
- •Загальні методичні вказівки
- •Лабораторна робота № 1 вивчення мегаомметра та перевірка стану ізоляції машин постійного і змінного струму
- •1 Програма роботи
- •2 Основні теоретичні положення
- •2.1 Основні відомості з мегаомметра
- •2.2 Заходи безпеки під час користування мегомметром
- •2.3 Принцип дії мегаомметра
- •3 Порядок виконання роботи
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2 профілактичні випробовування силових три- і чотирихжильних кабелів
- •1 Програма роботи
- •2 Основні теоретичні положення
- •3 Порядок виконання роботи
- •Жили відносно «землі» низьковольтного кабелю
- •Кожною парою жил
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3 виведення в ремонт фідерного вимикача та його профілактичні випробовування
- •1 Програма роботи
- •2 Основні теоретичні положення
- •3 Порядок виконання роботи
- •І вимкнення (б) ов
- •Контактів оливного вимикача
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4 профілактичні випробовування та вимірювання під час експлуатації трансформатора
- •1 Програма роботи
- •2 Основні теоретичні положення
- •2.1 Основні конструктивні елементи силового
- •2.2 Профілактичні випробовування силового трансформатора
- •2.2.1 Вимірювання опору ізоляції обмоток силового трансформатора.
- •3 Порядок виконання роботи
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5 вивчення способів виконання контактних з’єднань проводів, жил кабелів, шин та перевірка їх якості
- •1 Програма роботи
- •2 Основні теоретичні положення
- •Методом струму
- •3 Порядок виконання роботи
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 6 профілактичні випробовування заземлювальних пристроїв
- •1 Програма роботи
- •2. Основні теоретичні положення
- •Внутрішнього контурів заземлення
- •3 Порядок виконання роботи
- •Електрообладнання та апаратів до контуру заземлення
- •5 Контрольні запитання
- •Перелік рекомендованих джерел
2.3 Принцип дії мегаомметра
2.3.1 Встановити перемикач вимірювальних напруг в потрібне положення.
При розімкнених клемах “rx” натиснути на кнопку “Изм.І”, встановити за допомогою ручки “Уст.∞” стрілку приладу на відмітку “∞” .
2.3.2 Замкнути клеми “rx” і натиснути кнопку “Изм.І”, встановити ручкою “Уст.0” стрілку приладу на відмітку “0”, а потім натиснути обидві кнопки “Изм.ІI”, перевірити встановлення стрілки на відмітку “0”.У випадку відхилення стрілки від відмітки “0” , встановити у першому і в другому випадках так, щоб відмітка “0” опинилась посередині цих двох показів. Допускаються операції, вказані в пунктах 2.3.1, 2.3.2. проводити окремо за шкалою II.
2.3.3 Впевнившись у відсутності напруги на об’єкті, підключити об’єкт до затискачів “rx” . При необхідності екранування, для зменшення впливу струмів витоку екран об’єкта підключити до клеми “Э”.
2.3.4 Для проведення вимірювань натиснути кнопку “Изм.І”, подаючи на об’єкт високу напругу. Під час вимірювання кнопку необхідно тримати натиснутою.
Після заспокоєння стрілки зробити відлік значення опору за шкалою I.
У випадку, коли необхідно проведення вимірювань з підвищеною точністю, треба не відпускаючи кнопку “Изм.І”, натиснути на кнопку “Изм.ІI”, зробити відлік по шкалі II.
Загоряння індикатора КНТ ПТН свідчить про зменшення напруги хімічних джерел струму нижче допустимого (це для випадку, коли мегаомметр живиться від хімічних джерел, а не від мережі).
Для живлення від мережі дозволяється слабке горіння індикатора КНТ ПНТ при будь-якому пошкодженні мережі.
Стан ізоляції в значній мірі визначає ступінь надійності роботи електрообладнання електроустановок та їх експлуатаційну електробезпеку.
