.2001 р..

Закон являє собою систему прав і гарантій, спрямованих на матеріальну підтримку працюючих у разі повної, часткової або тимчасової втрати ними працездатності.

Допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю видається у разі хвороби, каліцтва, при догляді за хворим членом сім’ї – у розмірі повного заробітку.

Відповідно до Закону, страхування від нещасних випадків здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків (ФСНВ), що є надійною підставою для поступового розв’язування цієї проблеми, яка нині ще існує в державі.

Складовою частиною цієї проблеми є всілякі порушення та свідоме ігнорування роботодавцями й працівниками правил безпечного ведення робіт та закону «Про охорону праці», що призводить до високого рівня травматизму. Якщо з приводу цієї проблеми в інших країнах світу на 680 загальних нещасних випадків приходиться один смертельний наслідок, то в Україні цей показник на таку ж кількість є у 34 рази вищим.

Координує роботу Фонду Кабінет Міністрів, а державний нагляд за його діяльністю здійснюють спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади.

Фонд розпочав свою діяльність і, щоб піднятися до загальноєвропейського рівня, він має використовувати у своїй роботі міжнародний досвід і тісно співпрацювати з подібними структурами в інших країнах світу.

Світовий сторічний досвід такої роботи свідчить про те, що саме така система надійно захищає працівників, надає їм широкий спектр послуг у лікуванні, оздоровленні та реабілітації потерпілих, а також найбільш ефективно вливає на підприємців стосовно поліпшення ними умов праці та рівня безпеки.