Змістовний модуль № 11. Соціологія релігії та сім‘ї

Питання для опитування:

1. Соціологічна інтерпретація релігії, її місце й роль у сус­пільстві.

2. Історичні типи релігійних вірувань.

3. Релігія як соціокультурний інститут, рівні соціологічного аналізу. Структура релігійної організації.

4. Функції релігії в суспільстві. Проблеми секуляризації.

5. Сім'я як об'єкт соціологічного вивчення.

6. Функції сім’ї.

7. Основні тенденції розвитку сучасної сім’ї.

Теми рефератів:

1. Релігія як компонент культурної системи.

2. Релігія в духовному світі людини.

3. Проблеми секуляризації релігії.

4. Повернення до релігії сучасної молоді — мода чи ідейні переконання?

5. Соціологічні дослідження шлюбу та сім ї в Україні.

6. Проблеми студентської сім’ї.

7. Соціальні проблеми стосунків між поколіннями.

8. Проблеми стійкості шлюбу.

9. Мотиви розлучень.

10. Повторний шлюб.

11. Зміни в моделях сім’ї.

12. Нестандартні сім’ї.

13. Насильство в сім’ї.

14. Альтернативи шлюбу та сім’ї.

15. Основні теорії сім’ї.

Рекомендована література:

1. Артемьев А. И. Атеизм, религия, личность. — Алма-Ата, 1990.

2. Байков Е. И. Религия и духовный мир человека: социологические очерки. — Саранск, 1972.

3. Добреньков В. И., Радугин А. А. Христианская теология и революция. — М., 1990.

4. Трофимов З. П. Гуманизм, религия, свободомыслие. — М., 1992.

5. Шахнович М. И. Тайна бога: глобальные проблемы современности и модернизация идеи бога. — К., 1990.

Навчальні завдання:

1. Релігієзнавство — це комплексна наука про релігію.

1.1. Назвіть основні частини, з яких складається ця наука та охарактеризуйте їх.

1.2. Чим відрізняється релігієзнавство від теології?

2. У сучасній соціологічній літературі є таке визначення релігії: «Релі­гія — це відповідна сфера життя й свідомості людей, що є спільною для будь-яких народів, так і окремі системи релігійних уявлень і богослужіння, окремі віросповідання». Звертаючись до літературних джерел, назвіть інші концепції сутності релігії (по О. Конту, І. Канту, М. Веберу, Е. Дюркгейму, К. Юнгу, К. Марксу, Ф. Енгельсу).

3. Визначте, як підійде соціолог до аналізу таких ситуацій: а) криза релігії в суспільстві; б) зростання релігійної свідомості населення.

4. Відомо, що релігії завжди пов’язані з етносом. Тому доцільно їх розрізняти, враховуючи історичний розвиток і зміст віросповідань різних типів етносів. У зв’язку з цим виділяють: племенні культи, національно-дер­жавні та світові релігії.

4.1. Дайте характеристику кожному з цих видів релігії та порівняйте їх.

4.2. Назвіть відомі вам: а) національні релігії; б) світові релігії.

5. Відомо, що культура суспільства поділяється на дві сфери: мате­ріальну та духовну. Релігія є компонентом духовної культури. Назвіть основні елементи структури релігії як сфери духовної культури.

6. Однією з основних форм суспільної свідомості є релігійна свідо­мість, тобто відповідне світосприйняття людини (груп людей), яке пов’я­зане зі ставленням до Бога.

6.1. Назвіть структурні елементи релігійної свідомості.

6.2. Охарактеризуйте основні форми релігійної свідомості.

7. У системі суспільних відносин (матеріальних та ідеалістичних) виді­ляють і релігійні відносини. Вони складаються відповідно з релігійної сві­домості та існують через релігійну діяльність (практично духовне освоєння світу). Назвіть та охарактеризуйте основні види релігійної діяльності.

8. У соціологічній літературі виділяють такі типи релігійних органі­зацій: церква, секта, деномінація. Вони відрізняються як організаційною структурою, так і своїми ідейними принципами. Порівняйте з цієї точки зору названі типи організацій.

9. Опрацювання фрагментів текстів зарубіжних і вітчизняних соціологів

М.С. Мацковський

Аналіз сім'ї як соціального інституту мас свій специфічний ракурс, тому що дослідника цікавлять передусім зразки сімейної поведінки, ролі в сім'ї, особливості формальних та неформальних норм і санкцій у сфері сімейно-шлюбних стосунків. Процес формування сім'ї у цьому випадку розглядається як сукупність норм та стандартів залицяння, вибору шлюбного партнера, сексуальної поведінки, взаємин із батьками майбутнього подружжя і, на-кінець, санкцій за невиконання тих чи інших норм.

