Специфічні ознаки апарату державного управління.

Орган державного управління: складова державно-управлінського апарату, який утворюється в порядку, встановленому законом, наділений державно-владними повноваженнями, певною організаційною структурою, територіальним масштабом дії, необхідними для здійснення функцій державної влади в організаційно-правових формах [29, с.373]. орган державної виконавчої влади або інший державний орган, визначений таким на підставі законодавства [30, с.127].

До органів державного управління можна віднести ті органи, діяльність яких є формою вираження не тільки виконавчої влади: адміністрації державних підприємств, установ, організацій. Їх специфічне місце, що пов’язане лише з внутрішньою (в межах відповідної організації) спрямованістю управлінської діяльності, знаходиться поза межами системи органів виконавчої влади. Наприклад, Національний банк України, юридичний статус якого визначається Конституцією України та Законом “Про Національний банк України”.

Класифікація органів державного управління

Ознаки класифікації		Види органів державного управління
За способом утворення, реорганіза-ції, ліквідації органу, призначення на посаду та звільнення з посади його керівників	органи, які утворюються Верховною Радою України, Президентом України, представницькими органами влади	Кабінет Міністрів України; міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, які утворюються, реорганізовуються та ліквідовуються Президентом України; Рада міністрів Автономної Республіки Крим (АРК); міністерства і республіканські комітети АРК; місцеві державні адміністрації, голови яких призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України
	органи, керівники яких призначаються та звільняються з посад особливим порядком	Голова Антимонопольного комітету України, Голова Фонду державного майна України, Голова Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України (призначаються на посади Президентом за згодою Верховної Ради України), Голова Національного банку України
	органи, що утворюються міністерствами та ін. централ. органами виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями	Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади створюють свої структурні підрозділи в областях, містах Києві, Севастополі, районах. Обласні та районні державні адміністрації створюють свої управління, відділи та інші підрозділи. Адміністрація державних підприємств та установ утворюється органами управління вищого рівня
За територі-альними масштаби діяльності	центральні	Кабінет Міністрів України, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади (державні комітети, адміністрації, служби, фонди, агентства, департаменти та ін.)
	республіканські	Рада міністрів АРК, міністерства, республіканські комітети АРК
	місцеві	обласні, Київська і Севастопольська міські, районні та районні у містах держадміністрації
	міжтериторіальні	митниці, військові оперативні командування, управління залізниць, регіональні відділення Національної служби посередництва і примирення, на районному рівні – міжрайонні відділення податкових інспекцій, прокуратури, СБУ та ін.
За характером і обсягом компетенції та функціонального призначення	органи загальної компетенції	Кабінет Міністрів України, Рада міністрів АРК, обласні, районні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації
	органи спеціальної (галузевої та функціональної компетенції)	- галузеві міністерства, державні комітети, департаменти, управління і відділи держадміністрацій, що мають у своєму підпорядкуванні підприємства, установи, інші структури, здійснюючи управління певною галуззю
		- функціональні (носять міжгалузевий чи міжсекторний характер) – міністерства (економіки, фінансів, праці та соціальної політики, державний комітет статистики, фонд держ. майна, антимонопольний комітет та ін.)
За порядком прийняття управлінських рішень	колегіальні	Кабінет Міністрів України, Рада міністрів АРК урядові комітети, різні державні комісії та ін.
	єдиноначальні	Відповідальні керівники за діяльність органу в цілому – міністр, голова державного комітету, голова місцевої державної адміністрації. В єдиноначальних органах також утворюються допоміжні колегіальні органи з дорадчими, консультативними функціями – колегії, комісії, комітети, ради, штаби та ін.
За джерелами фінансу-вання	з Держбюджету	Пенсійний фонд, казначейство
	змішане фінансування	Наукові установи

Поняття та правовий статус органів виконавчої влади.

Орган виконавчої влади – первинний елемент апарату державного управління, носій виконавчої влади, що має юридичний статус такого органу, утворюється державою у порядку, встановленому законом, для здійснення від її імені функцій виконавчої влади і наділений для цього державно-владними повноваженнями, певною організаційною структурою, територіальним масштабом дії, необхідними для здійснення функцій державного управління у властивих йому організаційно-правових формах із використанням при цьому необхідних методів управління [30, с.127].

