
- •Технологічний процес
- •Первинна обробка продуктів
- •Теплова обробка продуктів
- •Значення овочів у харчуванні людини
- •Класифікація овочів
- •Характеристика технологічного процесу обробки овочів
- •Обробка картоплі
- •Обробка коренеплодів
- •2.6 Обробка капустяних і цибулевих овочів
- •2.7. Обробка гарбузових, томатних і бобових овочів
- •Насіння; в — фарширований томат
- •2.8. Обробка салатно-шпинатних, пряних і десертних овочів
- •2.9. Види нарізання овочів
- •Обробка консервованих овочів
- •Напівфабрикати консервовані
- •Централізоване виготовлення овочевих напівфабрикатів
- •Відходи овочів та їх використання
- •Обробка грибів
- •Значення риби в харчуванні
- •Характеристика сировини
- •Кулінарна обробка риби
- •Розморожування мороженої риби
- •Вимотування солоної риби
- •Обробка лускатої риби
- •Обробка безлускатоїта окремих видів риби
- •Обробка риби для фарширування
- •Обробка риби з хрящовим скелетом
- •Приготування рибних напівфабрикатів
- •Напівфабрикати з рибної січеної натуральної маси
- •Приготування рибної котлетної маси і напівфабрикатів з неї
- •Централізоване виробництво рибних напівфабрикатів
- •Обробка і використання рибних харчових відходів
- •Обробка нерибних морепродуктів
- •Хімічний склад і харчова цінність м’яса
- •Види і класифікація м’яса
- •Організація технологічного процесу обробки м’яса і виробництва напівфабрикатів
- •Кулінарне розбирання і обвалювання яловичої туші
- •Кулінарне розбирання і обвалювання свинячої, баранячої і телячої туш
- •Приготування натуральних м’ясних напівфабрикатів з яловичини
- •Напівфабрикати з баранини, телятини, свинини натуральні
- •Приготування січеної маси і напівфабрикатів з неї
- •Напівфабрикати з м’ясної котлетної маси
- •Обробка поросят, кроликів і диких тварин
- •Обробка субпродуктів і кісток
- •Значення птиці у харчуванні людини, її класифікація
- •Обробка сільськогосподарської птиці й дичини
- •Способи заправляння птиці і дичини
- •Напівфабрикати з птиці й дичини
- •Обробка субпродуктів птиці й дичини
- •Напівфабрикати, що надходять із заготівельних фабрик
- •Зміни вуглеводів
- •Зміни крохмалю
- •Вуглеводи клітинних стінок
- •Зміни кольору продуктів
- •Смакові, ароматичні і мінеральні речовини
- •Значення перших страв у харчуванні, їх класифікація
- •Приготування бульйонів
- •Заправні перші страви
- •Тривалість теплової обробки продуктів
- •Капусняки
- •Розсольники
- •Солянки
- •Супи картопляні з овочами, крупами, бобовими і макаронними виробами
- •Супи-пюре
- •Прозорі бульйони
- •Молочні супи
- •Холодні супи
- •Солодкі супи
- •Напівфабрикати для перших страв. Приготування перших страв з концентратів і напівфабрикатів
- •Значення соусів у харчуванні, їх класифікація
- •Соуси і приправи промислового виробництва
- •Приготування борошняних пасеровок і бульйонів для соусів
- •Приготування соусів з борошном. Соуси червоні м’ясні
- •Соуси грибні
- •Соуси молочні
- •Соуси сметанні
- •Соуси без борошна
- •Соуси холодні
- •Маринади і желе
- •Солодкі соуси
- •Значення страв і гарнірів з овочів у харчуванні людини. Процеси, що відбуваються в овочах під час теплової кулінарної обробки
- •Страви і гарніри з варених овочів
- •Страви і гарніри з припущених овочів
- •Страви і гарніри з тушкованих овочів і грибів
- •Страви і гарніри із смажених овочів і грибів
- •Запечені страви із овочів і грибів
- •Печені овочі
- •Страви з овочевих напівфабрикатів
- •Підготовка круп до варіння
- •Страви з каш
- •Страви з бобових
- •Страви з макаронних виробів
- •Значення рибних страв у харчуванні, їх класифікація. Процеси, що відбуваються в рибі під час теплової кулінарної обробки
