
- •Київ нухт 2012
- •3.3. Статична модель та статична характеристика оу…………………22
- •Розділ 1 поняття про автоматику та системи управління
- •1.1. Основні визначення
- •1.2. Загальна класифікація і характеристика систем управління
- •1.3.Функціональна та алгоритмічна структури систем управління
- •Контрольні запитання до розділу 1
- •Розділ 2 автоматичні системи регулювання
- •2.1. Загальні положення та визначення
- •2.3. Класифікація аср по принципу регулювання
- •2.4. Функціональна структура замкненої аср
- •Контрольні питання до розділу 2
- •Розділ 3 об’єкти управління (регулювання)
- •3.1. Параметрична схема
- •3.2. Режими роботи та матаматичні моделі оу
- •3.3. Статична модель та статична характеристика оу
- •3.4. Динамічна модель та динамічні характеристики оу
- •Аналітичний метод
- •Експериментальний метод
- •3.5.Динамічні характеристики об’єктів регулювання
- •Статичні об’єкти регулювання з самовирівнюванням.
- •Астатичні об’єкти регулювання та нестійкі
- •Ємність та запізнення
- •Розділ 4 автоматичні регулятори
- •4.1. Структурна схема автоматичного регулятора
- •4.2. Класифікація регуляторів
- •4.3. Регулятори непреривної дії та їхні характеристики
- •4.3. Графік процесу регулювання п-регулятора
- •4.4. Дискретні двопозиційні регулятори
- •4.5. Динамічні характеристики релейно-імпульсного регулятора
- •5.2. Основні ланки лінійних аср
- •1) Cтатична ланка першого порядку (або аперіодична).
- •2) Статична ланка нульового порядку (підсилювальна ланка)
- •3)Астатична (інтегрувальна) ланка 1-го порядку
- •4) Диференціювальна ланка
- •5.3. З'єднання ланок та алгоритмічні структурні схеми автоматичних систем
- •5.4. Перехідні процеси в замкненій аср
- •5.5. Показники якості регулювання
- •5.6. Виконавчі та регулювальні органи аср
- •Елементи метрології та засоби вимірювань
- •6.1. Загальні відомості про вимірювання
- •6.2. Класифікація вимірювань
- •6.3. Принципи та методи вимірювань фізичних величин
- •6.4. Засоби вимірювань (зв)
- •6.6. Державна система приладів та засобів автоматизації
- •7.1. Термометри розширення
- •7.2. Термометри опору
- •7.3. Термоелектричні термометри
- •Контрольні запитання до розділу 7
- •Розділ 8. Вимірювання тиску
- •8.1. Поняття тиску, одиниці вимірювання та класифікація манометрів
- •Класифікація манометрів по виду вимірюваного тиску
- •8.2. Рідинні та деформаційні манометри
- •Деформаційні манометри
- •8.3. Електричні манометри
- •Контрольні запитання до розділу 8
- •Розділ 9 вимірювання рівня, витрати та кількості речовин
- •9.1. Вимірювання рівня
- •9.2. Вимірювання витрати та кількості речовин
- •Витратоміри змінного та постійного перепаду тиску
- •Витратоміри змінного перепаду тиску.
