3. Вимоги до вибору методів навчання
3. Методи виробничого навчання.
Професійно-технічний навчальний заклад має на меті формування висококваліфікованого спеціаліста.
Погляньте, будь-ласка, на останню таблицю «Класифікація методів виробничого навчання» в роздатковому матеріалі.
До методів виробничого навчання належать:
1.
Так як, інструктаж може проводитися в усній і в письмовій формі, давайте розглянемо інструктаж більш детальніше.
Як ви думаєте, чим відрізняється усний інструктаж від письмового?
Розрізняють наступні види усного інструктажу:
1. Вступний інструктаж - підготовляє учнів до активного й свідомого виконання вправ. Як правило, під час вступного інструктажу демонстрація й пояснення поєднуються.
Вступний інструктаж, що проводиться спочатку уроку виробничого навчання, має таку типову структуру:
повідомлення теми й мети уроку;
перевірка теоретичної підготовки учнів;
роз'яснення суті запланованого уроку;
розгляд креслень, схем і технічних умов виробів, які будуть виготовлятись;
демонстрація матеріальних об'єктів;
ознайомлення учнів з матеріалами, інструментами, устаткуванням, пристроями й пристосуваннями;
пояснення й демонстрація раціональних прийомів і способів виконання;
розглядання можливих типових помилок і способів їхнього запобігання;
пояснення й демонстрація способів раціональної організації робочого місця під час виконання учбово-виробничих робіт;
розгляд правил безпеки праці для даного виду робіт і при роботі в майстернях;
закріплення й перевірка засвоєння учнями матеріалу вступного інструктажу;
роздача завдань і розподіл учнів по робочим місцям.
Наведена структура може видозмінюватися залежно від специфіки змісту навчального матеріалу, мети навчання й професійного досвіду майстра виробничого навчання.
2. Поточний інструктаж − спрямований на усунення найбільш типових помилок, що виникають у процесі виконання трудових вправ після вступного інструктажу. Проводиться як правило індивідуально з кожним учнем.
Поточний інструктаж організується, як правило, у формі цільових обходів робочих місць учнів, під час яких перевіряється:
правильність організації робочого місця;
правильність виконання трудових прийомів і операцій;
правильність користування вимірювальним інструментом і контрольно-вимірювальними приладами;
уміння користуватися технічною документацією;
дотримання правил техніки безпеки й норм виробничої санітарії й гігієни.
При проведенні поточного інструктажу необхідна поетапна організація цільових обходів:
Перший обхід: після вступного інструктажу, коли всі учні приступили до роботи.
Другий обхід: здійснюється перевірка правильності організації робочого місця, ступеня засвоєння показаних трудових прийомів і операцій, раціонального використання матеріалів і інструментів, дотримання правил техніки безпеки.
Третій обхід: виявлення помилок при виконанні робіт і їхнє усунення.
3. Заключний інструктаж − передбачає узагальнення майстром (інструктором) найбільш характерних (типових) помилок, що виникли при виконанні окремих операцій і розгляду шляхів їхнього усунення. Проводиться як наприкінці уроку виробничого навчання, так і по завершенню вивчення чергових тем навчальної програми. Здійснюється він, як правило, у вигляді активної бесіди з учнями.
Письмовий інструктаж має особливу дидактичну цінність у процесі виробничого навчання. Він дозволяє сполучити в письмових інструкціях різні види інформації, словесну, графічну, вносити в текст контрольні питання. Письмовий інструктаж реалізується за допомогою інструкційних (Див. Додаток Б) та інструкційно-технологічних карток (Див. Додаток В).
Викладач роздає інструкційну та інструкційно-технологічну картки для того, щоб показати студентам приклад в оформленні цих карток та їх різницю. Викладач пропонує студентам уважно подивитися на приклади двох карток і виявити між ними різницю.
Демонстрація (показ) прийомів трудових дій.
Показ прийомів трудових дій має мету створення у свідомості учнів точного чіткого зорового образу трудових дій, з яким вони порівнюють свої дії в процесі вправ при відпрацьовуванні відповідних прийомів і способів роботи.
Повний і точний образ трудової дії у свідомості учня виникає не миттєво. Спочатку він запам'ятовується в загальному вигляді, потім поступово уточнюється в деталях. Для того, щоб учні могли усвідомити показуване, розібратися у всіх його аспектах, їм потрібно протягом деякого часу роздільно сприймати кожну його деталь. Тому майстер виконує показувані трудові дії, окремі складові його руху в уповільненому темпі, розчленовуючи прийом або цілісну дію на окремі ізольовані частини, робить паузи між ними, фіксує увагу учнів не тільки на кінцевих, але й на проміжних моментах дії.
Сприймаючи показ трудових прийомів, учні повинні не тільки зрозуміти, але й запам'ятовувати у всіх деталях те, що їм показує майстер. Тому показ трудових прийомів і способів необхідно повторювати, робити декілька разів підряд.
Метод вправ.
Як ви вважаєте, що таке вправи?
