Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія

Кафедра дошкільної педагогіки, психології та фахових методик

Кіт Г.І.

Методичні рекомендації з організації самостійної роботи студентів 5 курсу з „Теорії і методики формування елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку” Хмельницький

2013

УДК 373.21.02.51 (076)

К45

Друкується з ухвалою кафедри дошкільної педагогіки, психології та фахових Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії (протокол №4 від 12.11.2012)

Рецензенти:

Зданевич Л.В., кандидат педагогічних наук, доцент.

Пісоцька Л.С., кандидат педагогічних наук, доцент.

Кіт Г.І. Методичні рекомендації з організації самостійної роботи студентів 5 курсу з” Теорії і методики формування елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку”: Навчально-методичний посібник.-Хмельницький: Вид-во ХГПА, 2013. 30 стор.

Посібник містить методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів з” Теорії і методики формування елементарних математичних уявлень” на ІІ освітньо-кваліфікаційному рівні «Бакалавр»: зазначені конкретні завдання для самостійної роботи з тем курсу, вказана необхідна література. Також вказана кількість годин, кількість балів та форма звітності відповідно до завдань самостійної роботи. В посібнику подані завдання для самоконтролю згідно тем курсу, а також тестові завдання для комплексної контрольної роботи, екзаменаційні питання теоретичного, методичного та практичного характеру.

Адресований викладачам та студентам педагогічних навчальних закладів.

ЗМІСТ

Передмова………………………………………………………………………4

Модуль І………………………………………………………………………..8

Теоретико - історичний……………………………………………………….8

Методико - математичний……………………………………………………9

Діагностичний………………………………………………………………..12

Рекомендована література…………………………………………………...15

Перевір себе. Комплексна робота з ТФЕМУ на ІІ о.к.р. «Бакалавр»…….19

Екзаменаційні питання з ТФЕМУ для студентів 5 курсу………………....29

Додатки ………………………………………………………………………33

Додаток А - Лабораторна робота №1:Розвиток логічних умінь дитини”.

Додаток Б - Лабораторна робота №2 “Формування операційних структур класифікації”.

Передмова

Основне завдання сьогодення – це переорієнтація дидактичної системи вищого навчального закладу переважно інформаційного типу навчання на навчання, яке б дозволяло виявляти й розвивати індивідуальний потенціал майбутнього фахівця, розвивати творчі здібності студентів, активно впливати на формування їх особистості, виховувати в них вольові якості, забезпечувати самостійну, активну, цілеспрямовану, результативну навчальну й професійну діяльність.

Самостійна робота здебільшого виступає чи не єдиним способом виховання самостійності у набутті знань. Гегель писав із цього приводу: щоб навчитися плавати, треба увійти у воду. Це стосується й виховання самостійності як риси особистості. Мають рацію ті, хто стверджує, що цього навчитися неможливо. Самостійність у здобутті знань проявляється лише завдяки власній діяльності, з появою внутрішньої потреби у знаннях, пізнавальних інтересів, захопленості. У цьому розумінні самостійності справді неможливо навчитися. Таку самостійність можна лише формувати у процесі виховання.

Самостійність передбачає оволодіння складними вміннями і навичками бачити зміст та мету роботи, організовувати власну самоосвіту у власній діяльності та протягом усієї подальшої трудової діяльності, вміння по-новому підходити до вирішуваних питань, пізнавальну і розумову активність і самостійність, здатність до творчості.

Самостійна робота сприяє розкриттю і розвиткові потенціальних можливостей студента, його самопізнанню і самореалізації, підвищує інтерес до навчального процесу, розкриває культуру професійної творчості.

Велике значення в самостійній роботі є її організація. Ця робота вимагає і чіткої наукової дисципліни, раціонального розподілу часу на висвітлення і обґрунтування певного розділу чи етапу дослідницького процесу, занять в аудиторії, бібліотеці та в домашніх умовах.

Говорячи про організацію самостійної роботи, необхідно зазначити, що загальним для всіх видів самостійної роботи повинна бути орієнтація на кінцевий результат, забезпечення максимального засвоєння знань, опанування вміння й навичками з конкретної дисципліни та розвиток творчого потенціалу майбутнього фахівця. Саме на результативність повинні бути орієнтовані види, зміст і організація самостійної роботи студента.

Отже, розвиток самостійності людини, формування творчої особистості й розвиток її індивідуального потенціалу – завдання соціальне, і вирішувалось воно повинно всіма ланками системи освіти. Сьогодні створюються умови для розв'язання цього завдання. У навчальних планах все чіткіше реалізується тенденція до скорочення аудиторних годин та збільшення кількості голин. які відводяться на самостійну роботу студента.

За нормативними вимогами Міністерства освіти, науки, молоді та спорту України (Додаток 1 до наказу Мін. освіти, науки, молоді та спорту №285 від 31.07.1998р. „Комплекс нормативних документів для розробки системних стандартів вищої освіти”) на самостійну роботу відводяться 50-60% навчального часу.