- •Страви з вареної риби
- •Страви з припущеної риби
- •Смажені страви з риби
- •Тушковані страви з риби
- •Запечені страви з риби
- •Страви з січеної натуральної риби і котлетної маси
- •Страви з нерибних морепродуктів
- •Значення м’ясних страву харчуванні. Процеси, що відбуваються в м’ясі під час теплової обробки
- •Варені м’ясні страви
- •Смажені страви з м’яса
- •Страви з м’яса, смаженого малими шматками
- •Запечені м’ясні страви
- •Тушковані м’ясні страви
- •Страви з січеного натурального м’яса і котлетної маси
- •Значення страв з птиці, дичини і кролика у харчуванні
- •Варені й припущені страви з птиці, дичини, кролика
- •Смажені страви з птиці, дичини, кролика
- •Тушковані страви з птиці, кролика
- •Будова, хімічний склад і харчова цінність яєць
- •Класифікація яєць, продукти їх переробки
- •Підготовка яєць і продуктів їх переробки до кулінарноїтепловоїобробки. Процеси, що відбуваються в яйці під час теплової обробки
- •Способи варіння яєць. Страви з варених яєць
- •Смажені і запечені страви з яєць
- •Значення страв з сиру в харчуванні
- •Приготування холодних страв з сиру
- •Варені страви з сиру
- •Смажені страви з сиру
- •Запечені страви з сиру
- •Значення холодних страв і закусок у харчуванні
- •Особливості організації роботи холодного цеху
- •Вимоги до оформлення холодних страв і закусок
- •Підготовка продуктів для приготування холодних закусок
- •16.5. Бутерброди
- •Салати-коктейлі
- •Вінегрети
- •Страви і закуски з овочів
- •Холодні страви і закуски з риби
- •Холодні страви і закуски з м’яса і яєць
- •Гарячі закуски
- •Значення солодких страв, їх класифікація
- •Організація процесу приготування солодких страв
- •Натуральні плоди і ягоди
- •Компоти і фрукти в сиропі
- •Приготування киселів
- •Самбуки
- •Гарячі солодкі страви
- •Какао і шоколад
- •Прохолодні напої
- •Молочні коктейлі
- •Харчова цінність страв та виробів з борошна. Зміни, що відбуваються під час приготування страв і виробів з борошна
- •Технологічні властивості борошна
- •Приготування начинок
- •21.4. Види розпушувачів тіста
- •Страви з борошна
- •Дріжджове тісто і вироби з нього
- •Листкове тісто і вироби з нього
- •Пісочне тісто і вироби з нього
- •Бісквітне тісто і вироби з нього
- •Заварне тісто і вироби з нього
- •Оздоблюючі напівфабрикати для виробів з тіста
- •Організація лікувального і лікувально- профілактичного харчування
- •Характеристика дієт
- •Холодні дієтичні страви і закуски
- •Страви з овочів для дієтичного харчування
- •Страви з круп для дієтичного харчування
- •Страви з макаронних виробів для дієтичного харчування
- •Страви з риби для дієтичного харчування
- •М’ясні страви для дієтичного харчування
- •Страви з яєць для дієтичного харчування
- •Страви з сиру для дієтичного харчування
- •Солодкі страви для дієтичного харчування
- •Напої для дієтичного харчування
- •Дієтичні кисломолочні продукти
- •Вироби з тіста для дієтичного харчування
- •Страви для хворих діабетом
- •Маскуючі страви
- •Страви з гематогену
- •Страви з дріжджів
- •Особливості харчування школярів
- •Особливості харчування учнів пту
- •Хімічний склад, г, і енергетична цінність, ккал (кДж),
- •100 Г їстівної частини продуктів
- •Порівняльна таблиця маси й міри деяких продуктів
- •32300, Хмельницька обл., м. Кам’янець-Подільський, вул. П’ятницька, 9а,
Молочні коктейлі
Молочний коктейль — смачний прохолодний напій. Виготовляють його з молока, морозива і сиропу. Молоко використовують пастеризоване в пляшках або пакетах. Сиропи, які використовуються для приготування коктейлів, повинні мати цукру не менше як 65%.
