15

Тема 3. Система органів державного фінансового контролю в україні.

План

1. Система органів стратегічного управління державним фінансовим контролем в Україні.

2. Спеціальні органи державного фінансового контролю в Україні.

3. Державний казначейський контроль.

4. Муніципальний фінансовий контроль.

5. Внутрішньовідомчий державний фінансовий контроль

1. Система органів стратегічного управління державним фінансовим контролем в Україні.

Державний фінансовий контроль здійснюють органи державної влади і управління, фінансовий апарат держави і міжгалузеві органи управління.

Основною особливістю державного фінансового контролю є те, що він є позавідомчим, проводиться стосовно будь-якого суб’єкта незалежно від його відомчої належності і підпорядкування.

Верховна Рада України здійснює державний фінансовий контроль під час визначення основних напрямів бюджетної політики, розгляду проекту Державного бюджету на новий бюджетний рік, внесення змін та доповнень до затвердженого бюджету, розгляду і затвердження звіту про виконання Державного бюджету за минулий бюджетний період, прийняття законодавчих актів щодо виконання бюджету, тобто контролює за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу.

Комітети Верховної Ради України беруть участь у складанні, прийнятті, контролі за виконанням Державного бюджету в частині, що віднесена до компетенції комітетів, з метою забезпечення доцільності, економності та ефективності використання бюджетних коштів. Одним із профільних є Комітет з питань бюджету, який забезпечує контроль за відповідністю поданого Кабінетом Міністрів України проекту закону про Державний бюджет Основним напрямам бюджетної політики на наступний бюджетний період та підготовку відповідного висновку, заслуховує звіти про стан виконання Державного бюджету України, в т. ч. звіти розпорядників бюджетних коштів, здійснює контроль за використанням коштів резервного фонду державного бюджету та дотриманням бюджетного законодавства.

Комітет здійснює законопроектну роботу, готує, попередньо розглядає питання, віднесені до повноважень Верховної Ради України, та виконує контрольні функції у таких сферах відання:

• державна бюджетна політика та міжбюджетні відносини;

• Державний бюджет України (включно з питаннями доходів, видатків бюджету, контролю за виконанням бюджету);

• бюджетний процес;

• державний внутрішній і зовнішній борг;

• проведення експертизи щодо впливу законопроектів, проектів інших актів на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини;

• діяльність державних фінансових органів;

• діяльність Рахункової палати.

Президент України забезпечує контроль під час розгляду проекту Закону про Державний бюджет України на наступний рік. Президентський контроль також здійснюється шляхом видання указів з бюджетних питань та підписання законів. Президент має право вето, що передбачає можливість повернення законів на повторний розгляд Верховної Ради. Президент України також має право приймати рішення щодо забезпечення реалізації бюджетної політики і посилення фінансово-бюджетної дисципліни. Згідно зі статтею 106 Конституції України Президент має право звертатись до Верховної Ради, а також до Кабінету Міністрів з Посланням, присвяченим проблемам бюджетної політики.

Координацію заходів щодо забезпечення контролю за виконанням актів та доручень Президента України, доручень Глави Адміністрації Президента України центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині делегованих їм повноважень здійснює Головне контрольне управління Адміністрації Президента України.

Головне контрольне управління відповідно до своїх завдань:

• здійснює перевірки виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині делегованих їм повноважень, їх керівниками, а також відповідними підприємствами, установами і організаціями актів та доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, доручень Глави Адміністрації Президента України;

• вивчає та аналізує здійснення центральними та місцевими органами виконавчої влади, їх відповідними органами і службами контрольно-наглядових функцій, узагальнює практику контрольної діяльності та вносить пропозиції щодо її вдосконалення;

• вносить пропозиції щодо притягнення в установленому порядку до відповідальності посадових осіб, винних у невиконанні або несвоєчасному чи неналежному виконанні актів та доручень Президента України.

Кабінет Міністрів України забезпечує контроль за використанням коштів Державного бюджету України головними розпорядниками, а також за відповідністю бюджетному законодавству України показників затверджених бюджетів, бюджетного розпису та кошторисів бюджетних установ стосовно міст загальнодержавного підпорядкування та обласних бюджетів. Свої контрольні функції Кабінет Міністрів реалізує за допомогою фінансового апарату держави, до якого включають Міністерство фінансів України, Міністерство доходів і зборів України, Державну казначейську службу України, державну фінансову інспекцію України тощо.

Міністерство фінансів України у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та Положенням «Про Міністерство фінансів України», затвердженим Указом Президента України № 446/2011 від 8 квітня 2011 р.

