Тема 4. Мовні засоби офіційно-ділового стилю. Лексика та її походження.

Питання для самостійного опрацювання: Правопис українських префіксів.

Мета: повторити набуті в школі знання з української мови з метою грамотного оформлення ділових документів.

1. У префіксах роз-, без-, через-, воз- кінцевий дзвінкий приголосний [з] перед глухими не змінюється: розказати, без­печний, безпринципний, черезсідельник.

2. Не змінюються в усному мовленні і на письмі кінцеві дзвінкі приголосні перед глухими у префіксах від- /од-/, між-, над-, об-, під-, перед-, понад-: відплатити, одхилити, міжпланетний, надходити, обтерти, підтримати, передплата, понадплановий.

3. Префікси пре-, при- розрізняються за значенням:

— префікс пре- вживається в якісних прикметниках і при­слівниках для вираження найвищого ступеня ознаки: прегарний, препогано. Крім того, префікс пре- виступає в словах: презир­ливий, преподобний, престол;

— префікс при- вживається переважно в дієсловах, що означають наближення, приєднання, частковість дії, а також у по­хідних словах: приїхати, примусити, прив'язати, приборкати, при­щеплювати; прибуття, прибраний, привабливо. Префікс при­пишеться й у словах, утворених із словосполучень іменника з прийменником при: при місті — приміський, при вокзалі — при­вокзальний, при дорозі — придорожній.

4. Префікс прі- вживається тільки в словах: прізвище, прізвисько, прірва.

5. Префікс з- перед глухими приголосними к, п, т, ф, х /кафе "Гігах"/ переходить у с-: сказати, спитати, створити, сфор­мувати, схилити. Перед усіма іншими приголосними пишеться з-: збити, зважити, здати, зламати.

Вправи для самоконтролю:

Вправа 1. Запишіть слова, розкриваючи дужки.

Бе/з, с/формний, /з, с/фотографувати, ро/з, с/пис, бе/з, с/платно, пі/д, т/тримати, /з, с/пробувати, /з, с/хопити, /з, с/чеплений, бе/з, с/прав'я, /з, с/фабрикувати, /з, с/хвалити, бе/з, с/коштовний, /з, с/фальсифікувати, /з, с/платити.

Вправа 2. Від поданих слів утворіть максимальну кількість нових за допомогою префіксів.

Хвалити, купити, брати, гнати, слати.

Зразок виконання: розписати, відписати, надписати, підписа­ти, списати, одписати, обписати.

Вправа 3. Перекладіть українською мовою, зіставте пра­вопис кінцевих приголосних у префіксах російської й україн­ської мов.

Факт уменьшения общего количества антиобщественньїх по-ступков с повьішением возраста имеет социальньїе причини. Известно, что люди разного возраста в большинстве случаев занимают в обществе различное положение, имеют неодина-ковьіе представлення, навьїки й взглядьі. В более зрелом возрасте социальньїе связи становятся обьічно более прочньї-ми, устойчивьіми й разветвленньїми. Зто обьясняется условия-ми жизни людей /В. Н. Кудрявцев. Закон, поступок, ответствен-ность/.

Тема 5. Мовні засоби офіційно-ділового стилю. Частини мови.

Питання для самостійного опрацювання: особливості відмінювання іменників;

відмінювання числівників.

Мета: повторити набуті в школі знання з української мови з метою грамотного оформлення ділових документів.

Відмінювання — це зміна закінчень іменників за відмінками. При цьому слід пам'ятати, що особливістю української мови є наявність сьомого — кличного відмінка, який вживається при звер­танні.

За характером відмінкових закінчень іменники поділяються на чотири відміни.

Іменники, які не змінюються /метро/, які змінюються як при­кметники /вартовий/, які вживаються тільки у множині /меблі/, — не належать до жодної відміни.

Закінчення іменника залежить не лише від того, у якому відмінку й числі він стоїть, а й від його відміни та групи.

Поділ на групи

Тільки іменники І та II відмін поділяються на групи. За харак­тером кінцевого приголосного основи існує три групи: тверда, м'яка і мішана.

До твердої групи належать іменники, основа яких закінчується на тверді приголосні: доброта, собака, світ, друг, вікно.

До м'якої групи належать іменники, основа яких закінчується на м'який приголосний: неділя, суддя, обрій, учитель.

До мішаної групи належать іменники, основа яких закінчується на шиплячий: площа, ключ, плече, гараж.

Слід звернути увагу на розподіл за групами іменників II відміни, що закінчуються на р.

До твердої групи належать іменники на -ар, -ер /-єр/, -ир, -ір, -їр, -ор, -ур, -яр, у яких наголос при відмінюванні не пере­ходить з основи на закінчення, тобто є постійним в усіх формах: інженер — інженерів, прапор — прапори.

