- •Г. В. Лисиченко,
- •1. Державна політика україни у сфері цивільного захисту
- •1.1. Основні напрямки державної політики України у сфері цивільного захисту
- •1.1.1 Правова основа цивільного захисту
- •1.1.2 Принципи та завдання цз
- •1.2. Державне управління захистом та безпекою у надзвичайних ситуаціях
- •1.1.2 Принципи та завдання цз
- •1.2. Державне управління захистом та безпекою у надзвичайних ситуаціях
- •1.2.2. Механізми державного управління за складовою запобігання нс
- •1.2.2.1. Формування та розвиток діяльності спрямованої на регулювання безпеки у нс
- •1.2.2.2. Оцінка ризику
- •1.2.2.3. Завчасне реагування на загрозу виникнення нс
- •1.2.3. Механізми державного управління у сфері цивільного захисту за складовою ліквідації нс
- •1.2.3.2. Аварійно-рятувальні роботи у зоні нс
- •1.2.3.3. Життєзабезпечення постраждалого населення
- •2. Надзвичайні ситуації та загрози їх виникнення
- •2.1. КласифікаціяНс
- •2.1.1. Класифікація нс залежно від причин їх виникнення
- •2.1.2. Класифікація нс природного і техногенного характеру, залежно від масштабів та розмірів нанесеного збитку
- •2.2.1. Природні загрози
- •2.2.1.1. Загрози геологічного характеру
- •2.2.1.2. Загрози гідрометеорологічного характеру
- •2.2.1.3. Загрози пожеж в природних екосистемах
- •2.2.1.4. Загрози медико-біологічного характеру
- •2.2.2. Техногенні загрози
- •2.2.2.1. Загрози радіаційної небезпеки
- •2.2.2.2. Загрози хімічної небезпеки
- •2.2.2.3. Загрози пожежовибухонебезпеки
- •2.2.2.4. Загрози гідродинамічної небезпеки
- •2.2.2.5. Чинники небезпеки на транспорті
- •2.2.2.6. Чинники небезпеки на об'єктах життєзабезпечення
- •2.2.4. Соціально-політичні загрози
- •3. Єдина державна система цивільного захисту
- •3.1. Організаційна структура єдс цз 3.1.1. Органи управління єдс цз
- •3.1.2. Сили і засоби єдс цз
- •3.2. Комісії з питань тєб та нс
- •3.2.1. Загальні положення про Державну комісію з питань тєб та нс
- •3.2.2. Нормативно-правові документи об'сктовоТ комісії з питань нс
- •4. Основні заходи у сфері цивільного захисту
- •4.1. Оповіщення та інформування
- •4.2. Спостереження та лабораторний контроль
- •4.3. Укриття у захисних спорудах 4.3.1. Загальні питання
- •4.3.2. Сховища
- •4.3.3. Протирадіаційні укриття
- •4.3.4. Захисні споруди в районах розміщення атомних станцій
- •4.4. Евакуаційні заходи
- •4.4.1. Загальні положення з евакуації
- •4.4.2. Евакуаційні органи, їх призначення.
- •4.4.3. Планування евакуації населення (працівників;
- •4.4.4. Порядок проведення евакуації населення (працівників)
- •4.4.5. Завдання основних видів забезпечення евакуаційних заходів
- •4.5. Інженерний захист територій
- •4.5.1. Зміст інженерного захисту територій.
- •4.5.2. Заходи інженерного захисту при проектуванні та будівництві підприємств та міст
- •4.6. Радіаційний захист
- •4.6.1. Радіоактивне забруднення місцевості при аваріях на аес
- •4.6.2. Радіоактивне зараження місцевості при застуванні ядерної зброї
- •4.6.3. Оцінка радіаційно! обстановки при аварії на аес
- •4.7. Хімічний захист
- •4.7.1. Характеристика нхр, які використовуються у промисловому виробництві України.
- •4.7.2. Визначення ступеню хімічної небезпеки об'єктів господарської діяльності та адміністративно-територіальних одиниць.
- •4.8. Сучасні методи та прилади дозиметричного і хімічного контролю
- •4.8.1. Основні величини дозиметричного контролю та одиниці їх вимірювання
- •4.8.4. Методи та прилади хімічного контролю
- •4.9. Спеціальне майно цивільного захисту
- •4.9.2. Вимоги керівних і нормативних документів по зберіганню спеціального майна цивільного захисту
- •4.9.3. Обов'язки керівників об'єктів, відповідальних осіб за збереження, освіження, заміні й обліку спеціального майна
- •4.10. Спеціальна обробка
- •4.11.2. Захист від біологічних засобів ураження та заходи для попередження інфекційних захворювань
- •4.12. Медичний захист
- •4.12.2. Організація в Україні екстреної медичної допомоги.