Готують коктейлі безпосередньо перед їх відпусканням. Температура напою в момент відпускання не повинна перевищувати 5°С. Зберігати готові коктейлі не дозволяється.
Коктейлі готують у спеціальних збивачках — міксерах типу «Воронеж».
Компоненти, що входять до складу коктейлю, змішують в такому порядку: спочатку в склянку змішувача наливають необхідну кількість молока або вершків, потім — сироп і в останню чергу — морозиво. Розмішують і збивають. Міксер має три швидкості обертання. При першій швидкості збивання відбувається за 40—60 с., при другій — за 20 с., а при третій — за 15с. Після збивання суміш збільшується в об’ємі в 1,4—
рази і має температуру близько 10°С. Краще збивати коктейлі на першій швидкості при холодній температурі молока від 2 до 8°С і морозива від 10 до 12°С. Збиті коктейлі відпускають у бокалах, конічних склянках.
Розділ 19 ШВИДКОЗАМОРОЖЕНІ КУЛІНАРНІ ВИРОБИ
Заморожування — один з методів консервування, який дозволяє максимально зберегти смакові властивості продуктів і їх харчову цінність.
Готові швидкозаморожені кулінарні вироби раціонально використовувати в підприємствах харчування, де немає умов для зберігання сировини і приготування напівфабрикатів: на сезонних підприємствах у дачних і курортних районах, які працюють кілька місяців на рік, у вагонах-ресторанах, підприємствах повітряного і водного транспорту таін.
Використання швидкозаморожених продуктів збільшує пропускну спроможність підприємства харчування в результаті скорочення часу, затрат праці на приготування їжі; покращується обслуговування, підвищується культура виробництва.
Широке застосування швидкозаморожених готових страв дозволяє збільшити мережу дрібних підприємств.
Швидкозаморожені кулінарні вироби — це готові страви, упаковані в целофан у вигляді блоків прямокутної форми розміром 370x180x60 мм, які складають 5,10,15 порцій і заморожені при температурі — 35°С.
Виробництво замороженої кулінарної продукції на промислових підприємствах дозволяє організувати з цією метою поточні напівавто- матизовані лінії або механізувати всі трудові процеси.
На підприємствах харчування тільки розігрівають готову страву і використовують.
Практично можна заморожувати різні кулінарні вироби, але перевозити заморожені супи невигідно, оскільки вологість їх дуже висока, крім того, раціональніше приготовляти супи з супових заправок.
Хороші результати одержують при заморожуванні готових других страв з м’яса, риби, птиці, овочів, круп і макаронних виробів, сиру з соусами або без них.
Повністю відновлюють свої властивості після розморожування і розігрівання переважна кількість випечених виробів з дріжджового тіста
пиріжки, кулеб’яки, пироги, ватрушки та ін.
Необхідно відзначити, що при зберіганні заморожених виробів з дріжджового тіста призупиняються процеси черствіння. Тому на сучасному етапі заморожування є єдиним методом тривалого зберігання випечених виробів.
Можна також заморожувати бісквітні тістечка, пісочні, заварні з вершковим кремом та ін.
ПІДГОТОВКА ВИРОБІВ ДО ЗАМОРОЖУВАННЯ
Кулінарні вироби, призначені для заморожування, виготовляють тільки з високоякісної сировини. М’ясо яловичини, свинини, баранини використовується тільки нежирне і не морожене, а охолоджене. Жирні м’ясні продукти і птиця не використовуються, тому що ферментативне окислення жирів може відбуватися і при заморожуванні. Заморожування знижує розвиток мікроорганізмів і навіть знешкоджує їх.
