Легенда рейду-змагань “Заповідні місця Холодного Яру”

1. Дуб Максима Залізняка — росте на південному схилі Кириківського яру за хутором Буда. Його обіймище 8 метрів 90 сантиметрів, висота — 24 метри. Стовбур шість раз вражали громовиці. Під його шатром відпочивали Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко та інші.

2. Сад пам’яті – місце загибелі 89 українців вбитих німецькими нацистами на хуторі Буда, які поховані в братській могилі. Сад закладено 9 жовтня 2009 року учнями черкащини.

3. Поташний Яр у якому гайдамаки виготовляли порох, холодну і вогнепальну зброю. Яр утворився після того, як великий зсув землі розділив Холодний Яр на дві частини. На дні його протікає річка Косарка, понад якою з Холодного Яру пролягав Чумацький шлях.

4. Холодний Яр – центр 5 ярів загальною довжиною у 250 км. Площа ярів – близько 30 тисяч гектарів, у яких розміщено 20 сіл і 12 хуторів.

5. Гайдамацька Січ – заснована в середиі XVIII століття. Тут відбувались наради керівників гайдамацького повстання 1768 року. Звідси починається «Січовий Яр».

6. Склик — традиційне місце збору гайдамаків і козаків. Розміщений за ворітьми Мотронинського городища, що виходили на Чорний шлях. На великому дубі (в діаметрі мав 13 метрів) висів казан, дзвін якого було чути на кілька кілометрів. Неподалік від склику і біля хутора Буда збереглися рештки виробництва заліза.

7. Пам'ятник холодноярським партизанам — відкритий у серпні 1978 року. Скульптор — Станіслав Грабовський. Слід відзначити, що в Холодному Яру окрім радянських партизанів перебували також і бійці УПА (зафіксовано факт переговорів, однак червоні відмовились від співпраці в боротьбі проти нацистів). Поблизу пам’ятника розміщується Великодня Гора — найбільший земляний насип у холодноярських лісах.

8. Мотронинський монастир — православний монастир, заснований в лісовому урочищі на місці скіфського Мотронинського городища. Древнє поселення оточують вали. Висота зовнішніх валів городища — від 20 до 25 метрів. Загальна довжина їх — понад 57 кілометрів. У козацькі часи монастир був чоловічим і сюди приходили доживати віку заслужені козаки-ветерани, або козаки-інваліди, які вже не могли тримати зброї в руках. Свято-троїцька церква монастиря, що збереглась, збудована понад 200 років тому – у 1804 році.

9. Джерело Святого Онуфрія Великого – пам’ятка природи поблизу монастиря.

10. Печери — розташовані поблизу гайдамацького ставка (якщо стати між табличками «Монастирський став» і «Відповідальність за лісові порушення», лицем до ставу і до першої таблички, то з правого боку вгору йде стежка, яка через 200 метрів виводить прямо на печеру). Зі слів старожилів, довжина підземних ходів в околицях близько 28 кілометрів. Вели вони від Мотронинського монастиря до оборонних валів, до Холодного, Червоного, Святого валів. Український письменник і композитор Гнат Хоткевич у 1926 році пройшов підземними холодноярськими ходами близько чотирьох кілометрів. У нетрях Холодного Яру виявлені печерні церкви, каплиці, в’язниці.

11. Гайдамацький ставок — ставок біля Мотронинського монастиря, де гайдамаки святили ножі. У 1968 році на його дні його знайдено немало ножів, люльок, кресал та інших речей гайдамаків. Знахідки були передані до Чигиринського краєзнавчого музею.

12. Пам'ятник Тарасу Шевченку, встановлений працівником лісництва Олександром Андрійовичем Найдою на відзнаку перебування Кобзаря в Холодному Яру у 1822, 1843 та 1845 роках. О.А.Найда не лише продав три свої бички, щоб за виручені кошти встановити цей пам’ятник в часи радянської влади, а також присвятив своє життя дослідженню пам’яток Холодного Яру (його раритетна карта-схема дотепер є найдокладнішим джерелом для краєзнавців із визначення розташування об’єктів на місцевості).