- •4.13. Психологічний захист
- •4.13.1. Мета, завдання, принципи психологічної допомоги при нс
- •4.13.2. Застосування психопрофілактичних методів
- •4.13.3. Виявлення чинників, що сприяють виникненню соціально-психологічної напруги
- •5. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій. Управління ризиками нс
- •5.1. Регулювання безпеки
- •5.1.1. Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки
- •5.2. Управління ризиками нс
- •6. Забезпечення заходів та дій у сфері цивільного захисту
- •6.1.2. Організація та порядок планування
- •6.2.2. Система управління цз
- •6.2.3. Особливості організації управління у режимі нс
- •6.3.1. Основні положення
- •6.3.2. Органи управління, розподіл компетенції, призначення та обов'язки
- •6.3.3. Організація забезпечення протипожежних заходів
- •6.3.4. Державний пожежний нагляд за станом пожежної безпеки
- •6.4.2. Основні напрямки підвищення стійкості функціонування економіки України в надзвичайних умовах
- •6.4.2.1. Забезпечення захисту населення і його життєдіяльності.
- •6.4.2.4. Підготовка до виконання робіт по відновленню об'єктів економіки в умовах нс мирного та воєнного часу.
- •6.5. Ліквідація наслідків нс
- •6.5.1. Зміст та послідовність виконання ршр
- •6.5.2. Алгоритм дій керівників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування при виникненні нс
- •6.5.4. Заходи безпеки при виконанні ршр
- •6.6. Забезпечення життєдіяльності населення у нс
- •6.6.1. Вимоги до вибору районів розміщення заміських зон
- •7.3.2. Просвітницькі заходи з навчання населення за місцем проживання
- •6. В процесі діяльності комісія взаємодіє:
- •7. Комісія з нс розробляє і представляє адміністрації об'єкта:
- •2. Основні завдання комісії
- •Контролю. Порядок підготовки до роботи та робота з ними індикатор-сигналізатор дп-64
4.3.2. Сховища
Сховища повинні забезпечувати захист людей, що укриваються від розрахункового впливу вражаючих факторів ядерної зброї і звичайних засобів ураження (без урахування прямого влучення), бактеріальних (біологічних) засобів (БЗ), отруйних речовин (0Р), а також при необхідності від катастрофічного затоплення, НХР, радіоактивних продуктів при руйнуванні ядерних енергоустановок, високих температур і продуктів горіння при пожежах.
Всі сховища (крім сховищ, розташованих у межах границь проектної забудови АЕС і в метрополітенах) повинні забезпечувати захист людей, що укриваються від впливу
73
надлишкового тиску у фронті повітряної ударної хвилі ДРф=100 кПа (1 кгс/см2) і мати ступінь ослаблення проникаючої радіації захисними конструкціями рівну 1000.
Захисні конструкції, сховищ для пожежної техніки повинні бути розраховані на надлишковий тиск у фронті повітряної ударної хвилі, прийнятий для сховищ, у яких укривається особовий склад бойових розрахунків пожежної охорони.
Системи життєзабезпечення сховищ повинні забезпечувати безупинне перебування в них розрахункової кількості людей, що укриваються протягом двох діб (за винятком укриттів, розташованих у зонах можливих сильних руйнувань навколо АЕС).
Повітропостачання сховищ, як правило, повинно здійснюватися по двох режимах: чистої вентиляції (1-й режим) і фільтровентиляції (2-й режим).
У сховищах, розташованих у місцях можливої небезпечної загазованості повітря продуктами горіння, у зонах можливого небезпечного хімічного зараження, можливих сильних руйнувань навколо АЕС і можливого катастрофічного затоплення, необхідно передбачати режим повної або часткової ізоляції з регенерацією внутрішнього повітря (3-й режим).
4.3.3. Протирадіаційні укриття
Протирадіаційні укриття (ПРУ) повинні забезпечувати захист людей, що укриваються від впливу іонізуючих випромінювань при радіоактивному забрудненні місцевості і припускати безупинне перебування в них розрахункової кількості людей, що вкриваються протягом до двох діб (за винятком ПРУ, розташованих у зоні можливих слабких руйнувань навколо АЕС).
При розташуванні ПРУ в зоні можливих слабких руйнувань, а також на об'єктах першої категорії, розташованих поза зонами можливих сильних руйнувань, їхні захисні конструкції повинні бути розраховані на надмірний тиск у фронті повітряної ударної хвилі ДРф=20 кПа (0,2 кгс/см2).
У залежності від місця розташування ПРУ повинні мати ступінь ослаблення радіації зовнішнього випромінювання коефіцієнт захисту К3 (крім ПРУ, розміщуваних у районах АЕС), рівний:
на об'єктах першої і другої категорії по ЦО, розташованих поза зонами можливих сильних руйнувань, для працюючих змін об'єктів - 200;
у зонах можливого небезпечного радіоактивного забруднення за межею зон можливих сильних руйнувань:
200 - для працюючих змін не категорійних об'єктів, формувань ЦЗ та лікувальних закладів, що розгортаються у воєнний час;
100 - для населення не категорійних міст, селищ, сільських населених пунктів і населення, що евакуюється;
у зонах можливого сильного радіоактивного забруднення:
100 - для працюючих змін не категорійних об'єктів і лікувальних закладів, що розгортаються у воєнний час;
50 - для населення не категорійних міст, селищ, сільських населених пунктів і населення, що евакуюється;
за межами зон можливого сильного радіоактивного забруднення:
20 - для працюючих змін не категорійних об'єктів і лікувальних закладів, що розгортаються у воєнний час;
10 - для населення не категорійних міст, селищ, сільських населених пунктів і населення, що евакуюється.