Відносини між подружжям регулюються сукупністю норм і санкцій інституту шлюбу. Останній є сукупністю соціальних норм, які санкціонують відносини між чоловіком та жінкою, систему взаємних обов'язків та прав, істотних для функціонування інституту сім'ї та життєдіяльності сімейної групи.

Одні норми, обов'язки і права мають юридичний характер і регламентуються державою. До юридично закріплених норм, звичайно, відносяться питання володіння майном, матеріальних обов'язків подружжя по відношенню до сімей та одне до одного, мінімального віку і т.п. Тут важливо виділити цілий комплекс норм, пов'язаних із розривом шлюбу. Вони засновуються на юридичному регулюванні розлучення: встановленні юридичних підстав для скасування шлюбу, характеру процедури розлучення, правах і обов'язках колишнього подружжя, пов'язаних із утриманням та вихованням дітей, володінням майном після розлучення тощо.

Інші норми шлюбу регулюються мораллю, звичаями, традиціями. До їх числа належать норми залицяння, шлюбного вибору, дошлюбної поведінки, розподілу влади та обов'язків між подружжям, взаємної відповідальності за економічне становище сім‘ї, виховання дітей, сімейний відпочинок і т.п. Моральна регламентація розповсюджується також на характер взаємовідносин в процесі розлучення і у післяшлюбній ситуацій та на деякі інші питання. Певна регуляція здійснюється і в інших галузях сімейно-шлюбних відносин - стосунках із родичами, друзями і т.п.

Запитання для роздумів:

1. Чи можна сім'ю в сучасному суспільстві віднести до високоформалізованих соціальних інститутів, чому?

2. Чи завжди і у всіх суспільствах сім я належить до того ж типу соціальних інститутів?

3. Проаналізуйте, які із юридично неоформлених норм, що регулюють сімейно-шлюбні стосунки в сучасній Україні, базуються на християнському вченні, освячуються церквою, а які створені самим народом, їхні корені сягають язичницьких часів?

4. Чи, на Вашу думку, зміниться в майбутньому перелік сімейно-шлюбних стосунків, що регулюються правом і традиціями, звичаями? В чому полягатимуть ці зміни і як вони вплинуть на інститут сім'ї?

5. Чи є в сучасній Україні регіональні особливості реалізації сімейно-шлюбних стосунків, їх регулювання? В чому це виявляється? Проілюструйте прикладами.

А.І. Антонов, В.М. Медков

В XX ст. всі історичні тенденції, властиві модернізації суспільства, зберегли свою спрямованість, поглибилися і розширилися, і на порозі XXI ст. у більшості промислово розвинутих країн певною мірою виявилися наслідком історичного відмирання норм багатодітності, зникнення сімейного виробництва як домінуючого, наслідки елімінування сімейної економіки, послаблення посередницької ролі сім'ї і її становища серед соціальних інститутів і у взаємовідносинах з інститутом держави.

Дані статистики та соціологічних досліджень зафіксували такі тенденції у зміні структури сім‘ї.

- масову нуклеаризацію сім'ї, зменшення долі сімей, які складаються із трьох поколінь, зростання долі похилого віку, якими опікуються не сім'ї їх дорослих дітей, а інші суспільні інститути;

- зникнення шлюбності та збільшення долі нереєстрованого співжиття і питомої ваги незаконнонароджених дітей, збільшення долі «осколкових» сімей з одним із батьків та дітьми, розповсюдження повторних шлюбів чоловіків та меншою мірою жінок і відповідно сімей, де один із батьків не є кровним та виховує «чужу» дитину, збільшення долі сімей змішаного типу, де є дитина від повторного і від перших шлюбів одного із подружжя;

- масову малодітність і однодітність сім'ї, викликану потребою сім'ї в одному - двох дітях, а не якимись перешкодами у реалізації «великої» потреби в дітях.

Більшістю вчених ці зміни у здійсненні подружжя - батьківства - спорідненості розглядаються як наслідок незакінченого переходу від «традиційної» сім'ї до «сучасної», але тим не менше як затягнутого переходу, пов'язаного із негативними моментами «розвитку сім'ї». Тому і висуваються пропозиції про проведення сімейної політики, яка по суті зводиться до сімейної терапії, що полегшує окремими сім'ями становлення "нового" і зживання «старого».

