1.2.4 Вибір блоку змінних конденсаторів

Вхідні дані:

f '_max= 5,202 МГц ;

f'_min= 3,822 МГц ;

k' = 1,361

Вибраний конденсатор – “ Мікро” звідки !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

C_min=8-12 пФ 12 пФ

C_max =60-200 пФ 60 пФ

1.2.4.1 Визначення еквівалентної ємності схеми, при якій вибрав елементи перестройки, чи забезпечує перекриття під діапазону

С'сх = (22)

де С’cx — еквівалентна ємність схеми

Сmax – максимальна ємність вибраного конденсатора, пФ

Cmin—мінімальна ємність вибраного конденсатора, пФ

K’пд—коефіцієнт перекриття діапазону з запасом

С’_сх = = 44,5пФ

1.2.4.2Оскільки С’cx більше 0, визначаю дійсну ємність схеми.

С_сх=С_{в н}+ С_m+ С_l (23)

Оскільки приймач транзисторний і працює на середніх хвилях приймаю :

Ст—ємність монтажу для середніх хвиль

С - власна ємність котушки індуктивності, пФ (беру 10 пФ)

С_вн – ємність яка вноситься в контур настройки каскаду.

У схемах на транзисторах звичайно m₂<<1, а m₁=1,6, тому вважаємо,

Що С_вх=0

С_вн=С_вхm₂²+ С_вихm₁² (24)

де С_вх—вхідна ємність електричного приладу наступного каскаду

С_вих—вихідна ємність електричного приладу каскаду УРЧ

С_вн=11,5 пФ

Знаходжу дійсну ємність схеми

С_сх=11,5+10+10 = 31,5пФ

1.2.4.3 Оскільки С’_сх = 44,5 пФ >С_сх= 31,5пФ ,то потрібно розрахувати додаткову ємність, яку, потрібно включити в контур для забезпечення заданого перекриття

С_дод= (25)

де С_дод—додаткова ємність, пФ

С_дод=44,5-31,5=13 пФ

1.2.4.4 Визначаю еквівалентну ємність контуру вхідного кола

С_е=(С_min+ С’_сх) (C_max+ С’_сх) (26)

С_е=(12+44,5) (60+44,5)=(56,5 104,5) пФ

1.2.5 Розподіл послаблення по трактах радіоприймача

Сумарне послаблення всього пристрою не повинно перевищувати 14 дБ (для АМ>250 кГц не більше 14 дБ) [1 табл.2.13 ст.29]

Підсилювач радіочастоти - 3 дБ (1,42)

Підсилювач проміжної частоти - 7 дБ (2,24)

Попередній підсилювач низької частоти - 2 дБ (1,26)

Кінцевий підсилювач низької частоти - 2 дБ (1,26)

1.2.6 Знаходження частотних спотворень по трактах радіоприймача

Частотні спотворення М = 13 дБ

Підсилювач радіочастоти - 1 дБ (1,1)

Підсилювач проміжної частоти - 8 дБ (2,42)

Тракт низької частоти - 4 дБ (1,48)

1.2.7 Визначення кількості контурів та їх еквівалентної добротності в тракті радіо частоти

Вхідні дані :

f’_min=3,82210 ³кГц ;

f’_max=5,202 10 ³ кГц;

дБ (10) ;

П = 10 кГц ;

f_пр. = 465 кГц ;

дБ (1,42); [1 табл.2.13 ст.29]

 = 0,6 ; [1 табл.2.15 ст.31]

Q_к = 100; [1 табл.2.14 ст.30]

1.2.7.1 Приймаю число одиночних вибіркових контурів

n_с = 2

1.2.7.2 Визначаю необхідну добротність контурів, що забезпечує задане ослаблення на краях смуги пропускання [1 ст.29]

, (27)

де - нижня границя діапазону з запасом ;

П – смуга пропускання ;

n_c – кількість одиночних контурів ;

_п – ослаблення на краях смуги тракту радіочастоти ;

=385

1.2.7.3 Визначаю необхідну добротність контурів, що задає задану вибірковість по дзеркальному каналу [1 ст.30]

, (28)

де (29)

n_с – число одиночних контурів ;

_дз. – вибірковість по дзеркальному каналу, раз ;

- верхня границя діапазону з запасом , кГц ;

- верхня дзеркальна частота , кГц

кГц

тому, що частоту гетеродина приймаю нижче частоти сигналу.

;

1.2.7.4 Визначаю конструктивну еквівалентну добротність контуру [1 ст.30]

, (30)

де  - коефіцієнт шунтування контуру електронним пристроєм

Q_к – конструктивна добротність контуру

1.2.7.5 Оскільки Q_и = 30,5<Q_екв. = 60<Q_п = 385 , то вибираю Q_є з проміжку Q_и<Q_єкQ_п. [1 мал. 2.21 б ].

Приймаю Q_{є max}=40 число одиночних контурів n_с = 2 .

1.2.7.6 Приймаючи, що узгодження входу транзистора з контуром буде здійснюватися на максимальній частоті діапазону, визначаю еквівалентну добротність контуру на нижній частоті діапазону [1 ст.33]

, (31)

де - еквівалентна якість контуру на максимальній частоті

, (32)

де Q_k– конструктивна добротність контуру

;

; (33)

де тому, що ці опори майже рівні [1 ст.34]

- мінімальна частота сигналу , МГц

- максимальна частота сигналу ,МГц

; (34)

Оскільки _. =58,8 ˂ Q_п = 385, то розрахунок зроблений правильно і остаточно приймаю : n_c= 2 , Q_{є max}= 40 ; Q_єmin = 47,6 [1 ст.34]

1.2.7.7 Для крайніх точок діапазону і визначаю [1 ст.37] :

а) допоміжні коефіцієнти :

; (35)

; (36)

; (37)

; (38)

де - розстрочка, при якій вибірковість по сусідньому каналу, кГц ;

- максимальна частота сигналу ,МГц ,

- мінімальна частота сигналу , МГц ,

П - смуга пропускання ,

- еквівалентна якість контуру на максимальній частоті ,

- еквівалентна якість контуру на мінімальній частоті ,

б) визначаю дзеркальні частоти

, (39)

де - мінімальна частота сигналу , кГц ,

f_пр – проміжна частота, кГц ;

кГц

f_дз.max знаходжу за формулою (28) :

кГц

в) визначаю вибірковість по сусідньому каналу :

; (40)

(0,2 дБ)

; (41)

(0,53 дБ)

г) визначаю ослаблення на краях смуги :

(42)

(0,052 дБ)

; (43)

(0,124 дБ)

= 0,052 дБ < = 0,2 дБ < =3 дБ

Вихідні дані виконані

д) визначаю вибірковість по дзеркальному каналу

; (44) (46,2 дБ);

; (45) (54,7 дБ);

де - максимальна частота сигналу , мГц ,

- мінімальна частота сигналу , МГц ,

- еквівалентна якість контуру на максимальній частоті ,

- еквівалентна якість контуру на мінімальній частоті ,

Оскільки дБ > дБ > дБ ,

то розрахунок зроблений правильно. [1 ст.37]