Методика гурткової роботи. Досвід скаутських організацій, зокрема Пласту

В цій статті буде дано лиш загальні замітки з приводу гурткової роботи, гурткової системи у виховній праці.

Основну ідею гурткової системи можна виразити, процитувавши засновника скаутінгу, Байдена Паувела: «Скаутінг - це гра для юнаків, під проводом юнаків, у якій старші брати можуть дати своїм молодшим браттям здорове оточення і заохотити їх до здорової діяльности, такої що помагає їм розкривати свої громадянські чесноти.»

Отже, основні елементи гурткової системи:

Чисельність групи для виховання та самовиховання рекомендовано має становити 6-8 осіб.

Провадити групою має старший із юнацтва, із трохи більшим досвідом ніж інші, що вирізняється лідерськими якостями, більшими силою (особливо на початках), знаннями, досвідом.

Доросла особа, виховник, відіграє найважливішу роль лише на початку, коли допомагає зорганізуватися дітям в гурток. Його завдання – допомогти навчитися гратися в ГРУ. В нашому випадку гру «Джура». Інше, приховане його завдання – дбати за дотримання ідейних та організаційних засад гри, морально-етичних засад, цінностей та безпеки занять.

Цілю виховника є виявити та підготувати із числа юнаків свого заступника, а пізніше – провідника гуртка – ройового, який зможе самостійно провадити своєю «бандою» на засадах самоврядування.

Щоб гурток розвивався, то має бути постійний дошкіл гурткових провідників (ройових). За це також відповідальний виховник гри. Щоб зберігати свій авторитет лідера-ройового, провідник гуртка буде прагнути постійно вчитися, розвиватися і його природній шлях буде пролягати до виховника та інших дорослих, які можуть щось навчити.

Дуже бажано, щоб кожен в гуртку-рої мав якісь обов’язки-діловодства, відчував свою вагу в товаристві, причетність до спільної справи. Напр. писар, скарбник, фотограф, обозний, санітар та ін.

Якщо є більше 2 роїв на одному терені/навчальному закладі, то рекомендовано створити курінь.

Один виховник може координувати діяльність куреня із чисельністю 2-4 гуртки-рої.

Проводом куреня є зібрання всіх гурткових та окремо вибраного курінного та його заступника.

На рівні куреня чи кількох роїв гри «Джура» протягом року дуже є рекомендовано провадити постійний змагальний процес між гуртками. Це буде стимулом їм розвиватися.

За більш детальнішою інформацією рекомендуємо звернутися за такими джерелами:

Роланд Філіпс «Гурткова система» /базовий посібник для скаутів всього світу/

Юрій Пеленський «Пластовий гурток»

Андрій Коморовський «Гурткова система», стаття із Посібник зв’язкового. Торонто–Нью-Йорк, 1970. С. 40-48.

Правильник юнацтва Спілки української молоді.

Форми занять в грі «СОКІЛ» («ДЖУРА»): сходини, тренування, ігри, ватри, походи, змагання та ін.

Особливості польових форм виховної роботи гри. Козацьке таборування. Основні елементи ройових сходин. Форми та методи проведення

Наказ № 855 від 2003 року МОНу визначив чимало напрямків програми гри «Сокіл» («Джура»), які можна впроваджувати.

Основна форма виховної роботи із учасниками гри – це проведення щотижневих (чи раз на кілька тижнів) збірок (сходин) рою із виховником або самостійно (коли вже здобули досвід і отримали право від курінного та начальника штабу). Тривалість – до 2 год.

На сходинах рекомендованими елементами є:

• Відкриття із шикуванням, звітом про присутність, молитвою та вітанням;

• Підсумок виконання доручень, завдань, справ із попередньої збірки;

• Гутірка-бесіда на якусь визначену важливу тему що стосується Програми гри;

• Рухливі, розвиваючі, інтелектуальні ігри;

• Співи, вивчення козацьких пісень, танців;

• Інструктаж-навчання якихось козацьких вмінь, знань (чи якісь ремесла, промисли, чи військова майстерність тощо відповідно до Програми гри);

• Майстерка – виготовлення чогось своїми руками

• Вивчення основ козацького впоряду (стройова підготовка);

• Закриття із шикуванням, звітом, молитвою.

Слід пам’ятати, що до планування треба підходити творчо, з козацьким гумором і кмітливістю, і пам’ятати про мету, нащо це все робиться. Не треба діяти шаблонно. Детальніше про використання подібної форми праці можна почерпнути в скаутській методиці, зокрема в Пласті.

Окрім базових сходин варто практикувати спеціалізовані заняття: тренування, довгострокові майстерки, репетиції, перегляд фільмів і їх обговорення тощо.

Особливо варто звернути увагу на тренування із спорту, зокрема козацьких бойових мистецтв. Спорт і бойові мистецтва по особливому зближують людей, плекають характер, волю і світогляд, загартовують тіло і дух. 2-3 рази в тиждень по 1,5-2 год – це була б дуже хороша складова впровадження гри «Джура».