Категорія “правовий статус” включає наступні основні елементи:

завдання та цілі, компетенцію, відповідальність, порядок формування та процедури діяльності органу.

Органи виконавчої влади — самостійний вид органів державної влади, які відповідно до конституційного принципу поділу державної влади покликані здійснювати функції, покладені на виконавчу гілку влади, надавати громадянам державні послуги та наділені для цього відповідною компетенцією.

Місце органів виконавчої влади у системі державного управління в Україні проілюстровано на Додатку 1.

Конституція України [27] встановила три організаційно-правових рівнів органів виконавчої влади: 1) вищий; 2) центральний; 3) місцевий.

Відповідно визначені й види органів виконавчої влади:

1) вищий орган у системі органів виконавчої влади;

2) центральні органи виконавчої влади;

3) місцеві органи виконавчої влади.

Згідно зі ст. 113 Основного Закону [27], Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. До цієї системи, крім Уряду, входять міністерства, державні комітети і центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом. Відповідно до ст. 118 Конституції [27], виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

До органів виконавчої влади відносять і Раду міністрів Автономної Республіки Крим, яка, згідно зі ст. 35 Конституції Автономної Республіки Крим, також виконує державні виконавчі функції і повноваження, делеговані законами України відповідно до Конституції України.

Зверніть увагу! Державні органи виконавчої влади не утворюються на рівні адміністративно-територіального поділу – місті, селищі, селі. Управління на цих територіях здійснюють органи місцевого самоврядування.

Компетенція органу є визначення певного обсягу повноважень, закріпленого за кожним органом виконавчої влади відповідно до покладених на нього завдань і функцій.

Відповідальність (політична) Кабінету Міністрів України – конституційно встановлений обов’язок уряду скласти свої повноваження за встановлених Основним Законом умов. Чим вищий ієрархічний рівень суб’єкта управління, тим вищим є його ступінь відповідальності.

Відповідальність (крім політичної) органів виконавчої влади – певний стан (режим) організаційних відносин між органами, за яким певний орган (посадова особа) правомочний застосовувати заходи дисциплінарної (службової) відповідальності до інших органів (посадових осіб).

Підзвітність і підконтрольність – це певний стан (режим) організаційних відносин між органами виконавчої влади, за яким один орган має право перевіряти діяльність іншого, включаючи право скасовувати чи зупиняти дію його актів, а інший зобов’язаний створювати необхідні умови для таких перевірок і звітувати про свою діяльність.

Верховна Рада України та її повноваження. Верховна Рада України (парламент) – єдиний орган законодавчої влади в Україні. У своїй діяльності Верховна Рада України (далі -ВРУ) керується Конституцією України, законами України; Законом про вибори народних депутатів та міжнародними Актами.

Конституційний склад ВРУ – 450 народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Повноваження народних депутатів України визначаються Конституцією та законами України. Строк повноважень ВРУ – 5 років.

Структура ВРУ: Голова Верховної Ради України; Перший заступник Голови ВРУ; Заступник Голови ВРУ; Керівник апарату; Апарат Верховної ради України; Комітети ВРУ; Управління справами ВРУ.

Керує Верховною Радою України Голова Верховної Ради України, який обирається народними депутатами таємним голосуванням.

Відповідно до ст. 85 Конституції України [27] до повноважень Верховної Ради України належить:

внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених цією Конституцією; призначення всеукраїнського референдуму; прийняття законів; затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього; контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання; визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики; затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля; призначення виборів Президента України у строки, передбачені цією Конституцією; заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України; оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України; усунення Президента України з поста в порядку встановленому цією Конституцією; розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України; надання згоди на призначення Президентом України Прем’єр-міністра України; здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України відповідно до цієї Конституції; затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням; призначення чи обрання на посади, звільнення з посад, надання згоди на призначення і звільнення з посад осіб у випадках, передбачених цією Конституцією; призначення на посади та звільнення з посад Голови та інших членів Рахункової палати; призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, заслуховування його щорічних доповідей про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні; призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку України за поданням Президента України; призначення та звільнення половини складу Ради Національного банку України; призначення половини складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; призначення на посаду та припинення повноважень членів Центральної виборчої комісії за поданням Президента України; затвердження загальної структури, чисельності, визначення функцій Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також Міністерства внутрішніх справ України.