Контроль ізоляції – це вимірювання її активного або омічного опору з метою виявлення дефектів пошкоджень та попередження замикання на землю і коротких замикань між фазами. Такі вимірювання проводяться під час досліджень ізоляції, періодично після монтажу електроустановок або після ремонтів. Терміни періодичності встановлюються ПУЕ та місцевими інструкціями.
Особливо важливою є перевірка стану ізоляції обмоток електродвигунів після їх монтажу або ремонту.
Після монтажу електричних машин перевірка стану ізоляції обмоток, як правило, проводиться з метою визначення можливості увімкнення двигуна без попередньої сушки, так як на сушку обмоток витрачається значна кількість енергії. З цією ж метою проводяться вимірювання опору ізоляції після ремонтів.
В яких випадках дозволяється ввімкнення під напругу двигунів без попередньої сушки ізоляції? На це запитання дає відповідь метод визначення стану ізоляції електричних машин, який вимагає наступні знання:
- опору ізоляції обмоток R60, відлічений через 60 секунд після приведення мегаомметра в дію (температура обмоток повинна бути не нижчою 10º С);
- коефіцієнту абсорбції Кабс=R60/R15, який є відношення опору ізоляції, відліченого через 60 секунд до опору ізоляції, відліченого через 15 секунд після приведення мегаомметра в дію (при температурі обмоток 10º÷30º С;
- залежності струмів витоку від значення досліджуваної напруги випрямленого струму Івит=f(Uдосл). Крива залежності струмів витоку від прикладеної дослідної напруги повинна бути лінійною, тобто не мати крутих зломів, а коефіцієнт не лінійності Кн=R0.5Uн/RUmax не повинен перевищувати 1,2; де R0.5Uн- опір ізоляції обмотки, виміряний, коли напруга дорівнює половину від номінальної напруги машини і RUmax- при максимальній напрузі.
Струм витоку при дослідних напругах від 0.5Uн до Umax при температурі 10÷30 Сº не повинен перевищувати значення, що подані в табл.1.1;
- співвідношення ємностей С2/С50 для машин потужністю до 5000 кВт та швидкістю не більше 1500 об/хв, де С2 і С50- ємності обмоток змінного струму, виміряні при частотах 2 і 50 Гц.
Таблиця 1.1-Допустимий струм витоку
Величина дослідної напруги |
0.5Uном |
Uном |
1.5Uном |
2.2Uном |
2.5Uном |
3Uном |
Найбільший допустимий струм витоку, мкА |
250 |
500 |
1000 |
2000 |
3000 |
3500 |
Перед початком вимірювань обмотки електричних машин ретельно очищують від забруднень і пороху шляхом продування сухим, чистим стислим повітрям. Особливо ретельно очищують поверхню вивідних кінців і клем.
Опір ізоляції обмоток класів А і В електродвигунів постійного і змінного струму, напругою до 1000 В вимірюють за допомогою меагомметра на 1000 В.
Електричні машини постійного струму з ізоляцією обмоток класу А і В можуть бути увімкнені без сушки при дотриманні таких умов:
- електрична машина на напругу до 500 В з ізоляцією класу А повинні мати опір R60 , виміряний при температурі не нижче 10º С, не менше значень, поданих в табл.1.2
Таблиця 1.2 - допустимі значення R60 залежно від
температури
Температура обмоток, С |
Опори ізоляції, МОм, при нормальній напрузі |
||||
220 |
460 |
650 |
750 |
900 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
10 |
2.7 |
5.3 |
8 |
9.3 |
10.8 |
20 |
1.85 |
3.7 |
5.45 |
6.3 |
7.5 |
30 |
1.3 |
2.7 |
3.8 |
4.4 |
5.2 |
40 |
0.85 |
1.75 |
2.5 |
2.9 |
3.5 |
50 |
0.6 |
1.2 |
1.75 |
2 |
2.35 |
60 |
0.4 |
0.8 |
1.15 |
1.35 |
1.5 |
70 |
0.3 |
0.5 |
0.8 |
0.9 |
1 |
75 |
0.22 |
0.45 |
0.65 |
0.75 |
0.9 |
- електричні машини напругою 500÷1000 В з ізоляцією класу В повинні мати абсолютні значення опору ізоляції R60, визначеного за допомогою дослідної напруги, значення якої подані в табл. 1.3
Таблиця 1.3 - Значення дослідної напруги для електричних
машин
Потужність машин, кВт |
Діапазон напруг, кВ |
Мінімальна дослідна напруга, кВ |
Максимальна дослідна напруга, В |
до 1000 |
Всі напруги |
0.5 Uном |
1.2(2Uном+1000) |
вище 1000 |
до 3.3 3.3 – 6.6 більше 6.6 |
0.5 Uном 0.5 Uном 0.5 Uном |
1.2(2Uном+1000) 1.2-2.5 Uном 1.15(2Uном+3000) |
Опори ізоляції обмоток R60 , R15 (МОм) можна визначити і за струмами витоку при наявності контрольного приладу. Тоді R60=Uдосл/і60 ; R15= Uдосл/і15 , де Uдосл - дослідна напруга, В; і60 , і15 – струми витоку, виміряні через 60 і 15 с після моменту прикладання певної дослідної напруги, мкА.