При виготовленні страв і випечених виробів, призначених для тривалого зберігання в замороженому стані, необхідно використовувати замість олії і вершкового масла тільки комбіжири і топлені тваринні жири. Вершкове масло й олія містять багато незамінимих жирних кислот, які під час довгого зберігання окислюються.
Чим швидше охолоджуються вироби і замерзає волога в них, тим швидше призупиняється розвиток мікроорганізмів, тим дрібніші утворюються кристали льоду в товщі продукту і більш повніше відновлюються його властивості після розморожування. Тому товщина виробів або страви (гарнір і основна страва) повинна бути не більше як З см. Для покращання смаку до них можна додати глютамат натрію.
Як би ретельно не проводилась холодна і теплова обробка при виготовленні страв, у них залишається значна кількість мікроорганізмів або їх спор, які можуть за сприятливих умов розвиватись. Тому призначені для_заморожування вироби необхідно зразу після приготування охолодити в холодильних камерах до температури нижче 10°С в їх найбільш товстих частинах. Для цього температура в камері повинна бути від Одо 8°С.
Зразу ставити готові вироби в морозильні апарати не можна, тому що це призведе до швидкого наростання снігової шуби на його випаровувачі, що сприяє підвищеній витраті холоду і, відповідно, економічно невигідно.
Охолоджені вироби укладають в невеликі лотки, форми або тарілки з алюмінієвої фольги, які заклеюють поліетиленовою плівкою (термоелектричним способом) або складають у пакети з поліетилену.
ЗАМОРОЖУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ ВИРОБІВ Підготовлені вироби заморожують при температурі мінус ЗО—35°С до тих пір, поки температура в товщі виробів не буде нижчою за мінус 18°С. Для цього необхідно від однієї до трьох год.
Готові вироби укладають в ящики з гофрованого картону маркірують і направляють для зберігання або реалізації.
Перевозять швидкозаморожену кулінарну продукцію в охолоджуючому транспорті при мінус 18°С. Температура виробів при надходженні на підприємство повинна бути не вищою за мінус 15°С. Важливе значення при зберіганні заморожених продуктів на холоді має упаковка.
Під час тривалого зберігання відбувається сильне висихання неупа- кованого або погано упакованого продукту, зменшення ваги при висиханні заморожених кулінарних виробів супроводжується погіршенням їх якості внаслідок окислення жирів. При цьому погіршується не тільки зовнішній вигляд, але і сама поверхнева тканина продукту стає сухою і пористою, в результаті чого жирові компоненти м’ясних і рибних кулінарних виробів прогіркають.
Упаковка необхідна також для того, щоб захистити продукт від дії кисню повітря, світла, бактеріального обсіменіння, поглинання стороннього запаху і для надання продукту гарного зовнішнього вигляду.
Для упаковки використовують такі матеріали, які відповідають санітарно-гігієнічним вимогам: формочки з алюмінієвої фольги, картонні коробочки, лакований целофан, пакети з поліетиленової плівки, ящики з тришарового гофрованого картону.
Зберігають заморожені м’ясні страви в червоному соусі — 12 місяців, м’ясні страви в білому соусі — 9, рибні страви — 6, перші страви — 12, ягоди, фрукти, овочі — 12 місяців при мінус 18°С.
На підприємствах харчування строк зберігання 1-3 доби.
ВИКОРИСТАННЯ ЗАМОРОЖЕНИХ СТРАВ Заморожені страви розігрівають у мікрохвильових печах, а також на парі, в жаровій шафі, на поверхні плити. Спосіб розігрівання залежить від умов на місці реалізації і виду виробів.
Картопляне пюре, тушковані овочі, каші, запіканки, пудинги, сирники, соуси можна розігрівати на парі, в жаровій шафі розігрівають при температурі 200—220°С.
Розігрівати потрібно перед самим відпусканням, повторне розігрівання або заморожування не допускається.
Мікрохвильовий спосіб розігрівання швидкозаморожених страв має ряд переваг перед іншими способами розігрівання.
Змінне електромагнітне поле СВЧ-апарата, діючи на швидкозамо- рожені страви, прогріває їх однаково по всьому об’єму зі швидкістю у 5 разів вищою за інші способи, тому краще зберігається харчова цінність і органолептичні показники страв.
