1.5. Педагогічні умови ефективності контролю знань, умінь і навичок учнів

У процесі контролю знань, умінь і навичок учнів викладач має виявляти доброзичливість, тактовність, толерантність, увагу, співпереживання. Варто подякувати учневі і за гарну відповідь. Якщо були недоліки у відповіді, виявлені певні прогалини, то ні в якому разі не варто вдаватися до критики особистості учня, не принижувати його гідність. Передусім треба аналізувати помилки, виявлені у процесі контролю навчальних досягнень учнів. Необхідно забезпечувати об’єктивність оцінювання навчальної роботи учня з конкретної дисципліни, враховуючи: обсяг знань; ступінь розуміння навчального матеріалу і рівень активності, логічного мислення; форму викладу навчального матеріалу; уміння застосовувати знання на практиці з проекцією на майбутню професійну діяльність; систематичність і старанність учня в процесі опрацювання змісту навчальної дисципліни впродовж семестру.

Виставляючи оцінку за результатами опрацювання учнями навчальної дисципліни, варто зважати на такі педагогічні чинники: об’єктивність оцінювання; справедливість; не використовувати оцінку як прийом покарання учня за негативні вчинки; не допускати вибіркової поблажливості при оцінюванні знань членів органів учнівського самоврядування; незалежність оцінювання від попередніх оцінок у заліковій книжці; не допускати виставлення оцінок „від настрою”; враховувати індивідyaльні особливості учнів; не вдаватися до крайнощів (виявляти дріб'язковість, прискіпливість, зайву суворість, бути надмірно добрим, виявляти лібералізм, панібратство та ін.); не піддаватися зовнішньому тиску; не потрапляти в матеріальну залежність від учнів; залучати учнів до самооцінювання; коментувати виставлену оцінку; не вдаватися до моралізування, приниження гідності особистості учня.

Однією з умов ефективності контролю знань, умінь і навичок учнів є об’єктивність оцінювання.

Від об’єктивності залежить ефективність усього процесу педагогічного оцінювання. Через відсутність чи хибність в об’єктивності виникає найбільше непорозумінь, порушується стимулювання до навчання. Необ’єктивна оцінка впливає на вироблення байдужості до знань, прагнення до поверхового їх засвоєння, заради отримання лише більш високої оцінки. Оцінка за успішність не повинна залежати від тих чи інших особливостей поведінки учнів або особистих непорозумінь з викладачами, що нерідко трапляється в педагогічній практиці.

Бути об’єктивним, зазначає дослідниця А.В. Бляшевська, означає не піддаватися почуттям симпатії чи антипатії, а суворо дотримуватися встановлених норм і критеріїв оцінки, її вмотивованості й обґрунтування, а також враховувати ступінь навченості, тобто повноту, глибину, ґрунтовність, систематичність знань [10].

Для ефективності контролю і дієвості оцінки важливими умовами є і коректність норми оцінки. Вона має бути доступною, вільно вимірюваною і органічно застосовуваною. Задана норма не має бути ні завищеною, ні заниженою. Система навчання має забезпечувати реальні умови для її досягнення, здійснення. Непомірна завищена норма викликає у учнів невпевненість у її досягненні, тривогу, байдужість („опускаються руки”, „все одно я цього не осилю”). Занижені норми знижують активність учнів, викликають стан благодушності, несерйозного ставлення до досягнення норми, лінощів і неробства.

Відповідальність за об’єктивність і посильність норми оцінки несе викладач, він повинен стежити за відповідністю між вимогами норми і умовами та можливостями її досягнення. Якщо змінюються умови, то необхідно вносити зміни і в норми. Важливо, щоб на визначення нормативів не впливали побічні чинники. Скажімо, суворі вимоги ректорату щодо недопущення відсіву студентів, зменшення кількості невстигаючих можуть штовхати викладача до заниження вимог, завищення оцінок і в кінцевому підсумку до випуску некваліфікованих фахівців.

Оцінка стає ефективним стимулом навчання за умов, якщо вона справедлива і дотримується об’єктивність у вимогах до всіх учнів. Особливо важливо, щоб учні відчули і визнали справедливість і доброзичливість викладача. Тобто при всій важливості об’єктивно виставленої оцінки суттєвою є і та психолого-педагогічна мотивація, яка пояснює учневі справедливість позиції викладача в його оцінці знань. Цей принцип означає, що оцінка має характеризувати якісний показник знань, незалежно від методів та засобів оцінювання, які використовує викладач, що здійснює цей процес.

Таким чином, комбінуванням різних форм і методів контролю знань, умінь і навичок забезпечує активізацію навчальної діяльності учнів.

Знання методів, форм, засобів контролю знань, умінь і навичок учнів і вміння їх правильно використовувати згідно змісту навчального матеріалу, необхідно педагогу в його навчальній і виховній роботі.