Але якось так непомітно склалося, що в багатьох вищих закладах освіти з боку студентів і окремих викладачів самостійна робота студентів розглядається порівняно з лекцією, семінарським і практичними заняттями" як щось другорядне. У всіх навчальних планах на її проведення відводиться належна кількість годин, але часто-густо вона проводиться формально. Між тим, як слушно наголошують українські та російські вчені-педагоги, самостійна робота – це форма навчання, при якій студент засвоює необхідні знання, оволодіває вміннями і навичками, навчається планомірно, систематично працювати, мислити, формує свій стиль розумової діяльності. її відмінність від інших форм навчання в тому, що вона передбачає здатність студента організувати свою діяльність у відповідності до поставлених завдань.

Для того, щоб самостійна робота стала провідною формою навчання студентів не на папері, а в реальному педагогічному процесі, необхідно вирішувати проблему цілеспрямованого навчання студентів та змісту самостійної роботи. Таке навчання має передбачити формування прийомів моделювання самої навчальної діяльності, вміння визначати оптимальний режим дня, усвідомлювати і відпрацьовувати раціональні прийоми цієї навчальної діяльності, визначати систему знань.

Визначаючи систему завдань, слід керуватися тим, що виконання їх студентами дасть змогу вирішувати такі завдання:

• формування професійного обов’язку і відповідальності;

• оволодіння професійними знаннями, вміннями та навичками, які розкривають специфіку педагогічної праці, професійні функції вчителя, способи професійних дій і вирішення педагогічних завдань;

• вироблення соціально-ціннісних професійних навичок та норм поведінки, в основі яких лежить професійна етика педагога;

• формування активного професійно - педагогічного мислення;

• тренування психічної врівноваженості: керування своїми думками, студентами, діями, уміння витримувати великі навантаження;

• розвиток високого ступеня регуляції й саморегуляції поведінки майбутнього вихователя;

• розвиток емоційної та вольової сфер, які забезпечують високу працездатність педагогів;

• удосконалення організаторських здібностей і вміння керувати всіма видами діяльності студентів;

• розвиток потреби у професійному самовдосконаленні, що становить основу педагогічної майстерності.

В Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії велика увага приділяється самостійній роботі студентів, зокрема з теорії і методики формування елементарних математичних уявлень. Свідченням того є розроблені методичні рекомендації з організації самостійної роботи студентів 5 курсу з теорії і методики формування елементарних математичних уявлень.

За навчальним планом на вивчення курсу виділяється 72 години , що складає 2 кредити, Із них аудиторних - 34год., 16- лекційних, 12- практичних, 2 години -семінарських, 4- лабораторних. Самостійна робота студентів -38 годин.

Вивчення курсу ТМФЕМУ завершується складанням семестрового екзамену, а також ТМФЕМУ включається до написання студентами курсових та дипломних робіт.

Розроблені методичні рекомендації допоможуть викладачам і студентам чітко визначити завдання для самостійної роботи для поглибленого вивчення відповідних тем курсу, а також сприятимуть дотриманню викладачами 3 основних блоків ефективного керівництва самостійною роботою студентів: мотиваційного, технологічного, організаційного, яке заключається у формуванні в студентів високої мотивації до самостійних знань та організації відповідної діяльності. Для кращого розуміння сутності кожного блоку проводимо їх характеристику.

Функцією мотиваційного блоку є цілеспрямоване акцентування викладачам значущості самостійної роботи для опанування всією системою знань певної дисципліни, зокрема теорії і методики формування елементарних математичних уявлень. При цьому кожна проблема, яку необхідно вирішувати в процесі самостійної роботи, повинна бути детально продумана в плані послідовності етапів, кожен з етапів повинен бути забезпечений літературою.

В основі технологічного блоку лежить завдання навчити студентів вміло користуватися літературою, вибирати саме те, що найкраще відповідає даній конкретній темі.

Організаційний блок заключається в тому, щоб викладач в загальних рисах пояснив студентам, що повинно стати результатом самостійної роботи і яким чином його досягти. Важливо відзначити і те, що успішному виконанню самостійної роботи сприятиме дотримання таких умов:

1. Мотивація навчального завдання для самостійної роботи.

2. Чітка постановка пізнавальних завдань.

3. Алгоритм, метод виконання роботи.

4. Чітке визначення обсягу роботи, терміну виконання, форми звітності.

5. Визначення рівнів консультаційної роботи.

6. Критерії оцінки самостійної роботи.

7. Види форми контролю (практичне заняття, контрольна робота, семінар тощо).

Отже, розроблені методичні рекомендації є необхідним для удосконалення і розвитку самостійної роботи студентів з курсу „Теорії і методики формування елементарних математичних уявлень” та стануть у нагоді як викладачам так і студентам.