
- •Реферат
- •1. Водні ресурси та їх використання
- •2.Забруднення водних ресурсів України
- •2.1. Джерела забруднення води
- •2.2. Забруднення підземних вод
- •2.3. Причини забруднення поверхневих вод
- •2.4. Класифікація забруднень гідросфери
- •2.4.1. Хімічне забруднення
- •2.4.2. Радіоактивне забруднення води
- •2.4.3. Фізичне забруднення води
- •2.4.4. Теплове забруднення води
- •2.4.5. Біологічне забруднення води
- •3. Основні забруднювачі водних об’єктів
- •4. Заходи щодо боротьби із забрудненням водних ресурсів
- •4.1. Природне очищення водойм
- •4.2. Методи очищення стічних вод
- •4.2.1. Механічний метод
- •4.2.2. Хімічний метод
- •4.2.3. Фізико-хімічний метод
- •4.2.4. Біологічний метод
- •4.3. Безстічні виробництва
- •Висновок
- •Список використаної літератури:
2.1. Джерела забруднення води
Джерел забруднення води багато, основними з них є:
стічні води промислових підприємств;
побутових стоках комунального господарства;
стічні води сільського господарства;
води шахт, нафтопромислів, рудників;
відходи виробництв при видобутку різних корисних копалин;
відходи деревини в деревообробній промисловості;
скиди водного і залізничного транспорту тощо.
З усіх джерел забруднення води основне значення мають виробничі стічні води.(див. додаток Г)
За фізичним станом забруднення розділяють : нерозчинні, колоїдні, розчинні.
За природою: мінеральні, органічні, бактеріальні, біологічні.
Мінеральні — пісок, глинисті частинки, мін. солі, розчини кислот, лугів, та ін.
Органічні — 1) рослини :залишки рослин (овочів, злаків, рослинне масло). 2)тваринні: фізіологічні виділення тварин і людини, залишки тканин тварин та ін.
Бактеріальне і біологічне забруднення - побутові стічні води і стоки деяких промислові підприємств (шкіряні заводи, фабрики первина обробка шерсті, хутряні виробництва, підприємства мікробіологічної промисловості)
Слід відзначити, що у воді біологічні забруднюючі агенти набувають особливого значення, випереджаючи за небезпекою навіть хімічні. Це трапляється тоді, коли вода стає життєвим середовищем для патогенних організмів. При чому повітряним шляхом (найчастіше мікро краплями слини чи води) передаються лічені хвороби, водним — їх більшість. Через воду передаються такі бактеріальні хвороби як холера, тиф, бактеріальна дизентерія; вірусні інфекції: інфекційний гепатит, поліомієліт; а також дизентерія, викликана найпростішим — дизентерійною амебою, та шистосоміаз, які викликають паразити.
Збільшення біологічного забруднення гідросфери внаслідок антропогенних впливів цілком можна віднести до “помсти” природи, до ефектів протидії надмірному втручанню надто великої кількості людей у довкілля.
Не буде перебільшенням стверджувати, що практично всі елементи і речовини, які використовує чи виготовляє людина, так чи інакше опиняються у гідросфері.
2.2. Забруднення підземних вод
Через господарську діяльність людини триває інтенсивне забруднення підземних вод. Найбільш забруднені ділянки знаходяться переважно біля великих промислових та сільськогосподарських об’єктів, а також населених пунктів. Найбільші порушення — в економічно розвинутих районах Дніпропетровської та Запорізької областей з високим рівнем розвитку промисловості, сільського господарства та великою густотою населення. Головними джерелами забруднення є накопичувачі промислових та побутових рідких і твердих відходів, мінералізовані шахтні та рудникові води, мінеральні добрива та отрутохімікати, накопичувачі відходів на тваринницьких комплексах і фермах.
У межах басейну Дніпра розташовано близько 1000 фільтруючих накопичувачів, 80% яких сконцентровано в південній частині басейну. Сумарний обсяг зібраних у них високомінералізованих вод досягає 1 км3, з них 77% припадає на Дніпропетровську область. З накопичувачів до підземних водоносних горизонтів переходять розчини солей, нафтопродукти, ароматичні речовини тощо. Так, надзвичайно складна екологічна ситуація склалася у районах міст Узина, із загальною площею забруднення нафтопродуктами близько 100 км3, Білої Церкви, де під загрозою існування опинився дендрологічний парк «Олександрія».
У гірничодобувних районах Дніпропетровської, Запорізької, Донецької та Полтавської областей до підземних горизонтів регулярно надходять високомінералізовані дренажні, рудникові та шахтні води. Так, загальна площа забруднення підземних вод у районі Кривбасу становить близько 300 км3.
Таким чином, у басейні Дніпра сформувалися великі осередки забруднених підземних вод, зокрема в районах:
Дніпропетровська—Дніпродзержинська — стічними водами об'єктів хімічної і металургійної промисловості;
Новомосковська—Павлограда — шахтними водами і відходами тваринницьких комплексів;
Кривого Рога — шахтними водами та стічними водами металургійних заводів;
Житомира—Рівного — стічними водами підприємств хімічної і легкої промисловості, а також господарсько-побутовими стічними водами.
Особливо інтенсивно забруднюються підземні води в районі Лисичансько-Рубіжанського промислового вузла. Потребують очищення шахтні, кар’єрні, рудникові і дренажні води.