Президент України і його повноваження. Президент України – глава держави, найвища посадова особа в системі органів держави; Президент України не очолює і не входить у жодну з гілок державної влади, він уособлює державу й державну владу в цілому. Президент як глава держави уповноважений виступати від її імені в України і поза її межами, є гарантом державного суверенітету й територіальної цілісності; обирається загальнодержавними прямими виборами на 5 років, має право недоторканості.

Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на 5 років. У своїй діяльності Президент України керується Конституцією України; Законом України “Про вибори Президента України”; Законом України про всеукраїнський та місцеві референдуми; Законом України “Про звернення громадян”.

Структура Інституту президентства: Адміністрація Президента України, Постійний представник Президента України у ВРУ; Постійний представник Президента України у Конституційному Суді України; Управління Державного Протоколу та Церемоніалу Президента України; Управління з питань забезпечення зв’язків з ВРУ, Конституційним Судом України і Кабінетом Міністрів України; Консультативна рада; Рада національної безпеки і оборони України; місцеві адміністрації.

Основні повноваження Президента України  (відповідно до ст. 118 Конституції України [27]):

забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави;

представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України;

призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях;

припиняє повноваження ВРУ у випадках, передбачених Конституцією;

вносить до ВРУ подання про призначення Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України;

призначає на посаду та звільняє з посади за згодою ВРУ Генерального прокурора України;

призначає на посади та звільняє з посад половину складу Ради Національного банку України;

вносить до Верховної Ради України подання про призначення на посаду та звільнення з посади Голови Служби безпеки України;

зупиняє дію актів Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності цій Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності; скасовує акти Ради міністрів АРК;

є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави;

очолює Раду національної безпеки і оборони України;

утворює суди у визначеному законом порядку;

підписує закони, прийняті Верховною Радою України;

Президент України видає підзаконні акти, укази і розпорядження.

Історичні віхи президентства в Україні. 29 квітня 1918 р. Центральна Рада після проголошення повної політичної незалежності України від Росії обрала Михайла Грушевського Президентом Української Народної Республіки.

1 грудня 1991 р. – на референдумі народ віддав голоси за проголошення незалежності України й обрав першого Президента вже нової Української держави – Леоніда Макаровича Кравчука.

1994 р. вперше в Україні обрали наступного Президента через вибори. Главою держави став Леонід Данилович Кучма.

23 січня 2005 р. відбулась інавгурація новообраного Президента України – Віктора Андрійовича Ющенка.

25 лютого 2010 р. Президентом України обраний Віктор Федорович Янукович.

Кабінет Міністрів України: структура і компетенція.

Кабінет Міністрів України (далі – КМУ) є вищим органом у системі органів виконавчої влади. КМУ відповідальний перед Президентом України і ВРУ, підконтрольний і підзвітний ВРУ у межах, передбачених Конституцією. КМУ у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами ВРУ, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

До складу КМУ входять Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр, віце-прем’єр-міністри, міністри, посади яких за характером повноважень, порядком призначення на посади та звільнення з посад належать до політичних і не відносяться до категорій посад державних службовців, визначених Законом України “Про державну службу” [37].

Структурна схема КМУ та його апарату

Урядовий комітет є робочим органом КМУ, до основних завдань якого віднесено формування та реалізація державної політики у відповідній сфері згідно із стратегією, визначеною Урядом. Урядовий комітет розглядає та схвалює: проекти нормативно-правових актів та інших документів, що подаються на розгляд КМУ; інші питання, пов’язані з формуванням та реалізацією державної політики у відповідній сфері.

Кабінет Міністрів України:

забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України;

вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина;

забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;

розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України;

забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; здійснює управління об’єктами державної власності відповідно до закону;

розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання;

здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України, громадського порядку, боротьби зі злочинністю;

організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи;

спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади: утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші ЦОВВ, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади; призначає на посади та звільняє з посад за поданням Прем’єр-міністра України керівників ЦОВВ, які не входять до складу КМУ;

здійснює інші повноваження, визначені Конституцією і законами України.

КМУ в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження.

