з

Зміст

питань курсового проекту:

Вступ

Необхідно розкрити суть діючої системи організації ремонту тягового рухомого складу; привести ремонтний цикл для заданої се­рії тягового рухомого складу; вказати призначення різних видів тех­нічного обслуговування і поточних ремонтів.

1. Призначення, конструкція, умови роботи, основні техніч­ні дані заданого вузла.

При розкритті даного питання, зокрема призначення, конс­трукції необхідно привести опис загальних і специфічних умов екс­плуатації вузла і при наявності, його технічні дані. Обов'язково не­обхідно привести ескіз даного вузла.

2. Основні пошкодження заданого вузла, їх причини і спосо­би попередження.

Необхідно:

• Проаналізувати і систематизувати можливі пошкодження в залежності від умов експлуатації при природнім зносі, а також в аварійних випадках.

• Вказати причини, які викликають той чи інший знос чи пош­кодження.

• Розробити експлуатаційні міри зниження ступеню зносів і по­передження відказів.

• Привести перелік несправностей, при яких не дозволяється ви­давати локомотив в експлуатацію.

3. Періодичність і строки планових технічних обслуговувань і поточних ремонтів з розбиранням і без нього.

При наявності, вказати перелік діючої системи оглядів, реві­зій заданого вузла. Вказати в якій залежності при цьому, вико­нується обсяг обов'язкових робіт. Якщо така система по ремо­нту заданого вузла не існує, то привести основний обсяг робіт по заданому вузлу в залежності від загально - прийнятої систе­ми технічних обслуговувань та поточних ремонтів даної серії локомотива.

4. Підготовка вузла до ремонту.

По даному питанню необхідно вибрати методи очигцення, обмивші, обмірювань і дефектоскопії, які використовуються при ремонті заданого вузла; розкрити їх технологічний процес проведення, а також вказати необхідний інструмент та осна­щення, яке використовується при виконанні передремонтної ді­агностики.

Слід мати на увазі, що огляд і обмірювання деталей вико­нують, як правило, після очистки і обмивки, але , наприклад, огляд колісних пар і деталей візка виконується і до обмивки цих вузлів, так як ряд пошкоджень (тріщини, зрушення бандажа) можливо виявити по наявності слідів корозії, напливу мастила, виступів потертості металу.

5. Розробка технології ремонту заданого вузла.

Необхідно обґрунтувати вибір методу ремонту (стаціо­нарний, агрегатний, поточний), визначити місце ремонту за­даного вузла (відділення чи ділянки).

Вибір методу ремонту обґрунтовується:

• видом ремонту;

• ступенем зносів вузла і деталей;

• програмою ремонтів даного

• технічним оснащенням депо;

• рівнем підготовки спеціалістів і т. ін..

Наприклад: ремонт ПР-2; вузол - колісні пари:

• в першому випадку - підріз гребенів колісних пар;

• в другому випадку - прокат по кругу кочення 7мм на одному візку.

В першому випадку виконується ремонт з викочуванням віз­ків, а в другому виконують обточку колісних пар без викочуван­ня.

Природно в кожному окремому випадку враховуються і інші фактори: і несправність інших вузлівнаявність обладнання і

інше.

Так, при робочому парку 20 - 40 одиниць локомотивів на ділянці ПР-1 становити станок КЖ-20М, а при парку - 80 - одиниць - він необхідний. Але й з меншим парком з врахуван­ням кооперування з іншими підприємствами його установка цілком можлива.

Вибір обладнання і методів ремонту можливо робити на основі наявної технології ремонту на конкретнім підприємстві (місці проходження практики), але необхідно мати на увазі, що при виконанні проекту необхідно зіставити технологію і обла­днання, що існує, з новітніми технологіями, досягненнями нау­ки і техніки. При цьому необхідно орієнтуватися на передовий досвід споріднених підприємств’, сучасні досягнення науки і те­хніки.

В пояснювальніїі записці необхідно текстом описати по­рядок виконання технологічних операцій по ремонту заданого вузла, застосування механізації і автоматизації, використання новітньої технології, нових вимірювальних пристроїв і прибо­рів, спеціального обладнання.

