- •Методичні вказівки і завдання для виконання лабораторних робіт з дисципліни
- •Побудова регуляторної характеристики.
- •Варіанти значень , , наведені в таблиці 1.1. Вихідні значення , , для заданого варіанту та одержані розрахункові величини наведені в таблиці 1.2.
- •Визначення коефіцієнтів пристосовності двигуна та зниження частоти обертання колінчастого вала
- •1.3. Аналіз залежності питомої витрати палива від ступеня завантаження двигуна
- •Вихідні дані для побудови регуляторної характеристики
- •2.1. Схема сил, які діють на трактор під час руху на підйом.
- •2.2.Визначення складових тягового балансу трактора
- •Проаналізувати отримані значення сил, які діють на трактор. Визначити для всіх варіантів значення .
- •2.3.Визначення балансу потужності та його складових
- •2.4. Визначення повного та умовного ккд трактора для заданого коефіцієнта завантаження двигуна
- •2.5. Тягові випробування тракторів
- •3.1. Розрахунок машинних агрегатів аналітичним методом
- •Визначити робочу ширину захвату агрегату:
- •Визначити тягову потужність агрегату
- •3.3. Розрахунок складу машинних агрегатів з використанням тягової характеристики
- •3.4. Особливості розрахунку самохідних агрегатів
- •Лабораторна робота № 4
- •Визначення та аналіз кінематичних характеристик машинних агрегатів
- •Мета роботи – засвоїти методику розрахунку кінематики машинних агрегатів.
- •4.1. Обґрунтування способів руху Розрізняють три групи способів руху машинних агрегатів: гонові, діагональні та кругові.
- •4.2. Визначення кінематичних характеристик ділянки та агрегатів.
- •4.3. Обґрунтування виду повороту агрегату
- •4.4.Визначення коефіцієнта робочих ходів.
- •Лабораторна робота № 5
- •Визначення продуктивності мобільних агрегатів
- •Мета роботи – засвоїти методику визначення продуктивності мобільних машинних агрегатів.
- •5.1. Визначення годинної продуктивності та аналіз балансу часу зміни
- •5.2. Визначення продуктивності машинних агрегатів за потужністю двигуна та коефіцієнтом корисної дії трактора
- •5.3. Визначення продуктивності комбайна
- •При роздільному способі збирання приймаємо , при прямому - ;
- •5.4. Перерахунок продуктивності, вираженої у фізичних одиницях, в умовні еталонні гектари
- •Вихідні дані для визначення продуктивності комбайнів
- •Лабораторна робота № 6 визначення експлуатаційних показників використання машинних агрегатів
- •6.1. Визначення енергетичних показників
- •6.2. Визначення затрат робочого часу
- •6.3. Визначення прямих експлуатаційних витрат.
- •Лабораторна роботи № 7 розробка операційної карти на виконання технологічної операції
- •Характеристика умов роботи
- •Агротехнічні вимоги
- •Підбір і розрахунок складу агрегату
- •При цьому:
- •Ступінь завантаження трактора за тяговим зусиллям на обраній передачі:
- •Підготовка агрегату
- •Підготовка поля
- •Робота агрегату в загінці
- •Контроль якості роботи
- •Охорона праці
4.3. Обґрунтування виду повороту агрегату
Основними видами є повороти на 1800 і 900. Агрегати, що працюють гоновим способом повертають на 1800, а агрегати, що рухаються круговим способом – на 900. При русі діагональним способом агрегат повертається на різні кути.
Повороти поділяються також на:
петльові – із закритою й відкритою петлею;
безпетльові.
Вид повороту визначається за умовою (рис. 4.2):
-
петльовий поворот; (4.13)
- безпетльовий поворот, (4.14)
де
- відстань між початком та кінцем заїзду,
м.
Рис.
4.2. Умови визначення виду повороту.
З точки зору економії часу найбільш вигідними є способи руху, де є безпетльові повороти – кругові, кутові. Для агрегатів з великою шириною захвату можна використовувати грушевидні чи односторонні петльові повороти, а для начіпних агрегатів – грибовидні (з заднім ходом агрегату). Під час збирання сільськогосподарських культур, коли не роблять кутових прокосів чи обкосів кутів загінки, виконують петльовий поворот на 900.
4.4.Визначення коефіцієнта робочих ходів.
У всіх способах руху значну частину руху займають повороти й заїзди – холостий хід агрегату, величина якого змінюється в межах від 5 до 40% загального шляху, пройденого агрегатом. Спосіб руху треба вибирати таким чином, щоб холості ходи були найменшими, при цьому ефективність використання агрегату буде збільшуватись. Ефективність способів руху оцінюється коефіцієнтом робочих ходів:
,
(4.15)
де
-
сумарна довжина робочих ходів, м;
,
м; (4.16)
- сумарна довжина
холостих ходів, м.
