Вимірювальні схеми рН-метрів

Величина рН контролюємого розчину за даної температури визначається за ЕРС електродної системи і може бути виміряна або по схемі безпосереднього вимірювання ЕРС зі споживанням струму, або по компенсаційній схемі.

При визначені схеми вимірювання треба мати на увазі, що існують декілька варіантів використовування методу безпосередньої оцінки в малогабаритних переносних приладах з невисокою точністю вимірювання (не вище ±0,1 рН ).

В більшості приладів використовується компенсаційний принцип з використовуванням мостових схем (рис. 10.7,а), які забезпечують простоту налаштування, регулюванні і введенні температурних поправок. Електронний підсилювач Ні підсилює різницю між електрорушійною силою E_x вимірювальної комірки та компенсаційною напругою U_к у вимірювальній діагоналі СД мосту, та керує напрямком обертання РД і переміщенням реохорду до моменту ∆U=0 ( реалізована астатична система регулювання).

б)

а) ∆U= E_x- U_к

Рис. 10.7. Вимірювальні схеми рН-метрів

Більш надійними є схеми (рис. 10.7,б) із статичною компенсацією, які використовують підсилювачі з глибоким від’ємним зворотнім зв’язком по струму. ЕРС E_x порівнюється падінням напруги на опорі R, через який протікає вихідний струм підсилювача. ∆U = E_x-U_k = E_x - I_вих*R.

10.1. Вимірювання густини рідин

Густина рідини часто є однією э із основних характеристик продукту

окремих дільниць технологічних процесів, наприклад, соку випарної

станції, або готовності кінцевої продукції — спирту, молокопродуктів.

Густина ρ (має розмірність в системі СІ - кг/м ) і є відношенням одиниці маси речовини m до одиниці її об'єму V: ρ = m/V.

Густина рідин суттєво залежить від температури і, як правило, зменшується із зростанням останньої: 2 = 1 [1 -  (t2-t1)], де ρ1 і ρ2 — густини за температур t1 і t2, кг/м3; β — середнє значення коефіцієнта об'ємного розширенню в діапазоні температуру t1 і t2, [1/°С]. Тому густину прийнято вимірювати за температури 20°С. Якщо температура рідини відрізняється від цього значення, то температурна похибка компенсується спеціальними пристроями або в результатів вимірювань вноситься поправка.

За принципом дії густиноміри поділяються на поплавцеві, гідростатичні (п’єзометричні), вагові (пікнометричні), акустичні (ультразвукові), оптичні, радіоізотопні, тощо.

Принцип роботи поплавкових густиномірів грунтується на законі Архімеда, тобто, на залежності виштовхувальної сили P_в, що діє на зануре-

ний поплавок (буйок), від ваги об’єму розчину, що витискається цим поплавком:

, (10.11)

де Vn— об'єм поплавка, зануреного у рідину, м ; ρ — густина рідини, кг/м ; g — прискорення вільного падіння, м/с .

На поплавок діє різниця Р сили ваги поплавка G та Архімедової cили:

. (10.12)

Поплавкові густиноміри бувають з частково та повністю зануреним у рідину датчиком-поплавком.

До перших належать так звані аріометри, у яких глибина занурення поплавця в розчин обернено пропорційна густині останньогоі які використовують для епізодичних вимірювань в лабораторіях. Діапазон вимірювань 1000 — 1400 кг/м . Клас точності 2,0.

Аналізатори другого типу називаються буйковими густиномірами.

На рис.10.8,а зображена схема буйкового густиноміра з диференціально-

трансформаторним перетворювачем (ДТП). Чутливий елемент (буйок) 2 знаходиться в об’єкті вимінювань 1 і занурений v контрольовану рідину. Буйок з'єднаний із осердям з ДТП, який має первинну І та вторинну II обмотки. Остання має дві секції з однаковою кількістю витків, але включених зустрічно. Виштовхувальна сила P_в, що діє на занурений поплавок (буйок), зрівноважується вагою об’єму розчину, що витискається цим поплавком.

Залежно від густини розчину змінюється сила P_в буйка в рідині і відповідно положення осердя ДТП, а також вихідний сигнал ДТП ∆Е = E₁ - Е₂, де E₁ і Е₂ – величини індукованих електрорушійних сил (е.р.с.) у секціях вторинної обмотки ДТП. Такий датчик можна застосувати у комплекті з будь-яким іншим перетворювачем, наприклад електро- або пневмо-силовим, магнітним, тощо. Від цього залежить тип вторинного приладу. Як правило клас точності такого густиноміра 1,0 — 2,0.

Рис. 10.8 Густиноміри: а) буйковий з ДТП та б) – гідростатичний.

В основу гідростатичного методу вимірювання густини положена функціональна залежность тиску Р стовпа рідини постійної висоти Н від густини ρ цієї рідини: Р = ρ g Н. (10.14)

За способом вимірювання тиску гідростатичні густиноміри та рівнеміри діляться на прилади із безпосереднім вимірюванням тиску стовпа рідини та прилади з безперервним продуванням повітря через стовп рідини (п'єзометричні).

