IV етап

XІІ Всеукраїнської учнівської олімпіади з економіки

10 клас

Творче завдання № 1 (10 балів)

Монополія є ринкова структура, в умовах якої ця єдина фірма завжди отримує монопольно високі прибутки і може встановити будь-які монопольно високі ціни на свою продукцію, бо продукція унікальна.

1)Доведіть правильність даного твердження або спростуйте його аналітично і графічно.

2)Якщо монополія – це перепона на шляху конкуренції, то чому держава підтримує монополію?

Розв’язок

1. Дане твердження є невірним. Монополія, дійсно, є такою ринковою структурою, де функціонує єдина фірма, що виробляє унікальну продукцію. Але це не означає, що монополія завжди отримує прибутки. Як відомо, монополія для оптимізації своєї діяльності обирає такий обсяг продукції, за якого виконується умова MR=MC. Та при цьому обсязі продукції витрати виробництва можуть бути як менші (рис., а), так і вищі (рис., б) за ринкову ціну (хоча вона і значно вища, ніж на ринку досконалої конкуренції). У випадку перевищення ринкової ціни над АТС (рис., а) фірма дійсно отримує прибуток (його величина заштрихована сірим кольором). Якщо ж АТС вищі за ціну (рис., б), то вона несе збитки (їх величина заштрихована сірим кольором).

Навіть монополія не має можливості встановлювати яку завгодно високу ціну. Бо її амбіції обмежуються попитом на дану продукцію. Який би обсяг виробництва продукції не обирала фірма, все ж таки вона змушена продавати її на ринку. На рисунках, наведених нижче, чітко показано, що встановити ціну вище кривої попиту навіть монополіст не може.

Хоча монополія має можливість самостійно встановлювати ціну на свою продукцію, та все ж таки існує антимонопольне законодавство, яке також обмежує амбіції монополістів.

Монополія, дійсно, постачає на ринок унікальну продукцію. Та при встановленні ціни на неї може обрати дві стратегії: 1) встановити максимально можливу (обмежену попитом) ціну, отримати в короткостроковому періоді якомога більший прибуток, але змиритися с появою конкурентів; 2) ціна на продукцію може не бути максимально високою (обмеженою попитом). Це дасть змогу отримувати прибутки дещо менші, ніж у попередньому випадку, але захистить від появи конкурентів в найближчому майбутньому.

2. Держава за допомогою антитрестівського законодавства дійсно обмежує амбіції монополістів. Та монополія може бути бажаною для суспільства в окремих секторах економіки, оскільки забезпечує більшу ефективність, ніж існування конкуренції. Мова йде перш за все про природну монополію, яка існує за рахунок економії на масштабах. Розосередити виробництво на кількох підприємствах недоцільно, тому що це приведе до невиправданого росту витрат. Природними монополіями в Україні є, зокрема, залізниця, транспортування газу і електроенергії, місцевий телефонний зв΄язок, водопостачання, опалення. Функціонування монополій до того ж пов΄язане з високими початковими витратами на виробництво продукції або забезпечення послуги. Існує також державна монополія, наприклад на емісію грошей, що також є більш доцільним, ніж існування конкуренції. Та способи впливу держави на ці ринки відмінні від тих, котрі використовуються стосовно інших монопольних підприємств.

Серед основних проявів підтримки державою монополії є створення різних бар’єрів для входження в галузь (ліцензії, патенти), що сприяє появі закритої монополії (наприклад, «Ксерокс»).

Держава також підтримує монополію з метою контролю процесу виробництва товарів, які можуть бути небезпечними для здоров’я людини і суспільства при відсутності цього контролю (наприклад, виробництво небезпечних хімічних речовин, наркотичних речовин та зброї). Держава значну увагу приділяє і контролю за якістю продукції.

Держава мириться з існуванням монополій та підтримує їх у стратегічно важливих галузях економіки (наприклад, освоєння космосу, геологічна розвідка корисних копалин).

З метою соціального захисту населення держава вводить обмеження на ціну блага, дотуючи їх розвиток (наприклад, метрополітен).

IV етап

Xіі Всеукраїнської учнівської олімпіади з економіки

10 Клас

Творче завдання № 2 (15 балів)

Ч и може графік, який зображено на малюнку, бути графіком:

а) кривої виробничих можливостей;

б) кривої попиту на деякий товар;

в) бюджетною лінією споживача?

Для кожного з пунктів обґрунтуйте відповідь. У випадку позитивної відповіді обґрунтування обов’язково має пояснювати злам графіка в точці А.

Розв’язок

а) Ні, не може. Добре відомо, що крива виробничих можливостей обов’язково має опуклу догори форму через закон зростаючих альтернативних витрат. Оскільки наведений графік не є опуклим догори, то він не може бути графіком КВМ

б ). Так, може. Цей графік буде кривою попиту, наприклад, у тому випадку, коли на ринку деякого товару присутні дві групи покупців з лінійними функціями попиту на товар, але різними максимальними цінами попиту.

На малюнку зображені криві попиту на деякий товар двох груп покупців. Звернемо увагу на те, що максимальна ціна Р₁, яку готові платити за цей товар покупці першої групи, перевищує максимальну ціну Р₂ для покупців другої групи.

Тепер побудуємо сукупну для обох груп покупців криву попиту. Зрозуміло, що при рівні цін вище ніж Р₂, весь попит на товар буде надходити від покупців першої групи, а сукупна крива попиту буде співпадати з кривою попиту І першою групи покупців.

А ле при кожному рівні ціни, нижче ніж Р₂, сукупний попит буде являти собою суму попитів першої та другої груп покупців. За рахунок цього, нахил кривої сукупного попиту до осі Q буде меншим, ніж нахил кривих попиту кожної з груп. І сукупна крива попиту буде мати такий вигляд:

Зауваження. Суттєвим тут є лише той факт, що максимальна ціна попиту однієї групи покупців перевищує максимальну ціну попиту іншої групи. Самі графіки попиту цих груп можуть відрізнятися від зображених на малюнку, причому суттєво.

в) Так, може. Бюджетна лінія буде мати такий злам, наприклад, у випадку, коли на один з двох товарів встановлена оптова знижка.

Н ехай у нас є два товари, перший з яких коштує Р₁ для будь-якого об’єму покупки. Ціна другого товару Р₂ буде знижена при об’ємах покупки, що перевищують певний рівень Q₀. Тоді графік бюджетної лінії при об’ємах покупки другого товару, менших ніж Q₀, буде прямою, нахил якої дорівнює Р₂/Р₁. Але коли кількість другого товару стане більшою за Q₀, його ціна буде знижена, й тому зменшиться нахил бюджетної лінії. Графік буде мати вигляд з умови завдання та зламом на рівні Q₀.

В пункті а) обов'язково має бути зауважено з поясненням причини, що КВМ завжди є опуклою догори.

В пунктах б) та в) відповідь обов'язково має бути позитивною, але приклади можуть відрізнятися від наведених у авторському розв'язанні. Наприклад, аналогічного вигляду крива попиту та бюджетна лінія можуть набувати, якщо належним чином запровадити знижки чи дотації. Так чи інакше, учасники олімпіади зобов'язані довести свою точку зору, а будь-яке обґрунтування повинно містити пояснення існування на графіку точки зламу.

Окремі просування учасників також можуть коштувати певну кількість балів. Наприклад, учасники можуть вийти на зазначені вище ідеї (знижок, податків чи декількох груп покупців), але неправильно зробити висновок.