Голоси тих, хто вважає ці зміни виявом не просто кризи сім'ї як інституту, а кризи самого суспільства, небагаточисельні.

Запитання для роздумів

1. На прикладі сучасного українського суспільства проаналізуйте, чи збереглася дія вказаних тенденцій розвитку сім‘ї на поч. XXI cт. ? Які нові тенденції в розвитку сім % можливо, з'явилися. Чи характерні вони лише для України?

Появу яких нових змін в інституті сім‘Ї ви можете прогнозувати? На чому базуються Ваші прогнози?

2. Проаналізуйте систему сімейної політики сучасної української держави. Які ще цілі, окрім «терапевтичних», за висловом А.Антонова та В. Медкова в ній ставляться?

А.Антонов

З точки зору екзистенційної, тобто при аналізі життєздатності екосистеми, важливо визначити "одиницю виживання". Такою може бути не сам по собі організм, ізольований індивід, а лише певна система, яка володіє силою та впливом. Якщо це сім'я, всередині якої «борються за виживання» її члени, тоді, руйнуючи своє середовище існування (сімейну цілісність), вони тим самим руйнують самих себе. Разом з тим сім'я бореться за своє збереження в соціумі і повинна володіти потенціалом спротиву втручанню держави та інших інститутів. Сім'я як автономна система не може не відзначатися засобами протидії таким зовнішнім впливам, які загрожують її існуванню.

Сім'я як субсистема обмежує вплив екосистеми суспільства на своє існування в якості специфічного інституту. Тобто прагне до збереження своєї автономії, суверенності.

Коли у системній взаємодії суспільства та сім'ї починають переважати влада, прагнення позбавити сім'ю її своєрідності (процес перехоплення функції сім‘ї іншими інститутами). Баланс порушується, тому що відсутній взаємний договір між сторонами взаємодії. Системна напруга, що виникла, посилює конфлікти і конкуренцію. Занадто сильне втручання в сімейну систему зовнішніх систем призведе до виникнення нового зразка інтеракції між ними, що може дійти в кінцевому результаті до загрози існування самого соціуму, до руйнування суспільства. Цей результат можливий і при посиленні контролю над сім'єю і з боку окремого соціального інституту, наприклад, держави, яка присвоює собі повноваження всього суспільства".

Запитання для роздумів:

1. Поясніть думку А.Антонова про те, що члени сім'ї, руйнуючи сімейну цілісність, руйнують самих себе. Чи може особистість, будучи членом сім‘ї, зберігати певну автономність? Які є її межі і в чому це виявляється?

2. Проаналізуйте різницю у ролі та становищі сім‘ї в системі суспільства у радянські часи та в сучасній Україні. Дією яких макросоціальних чинників зумовлені ці зміни?

Завдання для перевірки знань:

1. Що вивчає соціологія релігії?

2. Що означає термін «релігія»?

3. Що таке релігієзнавство і з яких частин воно складається?

4. У чому полягає суть релігії як соціального явища?

5. Які основні історичні види релігій?

6. Яка структура релігії?

7. Які ви знаєте типи релігійних об’єднань?

8. Що таке релігійна свідомість?

9. Які ви знаєте основні види релігійної діяльності?

10. Які функції релігії в суспільстві?

11. У чому різниця між поняттями «сакралізація» та «секуля­іризація»?

12. У чому полягає суть поняття «свобода совісті»?

13. Який сучасний стан релігії в Україні?

14. Чому інститут сім'ї є базовим для всіх суспільств?

15. Як і кожен з соціальних інститутів, сім'я має конкретно-історичний характер. Що це означає?

16. На різних етапах розвитку українського суспільства в ньому фіксувалися різні форми сім'ї. Доведіть це твердження на прикладах.

17. Подайте основні характеристики таких моделей сім'ї: «традиційна» і «сучасна»; «авторитарна» і «егалітарна».

18. За визначеною Вами системою показників (не менше 5) опишіть типи сім'ї:

а) Вашого дідуся і бабусі; б) Ваших батьків;

в) моделі сім’ї, яку б Ви обрали для себе.

19. За даними соціологів, більшість молодих людей сьогодні не влаштовує той тип сімейних стосунків, який вони спостерігають в сім'ї батьків. Що, на Ваш погляд, не задовольняє молодих людей і яких змін Вони прагнуть?