13. Кресельці, місце загибелі В.Чучупаки. Тут 12 квітня 1920 року, поблизу лісничівки Кресельцького лісництва відбулась нарада 8 отаманів Холодного Яру. Оточені зненацька повстанці вирішили прориватись врізнобіч, поборюючи переважаючі сили ворога (на кожного припадало по 10-15 чекістів). Василь Чучупака з допомого ручного кулемету «Люїс» вирвався, але повернувся допомогти побратимам і загинув із словами: «Готуй нових героїв Холодний Яре». Перший пам’ятник на місці загибелі отамана встановлений у 1995 році, другий – 2002 р.

14. Пам’ятник Юрію Горліс-Горському – холодноярівському партизану і автору відомого роману «Холодний Яр». Пам’ятник встановлений у 2010 році коштом Володимира Яковича Сапи.

15. Пам’ятник «Героям холодного яру», відкритий у 2003 році за участі Віктора Ющенка. Пам’ятник вшановує всіх холодноярських повстанців. Загалом у 1918-1922 роках тільки уродженців села Мельники в боротьбі за Українську державу загинуло 430 повстанців.

16. Поминальний хрест пам’яті жертвам політичних репресій і голодомору. Окрім 430 вищезгаданих повстанців село Мельники під час голодомору у 1932-1933 років втратило ще близько 250 мешканців села. Голод був настільки страшний, що в селі було зафіксовано 6 випадків людоїдства.

17. Могила Василя Чучупаки (1894-1920). Розміщується у північно-східній частині горба центрального сільського цвинтаря. Пам’ятник збудовано у 2002 році з вінницько-житомирського червоного граніту.

18. Братська могила козаків-холодноярців: Петра Токовенка, Прокопа Деркача, «Данилка» з Полтавщини і одного невідомого. Схоплені більшовиками у 1921 році дорогою з Медведівки до Мельників. Тяжко мордовані (ім, зокрема, чекісти повибирали очі), загинули геройською смертю. Могила знаходиться поруч із могилою Василя Чучупаки.

19. Місцерозташування дворів трьох братів Чучупаків: Юхима, Олександра, Степана. За радянської влади на цьому місці побудовано колгоспна свиноферма. Садиби Чучупаків знаходились в районі наявних теперішніх залишків філії «Ощадбанку». Від головної дороги, до Сріблянки йде Чучупаківський узвіз.

20. Джерело «Дзюркало» на узбережжі річки Сріблянка. Памятка гідрології. Люди звідусіль приїздять сюди регулярно, щоб набрати/напитись цілющої лікувально-столової води джерела. Колись в цих місцях річка перегороджувалась дамбами на яких розміщувалось близько 20 водяних млинів (звідси походить і назва села – Мельники).

21. Руїни костьолу в селі Медведівка. Збудований коштом магната Яблуновського і діяла під час гайдамаччини. У селі була ще синанога, яка згоріла на початку 1900-х років.

22. Пам’ятник Максиму Залізняку в Медведівці. Встановлений у 1993 році до 225 річниці Коліївщини, коштом мешканців села. Відомий гайдамацький лідер зростав саме у цьому селі до часу, коли в 13-річному віці пішов на Запорізьку Січ.

23. Медведівський краєзнавчий музей. Філія «Холодний Яр» Національного історико-культурного заповідника «Чигирин». Музей знаходиться в колишньому будинку священника сусідньої цекви Успення святої Богородиці. Музей потрібно обовязково відвідати.

24. Церква успення святої Богородиці в селі Медведівка. Збудована у 1864 році. У 1920-1930-х роках закрита, частково зруйнована (зірвана частина куполів). Під час німецької окупації в 1940-х роках відновила свою діяльність і з того часу діє безперервно до сьогодні.

25. Криниця Максима Залізняка в Медведівці. За переказами криницею користувався в юності М.Залізняк і його родина.

26 Джерело “Живун” – екологічно чиста питна вода. Вода в ньому ніколи не замерзає. За вмістом розчиненого срібла та інших корисних для здоров’я людини хімічних елементів. Вважається найкращим з-поміж усіх джерел Холодного яру. На місці джерела родина Терещенків понад століття тому організувала курорт із грязьовими ваннами включно.

27. “Дві тополі” – два самітні дерева на горі, в полі. Розташовані поруч і стремлять в небо, символізують холодноярське побратимство.