Перед розігріванням швидкозаморожені страви повинні бути розморожені і звільнені від упакування.
Для цього за 20—25 год. до реалізації швидкозаморожених страв їх переносять із низькотемпературних камер у холодильні шафи з температурою від 0 до 4°С. Не повністю розморожені страви погано розігріваються мікрохвильовим способом, оскільки кількість вологи, яка в основному поглинає енергію електромагнітного поля і перетворює її в теплову, недостатня (замість неї — лід).
Тому брикети швидкозаморожених страв за 30—40 хв. до розігрівання витримують на повітрі при температурі 18—20°С. При цьому температура всередині страв підвищується до плюсової — і кристали льоду повністю розтають. У результаті з пакетів легко знімається пакувальна плівка, а процес розігрівання страв проходить швидко і рівномірно.
Для мікрохвильового розігріву використовують спеціальний посуд, який пропускає електромагнітні хвилі. Найбільш придатне для цієї мети жаростійке скло. З цього матеріалу виготовляють каструлі. Крім того, можна використовувати посуд з фарфору, фаянсу. Металевий посуд непридатний.
Для розігрівання страв їх кладуть у мікрохвильовий апарат шаром не більше ніж 3 см, оскільки можливість проникнення електромагнітних хвиль обмежена. Розморожені страви, звільнені від обгортки, кладуть в каструлю (по 4 порції одного виду) і нещільно закривають кришкою, щоб пара, яка утворюється, могла легко вийти. Розігрівання страв без кришки сприяє зайвому висиханню, розігрівання в посуді із закритою кришкою може призвести до її скидання.
Млинчики з різними фаршами і запіканки розігрівають у посуді без кришки.
Для швидкого і рівномірного розігрівання м’ясних соусних страв і тушкованої капусти додають питну воду, млинчики поливають розтопленим маслом. Воду і масло додають за нормою. Температура розігрітих страв повинна бути не нижче за 55°С. Розігріті соусні страви обережно перемішують для рівномірного розподілу в них рідкої частини.
Розділ 20 СТРАВИ З ХАРЧОВИХ КОНЦЕНТРАТІВ
Харчовими концентратами називають продукти, які пройшли у виробничих умовах первинну і кулінарну обробку з подальшим висушуванням.
Ці в основному багаті компонентні суміші мають ряд переваг порівняно з іншими продуктами харчування. Використовуючи їх, можна швидко і з мінімальними затратами праці приготувати їжу.
До їх складу при малому об’ємі і масі входить багато поживних речовин, які повніше засвоюються організмом людини.
Харчові концентрати транспортабельні і стійкі при зберіганні.
Для виробництва харчових концентратів використовують майже всі харчові продукти, що відповідають вимогам відповідних стандартів.
Це в основному продукти, сушені методом теплової і сублімаційної сушки (сушені овочі, м’ясо, плоди, овочеві напівфабрикати), варе- но-сушені (крупи і зернобобові), крупи, які не потребують варіння, білкові гідролізати.
М ’ясо нарізають на шматки, бланшують протягом 30—45 хв., охолоджують і подрібнюють. Фарш змішують з концентрованим бульйоном, який одержують при бланшуванні м’яса, і сушать при температурі 80°С.
Сухі плодові напівфабрикати — це продукти, які отримують внаслідок сушки плодового пюре, попередньо змішаного з крохмалем.
Білкові гідролізати одержують ферментативним і кислотним гідролізом з білкововмістимої рослинної сировини і казеїну молока.
Вони мають приємний м’ясний і грибний смак, зумовлений складом амінокислот, їх натрієвих солей і продуктами синтезу.
Бульйонна паста — це суміш білкової пасти, кухонної солі, ароматизованого жиру, лаврового порошку і глютамату натрію.
Харчова промисловість випускає концентрати для страв раціонального, дитячого і дієтичного харчування.
