
- •1 Попередній розрахунок
- •1.2 Розрахунок структурної схеми трч
- •1.2.1 Вибір проміжної частоти
- •1.2.2 Вибір числа піддіапазонів і їх меж
- •1.2.3 Вибір підсилювального елементу для тракту радіочастоти та
- •1.2.4 Вибір блоку змінних конденсаторів
- •1.2.5 Розподіл послаблення по трактах радіоприймача
- •1.2.6 Знаходження частотних спотворень по трактах радіоприймача
- •1.2.7 Визначення кількості контурів та їх еквівалентної добротності в тракті радіо частоти
1.2.4 Вибір блоку змінних конденсаторів
Вхідні дані:
f 'max= 5,202 МГц ;
f'min= 3,822 МГц ;
k' = 1,361
Вибраний конденсатор – “ Мікро” звідки !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Cmin=8-12 пФ 12 пФ
Cmax =60-200 пФ 60 пФ
1.2.4.1 Визначення еквівалентної ємності схеми, при якій вибрав елементи перестройки, чи забезпечує перекриття під діапазону
С'сх
=
(22)
де С’cx — еквівалентна ємність схеми
Сmax – максимальна ємність вибраного конденсатора, пФ
Cmin—мінімальна ємність вибраного конденсатора, пФ
K’пд—коефіцієнт перекриття діапазону з запасом
С’сх
=
=
44,5пФ
1.2.4.2Оскільки С’cx більше 0, визначаю дійсну ємність схеми.
Ссх=Св н+ Сm+ Сl (23)
Оскільки приймач транзисторний і працює на середніх хвилях приймаю :
Ст—ємність
монтажу для середніх хвиль
С
-
власна
ємність котушки індуктивності, пФ (беру
10 пФ)
Свн – ємність яка вноситься в контур настройки каскаду.
У схемах на транзисторах звичайно m2<<1, а m1=1,6, тому вважаємо,
Що Свх=0
Свн=Свхm22+ Свихm12 (24)
де Свх—вхідна ємність електричного приладу наступного каскаду
Свих—вихідна ємність електричного приладу каскаду УРЧ
Свн=11,5 пФ
Знаходжу дійсну ємність схеми
Ссх=11,5+10+10 = 31,5пФ
1.2.4.3 Оскільки С’сх = 44,5 пФ >Ссх= 31,5пФ ,то потрібно розрахувати додаткову ємність, яку, потрібно включити в контур для забезпечення заданого перекриття
Сдод=
(25)
де Сдод—додаткова ємність, пФ
Сдод=44,5-31,5=13 пФ
1.2.4.4 Визначаю еквівалентну ємність контуру вхідного кола
Се=(Сmin+ С’сх) (Cmax+ С’сх) (26)
Се=(12+44,5) (60+44,5)=(56,5 104,5) пФ
1.2.5 Розподіл послаблення по трактах радіоприймача
Сумарне послаблення всього пристрою не повинно перевищувати 14 дБ (для АМ>250 кГц не більше 14 дБ) [1 табл.2.13 ст.29]
Підсилювач радіочастоти - 3 дБ (1,42)
Підсилювач проміжної частоти - 7 дБ (2,24)
Попередній підсилювач низької частоти - 2 дБ (1,26)
Кінцевий підсилювач низької частоти - 2 дБ (1,26)
1.2.6 Знаходження частотних спотворень по трактах радіоприймача
Частотні спотворення М = 13 дБ
Підсилювач радіочастоти - 1 дБ (1,1)
Підсилювач проміжної частоти - 8 дБ (2,42)
Тракт низької частоти - 4 дБ (1,48)
1.2.7 Визначення кількості контурів та їх еквівалентної добротності в тракті радіо частоти
Вхідні дані :
f’min=3,82210 3кГц ;
f’max=5,202 10 3 кГц;
дБ
(10) ;
П = 10 кГц ;
fпр. = 465 кГц ;
дБ
(1,42); [1 табл.2.13 ст.29]
= 0,6 ; [1 табл.2.15 ст.31]
Qк = 100; [1 табл.2.14 ст.30]
1.2.7.1 Приймаю число одиночних вибіркових контурів
nс = 2
1.2.7.2 Визначаю необхідну добротність контурів, що забезпечує задане ослаблення на краях смуги пропускання [1 ст.29]
,
(27)
де - нижня границя діапазону з запасом ;
П – смуга пропускання ;
nc – кількість одиночних контурів ;
п – ослаблення на краях смуги тракту радіочастоти ;
=385
1.2.7.3 Визначаю необхідну добротність контурів, що задає задану вибірковість по дзеркальному каналу [1 ст.30]
,
(28)
де
(29)
nс – число одиночних контурів ;
дз. – вибірковість по дзеркальному каналу, раз ;
- верхня границя діапазону з запасом , кГц ;
-
верхня дзеркальна частота , кГц
кГц
тому, що частоту гетеродина приймаю нижче частоти сигналу.