До м'якої групи належать іменники, що закінчуються на -ар, -ир, які ненаголошені або з рухомим наголосом: володар — во­лодаря, секретар — секретаря, проводир — проводиря.

До мішаної групи належать іменники, які закінчуються на -яр і означають професію чи рід занять. Наголос у непрямих відмінках переходить з основи на закінчення: пісняр — пісняра, школяр — школяра.

Відмінювання іменників І відміни

Іменники І відміни відмінюються за такими зразками:

Однина

Тверда група М'яка група Мішана група

Н рука земля, мрія межа

руки землі, мрії межі

Д- руці землі, мрії межі

руку землю, мрію межу

О. рукою землею, мрією межею

/на/ руці землі, мрії межі

Кл. ф. руко земле, мріє меже

При відмінюванні іменників І відміни зверніть увагу на такі особ­ливості:

Множина

Тверда група М'яка група Мішана група

Н руки землі, мрії межі

р. рук земель, мрій меж

д. рукам землям, мріям межам

3. руки землі, мрії межі

О. руками землями, мріями межами

М. /на/ руках землях, мріях межах

Кл. ф. руки землі, мрії межі

1. У давальному і місцевому відмінках однини г, к, х чергу­ються з з, ц, с /нога — нозі, рука — руці, муха — мусі/.

2. Виняток із загальних правил відмінювання становлять фор­ми родового відмінка множини: суддів, гайдамаків, статей.

3. Закінчення кличного відмінка множини збігаються з за­кінченням називного відмінка множини.

Відмінювання іменників II відміни

При відмінюванні іменників II відміни слід пам'ятати: 1. У родовому відмінку залежно від лексичного значення іменники мають закінчення -а /-я/ або -у /-ю/. Закінчення -а /-я/ мають іменники, що означають:

а) назви осіб, власні імена та прізвища: студента, учителя, Андрія;

б) назви тварин і дерев: ведмедя, ясеня, дуба;

в) назви предметів: олівця, малюнка, плаща;

г) назви населених пунктів: Києва, Донецька, Харкова;

д) географічні назви з наголосом у родовому відмінку на кінце­вому складі: Дінця, Дністра, Іртиша;

е) назви мір довжини, ваги, часу: місяця, метра; назви місяців і днів тижня, грошових знаків: вівторка, жовтня, карбованця.

є) слова-терміни: відмінка, іменника, числівника. Але: виду, роду, синтаксису.

Закінчення -у /-ю/ мають іменники чоловічого роду на при­голосний, коли вони означають:

а) речовину, масу, матеріал: гіпсу, кисню, меду, піску, спирту; але: хліба;

б) збірні поняття: батальйону, взводу, кодексу, колективу, хору;

в) назви будівель, споруд, приміщень та їх частин: вокзалу, магазину, поверху;

г) назви установ, закладів, організацій: інституту, комітету, університету, штабу;

д) явища природи: вогню, вітру, дощу, холоду;

е) назви почуттів: болю, гніву, страху;

є) назви ігор і танців: баскетболу, футболу, хокею; але: гопака, козачка;

ж) географічні назви: Дону, Байкалу, Уралу, Донбасу.

2. У давальному і місцевому відмінках однини іменники мають паралельні закінчення -ові, -вві та -у, -ю: товаришу, то­варишеві; секретарю, секретареві.

3. У називному відмінку множини виступав закінчення -й /бори, дуби/, -а /-я/ /вікна, моря/, -і /-Ї//друзі, краї/.

4. У кличному відмінку закінчуються на -у /для твердої гру пи/, -ю /для м'якої групи/, -є /для безсуфіксних іменників твер­дої групи з суфіксом -ець, іменників мішаної групи з основою на ж, ч, ш, дж/: батьку, діду, Віталію, лікарю, Богдане, хлопче, сто­роже.

Відмінювання іменників III відміни

В орудному відмінку однини всі іменники цієї відміни мають закінчення -ю. При цьому слід пам'ятати:

1. Між двома голосними відбувається подовження приголос­них: загибеллю, сіллю, ніччю, подорожжю /порівняйте: мало

2. В основі іменника зберігається той самий голосний, що й у називному відмінку: ніч — ніччю /хоч печі/, радість — радістю /хоч радості/.

3. Перед закінченням після губних та р ставимо відповідно до правил апостроф: любов'ю, верф'ю.

Зразок відмінювання іменника мати

Відмінювання іменників IV відміни

На відміну від російської мови в українській виділяють IV відміну, бо ряд іменників середнього роду при відмінюванні на­буває суфіксів -ат /-ят/, -ви-. Відмінюються такі іменники за зразком:

Однина Множина

Н хлоп'я, ім'я хлоп'ята, імена

Р. хлоп'яти, імені хлоп'ят, імен

Д. хлоп'яті, імені хлоп'ятам, іменам

3. хлоп'я, ім'я хлоп'ят, імена

О. хлоп'ям, ім'ям /іменем/ хлоп'ятами, іменами

М. (при) хлоп'яті, імені хлоп'ятах, іменах

Кл. ф. хлоп'я, ім'я хлоп'ята, імена

Вправи для самоконтролю:

Вправа 1. Запишіть іменники у чотири колонки за відміна­ми. Зверніть увагу на іменники, що не належать до жодної відміни. Тх не виписуйте.