Прем’єр-міністр України призначається Верховною Радою України за поданням Президента України. Прем’єр-міністр України:

керує роботою КМУ, спрямовує діяльність КМУ на забезпечення здійснення внутр. і зовн. політики держави, виконання Програми діяльності КМУ, схваленої ВРУ, та здійснення інших повноважень, покладених на КМУ;

координує діяльність членів КМУ;

вносить на розгляд ВРУ подання про призначення членів КМУ (крім Міністра закордонних справ України та Міністра оборони України), а також Голови Антимонопольного комітету України, Голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України, Голови Фонду держмайна України;

підписує акти КМУ, представляє КМУ у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями в Україні і за її межами;

вступає у відносини з урядами іноземних держав, веде переговори і підписує міжнародні договори відповідно до закону, актів Президента України.

До системи центральних органів виконавчої влади України входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Керівників ЦОВВ в установленому порядку призначає на посади Президент України за поданням Прем’єр-міністра України. Повноваження керівників ЦОВВ на цих посадах припиняє Президент України.

Міністерства України: склад, функції, повноваження.

Міністерство України (далі – міністерство) є центральним органом виконавчої влади (далі – ЦОВВ), підпорядкованим КМУ. ЦОВВ є юридичною особою, мають самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного гербу України та своїм найменуванням.

За станом на 01.12.2010 р. до складу ЦОВВ віднесено 20 міністерств:

Міністерство аграрної політики України;

Міністерство внутрішніх справ України;

Міністерство вугільної промисловості України;

Міністерство з питань житлово-комунального господарства України;

Міністерство економіки України;

Міністерство закордонних справ України;

Міністерство регіонального розвитку та будівництва;

Міністерство культури і туризму України;

Міністерство оборони України;

Міністерство освіти і науки України;

Міністерство охорони здоров’я України;

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України;

Міністерство палива та енергетики України;

Міністерство праці та соціальної політики України;

Міністерство промислової політики України;

Міністерство транспорту та зв’язку України;

Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту;

Міністерство фінансів України;

Міністерство юстиції України.

Міністерство реалізує державну політику у відповідній галузі. У своїй діяльності Міністерство керується Конституцією України, законами України, постановами ВРУ, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженням КМУ, а також положенням про міністерство.

Міністерство узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції про вдосконалення законодавства та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України, КМУ. У межах своїх повноважень міністерство організовує виконання актів законодавства, здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.

До основних повноважень Міністерства можна віднести:

участь у формуванні та реалізації державної політики і стратегії розвитку у відповідній галузі;

участь у розробленні проектів Державної програми економічного та соціального розвитку України, Державного бюджету України;

розроблення цільових перспективних програм, заходів, спрямованих на поглиблення економічної реформи;

видача у передбачених законодавством випадках ліцензії на проведення окремих видів підприємницької діяльності;

участь у підготовці міжнародних договорів України, укладання міжнародних договорів міжвідомчого характеру;

управління майном підприємств, що належать до сфери управління міністерства;

здійснення інших функцій, покладених на нього завдань.

СХЕМА ПОБУДОВИ МІНСТЕРСТВА

Державні комітети України (державна служба) є ЦОВВ, діяльність яких спрямовує і координує Прем’єр-міністр України або один із віце-прем’єр-міністрів чи міністрів. Державні комітети вносять пропозиції щодо формування державної політики відповідним членам КМУ та забезпечують її реалізацію у визначеній сфері діяльності, здійснюють управління в цій сфері, а також міжгалузеву координацію та функціональне регулювання з питань, віднесених до його відання. Державний комітет очолює його голова [50]. За станом на 01.12.2010 р. до складу Державних комітетів в Україні входили:

Державний комітет інформатизації України;

Державний комітет рибного господарства України;

Вища атестаційна комісія;

Головне контрольно-ревізійне управління України;

Державна служба автомобільних доріг України (Центральний орган виконавчої влади зі статусом який прирівнюється до Держкомітету України);

Державний комітет архівів України;

Державний комітет лісового господарства України;

Державний комітет телебачення і радіомовлення України;

Державний комітет України з державного матеріального резерву;

Державний комітет України по водному господарству;

Державний комітет України із земельних ресурсів;

Державний комітет України у справах національностей та релігій;

Пенсійний фонд України.

Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом мають визначені Конституцією, законодавством України особливі завдання і повноваження. До них можуть встановлюватися спеціальний порядок утворення, реорганізації, ліквідації, підконтрольності, підзвітності, призначення і звільнення керівників. ЦОВВ зі спеціальним статусом очолює його голова.

До складу ЦОВВ зі спеціальним статусом входять:

Державне агентство України з інвестицій та розвитку;

Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів;

Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки;

Адміністрація Державної прикордонної служби України;

Антимонопольний комітет України;

Головне управління державної служби України;

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України;

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку;

Державна митна служба України;

Державна податкова адміністрація України;

Державна служба експортного контролю України;

Державна судова адміністрація України;

Державний департамент України з питань виконання покарань;

Державний комітет статистики України;

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва;

Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики;

Державний комітет фінансового моніторингу України;

Державний комітет ядерного регулювання України;

Національна комісія з питань регулювання зв’язку України;

Національна комісія регулювання електроенергетики України;

Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України;

Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду;

Національне космічне агентство України;

Служба безпеки України;

Фонд державного майна України;

Державний комітет України у справах ветеранів;

Управління державної охорони України;

Національне агентство екологічних інвестицій України.

До інших центральних органів та установ України відносять:

Державна інспекція з контролю якості лікарських засобів;

Державний департамент з питань банкрутства;

Інформаційний центр Міністерства юстиції України;

Національний інститут стратегічних досліджень;

Український державний центр радіочастот;

Департамент ДАI МВС України;

Державна служба охорони України;

Державіаадміністрація;

Центр медичної статистики;

Національний олімпійський комітет;

Рахункова палата України;

Державний департамент продовольства України;

Національний Депозитарій України;

Експоцентр України;

Національний банк України;

Державний департамент інтелектуальної власності;

Вища рада юстиції;

Державна служба лікарських засобів і виробів медичного призначення;

Державний департамент з питань зв’язку та інформатизації.

Органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим. Відповідно до ст.134 Конституції України [27] АРК в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішують питання, віднесені до її відання. До органів виконавчої влади АРК відносяться Раду міністрів (уряд) АРК, міністерства і республіканські комітети АРК, райдержадміністрації. Органи виконавчої влади АРК входять до єдиної системи органів виконавчої влади України.

Правовий статус місцевих державних адміністрацій встановлюється Конституцією України [27], Законом про місцеві державні адміністрації [48], а також іншими законами України. Місцеві державні адміністрації (далі – МДА) у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, КМУ, органів виконавчої влади вищого рівня, а районні державні адміністрації в АРК – також рішеннями та постановами Верховної Ради АРК, рішеннями Ради міністрів АРК, прийнятими у межах їх повноважень.

Відповідно до ст. 118 Конституції України [27] виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації (далі – МДА). Відповідно до ст. 1 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” [48] МДА є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. МДА в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на відповідній адміністративно-територіальній одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Принципи діяльності місцевих державних адміністрацій:

відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність; верховенства права; законності; пріоритетності прав людини; гласності; поєднання державних і місцевих інтересів.

Склад МДА формують голови МДА. Примірні переліки управлінь, відділів та інших структурних підрозділів МДА, а також типові положення про них затверджуються КМУ.

До відання МДА належить вирішення питань: 1) забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян; 2) соціально-економічного розвитку відповідних територій; 3) бюджету, фінансів та обліку; 4) управління майном, приватизації та підприємництва; 5) промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту і зв’язку; 6) науки, освіти, культури, охорони здоров’я, фізкультури і спорту, сім’ї, жінок, молоді та неповнолітніх; 7) використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля; 8) зовнішньоекономічної діяльності; 9) оборонної роботи та мобілізаційної підготовки; 10) соціального захисту, зайнятості населення, праці та зарплати.

Відносини між обласними і районними державними адміністраціями.

Обласні державні адміністрації (далі – ОДА) в межах своїх повноважень спрямовують діяльність районних державних адміністрацій (далі – РДА) та здійснюють контроль за їх діяльністю. Голови РДА регулярно інформують про свою діяльність голів ОДА, щорічно та на вимогу звітують перед ними. Голови ОДА мають право скасовувати розпорядження голів РДА. Керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів ОДА мають право скасовувати накази керівників відповідних управлінь, відділів та інших структурних підрозділів РДА. Голови ОДА можуть порушувати питання перед Президентом України і КМУ про притягнення до дисциплінарної відповідальності голів РДА, також застосовувати заходи заохочення до посадових осіб РДА.