Наприклад: розбирання колісно-моторного блоку може ви­конуватися:

• на рейкових коліях (з використанням кранових засобів);

• в підкрановому полі на спеціально відведеній площадці (без за­собів механізації);

• з використанням спеціалізованого стенду для розбирання КМБ.

Конструкція може бути різноманітною. Основним облад­нанням для даної ділянки буде являтися:

• кантувач;

• консольний кран з навісним обладнанням (гайковерти, тель­фер і т. ін..);

• стенд для випробування і обкатки КМБ;

• стелажі для деталей і вузлів (кожух і т. ін..);

• пристосування для зливу і заправки мастильних матеріалів;

• інші стелажі (шафи) для інструменту, матеріалів', захисних засобів і т. ін..).

Технологія ремонту розробляється згідно зі ступеню зносу і об'ємом робіт (відповідно до виду ремонту) по схемі:

а) перед ремонтна діагностика і демонтаж;

б) очистка і обмивка вузлів;

в) розбирання, очистка, обмивка деталей і ремонтна діагно­стика;

г) ремонт деталей;

д) зборка вузла;

е) контроль і випробування вузлів і агрегатів;

ж) монтаж на локомотив.

При розробці технологічного процесу ремонту заданого ву­зла необхідно вказати можливо допугцені розміри деталей при експлуатації різних видах ТО і ПР, можливо допущені розміри в сполучених деталях.

На основі відповідних нормативних документів (збірники

типових норм часу, технічних паспортів і т.д.), нових досяг-

і

нень науки і техніки, технологій, досвіду роботи локомотивних депо Укрзалізниці та підприємств базової галузі розробляється карта технологічного процесу по формі (табл.1), чи графік те­хнологічного процесу ремонту (табл. 2) заданого вузла (згідно з

завданням). Карта технологічного процесу ремонту вузла по­винна відповідати на питання:

• яка послідовність технологічних операцій ремонту, які вико­нуються;

• яке використовується обладнанняпристосування, інстру­мент;

• до якого розряду відноситься та чи інша робота (операція);

• час на дану роботу, чол. год. (трудовитрати);

• які особливі умови виконання тієї чи іншої операції.

В останній графі можливо вказати додаткові пояснення (наприклад: наплавлення гребенів колісних пар повинна викону­ватися при температурі 18-20°С, нагрів при ї не нижче 5 °С), чи можливо може бути виконаний ескіз (при якому положенні шаблона для заміру вертикального підрізу гребня колісна пара бракується), чи інші пояснення.

Розряд робіт, які виконуються, і часові параметри повинні бути обґрунтовані (посилання на нормативні документи чи ре­зультати хронометражу).

Карта технологічного процесу виконується по наведеній формі: ГОСТ 3.1115-79 форма 6. (Табл.1)

Таблиця 1

Карта технологічного процесу ремонту (найменування заданого вузла)

Номер

Ц

і!

і І § £

%

і

то

£

(0

£

о

.а;

о

Ф

■в­

о

С"

<о

І

<*>

§

1

ф

■в-

ф

со

о.

ф

с

о

Найменування

дефекту

Найменування, зміст опера­цій, технічні умови

	3
	<0
	■
'їо	5
	со
о	СО
СТ5	=3
3-	£
	о
	о
	О

Зразок виконання графіка технологічного процесу ремонту на­ведено в табл. 2.

Таблиця 2

Найменування операцій	Обладнання, пристосування, інструмент	Професія	Розряд	Час (хв.)	Час (хв.)
					ЗО	60	90	120	150

Половина лівої сторони займає таблии,я, а права розкрес­люється сіткою (в хвилинах) в такому масштабі, щоб на ній розмістився весь час ремонту.

Карта чи графік технологічного процесу ремонту викону­ється на форматі ЛІ (594x841)мм.

6. Контроль після ремонту.

Контроль після ремонту (діагностика) складається з ін­струментальної перевірки (обміри), перевірку на спрацювання, при необхідності обкатку вузлів (приробка редуктора КМБ), ре­гулювання (апаратів захисту, регуляторів і т .і.) і випробуван­ня (перевірка на стендах, з допомогою приборів і дефектоскопів, на спрацювання) на відповідність робочим параметрам.

Необхідно вказати конкретні параметри, на які викону­ється контроль після ремонту.