На рис. 10.8,б приведена схема датчика сильфонного густиноміра з безпосереднім вимірюванням тиску типу ПЖС з діапазоном вимірювань 500 — 2500 кг/м , класом точності 1,5; 2,0; 2,5. У середині проточного датчика 8 з контрольованою рідиною знаходяться вимірювальні сильфони 1 і 4, а також допоміжний сильфон температурної компенсації 7. Всі вони залиті еталонною рідиною, густина якої відповідає початковому значенню діапазона вимірювань. Рідина може перетікати із одного сильфона в інший по трубках 2. Сильфони жорстко закріплені на рамі 3, а їх вільні кінці з’єднані коромислом 5, яке має опору б і за допомогою важелів 9 з’єднується з перетворювачем сигналів 10, наприклад, з осердям ДТП, пневмоперетворювачем, тощо. Із зміною густини тиск на сильфон 4 також змінюється,а тиск на сильфон 1 є практично незмінним. Коромисло 5 обертається навколо опори 6, приводячи в рух чутливий елемент перетво­рювача 10. Далі сигнал поступає на відповідний вторинний прилад. За зміни температури контрольованої рідини зміню­ється також об'єм і тиск еталонної рідини у вимірюваль­них сильфонах і ці зміни компенсуються зміною об'єма рідини у допоміжному сильфоні.

Різновидом гідростатичних аналізаторів є п’єзометричні густиноміри, дія грунтується теж на функціональній залежності (10.14), але між тиском Р в п’єзометричній трубці, яка занурена у контрольовану рідину на постійну глибину h₁ і через яку пропускається стиснене повітря або інертний газ, від густини ρ цієї рідини. Застосовуються прямі та диференціальні схеми вимірювань. Останні схеми завдяки більшій чутливості і точності вимірювань

поширені більше (рис.10.9,а).

Газ через редуктори 1 і стакани візуального спостереження 2 подається у вимірювальну 7 та компенсувальну 5 трубки. Остання встановлена у компенсаційній посудині 4, що монтується у об'єкті вімірювань 8 (з метою температурної компенсації) із еталонною рідиною, що має густину ρ₀ (визначає початок діапазону вимірювань). Із компенсаційної посудини газ поступає у допоміжну трубку 6, занурену в контрольовану рідину на висоту h₂ (визначає початок вимірювань). Глибина занурення вимірювальної трубки 7: h₁ = h₀+ h₂, де h₀ — глибина занурення компенсаційної трубки в еталонну рідину. Різниця тисків ∆р, що вимірюється у трубках з однаковою висотою занурення h₀ за пропускання газу, вимірюється диференціальним манометром 3 і пропорційна різниці густини ρ і ρ₀: ∆р= h₀ g(ρ - ρ₀).

а) б)

Рис. 10.9. Схема ПВП п’єзометричного а) та вагового б) густиномірів

В залежності від типу дифманометра, тобто, виду перетворення із формаційного сигналу, застосовуються ті чи інші вторинні прилади. Необхідною умовою надійної роботи таких густиномірів є встановлення такого тиску і газу в пневматичній системі, щоб його бульбашки проходили через рідину у стаканах візуального спостереження 2 з розривом на всьому діапазоні вимірювань густини. Клас точності комплекта 1,0 — 2,5.

Підприємство "Акустотехніка" (м. Львів), впровадило у виробництво гідростатичний густиномір-концентратомір пивного сусла. Це цифровий сусломір типу СЦ-1, що має вихідний сигнал (0 - 5 мА) і забезпечує малоінерційні й точні вимірювання у потоці, світлову і звукову сигналізацію. Показання вмісту сухих речовин у суслі виводяться на дисплей у вигляді цифрових значень, графіків або таблиць. Клас точності 0,1 — 0,25. Діапазон вимірювань 0 — 20 aбо 40 — 65 % вмісту сухих речовин. До складу такого густиноміра входять: перетворювач різниці тиску, перетоврювач тиску, температурний компенсатор, мікропроцесорний конроллер, ПЕОМ. Цей прилад можна використовувати для визначення концентрації сухих речовин, що містяться у варочному чані або у фільтрочані.

При ваговому (пікнометричному) методі вимірювання густини використовується функціональна залежність маси рідини від її густини і грунтується на безперервному зважуванні постійного об'єму рідини. Такі прилади мають високу чутливість і точність, дозволяють вимірювати густину забруднених рідин і таких, що мають грубі домішки.

На рис. 10.9,б показана спрощена схема вагового густноміра типу ІПФВУ, який складається із відрізка трубопроводу 1, що може переміщуватися в опорі 2 завдяки гнучкому гумовому рукаву 3. Цей відрізок утримується у вихідному положенні пружиною 4. Контрольована рідина, пройшовши датчик, під напором стікає в приймальний бак або може поступати в основний трубопровід через гнучкий рукав, установлений із вільного кінця. Із зміною густини сила ваги відрізка трубопроводу також змінюється, що призводить до переміщення труби. Рух труби 1 передається чутливому елементу — осердю проміжного перетворювача 5 і далі — на відповідний вторинний прилад.

У деяких густиномірах, приміром типу ДУВ-ТК, датчик виконаний U — подібним. Клас точності 1,0 — 1,5.