6.4.2. Основні напрямки підвищення стійкості функціонування економіки України в надзвичайних умовах

Основними напрямами підвищення стійкості функціонування об'єктів є наступні:

забезпечення захисту населення і його життєдіяльності;

раціональне розміщення виробничих сил та потужностей на території об'єкта, регіону;

підготовка до роботи об'єктів економіки в умовах надзвичайних ситуацій мирного та воєнного часу;

підготовка до виконання робіт по відновленню об'єктів економіки в умовах надзвичайної ситуації;

підготовка системи управління.

6.4.2.1. Забезпечення захисту населення і його життєдіяльності.

К організаційним і інженерно-технічним заходам по забезпеченню захисту населення відносяться:

вдосконалення системи оповіщення, навчання населення діям по сигналах ЦЗ;

накопичення фонду захисних споруд і створення в них умов для життєзабезпечення людей, що укриваються;

вдосконалення організації розосередження та евакуації населення і завчасна підготовка заміської зони;

накопичення фонду засобів індивідуального і медичного захисту, організація правильного їх зберігання;

проведення заходів щодо зменшення наслідків катастрофічного затоплення населених пунктів і об'єктів економіки;

підготовка сил і засобів цивільного захисту для проведення РІНР.

Для проведення комплексу заходів щодо забезпечення життєдіяльності населення при НС необхідно організувати:

постачання продовольства, питної води, предметів першої необхідності, захист продовольства, вододжерел і систем водопостачання від радіоактивного, хімічного і біологічного зараження;

комунально-побутове обслуговування населення,

медичне обслуговування населення, розробку і своєчасне встановлення режимів діяльності в умовах радіоактивного, хімічного і біологічного зараження;

144

масову санітарну обробку;

проведення робіт по знезараженню території, споруд, транспортних засобів, обладнання, сировини, матеріалів і готової продукції;

забезпечення населення чіткою інформацією з метою організації виконання обов'язків з цивільного захисту;

морально-психологічну підготовку і заходи, спрямовані на запобігання або ослаблення несприятливих для людей екологічних наслідків;

забезпечення трудової діяльності населення.

6.4.2.2. Раціональне розміщення виробничих сил на території держави. Раціональне розміщення виробничих потужностей базується на наступних заходах: розміщення нових промислових підприємств, не пов'язаних з обслугову- ванням

населення, за межами ЗМСР , а категорійних підприємств - за межами

ЗМР і ЗМКЗ;

розміщення в малих і середніх містах філіалів об'єднань і підприємств, баз і складів галузі;

встановлення оптимальних виробничих потужностей і розмірів підприємств, виходячи з вимог науково-технічного прогресу з урахуванням забезпечення стійкої роботи галузі при надзвичайних ситуаціях;

розміщення об'єктів, що переробляють або що зберігають сильнодіючі отруйні, вибухонебезпечні і легкозаймисті речовини /рідини/ поза ЗМКЗ;

використання підземних гірських виробок для розміщення об'єктів і виробництв, що мають важливе оборонне значення, складів рідкого палива і інших стратегічних матеріалів;

обмеження розміщення у великих містах найважливіших науково-дослідних і проектних організацій;

уточнення планів використання трудових ресурсів з урахуванням проведення мобілізаційних заходів і евакуації населення.

Раціональне розміщення об'єктів включає в себе:

реконструкцію і розширення діючих підприємств, розміщених у великих містах, без збільшення чисельності працюючих;

розміщення в малих і середніх містах окремих виробництв і спеціалізованих цехів, запасів матеріально-технічних засобів;

розміщення в заміській зоні і максимальне скорочення на підприємствах запасів сильнодіючих, вибухонебезпечних і легкозаймистих речовин /рідин/;

використання підземних гірських виробок і підземного простору міст, на території яких, знаходяться об'єкти, для розміщення окремих виробництв, енергоджерел і матеріальних засобів;

розміщення нових агропромислових підприємств, тваринницьких комплексів і птахофабрик поза ЗМР і ЗМКЗ;

розміщення в заміській зоні науково-дослідних, конструкторських і проектних підрозділів (установ).

6.4.2.3. Підготовка до роботи в умовах НС мирного та воєнного часу об'єктів економіки.

Підготовка охоплює коло організаційних і інженерно-технічних заходів, що розробляються і здійснюються для підготовки кожної галузевої ланки до виконання своїх виробничих і інших функцій в умовах НС мирного та воєнного часу. Зміст таких заходів в значній мірі визначається специфікою кожної галузі, а також задачами, які на неї покладаються в єдиному економічному комплексі країни.

Всі заходи цього напрямку повинні забезпечити максимально можливе зниження втрат і руйнувань та зменшити можливість виникнення повторних зон зараження при впливі РР, ОР

145

та НХР. Зміст таких заходів, виходячи з галузевих і інших нормативних документів, конкретизується для кожної галузевої і територіальної ланки.

Для підготовки промислового виробництва до роботи в умовах НС мирного та воєнного часу необхідно провести:

узгодження питань організації виробництва зі суміжними галузями промисловості і з відповідними територіальними органами управління;

вдосконалення і підвищення надійності виробничих зв'язків;

створення і раціональне розміщення запасів матеріальних засобів;

створення страхового фонду документації для виробництва найважливішої продукції і комплектуючих виробів;

підготовку виробничих площ, технологічного обладнання, енергетичних і матеріальних ресурсів для виконання завдань в умовах воєнного часу;

підготовку до дублювання виробництва з використанням потужностей, розташованих в заміській зоні;

підготовку до випуску продукції по спрощеній технології, технічним умовам і документації воєнного часу;

підготовку по забезпеченню виробництва резервних енергоджерел і запасів палива;

підготовку і забезпечення збереження документації, необхідного для виробництва в умовах воєнного часу.