,
м, (4.17)
де
-
довжина холостого ходу за один прохід
агрегату, яка визначається способом
руху, видом повороту та шириною загінки
(табл. 4.4).
За результатами розрахунку будується і аналізується графічна залежність коефіцієнта робочих ходів від довжини гонів.
Таблиця 4.1
Радіуси
повороту
в залежності від ширини захвату агрегату
та коефіцієнти збільшення радіусів при
збільшенні швидкості руху
Агрегати |
Радіус повороту агрегатів при швидкості 5 км/год |
Коефіцієнти збільшення радіуса повороту агрегатів при швидкості, км/год |
||||||
начіп-них |
причіпних |
7 |
9 |
12 |
||||
начіп-них |
причіп-них |
начіп-них |
причіп-них |
начіп-них |
причіп-них |
|||
Орні |
3Вр |
4,5Вр |
1,05 |
1,15 |
1,20 |
1,42 |
1,35 |
1,60 |
Культиваторні (для суцільного обробітку) та боронувальні |
0,9Вр |
(1,0-1,5)Вр |
1,06 |
1,25 |
1,32 |
1,55 |
1,46 |
1,75 |
Посівні: (однодвосівалкові) |
1,1Вр |
1,6Вр |
1,09 |
1,32 |
1,41 |
1,57 |
1,58 |
1,80 |
(трьох-п’ятисівалкові) |
0,9Вр |
(1,1-1,3)Вр |
|
|
|
|
|
|
Просапні (культиваторні) |
0,8Вр |
(1,1-1,2)Вр |
1,06 |
1,35 |
1,34 |
1,68 |
1,48 |
1,85 |
Жаткові |
0,9Вр |
(1,2-1,4)Вр |
1,09 |
1,30 |
1,46 |
1,62 |
1,52 |
1,82 |
Таблиця 4.2
Кінематична довжина тракторів та с.г. машин
Марка |
Кінематична довжина |
Марка |
Кінематична довжина |
Трактори: Т-16; Т-25А |
1,0 |
Плуги: ПЛН-4-35 |
3,5 |
ЮМЗ-8040.2 |
1,62 |
ПЛ-5-35 |
7,1 |
МТЗ-80 |
1,6 |
ПЛН-3-35 |
2,6 |
МТЗ-82 |
2,2 |
ПЛН-5-35 |
4,3 |
МТЗ-100 |
1,8 |
ПТК-9-35 |
10,3 |
МТЗ-102 |
2,2/2,3* |
ПТН-3-40 |
5,7 |
Т-150К-09 |
2,9/2,4 |
ПКУ-3-35 |
2,8 |
Т-150-05 |
2,12/2,55 |
ПЛП-6-35 |
6,2 |
К-701 |
3,35/2,90 |
ПОН-2-30 |
2,2 |
ДТ-75М |
2,35/1,55 |
ПН-2-30Р |
1,9 |
Беларус 590 |
1,7 |
ПН-4-40 |
3,7 |
Зчіпки: СГ-21 |
8,0 (з боронами) |
Дискова борона: БД-10 |
7,8 |
СП-16А |
6,4 |
БДТ-7,0А |
4,4 |
С-11У |
6,8 |
Лущильники: |
|
С-18А |
8,0 |
ЛДГ-15А |
10,7 |
СП-11А |
6,7 |
ЛДГ-10 |
7,5 |
Каток |
2,3 |
ЛДГ-5 |
4,5 |
Зернова сівалка причіпна |
3,2-3,8 |
Кукурудзяна та овочева сівалка |
1,10-1,45 |
начіпна |
1,0 |
Культиватори: |
|
Борони: |
|
КПСП-4Р |
3 |
БИГ-3 |
3,75 |
КПС-4М |
3,5 |
БЗСС-1,0 |
1,3 |
КГ-4 |
3 |
БЗТС-1,0 |
1,45 |
КРНВ-5,6-02 |
1,6 |
В чисельнику – начіпний, в знаменнику – причіпний варіанти.
Таблиця 4.4
Середня питома довжина холостого ходу в загінці, яка припадає на один робочий хід
Спосіб руху |
|
Взгін та врозгін |
0,5С+2,5R+2e |
З чергуванням загонів взгін та врозгін |
0,5С+3R+2е |
Човниковий з грушевидними поворотами |
6R+2e |
Двозагінковий комбінований безпетльовий |
0,5C+2R+2e |
Перекриттям |
0,5С+1,5R+2е |
Однозагінковий комбінований |
0,5С+2,5R+2е |
Діагональний човниковий |
6R+2е |