Вправи — багаторазове повторення певних дій або видів діяльності з метою їх засвоєння, яке спирається на розуміння і супроводжується свідомим контролем і коригуванням.
Вправи, як метод виробничого навчання, спрямовані на формування навичок і умінь, так і їх компонентів. Цей метод є основним методом виробничого навчання.
Використовуючи метод вправ необхідно:
– спочатку відпрацювати окремі дії;
– виконувати комплексну дію;
– підвищувати ефективність комплексної дії за рахунок точності дій, правильності, швидкості викладання.
Засвоюючи ті чи інші дії, учень повинен певною мірою проявляти творчість, яка буде базуватися на його індивідуальних особливостях. Таким чином, формується індивідуальний стиль діяльності.
Можливі два підходи класифікації вправ. Перший - за дидактичною метою: вправи у формуванні навичок; вправи у формуванні первісних умінь; вправи у формуванні складних умінь. Другий – за змістом: вправи у виконанні трудових прийомів; вправи у виконанні трудових операцій; вправи у виконанні трудових процесів; вправи в управлінні технологічними процесами. Виділення вправ за дидактичною метою менш прийнятно з погляду практичного застосування, тому що досить важко співвіднести такі вправи за часом виконання до якихось тимчасових періодів виробничого навчання, тому що формування вмінь і їхніх автоматизованих компонентів-навичок йде паралельно й безупинно. Класифікація вправ за їхнім змістом більшою мірою відповідає періодам виробничого навчання, їх можливо виділити, обмежити певними рамками часу.
Виходячи з такої характеристики вправ, весь процес виробничого навчання можна й потрібно розглядати як процес послідовно ускладнюючихся вправ, з метою формування в учнів професійної майстерності. У цьому зв'язку цілком вірне твердження, що вправи є основним методом виробничого навчання. Таке розуміння методу вправ багаторазово розширює границі повсякденного тлумачення вправ як способу початкового відпрацьовування певного компонента діяльності з метою формування навички, а тим більше тренувального етапу оволодіння операцією.
4. Метод самостійного спостереження (на виробництві).
Як ви вважаєте, навіщо використовувати метод самостійного спостереження (на виробництві)?
За допомогою цього методу учні шляхом самостійного спостереження знайомляться з професіями, які обслуговують складне обладнання. Необхідно ставити мету спостереження, план у відповідності до якого він робитеме звіт.
Інструктуючи учнів перед спостереженнями, майстер виробничого навчання домагається, щоб учні ясно представляли сутність завдання, питання, на які вони повинні відповісти, порядок спостережень, труднощі, які можуть виникнути, способи їх подолання, запобіжні заходи, яких потрібно дотримуватись, за якою допомогою й до кого можна звернутися, як оформити результати спостережень.
Керуючи самостійними спостереженнями учнів, майстер допомагає їм виділити для спостереження певні моменти, звертає увагу на ознаки спостережуваного процесу, за якими необхідно стежити, спонукає учнів порівнювати ці ознаки з різними об'єктами, допомагає пояснювати спостережувані явища й процеси на основі відомих учням закономірностей, правил, вимог, нормативів і т.д.
В умовах виробничого навчання необхідно постійно давати учням чітку певну систему вказівок і рекомендацій, які стосуються способів виконання трудових дій, дотриманню правил техніки безпеки й вимог виробничої санітарії й гігієни. Це завдання вирішується за допомогою методу інструктажу.
5. Методи навчання учнів передовим і високопродуктивним способам роботи.
У практиці виробничого навчання склалися наступні найбільш ефективні способи навчання учнів високопродуктивним прийомам і способам роботи:
особистий показ і пояснення майстром виробничого навчання передових прийомів і способів праці;
організація спеціальних вправ учнів по відпрацьовуванню передових прийомів і методів праці на своїх робочих місцях;
організація взаємо навчання шляхом прикріплення учнів, засвоївших передові прийоми, до тих, хто їх ще не засвоїв;
організація бесід висококваліфікованих робітників виробництва з учнями про особливості організації й оснащення їхніх робочих місць, організації праці, особливостях прийомів і способів праці, що дають високі результати;
залучення кваліфікованих робочих підприємства, де учні проходять практику, де показують передові прийоми і способи праці.
У виробничому навчанні також використовуються практичні методи навчання, які розглядалися нами при вивченні теоретичних методів професійного навчання.
Особливу роль у виробничому навчанні займають «активні» методи навчання.
Майстри виробничого навчання використовують «активні» методи, для формування таких здібностей як: планування своєї діяльності, аналізу і запобіганню помилок, корегуванні своїх дій, самостійному виборі способів діяльності.
Як ви думаєте, що відносяться до «активних» методів виробничого навчання?
До «активних» методів навчання відносять:
розв’язання виробничо-технічних задач;
виконання вправ на прийняття рішень в екстремальних виробничих ситуаціях;
методи навчання учнів передовим, високопродуктивним прийомам і способам роботи.