Тема 6. Політична культура козацтва (4 год.)

1. Перші пам’ятки козацької політичної думки.

2. Концепція державного устрою України Й. Верещинського.

3. Діяльність П.Конашевича-Сагайдачного та її оцінка в оді К.Саковича.

Джерела:

1. Українська суспільно-політична думка. Переклади текстів ХVІ – ХVІІ ст. // Тисяча років української суспільно-політичної думки: У 9-ти Т. – К., 2001. – Т.2 (http:// litopys.org.ua/suspil/sus.htm)

Література:

1. Історія українського козацтва. У 2 т. – Т.1. – К., 2007.

2. Косенко Л.О. Козаки: Лицарський орден України: Факти. Міфи. Коментарі. – Х., 2007.

3. Сас П.М. Політична культура українського суспільства (кінець ХVІ – перша половина ХVІІ ст.). – К., 1998.

4. Шевчук В. Суспільно-політична думка в Україні в ХVІ – першій половині ХVІІ ст.- К., 2000.

5. Шевчук В. Державотворча місія Северина (Семерія) Наливайка та проекти Йосипа Верещинського // Хроніка-2000. – 1998. - № 27-28. – С. 95.

6. Шевчук В. О. Козацька держава як ідея в системі суспільно-політичного мислення ХVІ – ХVІІІ ст.: у 2 кн.. – К., 2007.

Методичні рекомендації та контрольні питання:

При підготовці до першого питання плану слід опрацювати ряд важливих пам’яток кінця XVI ст. Вельми цікавий щодо перших політичних вимог козацтва матеріал подає «Щоденник» Еріха Лясоти від 1594 року. Твір є цінним причинком до історії дипломатичних стосунків козаків із чужими державами, що також є чинником їхнього суспільно-політичного мислення. Окрім того, в «Щоденнику» подано перекази усних висловлювань козацьких ватажків, наводяться й договірні козацькі документи. Вельми показовою пам’яткою про стосунки між князівською та козацькою Україною є присяга повсталого К. Косинського та війська Запорозького К. Острозькому, дана 10 лютого 1593 року після поразки під П’яткою. Виразником козацьких політичних устремлінь виступає С. Наливайко у своєму листі до короля Сигизмунда Третього від 1596 року. Сама пам’ятка цінна й тим, що подає виклад подій наливайківського руху від імені його провідника, а також і його державотворчу програму. З іншого боку, лист з’являє картину, як козаки здійснювали свою тактику поширення на волості. Завершує цикл пам’яток із розмислами про козаків в XVI ст. «Острозька війна» С. Пекаліда від 1600 року.

Гуманістичне вчення С.Оріховського відбилося на творі Й. Верещинського «Регула, тобто наука, або Учинок доброго життя кожного християнського короля» (1587), де знаходимо щодо держави та її правителя ті ж думки, що й у С. Оріховського. Самостійніші «Дорога певна до найшвидшого осадження в Руському краї пустельних земель рицарством королівства Польського», де ставиться проблема осад, тобто заселення обезлюднених місць та оборони. Римо-католицький біскуп Й. Верещинський закликав убогих польських шляхтичів заселяти вільні землі України і стати на її оборону та відбудову. Вельми цікаве з цього погляду його «Зголошення про осади нового Київа» (1595), а найцікавіші — проекти козацьких реформ: «Війську Запорозькому пресвітлий виказ як щодо виховання, так і щодо вічного забезпечення на Задніпров’ї» (1596). У «Зголошенні на сеймики, листом роз’ясненім, як заснувати рицарську школу в Україні» автор говорить про мету своїх заходів. «Війську Запорозькому пресвітлий виказ» від 1596 року Й. Верещинського без перебільшення можна назвати однією з найвизначніших пам’яток суспільно-політичної думки XVI ст. На основі опрацювання текстів цих праць та наукової літератури складіть опис державної концепції мислителя.

Діяльність визначного козацького гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного є втіленням ідеї територіальних козацьких полків та змаганням за українську автономію. Доведіть дане твердження. Ода К.Саковича - пам’ятка, яка ніби підсумовує здобутки козацтва у початках творення своєї держави, процеси і явища за гетьманства П. Сагайдачного. Оскільки сам гетьман не полишив після себе виразних політичних маніфестів чи проектів, творених документально, про це можна певною мірою звідомитися саме з названого панегірика. Пам’ятка знаменита тим, що в ній славляться козаки як еліта-войовник України, що хоч і підпорядковані польському королеві, але вже склали окрему суспільну субстанцію, тобто Козацьку субдержаву. І це декларується в пам’ятках чи не вперше.