Значення коефіцієнту абсорбції Кабс=R60/R15 для температури від 10÷30º С повинно бути не менше 2,2.
Якщо опір ізоляції R60 і коефіцієнт абсорбції Кабс будуть меншими за вказані в “об’ємі і нормах випробовувань”, то, обмотки повинні піддаватися контрольному прогріву, а у випадку необхідності – сушці.
Для визначення можливості увімкнення електричних машин змінного струму без попередньої сушки їх ділять на дві групи:
- електричні машини потужністю до 5000 кВт і швидкістю не більше 1500 об/хв:
- електричні машини потужністю понад 5000 кВт та швидкістю понад 1500 об/хв , генератори, синхронні компенсатори. Другу групу ділять на дві підгрупи:
- електричні машини напругою до 15.75 кВ і понад 15.75 кВ.
Для увімкнення без сушки ізоляції обмоток електричних машин першої групи досить отримати задовільні результати про величину опору R60 і коефіцієнта абсорбції. Опір ізоляції обмотки, виміряний при t=10÷30º C і перерахований на температуру 75º С повинен задовольняти даним табл.1.2. Коефіцієнт абсорбції R60/R15 повинен бути не менше 2,2. В цьому випадку електричну машину випробовують підвищеною напругою промислової частоти (мінімальна 0.5 Uном , максимальна – 2.5 Uном). Якщо результати позитивні машина може бути увімкнена до мережі.
Для електричних машин другої групи увімкнення без сушки ізоляції вимагає виконання кількох комбінаційних умов. Значення мінімальної і максимальної напруги для цієї групи подані в табл.1.3.
Опір ізоляції обмоток R60 і R15 для цієї групи вимірюють мегаомметром на 1000÷2500 В при температурі не менше 10º С. Опір ізоляції обмоток статора для машин напругою 3 кВ і більше може бути визначеним за струмом витоку за допомогою генераторного апарату.
Після визначення можливості пуску електричної машини струму без сушки, перед увімкненням на робочу напругу його випробовують підвищеною напругою промислової частоти відносно корпусу, згідно ПУЕ.
Опір ізоляції обмоток роторів машини усіх груп, виміряний при температурі 10÷30º C, повинен бути не менше 0,5 МОм.
Ізоляція вважається задовільною при опорі 1000 Ом на 1В мінімальної напруги, але не менше 0,5 МОм для низьковольтних машин.
Вимірювання опору ізоляції обмоток на відсутність замикань між обмотками і на корпус здійснюється мегаомметром на 1000 В. Величина опору не нормується.
При вимірюванні опору ізоляції обмоток двигуна постійного струму всі обмотки, що входять в силове коло (якірна, компенсаційна, компаудна, послідовна) повинні бути з’єднані за робочою схемою.
Опір ізоляції високовольтних машин вимірюється мегаомметром на 2,5 кВ; низьковольтних – на 1 кВ.