Двері, освітлення, вугілля, шосе, ім'я, вдача, сім'я, блакить, ослятко, каліка, мати, тім'я, мрія, мелодія, кров, мазь, таксі, успішність, дівча, курсант, внуча, інститут, плем'я, черговий.

Вправа 2. Визначте групу кожного з іменників, утворіть від них форму орудного відмінка.

Звір, мир, дар, якір, Ігор, Назар, професор, вітер, оратор, пісняр, яр, школяр, Каїр, архітектор, явір, футляр, пекар, бондар, газетяр, ліхтар, сир, бар'єр.

Вправа 3.. Подані слова перекладіть українською мовою, став­лячи їх у родовому відмінку. Підберіть до поданих іменників при­кметники.

Абитуриент, тетрадь, преподаватель, документ, приставка, ко­ридор, зтаж, сахар, коллектив, штаб, ноябрь, институт, Донецк, Донбасе, листопад, рукопись, учет, мероприятие.

Вправа 4. Подані іменники запишіть у родовому відмінку множини.

Дорога, свобода, долоня, галузь, рівень, суддя, староста, сім'я, надія, площа, стаття, солдат, життя, відкриття, ступінь.

Вправа 4. Запишіть іменники в кличній формі. Світлана Петрівна, курсант, слухач, Віталій, Петро, викладач, Ірина, командир, лейтенант, полковник, Семен Семенович, комісія.

Числівник.

Для засвоєння цієї теми слід пам'ятати, що всі числівники /рос. числительные/ поділяються на два розряди: кількісні /ви­ражають кількісну характеристику предметів, виповідають на питан­ня скільки?/ і порядкові /означають порядок при лічбі, відповідають на питання котрий?/.

Порядкові числівники відмінюються за родами, числами і відмінками, як прикметники: другий — другого, другому. У скла­дених порядкових числівниках відмінюється остання складова частина: сімдесят сьомого,... При відмінюванні кількісних числів­ників слід пам'ятати такі особливості:

1. Числівник один відмінюється як прикметник: одного — од­ному, одним,...

2. Числівники два, три. чотири відмінюються за зразком: Н. два

Р. двох Д. двом

3. два /двох/ О. двома М. /на/ двох

3. Числівники від п'яти до двадцяти, тридцяти при відміню­ванні можуть мати паралельні закінчення: Н. сім

Р. семи і сімох Д. семи і сімом

3. сім і сімох

О. сьома і сімома М. /на/ семи і сімох

4. Складені числівники, тобто ті, що утворені від двох числів­никових основ, відмінюються за зразком:

Н. шістсот п'ятдесят

Р. шестисот п'ятдесяти /п'ятдесятьох/

Д. шестистам п'ятдесяти /п'ятдесятьом/

3. шістсот п'ятдесят /п'ятдесятьох/

О. шістьмастами п'ятдесятьма /п'ятдесятьома/

М. /на/ шестистах /на/ п'ятдесяти /п'ятдесятьох/

Зверніть увагу!

У числівників на позначення десятків /від 50 до 80/ відмінюється тільки друга частина /на відміну від ро­сійської мови/.

У числівників на позначення сотень /від 200 до 900/ відміню­ються обидві частини, до того ж перша частина змінюється як відповідний простий числівник.

5. Числівники сорок, дев'яносто, сто у непрямих відмінках мають закінчення -а.

6. Числівники тисяча, мільйон, мільярд змінюються як імен­ник.

7. Числівники півтора, півтори, півтораста не відмінюються.

Вправи для самоконтролю:

Вправа 1. Провідміняйте подані числівники 987,44,1762,651.

Вправа 2. Напишіть приклади словами. Поясніть відміню­вання і правопис числівників:

376 + 24 = 400; 77 + 3 = 78; 440 -400 =40;

1090+10 = 110 82 + 6 = 88; 202+314 = 516.

Зразок:

40 + 50 = 90. До сорока додати п'ятдесят дорівнює дев'яноста.

Вправа 3.. Напишіть твір-мініатюру про своє село /місто, селище/, використовуючи різні типи числівників. У творі бажано з'ясувати такі питання:

1. Як село /місто/ називається?

2. До якого періоду вдоосять його заснування або скільки йому років?

3. Яка його площа?

4. Яка кількість жителів?

5. Скільки шкіл, підприємств?

6. На якій відстані від інших населених пунктів знаходиться?