- •1.Поняття охорони праці. Терміни та визначення основних понять
- •2.”Основа охорони праці” – мета,предмет,структура та зв»язок з іншими дисциплінами
- •3.Основні законодавчі акти,норми та правила,які регламентують охоронку праці
- •4.Принципи державної політики в сфері охорони праці
- •5.Права громадян на охоронку праці
- •7) Оп неповнолітніх.
- •8) Пільги та компенсація за роботу на виробництвах з важкими та шкідливими умовами праці.
- •9) Лікувально-профілактичного харчування
- •10) Відповідальність за порушення вимог по оп.
- •11. Система управління охороною праці.
- •12. Повноваження Держнаглядохоронпраці.
- •13. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці.
- •Держнагляд оп
- •Громадський контроль
- •14. Створення служби охорони праці підприємства.
- •15. Структура служби охорони праці підприємства.
- •16) Навчання з питань охорони праці
- •17) Інструктажі з питань охорони праці
- •18) Кабінет охорони праці
- •19) Розслідування нещасних випадків на виробництві
- •20) Звичайне розслідування нещасних випадків
- •21. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •22. Основні причини виробничого травматизму
- •23. Спеціальний захист потерпілих на виробництві
- •24. Кольори безпеки та знаки безпеки праці
- •25. Гігієна праці, виробнича санітарія, основні терміни та визначення
- •26.Гігієнічна класифікація праці
- •27.Мікроклімат виробничих приміщень
- •28.Катеорії робіт за важкістю
- •29.Прилади для вимірювання метеоумов
- •30. Визначення параметрів мікроклімату та їх оцінка.
- •31. Загальні заходи та засоби нормалізації мікроклімату.
- •32.Шкідливі речовини та їх вплив на організм людини.
- •33. Вплив шкідливих речовин на організм людини. Основні заходи захисту від шкідливих речовин.
- •34. Призначення та класифікація систем вентиляції у виробничих приміщеннях.
- •35. Природна вентиляція.
- •36) Механічна вентиляція.
- •37) Виробниче освітлення,види,призначення,вимоги до нього. Освітлення виробничих приміщень.
- •38) Природнє освітлення. Нормування та методи розрахунку.
- •39) Штучне освітлення. Нормування та методи розрахунку.
- •40) Шум,його характеристика та вплив на організм людини.
- •41. Засоби захисту від шуму
- •42. Виробнича вібрація, її вплив на людину
- •43. Засоби захисту від вібрації
- •44. Дія електричного струму на організм людини.
- •45. Види електричних травм
- •46. Умови ураження людей електричним струмом.
- •47.Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •48.Засоби індивідуального захисту
- •49.Захисне заземлення
- •50.Занулення
- •Блискавкозахист
- •Небезпечні та шкідливі фактори, пов'язані із пожежами.
- •Джерела і причини виникання пожеж і вибухів.
- •Поняття про процес горіння.
- •Категорія приміщень по вибухопожежонебезпеці згідно онтп 24-86.
- •Способи і засоби гасіння пожеж.
- •4. Хімічні способи
- •Типи і будова вогнегасників. Первинні засоби гасіння пожежі.
22. Основні причини виробничого травматизму
Для полегшення цього завдання прийнято поділяти причини виробничого травматизму і профзахворюваності на такі основні групи: організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні, психофізіологічні, економічні.
Організаційні причини
- відсутність або неякісне проведення навчань з питань ОП;
- відсутність та недостатній контроль за станом ОП;
- порушення вимог інструкцій, правил, норм, стандартів;
- невиконання заходів щодо ОП;
- порушення технологічних регламентів, правил експлуатації обладнання, транспортних
засобів, інструментарію;
- порушення норм і правил планово-попереджувального ремонту устаткування;
- недостатній технічний нагляд за небезпечними роботами;
- використання устаткування, механізмів та інструмента не за призначенням;
- незадовільна організація праці.
Технічні причини
- неполадки виробничого устаткування, механізмів, інструмента;
- недосконалість технологічних процесів;
- конструктивні недоліки устаткування, недосконалість або відсутність захисного огородження, запобіжних пристроїв, засобів сигналізації та блокування;
- брак засобів індивідуального захисту.
Санітарно-гігієнічні причини
- підвищений вміст у повітрі робочої зони шкідливих речовин (вище ГДК);
- недостатнє чи нераціональне освітлення;
- підвищення рівня шуму, вібрації;
- незадовільні метеорологічні умови;
- наявність різноманітних випромінювань вище від допустимих значень;
- порушення правил особистої гігієни.
Психофізіологічні причини
- помилкові дії внаслідок утоми працівників через надмірну важкість і напруженість роботи;
- монотонність праці;
- хворобливий стан працівника;
- необережність;
- невідповідність психофізіологічних та антропометричних даних працівника використовуваній техніці чи виконуваній роботі.
Економічні причини
- нерегулярна виплата зарплати;
- низький заробіток;
- неритмічність роботи;
- прагнення до виконання понаднормової роботи;
- робота за сумісництвом чи на двох різних підприємствах.
Основні заходи щодо попередження та усунення причин виробничого травматизму і профзахворювань поділяються на технічні та організаційні.
23. Спеціальний захист потерпілих на виробництві
Важливим чинником правового захисту робітників єобов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань.
Сьогодні майже всі країни світу соціальне страхування від нещасних випадків визнають першочерговим завданням, розробляють спеціальне законодавство й створюють відповідні виконавчі органи.
У 1999 р. був прийнятий Закон «Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Закон набув чинності з 1.01.2001 р..
Закон являє собою систему прав і гарантій, спрямованих на матеріальну підтримку працюючих у разі повної, часткової або тимчасової втрати ними працездатності.
Допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю видається у разі хвороби, каліцтва, при догляді за хворим членом сім’ї – у розмірі повного заробітку.
Відповідно до Закону, страхування від нещасних випадків здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків (ФСНВ), що є надійною підставою для поступового розв’язування цієї проблеми, яка нині ще існує в державі.
Складовою частиною цієї проблеми є всілякі порушення та свідоме ігнорування роботодавцями й працівниками правил безпечного ведення робіт та закону «Про охорону праці», що призводить до високого рівня травматизму. Якщо з приводу цієї проблеми в інших країнах світу на 680 загальних нещасних випадків приходиться один смертельний наслідок, то в Україні цей показник на таку ж кількість є у 34 рази вищим.
Координує роботу Фонду Кабінет Міністрів, а державний нагляд за його діяльністю здійснюють спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади.
Фонд розпочав свою діяльність і, щоб піднятися до загальноєвропейського рівня, він має використовувати у своїй роботі міжнародний досвід і тісно співпрацювати з подібними структурами в інших країнах світу.
Світовий сторічний досвід такої роботи свідчить про те, що саме така система надійно захищає працівників, надає їм широкий спектр послуг у лікуванні, оздоровленні та реабілітації потерпілих, а також найбільш ефективно вливає на підприємців стосовно поліпшення ними умов праці та рівня безпеки.
