4. Назвіть та охарактеризуйте шість класів гемеробії.

Екосистемну структуру міста і приміської зони за різнем рівнем окультуреності (гемеробії) поділяють на шість класів гемеробії:

1. Агемеробний.

2. Олігогемеробний.

3. Мезогемеробний.

4. Еугемеробний.

5. Полігемеробний.

6. Метагемеробний.

Агемеробні екосистеми – це приролні комплекси, не охоплені господарською діяльністю (первісні ліси, луки, болота, заплави, степи). В умовах урбанізованих територій майже не зустрічаються. В агемеробному біоценозі здійснюється два функціональних процеси.

1. Синтез органічної речовини, що відбуважться за участю сонячної енергії;

2. розкладання біомаси і мертвої органічної речовини і затратою енергії у вигляді тепла і утворення неорганічних речовин.

В агемеробній екосистемі розвинуті вертикальні речовини – енергетичні потоки, інтенсивне нагромадження і розкладання мертвої органічної речовини, тобто її мінералізація. Інтенсивному нагромадженню мертвої органічної речовини сприяють складні трофічні ланцюги. В агемеробному біоценозі присутні консументи першого, другого, третього порядків, які займають різне становище в ланцюгу живлення. Розвинутий тут детритний ланцюг, який переробляє понад 90% щорічного приросту рослинної маси, що переходить в опад. Агемеробна екосистема функціонує тількси за рахунок спрямованого потоку енергії у вигляді сонячного випромінювання.

Олігогемеробні екосистеми (малоокультурені) екосистеми – це ліси, луги, болота, охоплені господарською діяльністю, яка суттєво не змінює структурно-функціональної організації екосистеми. Тут має місце незначний антропогенний вплив. Олігогемеробними екосистемами корінні і похідні від них рослинні угруповання, розвиток яких лише певною мірою спрямовує людина (сприяння природному відновленню без підсіву і підсадки, санітарні рубки і рубки догляду, які не змінюють співвідношенння особин у деревостані і підлісковому ярусі). До смішаної рослинності належать корінні і похідні асоціації, підвладні більш активному втручанню людини (сприяння природньому відновленню шляхом підсіву і підсадки, реконструктивні рубки з природним зарощуванням, ландшафтні рубки). Структурно-функціональні організації як агемеробних так і олігогемеробних екосистем зберігає в основному природність перебігу всього речовинно-енергетичного циклу. Новим тут є, по перше, надходження антропогенної енергії (присутність людського фактору у вигляді техніки) і, по друге, винисення з екосистеми органічної речовини (вивіз вирубленої деревини); проте, це торкається лише олігогемеробних екосистем. Якщо антропогенний вплив тут раціональний, то спостерігається навіть підвищення продуктивності рослинних угруповань.

Мезогемерробні (середньоокультурені) екосистеми- екосистеми з інтенсивним веденням господарства (лісопарки, парки, луки із сінокосінням). В парковій екосистемі, як і у лісовій, принципово непорушені зв`язки між внутрішніми підсистемами, а саме: продуцентами (рослинами), консументами (фітофагами, хижаками, паразитами) і редуцентами. Як і у попередніх екосистемах, тут переважають вертикальні (радіальні) речовинно-енергетичні канали. Якщо у олігогемеробній екосистемі антропогеннізація прроявляється в основному у внесенні порівняно незначної додаткової кількості енергії і винисенні її значної кількості разом з виробуваною деревиною або продукцією побічного користування (гриби, ягоди, лікарські рослини). Паркова екосистема одержує допоміжну кількість мертвої органічної речовини, у вигляді органічних добрив, і води для поливу, а також мінеральних речовин у вигляді мінеральних добрив та хімічних інтоксикантів міської екосистеми. Додаткову енергію паркові екосистеми, що дотичні до великих ділянок мертвої підстиляючої поверхні, якою є забудова та замощення, одержують у вигляді тепла. Особливо помітно винисення з цієї екосистеми кисню і вологи.

Еугемеробні екосистеми – це культурні рослинні угруповання керовані людиною. Така структурна функціональна організація характерна для екосистем типу лісової плантації, саду, виноградника, пшеничного поля, газону чи квітника. Сюди більше, ніж у попередню екосистему вносять органічної і менеральної речовини, води, водночас з неї виеноситься більше органічної маси у вигляді цілих рослин або плодів. Під сильни антропогенним впливом перебувають матеріально енергетично потоки, а існування гетеротрофних блоків (рослиноїдні, хижаки, паразити) повністю залежить від господарської діяльності людини (застосування пестицидів, хімічних добрив).

Полігемеробні екосистеми – це рослинні угруповання девастованих ландшафтів: карєрів, відвалів, гравійних насипів, залізниць, промислових і складських майданчиків, свіжих звалищ. Полігемеробні екосистеми утворюються рудеральною рослинністю, існування якої пов`язано з наявністю в мертвій породі органічних залишок від попередніх екосистем, а ще занесення водою або вітром мертвих органічних речовин. Це екосистеми, які зявилися принципо таксамо, як і перші екосистеми Землі – гетеротрофним шляхом, тобто залежним від забезпечення органічною речовиною. Тут принцип дії такий: колиб не виникало какопичення органічної речовини в певному середовищі, не надто суворому для підтримки життя, в решті- реш розвинеться якась життєва форма, що стане споживати це накопичення. Полігемеробна екосистема – це рання сукцесія, яка призводить до неминучого відновлення девастованого ландшафту через ряд наступних сукцесій.

Метагемеробна екосистема - є типово гетеротрофною; вона може розвиватися залежно від наявності мертвої органічної речовини , якої на даний момент немає, але є нижчі організми, що здатні її створювати, наприклад, з асфальту. В процесі урбанізації зменшується площа природнього біогеоценотичного шару і збільшується – мертвої підстилаючої поверхні, в основному метагемеробних екосистем. Забудова міських земель знищує невеликі біотопи, такі як внутріквартальні сади і сквери.