;
1.2.7.4 Визначаю конструктивну еквівалентну добротність контуру [1 ст.30]
,
(30)
де - коефіцієнт шунтування контуру електронним пристроєм
Qк – конструктивна добротність контуру
1.2.7.5 Оскільки Qи = 30,5<Qекв. = 60<Qп = 385 , то вибираю Qє з проміжку Qи<QєкQп. [1 мал. 2.21 б ].
Приймаю Qє max=40 число одиночних контурів nс = 2 .
1.2.7.6 Приймаючи, що узгодження входу транзистора з контуром буде здійснюватися на максимальній частоті діапазону, визначаю еквівалентну добротність контуру на нижній частоті діапазону [1 ст.33]
,
(31)
де
-
еквівалентна якість контуру на
максимальній частоті
,
(32)
де Qk– конструктивна добротність контуру
;
; (33)
де
тому, що ці опори майже рівні [1 ст.34]
- мінімальна частота сигналу , МГц
- максимальна частота сигналу ,МГц
;
(34)
Оскільки
.
=58,8
˂ Qп
= 385,
то розрахунок зроблений правильно і
остаточно приймаю : nc=
2 , Qє
max=
40
; Qєmin
= 47,6
[1 ст.34]
1.2.7.7 Для крайніх точок діапазону і визначаю [1 ст.37] :
а) допоміжні коефіцієнти :
;
(35)
;
(36)
;
(37)
;
(38)
де
- розстрочка, при якій вибірковість по
сусідньому каналу, кГц ;
- максимальна частота сигналу ,МГц ,
- мінімальна частота сигналу , МГц ,
П - смуга пропускання ,
- еквівалентна якість контуру на максимальній частоті ,
- еквівалентна якість контуру на мінімальній частоті ,
б) визначаю дзеркальні частоти
,
(39)
де - мінімальна частота сигналу , кГц ,
fпр – проміжна частота, кГц ;
кГц
fдз.max знаходжу за формулою (28) :
кГц
в) визначаю вибірковість по сусідньому каналу :
;
(40)
(0,2
дБ)
;
(41)
(0,53
дБ)
г) визначаю ослаблення на краях смуги :
(42)
(0,052 дБ)
;
(43)
(0,124 дБ)
=
0,052 дБ <
=
0,2 дБ <
=3 дБ
Вихідні дані виконані
д) визначаю вибірковість по дзеркальному каналу
;
(44)
(46,2 дБ);
;
(45)
(54,7
дБ);
де - максимальна частота сигналу , мГц ,
- мінімальна частота сигналу , МГц ,
-
еквівалентна якість контуру на
максимальній частоті ,
- еквівалентна якість контуру на мінімальній частоті ,
Оскільки
дБ
>
дБ >
дБ ,
то розрахунок зроблений правильно. [1 ст.37]