- •Розділ 10 контроль фізичних властивостей та складу речовин
- •10.1 Аналазатори складу рідин
- •Кондуктометричні аналізатори
- •Потенціометричний метод
- •Вимірювальні схеми рН-метрів
- •10.1. Вимірювання густини рідин
- •10.2. Вимірювання в’язкості рідин
- •10.3. Вимірювання вологості
- •Контрольні запитання до розділу 7
- •Розділ 11
- •11.1. Функціональні структури асу тп
- •11.2. Види забезпечень асутп
- •11.3. Інтегровані та розподілені асу тп
- •11.4. Автоматизовані робочі місця технолога-оператора
- •Київ нухт 2012
11.3. Інтегровані та розподілені асу тп
У АСУТП з централізованою структурою управління (інтегровані АСУТП) всіма технологічними процесами здійснюється однією ЕОМ, що розташовується в центральному диспетчерському пункті (ЦДП) підприємства. Від датчиків, які вимірюють дійсні значення змінних процесу на кожній технологічній ланці (ТЛ), через пристрій зв’язку з об'єктом (ПЗО) на центральну ЕОМ надходить вся необхідна інформація. У зворотному напрямку від ЕОМ на відповідні локальні пункти управління (ЛПУ) кожної ТЛ передається інформація з управління у вигляді порад операторам, зміни завдань регуляторам локальних АСР або безпосередніх управляючих дій на виконавчі механізми, розташовані на технологічному обладнанні. Досвід впровадження та експлуатації централізованих АСУ ТП виявив їх такі основні недоліки:
- низьку живучість системи, тому що з відмовою центральної ЕОМ весь технологічний процес стає практично некерованим;
- великі витрати кабельної продукції для забезпечення зв'язку всіх локальних засобів автоматизації з центральною ЕОМ;
- значні витрати часу на впровадження такої складної системи та неможливість поетапного введення системи;
- складності в організації управління ТОУ в реальному масштабі часу внаслідок значних відстаней ТЛ від ЦДЛ і великих витрат машинного часу на обробку такої кількості інформації.
Тому на наступному етапі з'явилися багаторівневі розподілені АСУТП. На харчових підприємствах найбільш поширена дворівнева ієрархічна структура таких систем. На верхньому рівні в центральному пункті управління (ЦПУ) знаходиться міні- або мікроЕОМ, що координує роботу всієї системи. На нижньому рівні ієрархії (на рівня локальних пристроїв управління ЛПУ) розташовані мікропроцесорні контролери (управляючі обчислювальні пристрої), які управляють процесами в окремих апаратах, ланках, відділеннях.
Найбільш поширені в промисловості розподілені АСУ ТП із структурою типу "зірка", а також за структурами типу "кільце" ("петля") або "магістраль" ( рис. 11.2).
З побудовою АСУТП у вигляді "зірки" кожен ЛПУ зв'язаний лише з ЦПУ, тому це найпростіша структура. Але управляюча ЕОМ на ЦПУ повинна виконувати значні роботи по зв'язку з усіма ЛПУ, крім того, ускладнюється завдання маршрутизації інформації для зв'язку між ЛПУ. У разі відмови центральної ЕОМ цей зв'язок втрачається, і тоді система не забезпечує вирішення завдань координації роботи окремих ланок виробництва.
Для розподілених АСУТП типу "кільце" потрібні спеціальні пристрої управління "кільцем" УК. У таких системах відсутня проблема маршрутизації, тому що існує єдиний шлях передавання інформації. Але відмова хоча б одного із УК призводить до втрати взаємозв'язку між окремими ЛПУ і ЦПУ.
У АСУ ТП з магістральною структурою всі пункти управління пов'язані один з одним загальним каналом передавання інформації. У системі може знаходитись спеціалізований пристрій управління магістраллю УМ або децентралізовані пристрої на кожному з ЛПУ. У останньому разі живучість системи зростає, тому що відмова одного з таких пристроїв не викликає відмови системи в цілому. Такі системи легко нарощуються, але при великих відстанях
між окремими ЛПУ зростають труднощі в передаванні інформації.
Впровадження розподілених систем знімає практично всі перераховані вище недоліки централізованих.
У розподіленій системі кожною ТЛ управляє окремий ЛПУ, розташований безпосередньо біля технологічного обладнання, а на ЦПУ передається лише найважливіша інформація, тому значно скорочуються витрати кабельної продукції на зв'язок між ЛПУ і ЦПУ. У разі відмови ЦПУ кожен із ЛПУ продовжує управління відповідною ТЛ, а з відмовою ЛПУ решта ТЛ лишаються такими, що управляються, що суттєво підвищує живучість такої системи.
З іншого боку, запровадження розподілених АСУ ТП потребує більших витрат на розробку програм, які повинні забезпечити обмін інформацією в системі складної структури.
в)
Рис. 11.2. Структура розподілених АСУТП типу: а) - "зірка"; б) - "кільце"; в) - "магістраль".