
- •Навчання за допомогою різних типів навчальних текстів
- •103 Наприклад, таке визначення дається у Marwick a. The nature of history. London. Macmillan, 1970, p. 132.
- •104 Студеникин м.Т. Методика преподавания истории в школе. - м., 2000.-с. 133
- •107 Умбрашко к.Б. Развитие творческого мышления на уроках // Преподавание истории в школе. - 1996. - № 2. - с. 30.
- •3. Художня та науково-популярна література у навчанні історії
- •4. Проблема інтерпретації навчальних текстів на уроках історії
- •1) Рекламна кампанія.
- •2) Створюємо музейну експозицію.
107 Умбрашко к.Б. Развитие творческого мышления на уроках // Преподавание истории в школе. - 1996. - № 2. - с. 30.
- Які факти наведені в документі? Які висновки можна зробити на їх основі?
- Якою була причина створення документа? Який привід для його створення?
- Як досліджуваний документ допоміг вам довідатися більше про історичну подію, яку він відображує?
Як працювати з документом (7-9 кл.)
Походження тексту:
- хто написав цей текст?
- коли він був написаний?
- до якого виду джерел він відноситься?
- це повний текст чи фрагмент?
- якщо це фрагмент тексту, хто і чому вибрав саме цю частину тексту?
Зміст тексту:
- яким є зміст тексту?
- які факти описуються?
- як автор пояснює причини, викладає хід і визначає значення історичних подій?
Достовірність інформації тексту:
- чи був присутній автор під час події, яку описує, чи взяв інформацію з первинних джерел?
- коли написано документ: відразу чи багато пізніше самої події? Упередженість у тексті.
Усі тексти певною мірою упереджені, оскільки різні люди, залежно від їхніх поглядів і переконань, тлумачать ті самі факти по-різному. Автор може створювати документ із якоюсь метою, щоб отримати якусь вигоду. Упередженість можна знайти у використанні автором особливих прикметників, у підборі фактів.
- Якими є погляди автора? До чого він закликає і що засуджує? Чиї інтереси він виражає?
- Чи є автор представником певної точки зору чи він пропонує свій погляд на події?
- Як автор ставиться до описуваних подій та їхніх учасників? Чи є в автора особливі симпатії, переваги?
- Якою мовою пише автор?
- Чи є дане джерело єдиним свідченням про цю подію? Чи є інші джерела, як вони описують подію? Яке з джерел більш достовірне і чому?
- Кому співчуває автор? Як він ставиться до описуваних подій? Чи можна вважати документ достовірним і неупередженим?
Розглянемо, як працюють ці пам'ятки на конкретних прикладах. Так, на уроці історії стародавнього світу у 6 класі використовується фрагмент документа «Опис нещасть країни»:
«Підняли люди заколот проти царської влади, установленої богом. Столиця зруйнована в одну годину. Цар захоплений бідними людьми.
Начальники країни рятуються втечею. Чиновників убито. Знищено списки, за якими збирали податки. ...Це нещастя для серця мого. О, як скорботно мені через нещастя цього часу».
Учням може бути поставлено завдання: прочитайте документ, поставте до нього запитання, щоб переконатися в його достовірності. Це завдання учні виконують, спираючись на пам'ятку.
У сучасній методичній літературі можна зустріти й авторські методики опрацювання історичних документів. 108
* Подумайте
Працюючи в малих групах, складіть перелік прийомів навчальної роботи з історичним документом, які треба сформувати в учнів в основній школі. Порівняйте результати роботи різних груп. Спробуйте визначити, чи будуть відрізнятись ці переліки для різних класів, чим саме і чому?
Перевірте себе
1) За якими критеріями і як класифікуються історичні документи?
2) Що таке історичне джерело та історичний документ, і чому важливо розрізняти їх види?
3) Які прийоми навчання застосовує вчитель у роботі з історичним документом?