Мінфін України виконує такі функції у сфері фінансового контролю:

1. здійснює оцінку відповідності бюджетному законодавству бюджетних запитів, паспортів бюджетних програм, проектів зведених кошторисів для складання розпису державного бюджету;

2. здійснює аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, стосовно його відповідності меті, пріоритетності та ефективності використання бюджетних коштів;

3. здійснює оцінку виконання результативних показників бюджетних програм та відповідності звітності головних розпорядників бюджетних коштів показникам, установленим законом про Державний бюджет України;

4. складає розпис Державного бюджету України згідно з бюджетними призначеннями та вносить зміни до нього, у тому числі в частині міжбюджетних трансфертів у розрізі місцевих бюджетів;

5. розробляє інструктивні матеріали щодо складання розпису (тимчасового розпису) Державного бюджету України;

6. разом із головними розпорядниками бюджетних коштів затверджує паспорти бюджетних програм;

7. затверджує лімітні довідки про бюджетні асигнування, що містять бюджетні призначення та їх помісячний розподіл;

8. формує проект річного звіту про виконання закону про Державний бюджет України та здійснює публічне представлення звіту про виконання Державного бюджету України за попередній бюджетний період;

9. затверджує загальні вимоги до визначення результативних показників бюджетних програм;

10. визначає організаційно-методологічні засади оцінки ефективності бюджетних програм;

11. здійснює узгодження рішення про надання розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу стосовно загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного бюджетного року;

12. здійснює управління державним боргом та гарантованим державою боргом

13. розглядає звіти про виконання покладених на Державну казначейську службу України, Державну пробірну службу України, Державну службу фінансового моніторингу України, Державну фінансову інспекцію України завдань та планів їх роботи;

14. встановлює форми зведених показників за мережею, штатними розписами і контингентами установ та одержувачів бюджетних коштів;

15. затверджує форми звітності про виконання місцевих бюджетів;

16. приймає рішення щодо безспірного вилучення коштів із місцевих бюджетів до державного бюджету;

17. погоджує обсяги та умови здійснення місцевих запозичень, здійснює реєстрацію місцевих запозичень і місцевих гарантій;

18. затверджує форми вимоги про повернення використаної не за цільовим призначенням суми субвенції та інформації про встановлення фактів нецільового використання субвенції;

19. здійснює контроль за виконанням зобов’язань за угодами про реструктурування простроченої заборгованості суб’єктів господарювання перед державою;

20. запроваджує міжнародні стандарти фінансової звітності;

21. здійснює ліцензування діяльності суб’єктів господарювання у випадках, передбачених законодавством;

22. здійснює регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму щодо суб’єктів господарювання, які проводять лотереї або будь-які інші азартні ігри, суб’єктів господарювання, які здійснюють торгівлю дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них, аудиторів, аудиторських фірм, фізичних осіб - підприємців, які надають послуги з бухгалтерського обліку, Державної казначейської служби України та Державної фінансової інспекції України;

23. забезпечує у межах своїх повноважень співробітництво з Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) та іншими міжнародними організаціями, діяльність яких спрямована на забезпечення міжнародного співробітництва у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

24. здійснює нормативно-правове регулювання у фінансовій, бюджетній, податковій, митній сферах, у сфері державного фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку, випуску і проведення лотерей, організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності, видобутку, виробництва, використання та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, їх обігу та обліку, у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

25. погоджує основні напрями контрольно-ревізійної роботи органів Державної фінансової інспекції України;

26. погоджує в установленому порядку типові штати бюджетних установ;

27. погоджує здійснення державними підприємствами, у тому числі господарськими товариствами (крім банків), у статутному фонді яких державі належить 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв), залучення внутрішніх довгострокових (більше одного року) та зовнішніх кредитів (позик), надання гарантії або поручительства за такими зобов’язаннями;

28. готує за участю інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади експертні висновки до законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету (з обов’язковим визначенням вартісної величини такого впливу), можливостей фінансового забезпечення у відповідному бюджетному періоді та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, і пропозиції щодо їх розгляду;

29. здійснює інші функції, необхідні для виконання покладених на нього завдань.

Національний банк України здійснює контроль у сфері грошово-кредитних відносин щодо обсягу наявної в обігу грошової маси, дотримання касової дисципліни, дотримання правил розрахунків, здійснює емісію грошей, контролює діяльність комерційних банків.

Фонд державного майна України провадить державну політику у сфері приватизації, контролює процеси приватизації державного майна, а також виступає орендодавцем майна, яке знаходиться у загальнодержавній власності.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку формує і забезпечує реалізацію державної політики щодо розвитку та функціонування ринку цінних паперів в Україні, а також здійснює контрольні процедури, пов’язані з проведенням цієї політики.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку, цінової, промислової, інвестиційної, зовнішньоекономічної політики, державної політики у сфері торгівлі, державної регіональної політики, державної політики з питань розвитку підприємництва, технічного регулювання та захисту прав споживачів, а також міжвідомчої координації з питань економічного і соціального співробітництва України з Європейським Союзом. Мінекономрозвитку України є спеціально уповноваженим органом у сфері державних закупівель, метрології, з питань державно-приватного партнерства, оборонного замовлення.

Антимонопольний комітет контролює виконання антимонопольного законодавства, запобігає монопольному становищу суб’єктів господарювання, що обмежують конкуренцію.