Найбільш широкий асортимент концентратів для страв раціонального харчування: перші, другі, солодкі страви, соуси, а також борошняних виробів.З урахуванням особливостей приготування розрізняють концентрати звичайні і швидкого приготування, які не потребують варіння.
Супи з концентратів
Супи бобові (гороховий швидкорозварюваний без жиру, з жиром, з м’ясом, суп-пюре гороховий з м’ясом).
Супи круп 'яні (суп-харчо рисовий з томатом, «Домашній», «Любительський»).
Супи з макаронних виробів (вермішелевий з грибами, вермішелевий з м’ясом).
Супи овочеві (овочевий, картопляний з м’ясом, з грибами, суп-пюре картопляний з м’ясом, суп-пюре з зеленого горошку).
Супи молочні, борщі.
Другі страви з концентратів представлені різними кашами.
Випускають страви овочеві, овочево-круп’яні, страви з макаронних виробів, крупники, пудинги, плови.
Каші готують з жиром, цибулею, м’ясом, молочні з сухим молоком або вершками. Частина каш не потребує варіння.
Овочеві страви (картопля тушкована з м’ясом, з грибами, овочі тушковані з м’ясом).
Овочево-круп ’яні страви випускають із суміші картоплі сушеної і круп (горох з овочами і м’ясом).
Крупники випускають з різних варено-сушених круп, з додаванням яєчного порошку, цукру, жиру, сухого молока.
Пудинги виготовляють з різних видів варено-сушених круп і в них, крім сухого молока, яєчного порошку, цукру, додають сушений виноград і ванілін.
Страви з рису бувають двох видів: плов з м’ясом, рис з м’ясом і томатом.
Концентрати солодких страв вимагають варіння, за винятком частини киселів, які називають концентратами миттєвого приготування. Значна кількість виробів готується на плодово-ягідних екстрактах або концентрованих соках (киселі, муси, желе), з використанням молочних продуктів (креми, киселі, пудинги).
Концентрати-напівфабрикати борошняних кондитерських виробів — суміш пшеничного борошна з різними добавками (цукор, яєчний порошок, сухе молоко, сіль, ароматичні речовини, хімічні розпушувачі). Вони використовуються для приготування печива, тортів, кексів.
Концентрати соусів в залежності від їх виду виготовляють з сушених овочів (мелених або шаткованих), сушеного м’яса, сушених грибів (мелених), пасерованого борошна, сухого молока, томатного порошку солі, цукру, прянощів, лимонної кислоти, білкових збагачувачів (білковий гідролізат і соєве борошно), глютамату натрію та ін. сировини. Випускають такі види сухих соусів: червоний і білий м’ясний, білий з яйцем, цибулевий, грибний, томатний, любительський та ін.
Для дитячого і дієтичного харчування виготовляють суміші дитячі з відварами (гречаним, вівсяним, рисовим) і цукром; суміші молочні з борошном (гречаним, вівсяним, рисовим) з додаванням сухого молока і цукру, каші молочні (крупи гречані, манні, рисові, вівсяні, сухе молоко і цукор); овочеве асорті з буряком, овочеве пюре з пшеничним борошном, пюре овочево-м’ясне та ін.
Концентрати страв випускають фасованими в художньо оформлені паперові пакети, дубльовані поліетиленом, порціями 50,120,200,225, 400,450 г.
На етикетці кожної одиниці фасовки додатково повинен бути зазначений спосіб приготування і кулінарні рекомендації щодо приготування.
При визначенні якості враховують зовнішній вигляд, колір концентрату і приготовленої страви, а також її смак, запах і консистенцію.
Зберігають харчові концентрати страв у сухих, добре вентильованих приміщеннях при температурі не вище ніж 20°С і відносній вологості повітря до 75%, без жиру — до 12 місяців, з жиром — 6, з молочними продуктами — 3 місяці.
Концентрати киселів, желе, мусів, пудингів зберігають 4 місяці.
Перед використанням у підприємствах харчування сухі концентрати розводять водою, ретельно розмішують, кип’ятять 2—10 хв. у залежності від виду сировини.
Розділ 21 СТРАВИ І ВИРОБИ З БОРОШНА