
- •Характеристика дисципліни «Соціологія»
- •Навчально-методичний план дисципліни «Соціологія»
- •Оцінювання знань студентів. Організація і проведення модульного і підсумкового контролю
- •Зміст тем д дисципліни
- •Змістовний модуль № 1. Соціологія як наука
- •Змістовний модуль № 2. Історія становлення соціології в країнах Західної Європи та сша
- •Змістовний модуль №3. Розвиток соціологічної думки в Україні
- •Змістовний модуль № 4. Організація соціологічних досліджень, методи збирання та аналізу соціологічної інформації
- •Змістовний модуль № 5. Суспільство як соціальна система, його соціальна структура
- •Змістовний модуль № 6. Особистість у системі соціальних зв’язків
- •Змістовий модуль № 7. Соціологія культури
- •Змістовний модуль № 8. Соціологія політики
- •Змістовний модуль № 9. Економічна соціологія
- •Змістовний модуль № 10. Соціологія праці й управління
- •Змістовний модуль № 11 Соціологія релігії та сім’ї
- •Змістовний модуль № 12. Соціологія конфлікту
- •Методичні вказівки та завдання для проведення семінарських занять з дисципліни «Соціологія»
- •Семінарське заняття № 1. Змістовний модуль № 1. Соціологія як наука
- •Семінарське заняття № 2 Змістовний модуль № 2. Історія становлення соціології в країнах Західної Європи та сша
- •Змістовий модуль № 3. Розвиток соціологічної думки в Україні
- •Семінарське заняття № 3 Змістовний модуль № 4. Організація соціологічних досліджень, методи збирання та аналізу соціологічної інформації
- •Змістовний модуль № 5. Суспільство як соціальна система, його соціальна структура
- •Семінарське заняття № 4 Змістовний модуль № 6. Особистість у системі соціальних зв’язків
- •Тестові завдання до Модулю № 1. Соціологічний аналіз суспільства
- •Семінарське заняття № 5. Змістовний модуль № 7. Соціологія культури
- •Семінарське заняття № 6. Змістовний модуль № 8. Соціологія політики
- •Змістовний модуль № 9. Економічна соціологія
- •Семінарське заняття № 7. Змістовний модуль №10. Соціологія праці та управління
- •Змістовний модуль № 11. Соціологія релігії та сім‘ї
- •Семінарське заняття № 8. Змістовний модуль №12. Соціологія конфлікту
- •Тестові завдання до Модулю № іі. Галузеві соціології
- •Орієнтовна тематика рефератів з дисципліни «Соціологія»
- •Термінологічний словник ключових понять (категорій)
- •Загальний список рекомендованої літератури:
Змістовий модуль № 3. Розвиток соціологічної думки в Україні
Питання для опитування:
Витоки вітчизняної протосоціології.
Становлення української соціологічної думки.
Основні напрямки соціологічної діяльності в Україні.
Питання для самоперевірки:
1. Соціологічні ідеї представників української суспільної думки другої половини ХІХ – початку ХХ ст.
2. Соціологія в Україні в 20-30 роках.
3. Українська соціологія сьогодні: стан, проблеми і перспективи
4. Соціологія П.Сорокіна
5. Соціологічні погляди М.М. Ковалевського.
6. Соціологічні погляди І. Франка
7. М. Грушевський і українська соціологія.
8. Розвиток української соціологічної думки в еміграції.
9. М. Шаповал як соціолог.
10. Найбільш впливові напрями соціологічної теорії ХХ ст.
Теми рефератів:
Соціологічні погляди М. Драгоманова, С. Подолинського і Ф. Вовка.
Соціологія українського відродження.
Рекомендована література:
Грушевський М. Проект Українського соціологічного інституту; Проект законопроекту про соціологічний інститут; Український соціологічний інститут і дослідна кафедра історії культури загальної і української // Філософська і соціологічна думка. — 1992. — №7.
Драгоманов М. П. Вибране. — К., 1991.
Захарченко М. В., Погорілий О. І. Історія соціології: від античності до початку ХХ ст. — К., 1993.
Степаненко В. Українська соціологія в пошуках себе // Філософська і соціологічна думка. — 1993. — № 11, 12.
Танчер В. Українська соціологія — нелегкий шлях до теорії // Філософська і соціологічна думка. — 1993. — № 11, 12.
Соціологічна думка України: Навч. посібник / М. В. Захарченко, В. Ф. Бурлачук та ін. — К., 1996.
Навчальні завдання
М. Драгоманов прямував у руслі класичної європейської традиції, яку репрезентував позитивізм. Водночас він пропонував власні оцінки й ідеї в площині соціального пізнання, критикував слабкості органістичної теорії. На важливості яких чинників у аналізі соціальних фактів наголосив учений?
Дотримуючись позитивістської інтерпретації суспільного розвитку як закономірного процесу, що має певну логіку, М. Драгоманов цю логіку обґрунтовував ідеєю соціального прогресу. Який зміст український соціолог вкладав у розуміння прогресу?
Головна соціологічна праця М. Грушевського «Початки громадянства (генетична соціологія)» була присвячена центральній проблемі тогочасної соціології — висвітлювала причини й фактори створення соціальності, виникнення й існування людського суспільства. Які основні тенденції, на думку вченого, домінують у суспільному розвитку?
М. Грушевський був одним із небагатьох громадських діячів революційних часів початку ХХ ст., який прагнув розробити наукові засади політичної соціології. На врахування яких чинників суспільної організації тих часів спиралися його проекти соціального й національного будівництва в Україні?
У своїх працях Б. Кістяковський велику увагу приділяв аналізу основних понять соціальних наук, обґрунтуванню наукових засад соціологічного дослідження. Які основні три умови для досягнення науковості в соціології запропонував учений?
Науковий аналіз, дослідження, аргументація В. Липинського були підпорядковані завданням політичної боротьби, обґрунтуванню певної громадянської позиції, ідеї. У цій площині вимальовується його концепція еліти. Еліта, або як писав український соціолог, «національна аристократія», — це не просто привілейована група, а верства, що може організувати суспільство, створити і захистити національну державу. Без правлячої еліти немає держави. Дайте свій коментар цим словам В. Липинського.
Завдання для перевірки знань
Чому в соціології велике значення має вивчення витоків соціальних процесів та явищ?
Розкрийте особливості розвитку самосвідомості людей часів Київської Русі.
У чому полягала специфіка українського козацтва як соціальної спільноти, військової організації та соціальної інституції?
Які основні складові суспільного прогресу? У чому відмінність між розумінням соціального прогресу М. Драгоманова і О. Конта?
У чому М. Грушевський вбачав головне завдання своєї праці «Генетична соціологія»? Яка головна ідея його «Генетичної соціології»?
Які основні поняття характеризують світогляд В. Липинського? Яка ідея є домінантою політичного мислення цього вченого?
Яке ставлення Липинського до інтелігенції? Чи можна назвати інтелігенцію елітою?