На тренуваннях можна проводити паралельно із фізичними вправами і ідейну підготовку, і розмови на цікаві теми, і виховання лицарських чеснот. Відкривати і закривати молитвою та співом гімну та козацьких пісень. Тренування можна проводити для всього загалу шкільного куреня.

Постає питання тренера-спеціаліста. Ось тут потрібно спрацювати системі освіти в цілому. З одного боку дати зелене світло козацьким національним єдиноборствам, посприявши їх визнанню як національних видів спорту, з іншого боку в навчальних закладах фізкультури і спорту відкрити курси їх вивчення. Зацікавленим педагогам сприяти освоєнню козацьких бойових мистецтв шляхом участі в навчальних семінарах, вишколах, тренінгах, які проводять відповідні козацькі організації: Центральна Школа Бойового Гопака, Федерація «Спас» та ін. Загалом місцеві козацькі товариства могли б саме тут прислужитись дуже добре, надавши кадри для проведення тренувань із козацьких бойових мистецтв із дітьми.

Молодий вчитель фізкультури може за кілька місяців освоїти базові елементи котрогось із бойових мистецтв, і по ходу починати навчати дітей, при тому і самому навчаючись.

Окрім тренувань із козацьких єдиноборств було б добре, щоб діяв гурток чи секція додаткової військово-спортивної підготовки на основі курсу «Захист Вітчизни». На його заняттях, які можуть відбуватись раз на 2 тижні/місяць, молоді козаки могли б засвоювати основи початкової військової підготовки, більше знайомитись із військом, більше стріляти із пневматичної чи страйкбольної зброї.

Для дівчат можна було б організувати спеціалізовані заняття гуртків по народному мистецтву, фольклору тощо. Якщо є бажаючі серед них для занять на тренуваннях із бойових мистецтв чи військово-спортивної підготовки, то можуть спробувати. Якщо їм це сподобається, то може бути і досить успішний результат. Дівчата загалом більш старанніші в такому віці, зокрема і щодо тренувань. Навіть в стрільбі часто є випадки, що вони краще себе показують.

1 раз в місяць для куреня є добре організувати виїзд на мандрівку чи прогулянку. Наприклад:

• похід вихідного дня в гори, місцевий ліс, на річку, де вивчати основи туризму, таборування в польових умовах;

• Екскурсія в краєзнавчий, історичний, художній музей в обласному центрі;

• Відвідини вистави в театрі, чи перегляд фільму на козацьку чи національну тематику;

• Виїзд на козацький чи етнофестиваль;

• Екскурсія на тематику «Козацькими чи бойовими шляхами українського народу».

На осінні, зимові, весняні канікули добре організовувати 2-3 денні таборування, де проводити козацький вишкіл на якусь тематику: козацькі бойові мистецтва, життя в природі, козацький побут, ремесла та промисли, мистецтво козаків-пластунів тощо.

Влітку, після завершення шкільного навчання, шкільний козацький курінь організовує свій табір тривалістю принаймні 1 тиждень, а краще два, де б він підсумовує працю за рік, здобуває практичні знання, вміння, навички в польових умовах.

Організацію наметових таборів варто проводити в співпраці із козацькими та молодіжними виховними організаціями, військовими частинами, туристичними чи спортивними клубами чи організаціями.

Найбільший досвід по організації виховно-вишкільних таборів для молоді можна почерпнути в скаутській методиці, зокрема в Пласті.

Щодо річного календарного циклу загалом, то він має мати такі складові:

• Відкриття року. (Свято Покрови) – День Українського козацтва. Доцільно провести марш в одностроях з піснями масовий захід із вшанування козаків та їхньої звитяги, яка відбувалась у вашому регіоні, святкові змагання «козацькі забави» тощо.

• День Збройних сил. (6 грудня). Проведення спартакіади із військово-прикладних видів спорту. Для молодших учнів – полегшені спортивні змагання.

• Різдвяні свята. Вивчення народних звичаїв та обрядів, колядування, вечорниці.

• «Пам’ятай про Крути». 29 січня. Вшанування Подвигу молодих юнаків, що показали приклад звитяги в ім’я України. Інформаційно-просвітницька кампанія серед дітей та молоді. Концерт молодіжної патріотичної пісні.

• «Молодь пам’ятає героїв». Березень-квітень. Краєзнавчі мандрівки із відновленням та упорядкуванням могил Героїв різних років.

• Підсумкові районні, обласні змагання гри «Джура» - травень.

• Літнє таборування.

Це є загальний рекомендований кістяк, який треба творчо доповнювати і розвивати.

Насамкінець щодо форм занять, то потрібно максимально прагнути, щоб юнаки побільше робили самостійно – готували гутірку, гру, майстерку, співи, план проведення мандрівки чи екскурсії тощо.