Система місцевого самоврядування в Україні. Відповідно до ст. 140 Конституції України [27] місцеве самоврядування є правом територіальної громади – жителів села чи добровільного об’єднання в сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста – самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Сутність місцевого самоврядування полягає в гарантованому державою праві територіальної громади, громадян та їх органів розв’язувати значну частину місцевих справ і управляти ними, діючи в межах закону, під свою відповідальність і в інтересах населення. Найважливіша риса органів місцевого самоврядування – їх правова, організаційна, матеріальна та фінансова автономії.

Система місцевого самоврядування включає:

територіальну громаду;

сільську, селищну, міську раду;

сільського, селищного, міського голову;

виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;

районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;

органи самоорганізації населення.

У містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради відповідно до Закону про місцеве самоврядування в Україні [49] можуть утворюватися районні в місті ради. Районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету.

Представницький орган місцевого самоврядування – виборний орган (рада), який складається з депутатів і наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення [49].

Ради - представницькі органи місцевого самоврядування:

сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України [27] та законами України;

обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України [27], законами України, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених законами України.

Виконавчі органи Рад. Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади – також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади. У сільських радах, що представляють територіальні громади, які налічують до 500 жителів, за рішенням відповідної територіальної громади або сільської ради виконавчий орган ради може не створюватися, а його функції здійснює сільський голова одноособово.

Адміністративна реформа: 1) вид реформи державного управління, що здійснюється переважно у сфері виконавчої влади і стосується як її організаційної структури, функцій, кадрового забезпечення, так і взаємовідносин з місцевим самоврядуванням [14, с.19-20]; 2) вид політико-правової реформи, що здійснюється у сфері виконавчої влади і стосується як її організаційної структури, функцій, кадрового забезпечення, так і взаємовідносин із місцевим самоврядуванням [30, с.10].

В Україні проведення адміністративної реформи пов’язано зі створенням нової, ефективної та демократичної системи державного управління. В ході її проведення має бути вирішено такі завдання: децентралізація державного управління; організація дійової системи виконавчої влади як на центральному, так і на місцевому рівнях управління; формування сучасної системи місцевого самоврядування; запровадження нових підходів до функціонування виконавчої влади і місцевого самоврядування, забезпечення ними реалізації прав і свобод громадян, надання державних і громадських послуг; організація на нових засадах державної служби і служби в органах місцевого самоврядування; створення сучасної системи підготовки та перепідготовки управлінських кадрів; запровадження раціонального адміністративно-територіального устрою та регіональною управління.

	ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Дайте визначення та розкрийте сутність поняття “апарат державного управління” (адміністративний апарат).

2. Які специфічні ознаки апарату державного управління?

3. Що таке орган державного управління? За якими ознаками класифікують органи державного управління? Які їх види Ви знаєте?

4. Розкрийте сутність поняття і правовий статус органів виконавчої влади.

5. Які вищі вітчизняні органи державної влади й управління економікою Вам відомі?

6. Дайте характеристику повноважень Верховної Ради України.

7. Охарактеризуйте основні повноваження Президента України.

8. Яка структура і компетенція Кабінету Міністрів України.

9. Які повноваження і компетенція Прем’єр-міністра України?

10. Які склад функції і повноваження Міністерства України.

11. Визначте місце державних комітетів в системі центральних органів виконавчої влади України. Які Державні комітети України Вам відомі?

12. Які завдання, склад і призначення центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом в Україні?

13. Охарактеризуйте правовий статус, основні завдання, принципи діяльності, компетенція місцевих державних адміністрацій.

14. Яка структура і повноваження місцевих державних адміністрацій?

15. Які управлінські функції у своїй роботі реалізують місцеві державні адміністрації?

16. Розкрийте сутність відносин між обласними і районними державними адміністраціями.

17. Які сутність і система місцевого самоврядування в Україні?

18. Що таке представницький орган місцевого самоврядування? Назвіть їх.

19. Зміст проведення адміністративної реформи в Україні.